
- •Історія української культури: конспект лекцій
- •Донецьк – 2010
- •Передмова
- •Заліковий модуль 1. –
- •2. Соціальні та теоретичні передумови вивчення культури.
- •3. Ґенеза української культури.
- •3. Культурно-історична своєрідність регіонів України.
- •Змістовий модуль 2. Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура залізного віку. Скіфська культура, черняхівська, культура антів.
- •3. Загальна характеристика стародавньої культури слов’ян.
- •Культура протослов'янських та слов'янських племен. План
- •1. Зародження державності у східних слов'ян.
- •2. Матеріальна та духовна культура східних слов’ян. Мистецтво, усна народна творчість.
- •Змістовий модуль 4. Культура Київської Русі (iх-хi ст.) та періоду феодальної роздробленості (хii-сер. Хiii ст.). План
- •1. Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •2. Розвиток писемності, літератури та усної народної творчості Київської Русі.
- •3. Шедеври культури Давньоруських князівств.
- •Змістовий модуль 5. Особливості розвитку української культури хіv-першої половини хvіі століття. План
- •1. Історичні обставини розвитку української культури.
- •2. Музична культура і театр в Україні.
- •3. Церковне і світське будівництво та образотворче мистецтво.
- •Заліковий модуль 2. Культура україни в новий та новітній час.
- •Історичні передумови формування культури козацької держави.
- •Особливості стилю бароко в образотворчому мистецтві та архітектурі.
- •Розвиток літератури й театру.
- •2. Особливості стилю бароко в образотворчому мистецтві та архітектурі.
- •3. Розвиток літератури, театру й музики.
- •Змістовий модуль 7. Культурологічні процеси та здобутки української культури хіх століття. План
- •1. Розвиток української культури у складі Російської та Австрійської імперій. Періодизація національно-культурного відродження.
- •2. Шляхетський період. Національне відродження в галузі літератури. Розвиток українського театру.
- •3. Образотворче та архітектурне мистецтво України.
- •Змістовий модуль 8. Особливості та загальні тенденції розвитку української культури хх століття. Соціологічна концепція у вивченні культури.
- •2. Характерні особливості та основні етапи розвитку української культури хх століття.
- •3. Розвиток українського музичного та театрального мистецтв, кінематографу.
- •4. Культура української діаспори та її зв’язок з Україною.
- •ТерміНологічний словник
- •Список літератури
2. Характерні особливості та основні етапи розвитку української культури хх століття.
Однією з принципових особливостей української культури ХХ століття є визначальна роль політичного чинника. Поворотне значення мали Перша світова війна, Лютнева і Жовтнева революції, боротьба за українську державність 1917—1920 рр., створення СРСР, Друга світова війна, криза соціалізму і розпад радянської системи, отримання Україною незалежності. У радянський період, який зайняв більшу частину сторіччя, українська культура пройшла складний шлях, який поєднує досягнення і втрати, духовні злети і трагедії: національне піднесення 20-х років, трагедію у роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову. Провідну роль відігравала особа першого керівника комуністичної партії і, відповідно, всієї держави.
У 1991 відбулося не тільки проголошення незалежності України, але й почалися докорінні зміни суспільного ладу.
Говорячи про роль геополітичного чинника у розвитку української культури, необхідно підкреслити, що до середини сторіччя територія України входила до складу різних держав: СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини. Лише після Другої світової війни сталося об'єднання українських земель. У 1954 р. до складу Української РСР було включено Крим.
Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-і роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. Їх творчість продовжувалася, але залишалася невідомою на батьківщині. 40-ві і 70-ті роки відмічені новими хвилями еміграції. Тому характерними для української культури є два потоки розвитку — в Україні і в діаспорі.
Розвиток української культури ХХ ст. можна позначити як період національного відродження, що має 4 етапи:
- Національне відродження (1917-1933).
- Тоталітарне панування соцреалізму (1933-1956).
- Стихійне піднесення духу національного опору (1956-1987).
- Національно-духовне оновлення (з 1987).
Під час I етапу національного відродження було проголошено національну суверенну державу при повному дотриманні демократичних засад рівності українського народу і тих народів, що населяли Україну. З 1923 р. починається хвиля так званої “українізації". Закінчився цей період трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як “розстріляне відродження".
Для II етапу характерний монопольний диктат соціалістичної бюрократії, що призвело до морального занепаду духовної культури у всіх її формах. Основний наслідок цієї доби - фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції (1934-1938).
В III період відродження - політичної “відлиги” (1956-1961) - відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий “Словник української мови” Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньої спеціальної освіти.
Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих “шістдесятників", які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. “Відлига” закінчилася трагічно: більшість з “шестидесятників” були репресовані, а В. Стус, В. Марченко, О. Тихий, Ю. Литвин загинули в ув'язненні.
У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури.