Висновки

Отже, перспективна модель соціальної політики має відповідати таким умовам: по-перше, мати у своїй основі оригінальну концепцію, що враховує можливі зміни соціальної ситуації, по-друге, повінни бути закладені відповідні «механізми зворотного зв'язку», що чутливо реагують, вловлюючи такі зміни; по-третє, вона зобов'язана передбачати ефективно і чітко працює адміністративний апарат, здатний приймати «сигнали» і перетворити їх у відповідні рішення і програми.

Критерії засвоєння

Після вивчення та аналізу теми ВИ повинні РОЗУМІТИ, що поряд з діяльністю держави значну роль у системі соціального забезпечення відіграє суспільна і приватна благодійність.

В результаті вивчення теми ВИ повинні ЗНАТИ, що вирішення питання соціального захисту впровадженні за кордоном, в рамках соціальної роботи, почали паралельно розвиватися два напрями, які протистоять один одному у розумінні рішення соціальних проблем.

7. ВАШІ знання повинні забезпечувати ВМІННЯ встановлювати взаємозв’язок і взаємозалежність соціального захисту з іншими елементами макроекономіки.

Рекомендована література до лекції

Основна:

Шутов М.М. Менеджмент організацій соціального захисту: теорія і практика: Електронний Підручник / М.Шутов, В.Дорофієнко, С.Вовк:– Донецьк: ВИД, 2010 –515 с. (С. 150 – 186)

Додаткова:

1. Авілов А.В. Західноєвропейські країни: Особливості соціально-економічних моделей: Монографія / А. Авілов, А. Волькен, В. Гутник, В. Зуєв - М.: Наука, 2002 - 271 с.

2. Антропов В.В. Соціальний захист в країнах ЄС: сучасні тенденції, проблеми та перспективи / В. Антропов / / Праця за кордоном. - 2005. - № 4. - С. 24-29.

3. Антропов В.В. Моделі соціального захисту в країнах Європейського союзу / В. Антропов / / Світова економіка і міжнародні відносини. - 2005. - № 11. - С. 48-56.

4. Антропов В.В. Соціальний захист в країнах Європейського союзу / В. Антропов - М.: Економіка, 2006.

5. Білоус І. Досвід КРАЇН ЄС у сфері соціальної підтримки населення / Т. Білоус / / світ фінансів - 2006. - №. - С. 165 - 169.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть етапи еволюції та становлення соціальної держави?

2. Дайте визначення поняттю «соціальна держава».

3. Назвіть основне механізми європейського регулювання сферою соціального захисту та його особливості в умовах глобалізації економіки в країнах ЄС. Охарактеризуйте основні моделі соціального захисту Європейського Союзу та їх відмінні риси.

4. Чим відрізняється модель захисту населення в США від моделей Європейського Союзу?

5. Основні характерні риси та концептуальні положення моделі Бісмарка (континентальна модель).

6. Які види соціальної допомоги та страхування передбачає англосаксонська модель?

Питання для самостійної роботи студента

Організація соціального захисту в США.

Теорія і розвиток держави загального добробуту.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

Змістовий модуль 5

ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ. МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Мета лекції – послідовне формування у студентів знання основних положень теорії та практики страхування фізичних та юридичних осіб, потрібних для якісної підготовки висококваліфікованих спеціалістів соціального захисту, які володіють професійними навичками, необхідними для праці в сучасних ринкових умовах.

Навчальні завдання лекції

1. Визначати сутність соціального страхування.

2. Окреслювати ризики щодо формування фондів соціального страхування.

3. Приймати менеджерські рішення по управлінню фондами.

4. Забезпечувати можливості безперервного фінансового постачання фондів соціального страхування.

5. Організувати практичну роботу фахівців з соціального страхування.

План лекції

1. Суть, принципи, роль та необхідність організації системи соціального страхування.

2. Організаційно-правові функції соціального страхування в Україні.

3. Основи економіки соціального страхування в системі соціальної безпеки населення.

Основні поняття теми лекції

Страхування, соціальне страхування, добровільне страхування, обов'язкове страхування, фонд, цільовий державний фонд, соціальний ризик, страховий ризик.

1. Суть, принципи, роль та необхідність організації системи соціального страхування

Опановуючи цю тему, необхідно розуміти, що за умов ризикового характеру ринкової економіки України, різних видів господарювання і не менш ризикового життя будь-якої людини відчувається потреба в запобіганні цим ризикам і компенсації втрат, пов’язаних із наслідками природних катаклізмів або нещасними випадками. Без цієї необхідності не можна забезпечити відповідний рівень життя людей. Взаємовідносини, які складаються в суспільстві із цього приводу, мають об’єктивний характер і в своєму єстві формують зміст економічної категорії «страховий захист».

Народилося страхування, коли людство зрозуміло, що наслідки трагічних подій у невизначеному майбутньому можуть бути значно знижені за рахунок розподілу їх між великою кількістю людей (принцип суспільної солідарності). Так, окремі елементи страхування були відомі ще за тисячі років до нашої ери, практично з моменту зародження людства, і продовжують удосконалюватися зараз.

