5. Архітектурне бароко на західноукраїнських землях

На західноукраїнських землях бароко деякий час розвивалось водночас із ренесансом. Так, майже разом із закінченням Успенської церкви та інших творів ренесансу у Львові будується перша споруда у стилі бароко - костьол Петра і Павла ордену єзуїтів. Ця споруда італійського архітектора Джакомо Бріано була зведена під впливом художнього образу костелу Іль Джезу в Римі. Подібною до римського твору архітекторів Д. Б. Да Вінтом та Д. делла Порте створені і інші сакральні пам'ятки - це костьоли Казимира (1656 - 1664 рр., вул. Кривоноса, 1), францісканців (1702 р, вул Короленка, 1), Антонія (1718 р, вул. Личаківська), Софії (XVIII ст., вул. І. Франка, 121)

та ін.

Чисті форми римського бароко відрізняють костел Стрітєння монастиря Босих кармеліток. Збудована в 1642 - 1644 рр. за проектом італійського архітектора Д.Б. Джизлені, ця споруда має в плані форму латинського хреста. Риси, характерні для культової європейської барокової архітектури, мають костел Михайла (заснований 1634 р.) та костел Марії-Магдалини (вул. Степана Бандери, 10).

Вершиною львівського бароко дослідники називають пам'ятки, пов'язані з іменами архітекторів Бернарда Меретина і Яна де Вітте - кафедральний собор св. Юра та домініканський костьол.

Збудований за проектом Б. Меретина у 1744 - 1761 рр. на місці заснованого ще в XIII ст. заміського монастиря, собор св. Юра розташований на південно-західному узгір'ї Львова і служить домінантою у панорамі міста. Після смерті в січні 1759 р. Б. Меретина, будівництво завершив архітектор С. Фесінгер. За його проектом постали нові та реконструйовані старі будівлі святоюрського ансамблю, що збереглися до наших днів.

Створений Б. Меретином та С. Фесінгером ансамбль складається з собору (1744-1770 рр.) монастирських келій, палацу митрополитів, що стоїть навпроти входу в собор, а також тераси з парадними сходами. Невід'ємною складовою ансамблю є(стр 176)

монументальна скульптура та декоративне різьблення, які разом з архітектурою творять типовий для барокового мистецтва синтез. Над його створенням працювали каменярі Михайло Філевич, Петро Білостоцький та Онуфрій Стефанський. Скульптури святих, виконані І. Пінзелем, а також кінна композиція "Юрій - змієборець" належать до шедеврів барокової пластики.

До початку XIX ст. при палаці існував регулярний, з трьома терасами парк французького типу.

Всі споруди святоюрського ансамблю вирішені в єдиному стилі пізнього бароко (рококо) і є видатною пам'яткою архітектури, мистецтва і історії України. Справжнім шедевром архітектури доби пізнього бароко у Львові є монументальна споруда домініканського костелу. Його почали зводити в 1749 р. за проектом талановитого архітектора Яна де Вітте на місці старого готичного храму. Будівництвом керували місцеві зодчі Мартин Урбанік та Христофор Мурадович. Фасад завершив у 1792— 1798 рр. Клемен Фесінгер.

Домініканський костел - одна з найграндіозніших споруд львівської архітектури XVIII ст., що з властивими добі пізнього бароко динамічними й пластично ускладненими формами є яскравим взірцем цього типу споруд і своєрідним орієнтиром у панорамі Львова.

Мистецька культура XVII - XVIII ст. творилась не тільки у Львові, але й поза його межами. З найвідоміших провінційних архітектурних пам'яток можна назвати костел с. Годовиці біля Львова (1751-1758 рр., архітектор Б. Меретин), костел в Лопатині (1772 р.), Буську (1780 р.), Коломиї на Івано-Франківщині (1775 р). Бернард Меретин ґрунтовно перебудував костел у Наварії.

У XVIII ст. на західноукраїнських землях розбудовуються монастирські комплек­си.

Визнаною пам'яткою архітектури є монастир у с. Підгірці, заснований ще у 1180 р. і відновлений у XVII ст. Характерною для барокової архітектури є церква св. Онуфрія, побудована у 1726-1750 рр. за сприяння ігумена цього монастиря Парфенія Ломиковського.

Дерев'яні будівлі Крехівського монастиря, заснованого на початку XVII ст. ченцем Йоілом, з початком XVIII ст. замінюються мурованими спорудами.

У 1731-1737 рр. стараннями ігумена Діонісія Сінкевича постала хрестова в плані церква св. Миколая в Крехові.

Риси архітектури бароко і класицизму об'єднался в будівлі 1783 р. Василіанського монастиря з церквою св. Юрія у Христинополі (Червонограді). Церква і двоповерховий монастирський корпус виконані архітектором чеського походження Йоганом Зельнером.

У XVIII ст. на Львівщині трапляються і дерев'яні тризубні трибанні церкви. Класичним зразком цього типу споруд вважається церква св. Трійці у Жовкві, збудована у 1720 р.

Отже, розвиваючись у стилістичній близькості, і "козацьке бароко", і західноукраїнський архітектурний бароковий стиль можна об'єднати під однією назвою "Українське бароко".