3. Структурно-функціональна характеристика транспорту.

Структурні транспорт можна уявити як систему, яка склада­ється з двох підсистем: транспорту загального та незагального користування. При цьому обидві частини системи можуть бути представлені підприємствами державної, муніципальної чи при­ватної форми власності. Автомобільні шляхи чи залізничні колії (як правило, невеликої довжини), які належать тому чи іншому підприємству, називаються під’їзними. Структурна схема транс­портної системи наведена на рис. 1.1.

Транспортна система
Транспорт загального користування		Транспорттнезагального користування
Залізничний		Транспорт галузей народного господарства
Автомобільний
Трубопровідний		Транспорт організацій сфери обслуговування та управління
Водний
Повітряний		Транспорт населених пунктів (суспільний та індивідуальний)

Рис 1.1 Структурна схема транспортної системи

Крім розподілу на транспорт загального чи незагального ко­ристування в деяких випадках його ще підрозділяють на магістр ральнийта немагістральний.

Магістральний – синонім транс­порту загального користування,немагістральний – незагального,(наприклад промисловий транспорт – це непромисловий транспорт (рис. 1.2)

Транспорт

Універсальний (Залізничний, Повітряний, Водний, Автомобільний)

Спеціальний

Внутрішній

Зовнішній

Цілорічний

Сезонний

Рис 1.2 Угрупування транспорту за економічним аналізом

Залежно від мети економічно аналізу транспорт користування групується таким чином:

1) універсальний (залізничний, повітряний, водний, автомобільний) та спеціальний;

внутрішній (який здійснює перевезення всередині країни та зовнішній (звичайно морський, який виконує перевезення всередині країни)

2. цілорічний (залізничний, автомобільний та інші) і сезон­ний (внутрішньо водний).

Будь-який вид транспорту має свою власну систему показни­ків, яка склалася історично й відображає його унікальність та неповторність, враховує техніко-економічні та інші особливості. Але багато показників є загальними для всіх видів транспорту. Умовно їх можна поділити на такі групи:

2. показники перевезень на навантажувально-розвантажу­вальні роботи (вантажо- та пасажирообіг, обсяг перевезень вантажів та пасажирів, приведений вантажообіг, обсяг від­правлення, обсяг прибуття);

3. показники матеріально-технічної бази (відстань шляхів сполучення, їхня густота, сумарна вантажопідйомність а(ю тоннаж транспортних одиниць, сумарна енергетична потуж­ність активних транспортних одиниць, пропускна та проїз­на здатність елементів транспортної мережі);

4. показники експлуатаційної роботи (середня вантажопотуж- ність, середня дальність перевезень, швидкість доставки вантажів, використання вантажопідйомності рухомого складу та час його обігу, середньодобовий пробіг);

5. показники економічної ефективності та фінансові (собіва­ртість, продуктивність праці, фондовіддача, фондомісткість, прибутки, витрати, доходи, рентабельність).

Важливою характеристикою транспортних мереж є їхня те­риторіальна організація, тобто схема взаємного розміщення окре­мих елементів мережі на різних ієрархічних рівнях. Територіаль­на організація — продукт тривалої еволюції транспорту під впли­вом економічних, природно-географічних факторів. Класифіка­ція схеми територіальної організації транспорту й розчленування його на ієрархічні рівні у загальному вигляді подані в таблиці 1.1.

В Україні детально вивчені схеми територіальної організації в регіональному та субрегиональному рівнях, значно менше – перших трьох рівнях, виявлено певний взаємозв’язок потужності транспортних пристроїв з характером мезоструктури.

Таблиця 1.1