Сьогодні страхування – це сукупність особливих замкнутих перерозподільчих взаємовідносин між його учасниками за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування збитків підприємствам, організаціям і громадянам. Матеріальною основою страхового захисту є страхові фонди як обов’язковий елемент суспільного виробництва, які у вигляді резерву матеріальних і грошових засобів забезпечують безперервність процесу суспільного відтворення соціальних гарантій.

Отже, соціальне страхування – необхідний елемент суспільних взаємовідносин, а страхові фонди є невід’ємним елементом фінансової системи країни. Воно покликане надавати відшкодування матеріальних втрат застрахованих в результаті неучасті їх у виробничій діяльності. Найважливішою умовою нормального компенсаційного процесу є його безперервність і безперебійність.

Якщо ж процес суспільного виробництва переривається або порушується в результаті руйнівної дії стихійних сил природи або настання негативних наслідків інших надзвичайних подій (пожеж, вибухів, епідемій, травматизму та ін.), то суспільство вимушене вдаватися до різних запобіжних заходів. Тоді, коли ці заходи не дають бажаного результату, постає питання з відшкодування завданого матеріального збитку. Стихійні та інші лиха, як наприклад економічна криза, спочатку сприймалися людьми як випадкові події. Проте, багатовіковий досвід історії людства показав, що періодичне настання подій надзвичайного характеру є об’єктивним, закономірним фактором, зумовленим суперечливим розвитком суспільного виробництва. Воно є конфліктною взаємодією і протиборством різних сил природного і суспільного характеру. З одного боку, існують протиріччя між людиною і природою, з іншого – виробничі протиріччя. У сукупності ці взаємодії створюють об’єктивні умови для прояву негативних наслідків, що мають випадковий характер. Виникає ризик, який об’єктивно властивий будь-яким соціально-економічним взаємовідносинам.

Специфічність цієї економічної категорії обумовлюють три основні ознаки:

• випадковий характер настання руйнівної події;

• надзвичайна важливість нанесеного збитку, що характеризується натуральними і грошовими показниками;

• об’єктивна необхідність запобігання, подолання або зменшення негативних наслідків вказаної події та відшкодування матеріального або іншого збитку.

Для того, щоб проводити в життя страховий захист, необхідне постійне відрахування частини валового національного доходу до державних страхових фондів для відшкодування нанесеного матеріального збитку. Таким чином, страховий захист суспільства знаходить своє матеріальне втілення у фондах, які є сукупністю різних страхових натуральних запасів і грошових відрахувань.

Державний фонд – це спеціалізована фінансово-кредитна установа при уряді України, грошові кошти якої є державною власністю, але не входять до складу бюджету. Фонд та його відділення є юридичними особами.

Економіка системи соціального захисту населення України складається з:

• ДФСС – Державного фонду соціального страхування;

• ДПФ – Державного пенсійного фонду;

• ДФСЗ – Державного фонду сприяння зайнятості населення;

• ДФОМС – Державного фонду обов’язкового медичного страхування.

Таким чином, державні страхові фонди виникли і розвивалися з метою задоволення будь-яких потреб господарюючих суб’єктів і об’єктів суспільства у відшкодуванні збитку. У процесі формування і використання страхових фондів реалізуються певні економічні стосунки, що складаються між людьми під час виробництва, обороту, обміну і вжитку матеріальних благ.

Через страховий фонд як матеріальне втілення страхування реалізуються всі властиві фінансам функції:

• розподільча;

• стимулююча;

• стабілізаційна;

• контрольна.

Проте їх прояв в страхуванні вельми специфічний і виявляється в:

1) формуванні страховими організаціями фондів цільового призначення, на кошти яких здійснюється перерозподіл ризиків у просторі й часі. Така система страхування звільняє державу від додаткових фінансових витрат, спричинених настанням страхових подій, необхідність компенсації за наслідки яких лягла б на держбюджети;

2) попередженні й профілактиці страхових випадків. За рахунок страхового фонду здійснюються витрати на запобігання ризикових випадків (превентивна функція); компенсація наслідків ризикових випадків призводить до впровадження нових технологій, сприяє розвитку технічного прогресу (інноваційна функція);

3) концентрації фінансових ресурсів. Страхування є джерелом інвестиційних ресурсів, що сприяє розвитку виробництва і економіки та реалізує інвестиційну функцію страхування.

Усвідомлена людиною і суспільством у цілому необхідність страхового захисту сформувала страхові інтереси, на основі яких почали виникати певні страхові взаємовідносини. Суть цих стосунків охоплює освіту і використання ресурсів страхового фонду незалежно від конкретної форми його організації. Із розвитком суспільства ці стосунки отримали цивільно-правове закріплення, що, у свою чергу, дозволило регулювати їх правовими методами.