
- •Розрахунково графічна робота
- •1. Індикаторні ознаки рослинності
- •1.1 Фітоіндикаційні шкали та їх аналіз
- •1.2 Методи виявлення індикаторів
- •2. Екологічна оцінка індикаційних ознак
- •2.2 Індикація структури екосистем та екологічних факторів
- •3. Індикація кліматичних факторів
- •3.1 Ландшафтна індикація
- •3.2 Індикація грунтів
- •Додатки до розрахунків береза бородавчаста (береза повисла) Betula pendula
- •Насіннєві плодове дерево (яблуня)
- •Глід колючий (боярка, глід звичайний, глідина, глог, глоєна, глогинка, глодина, глояк) Crataegus oxycantha
- •Глуха кропива біла (біла жалива, глуха жалива, глушник, медунка біла, смоктило) Lamium album
- •Кульбаба лікарська (бабаки, бабка, бабакуля, вовчий зуб, дикий молочiй, жабник, кулибаба, кульбаба звичайна, маївка, мелайниця, молочай дикий, падиволос чiчник) Taraxacum officinale
- •Лопух справжній (дiдовник, додовник, лопушина, лопушняк, лопух великий, репляк, ріп ляк, реп'ях) Arctium lappa (lappa major) Лопух большой
- •Материнка звичайна (блошниця, зiновка, духовий цвіт, душинка, душиця, крушельниця, лебiдка, ліновка, маринка, материнка пахуча, матердушка) Origanum vulgare
- •Звіробій звичайний (божа крівця, божа кровця, бождеревок, заяча кровця, іванок-провірник, кравник, кривавник, крiвця, криштальки, кров св. Івана, святоіванське зілля, стокрiвця) Hyperucum perforatum
- •Папороть чоловіча (блошник, брониця, глистник, іванове зiлля, дрiоптерис, орляк, папоротник чоловічий, щитник чоловiчий) Dryopteris filix-max
- •Цикорій дикий (батiжок, волошка городня, голубiй, петровi батоги, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка, терник, терпник, цикорія) Cichorium itibus
- •Бузина чорна (бзина, бозина, бозник, бугила, свирчовина) Sambucus nigra l. Бузина чёрная
- •Жовтець повзучий
- •Лілія лісова
Папороть чоловіча (блошник, брониця, глистник, іванове зiлля, дрiоптерис, орляк, папоротник чоловічий, щитник чоловiчий) Dryopteris filix-max
Багаторiчна трав'яниста спорова рослина родини папоротникових. Має сильне товсте кореневище. Листки великi, двоякоперисторозсiченi. На нижньому боцi листка в кiнцi лiта розвиваються спорагiї. У народі про цю рослину кажуть "Папороть, що росте в лісі, тільки раз на рік цвіте. Не кожному щастить бачити цвіт папороті, але хто вже побачить, той щасливим буде все життя. Цвіте папороть на свято Іван-день - 6 липня опівночі. Щоб зібрати цвіт, під папороть потрібно простелити скатертину, на якій 12 разів святили паску. О 12 годині ночі на ній потрібно запалити свічку, яка 12 разів горіла на святі Пасхи. Як тільки з'явиться і опаде цвіт, скатертину з цвітом швидко згорнути і на жодні таємничі голоси не відповідати. Людина, яка стала власником цвіту папороті, буде все знати і бачити, тобто стане ясновидцем". Росте в вологих i тiнистих мiсцях, пiд кронами дерев. Кореневище папоротi мiстить фiлiксову кислоту, аспідинол i фiльмарон. Напровесні молодi пагiнцi збирають, вiдповiдним чином обробляють i маринують. Застосовують як приправа до м'ясних i рибних страв. Препарати папоротi мають мiсцеву подразнювальну дiю. При всмоктуванні в кров розвиваються загальні токсичні ефекти - психотропний, нейротоксичний, гепатотоксичний - внаслідок збудження, а потiм пригнiчення центральної нервової системи. Застосовують препарати чоловічої папороті при цестодозах. Лiкування здійснювати тільки у стацiонарi, у зв'язку з високою отруйнiстю рослини. Симптоми отруєння: При самолiкуваннi можуть розвиватись нудота, блювання, проноси, болi в животi, головокружiння, головнi болi, пiдвищення температури тiла, тахiкардiя, задишка, втрата свiдомостi, епiлептиформнi припадки, психози, коматозний стан, звуження зiницi ока, атрофiя зорового нерва, токсична гепатопатiя, зниження артерiального тиску, сонливість, у дітей можливі збудження і галюцинації, марення. Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат 30 г на 200 мл води), очисна клiзма, сечогiннi, серцево-судиннi засоби (строфантин, камфора, кордiамiн, новокаїнамiд), при судомах барбамiл 10% - 10 мл , сибазон 0,5% - 2 мл, гепатопротектори (токоферолу ацетат, натрiю селенiт, "карсил", "вiтогепат", унiтiол).
Цикорій дикий (батiжок, волошка городня, голубiй, петровi батоги, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка, терник, терпник, цикорія) Cichorium itibus
Багаторiчна трав'яниста розсiяно-волосиста з молочним соком рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, ребристе, до 120 см заввишки, з розчепiреними прутоподібними гiлками. Прикореневi листки в розетцi, стругоподібно-перистороздiльнi. Квiтки двостатевi, в кошиках, розташованих по 1 - 3 у пазухах листкiв; вiночок голубий, язичковий. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - сiм'янка. Росте вздовж дорiг, по канавах, як бур'ян на засмiчених мiсцях. Для виготовлення галенових препаратів заготовляють коріння цикорію, рiдше - траву. Траву зрізають у перiод цвiтiння, коріня викопують восени. Корiння цикорiю мiстить гiркий глiкозид (iнтибiн), цукри (фруктозу, левулозу), пентозани, холiн. У травi є гiркi речовини (лактуцин, лактукоприн), кумариновий глiкозид (цикорин), тритерпени, вiтамiни. Галеновi препарати цикорію мають: заспокiйливу, сечогiнну, жовчогiнну, тиреостатичну дiю, стимулюють обмiн речовин. Галенові препарати цикорію застосовують при цукровому дiабетi, анорексiї, холециститах, гепатитах, неврозах, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, тиреотоксикозi, колiтах, шкiрних захворюваннях (екзема, дерматити, тривалонезаживаючі виразки та рани), пов'язаних з порушенням обмiну речовин, нервових розладах, злоякiсних пухлинах, а також як замiнник натуральної кави i цiнну добавку до її сурогатiв. Внутрiшньо - вiдвар цикорію звичайного (2 ст ложки трави або 1 ст ложка корiння на 500 мл окропу, дати закипiти, i настоювати 1 год). Приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Зовнішньо - відвар коріння з травою цикорію звичайного (50 г сировини залити 500 мл окропу, кип'ятити протягом 10 хв) для примочок, компресів, промивання ран та виразок.