
3 Оцінка транспортно-експлуатаційного показника дороги, яка знаходиться в експлуатації
3.1 Загальні положення по оцінці транспортно-експлуатаційного стану дороги
Оцінку споживчих властивостей дороги виконують стосовно роботи дороги і її стану в розрахунковий за умовами руху автомобілів осінньо-весняний період року з вологою або мокрою поверхнею, коли всі переваги і недоліки дороги виявляються найбільш повністю. У суху теплу пору року за сприятливих погодних умов фактичні транспортно-експлуатаційні показники можуть бути вище, ніж в осінньо-весняний період. Тому результати обстежень, виконаних в суху теплу пору року, зводяться до розрахункових осінньо-весняних умов роботи дороги [3].
Кінцевим
результатом оцінки є узагальнений
показник якості і стану дороги
,
до складу якого входить комплексний
показник транспортно-експлуатаційного
стану дороги
,
показник інженерного устаткування і
облаштування
і показник рівня експлуатаційного
утримання
(3.1)
Показники
є критеріями оцінки якості і стану
дороги.
Показник
інженерного устаткування і облаштування
визначають по величині коефіцієнта
дефектності відповідності інженерного
обладнання дороги
(таблиця 3.1[3]).
Під дефектністю відповідності розуміють
відсутність, недостатню кількість або
невідповідність нормативним вимогам
до параметрів, конструкції і розміщення
елементів інженерного устаткування і
облаштування дороги.
Значення
показника рівня експлуатаційного
утримання
розраховують на основі результатів
оцінки фактичного рівня утримання
дороги. Значення бальної оцінки
переводиться в значення рівня
експлуатаційного утримання
по таблиці 4.1[3].
Ступінь
відповідності загального стану дороги
нормативним вимогам в даний момент часу
визначається показником
де
– нормативне значення комплексного
показника транспортно-експлуатаційного
стану дороги[3].
Дорога
повністю відповідає всім нормативним
вимогам, коли
.
При менших значеннях цього показника необхідно встановити причини і призначити відповідні заходи щодо їх усунення, тобто призначити той або інший вид ремонтних робіт на кожній ділянці дороги.
Для
отримання підсумкового значення
коефіцієнта забезпеченості розрахункової
швидкості і комплексного показника
транспортно-експлуатаційного стану
дороги визначають часткові коефіцієнти
забезпеченості розрахункової швидкості,
які враховують ширину основної укріпленної
поверхні і ширину габаритів моста -
;
ширину і стан узбіч -
;
інтенсивність і стан руху -
;
поздовжні ухили і видимість поверхні
дороги -
;
радіуси кривих в плані і ухили віражу
-
;
поздовжню рівність покриття -
;
коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям
-
;
стан міцності дорожнього одягу -
;
рівність в поперечному напрямку (глибину
колії) -
;
безпеку ручу -
.
Частковий
коефіцієнт
визначають виходячи з ширини проїзної
частини і крайових укріплених смуг, які
разом складають ширину основної
укріпленої поверхні
,
з урахуванням впливу в осінньо-весняний
період року виду укріплення узбіч на
ширину поверхні
,
яка фактично використовується для руху.
За
наявності крайових укріплених смуг:
де
– ширина проїзної частини, м;
ширина
крайової укріпленої смуги, м;
-
коефіцієнт, що враховує вплив виду і
ширини укріплення на ширину основної
укріпленої поверхні, яка фактично
використовується для руху [3].
На мостах, шляхопроводах, естакадах:
де Г – габарит моста, м;
–висота
бордюру, м.
Значення
в залежності від
,
кількості смуг і інтенсивності руху
наведені в таблицях 2.2 – 2.5[3].
Частковий
коефіцієнт
визначають по величині ширини узбіччя
відповідно до таблиці 2.7[3].
У загальному випадку до складу узбіччя
входить крайова укріплена смуга для
зупинки автомобілів і неукріплена смуга
узбіччя.
За
наявності на узбіччі крайової укріпленої
смуги і (або) укріплених різними
матеріалами, а також неукріплених смуг
значення
визначають як середньозважену величину
для даних типів укріплення
де
– ширина смуги узбіччя з різним типом
укріплення,м;
–величина
коефіцієнта забезпеченості розрахункової
швидкості для даного типу укріплення
смуги, прийнята з припущення, що цей тип
зміцнення розповсюджується на всю
ширину узбіччя [3];
–загальна
ширина узбіччя, м.
Частковий
коефіцієнт
визначають залежно від інтенсивності
і складу руху
де
– зниження коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості залежно від
інтенсивності і складу руху, значення
якого наведені в таблицях 2.8 – 2.9 [3].
