Тестові завдання для підсумкового тестування

1. О.Конт

2. К.Маркс

3. М.Вебер

1. Сформулював закон соціальної гармонії

2. Підкреслював важливість розуміння суб’єктивного смислу, закладеного в діяльності індивіда

3. Обґрунтував закон відповідності продуктивних сил характеру виробничих відносин

1. Е.Дюркгайм

2. М.Вебер

3. О.Конт

1. Соціологія – це позитивна наука про суспільство

2. Соціологія – це передусім наука про соціальні факти

3. Соціологія – це наука про соціальну поведінку, яку вона намагається зрозуміти та пояснити

Твердження

Так

Ні

1. Закони, що були відкриті в соціології, К.Маркс закликав викладати у школах та університетах, щоб навчити людей правильно та розумно вибудовувати власні стосунки

А

Б

2. О.Конт дав соціології ім’я та вивчав суспільство раніше за К.Маркса

А

Б

3. М.Вебер виступав за революційний шлях перебудови суспільства, інші класики соціології – за реформістський

А

Б

4. Е.Дюркгайм пропонував спиратися на соціальні факти та вивчати їх статистичними методами

А

Б

5. Ідеальний тип – метод дослідження Е.Дюркгайма

А

Б

Твердження

Так

Ні

1. Е.Дюркгайм є автором концепції механічної та органічної солідарності

А

Б

2. М.Вебер стверджував, що пролетаріату належить особлива місія створення нового суспільства, внаслідок чого він сам зникне як клас

А

Б

3. К.Маркс стверджував, що знання про суспільство мусить складатися з двох частин – соціальної статики, яка описує закони існування, та соціальної динаміки, яка описує закони змін суспільства та етапи цих змін

А

Б

4. М.Вебер вважав соціальною дією таку дію, яке за своїм смислом співвіднесена з дією іншого та орієнтована на нього

А

Б

5. Вершиною піраміди «ієрархії наук» у О.Конта є соціологія

А

Б

1. Е.Дюркгайм

2. О.Конт

3. М.Вебер

4. Г.Спенсер

1. Кожне суспільство у своєму духовному розвиткові проходить три стадії: теологічну, метафізичну та позитивну.

2. Першим ввів у науковий обіг терміни: соціальна система, соціальний контроль, соціальний інститут, структура і функція.

3. Предметом соціології повинні бути «соціальні факти», які слід вивчати як речі.

4. Виокремив три типи панування: традиційний, харизматичний та раціонально-легальний

5. Розробив метод ідеальних типів, який давав можливість зрозуміти емпіричну реальність за допомогою співвіднесення, порівняння її з ідеальним типом.

6. Описав такий стан соціальної системи, коли старі норми та закони вже не діють, а нові ще не сформувалися та визначив такий стан як аномію.

1. Соціал-дарвінізм

2. Емпірична соціологія

3. Позитивізм

4. Психологічний

5. Еволюціонізм

6. Расово–антропологічна школа

7. Органіцизм

8. Інстинктивізм

9. Географічна школа

1. Провідна роль у внутрішній політиці та еволюції людства відводилася расовому чиннику.

2. Спосіб виробництва, політичний устрій, напрямки наукового та художнього розвитку, релігійні уявлення тощо – все це залежить від географічного середовища.

3. Головними факторами соціального життя є природний відбір та боротьба за існування.

4. До уваги слід приймати тільки висновки, що ґрунтується на фактах; слід уникати суджень, що протирічать одне одному; кожний висновок мусить підлягати верифікації та базуватися на експериментальному знанні.

5. Аналіз суспільного життя базується на аналогії суспільства з біологічним організмом.

6. Соціальні сили – це ті ж самі психічні сили, що діють в колективній свідомості суспільства. Серед них можна виокремити первинні, що пов’язані з необхідністю підтримання життя, на основі яких виникають вторинні, що і забезпечують поступальний розвиток суспільства.

7. В основі соціальних процесів – біологічні наслідувані інстинкти.

8. Вивчення конкретних фактів суспільного життя за допомогою специфічних методів.