8. Філософія середньовіччя : патристика і схоластика. Номіналізм і реалізм

Середньовічна філософія формувалася за умов феодального суспільства і панівної ролі церкви в житті суспільства ( європейська філософія у 5—15 столітті..)

Особливості філософії середньовіччя. Філософська думка середніх віків грунтується на вірі в єдиного бога /монотеїзм/ В основі християнської віри лежать два важливі принципи: ідея божественного творення та ідея божественного одкровення звідси всебічна залежність середньовічної філософії від теології, а всіх середньовічних інститутів - від церкви.

Патристика (II—VII ст.) — сукупність філософських доктрин християнських мислителів (отців церкви) II—VII ст.   Представники — Тертуліан, Климент Александрійський, Ориген, Августин захищали християнську доктрину від філософії язичників,  державної влади, яка спиралася на міфологічні уявлення про дійсність. З 3 століття патристика, навпаки, починає пристосовуватися до теоретичної форми світогляду — філософії, використовує неоплатонізм для обґрунтування християнського віровчення

Схоластика (VIII—XV ст) —це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, який, в основному, полягав у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів та Біблії, і виведенні нового синтезу Поділяють на : Ранню схоластику (XI-XII ст.); зрілу схоластику (XII-XIII ст.); пізню схоластику (XIII-XIV ст.); Представники : Йоан Скот Еріугена, , Росцелін, , Роджер Бекон, Альберт Великий, Фома Аквінський, Дунс Скот, і т.д

Номіналізм(від латинського слова «nomen», що означає «ім'я», «назва») — напрям в середньовічній філософії, який у диспутах про загальні поняття  протистояв реалізму, номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття (так звані, універсалії) — лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням. Основними представниками цього напряму були:Дунс Скот, Росцелін, Вільям Оккам.

Реалізм - напрям думки, протилежний номіналізму щодо питання про універсалії. Реалісти стверджували що загальні, родові поняття існують насправді, а не є лише знаками чи іменами. Вони поділялися на два табори: крайні реалісти притримувалися поглядів Платона про те, що загальні поняття, форми, універсалії існують незалежно від речей і до речей, помірковані реалісти слідом за Аристотелем вважали, що універсалії існують в речах. Виразним представником реалістів був Ансельм Кентерберійський.

9.Філософія епохи Відродження

Напрям європейської філософської думки XV—XVI століть. Віддзеркалює соціальний та ідейний рух Відродження (Ренесансу), започаткований в Італії в ХІV ст., що в ХVІІ ст. стає загальноєвропейським явищем

Передумовами філософії Ренесансу : була криза феодалізму, криза офіційної ідеології Середньовіччя — католицької релігії, а водночас і схоластичної філософії, які зумовили певні соціально культурні трансформації, пов'язані з капіталізацією суспільства.

Головними рисами, які відрізняли філософію Відродження, були антропоцентризм і гуманізм, пантеїзм.