Частковий
коефіцієнта
визначають в залежності від значення
поздовжнього ухилу для розрахункового
стану поверхні дороги у весняно-осінній
період року і фактичної відстані
видимості поверхні дороги під час руху
на підйом і на спуск. Частковий коефіцієнт
застосовують для мокрого чистого
покриття на ділянках, де ширина укріпленого
узбіччя з асфальтобетону, цементобетонну
або з матеріалів, оброблених в’яжучих
разом з крайовою укріпленою смугою
складає 1,5 м і більше. На інших ділянках
значення
приймають як для мокрого забрудненого
покриття. На кожній ділянці з двох
значень
(одне для руху на підйом, інше – на спуск)
вибирають менше.
Частковий
коефіцієнт
визначають по величині радіусу кривої
в плані і ухилу віражів по таблиці 2.12[3]
для розрахункового стану поверхні
дороги в осінньо-весняний період року.
У довжину ділянки в плані включають
довжину кругової і перехідних кривих.
Крім того, при радіусах закруглення 400
м і менше в довжину ділянки включають
зони впливу по 50 м від початку і закінчення
кривої. На кривих з радіусом більше 1500
м, а також в проміжках між суміжними
ділянками кривих в плані приймають
.
Значення
часткового коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості
,
який враховує поздовжню рівність
покриття, визначають по таблиці 2.13 [3].
Частковий
коефіцієнт
знаходять по таблиці 2.14[3]
в залежності від величини фактичного
коефіцієнта зчеплення по смугах руху
на даній ділянці.
Частковий
коефіцієнт
визначають в залежності від стану
покриття і міцності дорожнього одягу,
де візуально встановлена наявність
тріщин, колійності, просідань або
проломів, а коефіцієнт забезпеченості
розрахункової швидкості по рівності
менше нормативного значення для даної
категорії дороги (
).
Величину
визначають
де
– середньозважений показник, який
враховує стан покриття і міцність
дорожнього одягу на однотипній ділянці
де
та
– відповідні показники і довжина
часткових ділянок з практично однаковим
станом дорожнього одягу.
Види
дефектів ті їх оцінка в балах і відповідні
значення показника
для розрахунку
,
наведені в таблиці 2.15[3].
Частковий
коефіцієнт
визначають залежно від величини
параметрів колії відповідно до таблиці
2.16[3].
Частковий
коефіцієнт
визначають на основі даних про
дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) по
величині коефіцієнта відносної
аварійності. В якості характерних по
безпеці руху виділяють дороги довжиною
1 км, на яких в останні 3 роки відбувалися
ДТП. Для кожної такої ділянки визначають
відносний коефіцієнт аварійності
де ДТП – число ДТП за останні n років (n = 3 роки);
–середньорічна
добова інтенсивність руху, авт/добу.
Значення
визначають по таблиці 2.17[3].
Транспортно-експлуатаційний стан кожної характерної ділянки дороги оцінюють підсумковим коефіцієнтом забезпеченості розрахункової швидкості, який приймають за комплексний показник транспортно-експлуатаційного стану дороги на даній ділянці
Значення
підсумкового коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості
на кожній ділянці для осінньо-весняного
розрахункового за умовами руху періоду
приймають рівним найменшому з усіх
часткових коефіцієнтів на цій ділянці
Оцінку транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги даної категорії на момент обстеження виконують по величині комплексного показника
де
– підсумкове значення коефіцієнта
забезпеченості розрахункової швидкості
на кожній ділянці;
–довжина
ділянки з підсумковим значенням
,
км;
–загальна
довжина дороги, км.
3.2 Оцінка транспортно-експлуатаційного показника дороги, яка знаходиться в експлуатації на маршруті №1
Автомобільна
дорога маршруту відноситься до II
категорії,
інтенсивність дорівнює N
= 5000
авт/добу.
Рівень
утримання
бала; показник, який враховує стан
покриття,
.
Дефектність обладнання
.
Показник
інженерного устаткування і облаштування
визначаємо по величині коефіцієнта
дефектності відповідності інженерного
обладнання дороги
Значення
показників рівня експлуатаційного
утримання
розраховуємо на основі результатів
оцінки фактичного рівня утримання
дороги
,
з переводом бальної оцінки в значення
рівня експлуатаційного утримання
Розраховуємо
всі часткові коефіцієнти для визначення
підсумкового коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості
.
Розрахунок ведеться окремо по ділянкам.
Частковий
коефіцієнт
визначають виходячи з ширини основної
поверхні
,
яка фактично використовується для руху
На
мостах, шляхопроводах, естакадах
Значення
в залежності від
,
кількості смуг і інтенсивності руху
дорівнюють:
на мосту (ПК 14+80 ÷ ПК 15+20)
.
Частковий
коефіцієнт
визначаємо по величині ширини узбіччя
Частковий
коефіцієнт
визначаємо залежно від інтенсивності
і складу руху
Частковий
коефіцієнт
визначаємо в залежності від значення
поздовжнього ухилу і фактичної відстані
видимості поверхні дороги під час руху
на підйом і на спуск.
Частковий
коефіцієнт
визначаємо по величині радіусу кривої
в плані і ухилу віражів на третій ділянці:
крива радіусомR
= 350 м, зворотній поперечний ухил, зона
впливу ПК 17+50 ÷ ПК 24+50 -
.
Значення
часткового коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості
,
який враховує поздовжню рівність
покриття
.
Частковий
коефіцієнт
знаходимо в залежності від величини
фактичного коефіцієнта зчеплення
.
Частковий
коефіцієнт
визначаємо в залежності від стану
покриття і міцності дорожнього одягу.
Частковий
коефіцієнт
визначають залежно від величини
параметрів колії
(
;
Частковий
коефіцієнт
визначають на основі даних про
дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) по
величині коефіцієнта відносної
аварійності. Для третьої ділянки (
)
визначаємо відносний коефіцієнт
аварійності
Підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової швидкості на кожній ділянці дорівнює
.
Всі дані розрахунків приведені у таблиці 3.1
Оцінка транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги 1 маршруту (II категорія) виконується по величині комплексного показника
Узагальнений показник якості і стану дороги 1 маршруту (II категорія) виконується по величині комплексного показника
Показник якості і стану дороги 1 маршруту по кожній ділянці:
Всі дані розрахунків приведені на рисунку 3.1.
Ступінь
відповідності загального стану дороги
нормативним вимогам в даний момент часу
визначається показником
Так як
,
то необхідно встановити причини і
призначити відповідні заходи щодо їх
усунення, тобто призначити той або інший
вид ремонтних робіт на кожній ділянці
дороги.
3.3 Оцінка транспортно-експлуатаційного показника дороги, яка знаходиться в експлуатації на маршруті №2
Автомобільна
дорога маршруту відноситься до I-б
категорії, інтенсивність дорівнює N
= 15200
авт/добу.
Рівень
утримання
бала; показник, який враховує стан
покриття,
.
Дефектність обладнання
.
Показник
інженерного устаткування і облаштування
визначаємо по величині коефіцієнта
дефектності відповідності інженерного
обладнання дороги
Значення
показників рівня експлуатаційного
утримання
розраховуємо на основі результатів
оцінки фактичного рівня утримання
дороги
,
з переводом бальної оцінки в значення
рівня експлуатаційного утримання
Розраховуємо
всі часткові коефіцієнти для визначення
підсумкового коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості
.
Розрахунок ведеться окремо по ділянкам.
Частковий
коефіцієнт
визначають виходячи з ширини основної
поверхні
,
яка фактично використовується для руху
На мостах, шляхопроводах, естакадах
Значення
в залежності від
,
кількості смуг і інтенсивності руху
дорівнюють:
;
на мосту (ПК 6+80 ÷ ПК 7+20)
.
Частковий
коефіцієнт
визначаємо по величині ширини узбіччя
;
Частковий
коефіцієнт
визначаємо залежно від інтенсивності
і складу руху
;
на мосту (ПК 6+80 ÷ ПК 7+20)
.
Частковий
коефіцієнт
визначаємо в залежності від значення
поздовжнього ухилу і фактичної відстані
видимості поверхні дороги під час руху
на підйом і на спуск.
;
на мосту (ПК 6+80 ÷ ПК 7+20)
.
Частковий
коефіцієнт
визначаємо по величині радіусу кривої
в плані і ухилу віражів на третій ділянці:
крива радіусомR
= 500 м, нульовий поперечний ухил, зона
впливу ПК 23+50 ÷ ПК 28+50 -
.
Значення
часткового коефіцієнта забезпеченості
розрахункової швидкості
,
який враховує поздовжню рівність
покриття
;
Частковий
коефіцієнт
знаходимо в залежності від величини
фактичного коефіцієнта зчеплення
Частковий
коефіцієнт
визначаємо в залежності від стану
покриття і міцності дорожнього одягу.
Частковий
коефіцієнт
визначають залежно від величини
параметрів колії
; (
.
Частковий
коефіцієнт
визначають на основі даних про
дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) по
величині коефіцієнта відносної
аварійності. Для третьої ділянки (
визначаємо відносний коефіцієнт
аварійності
Підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової швидкості на кожній ділянці дорівнює
Всі дані розрахунків приведені у таблиці 3.2.
Оцінка транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги 2 маршруту (I-a категорія) виконується по величині комплексного показника
Узагальнений показник якості і стану дороги 2 маршруту (I-б категорія) виконується по величині комплексного показника
Показник якості і стану дороги 1 маршруту по кожній ділянці:
Ступінь
відповідності загального стану дороги
нормативним вимогам в даний момент часу
визначається показником
Так як
,
то необхідно встановити причини і
призначити відповідні заходи щодо їх
усунення, тобто призначити той або інший
вид ремонтних робіт на кожній ділянці
дороги.
