
- •1.Розрахунки техніко – економічних показників роботи підприємства відповідно варіанту впровадження нової техніки.
- •1.1. Ефективність використання основних фондів і виробничих потужностей.
- •1.Розрахунки техніко – економічних показників роботи підприємства відповідно варіанту впровадження нової техніки.
- •1.1. Ефективність використання основних фондів і виробничих потужностей.
- •1.2. Оборотні засоби підприємства, нормування, ефективність їх використання.
- •1.3.Трудові ресурси та ефективність їх використання
- •1.4. Експлуатаційні витрати,формування собівартості продукції.
- •1.5. Оцінка фінансової стійкості та незалежності підприємства
- •1.6. Оцінка економічної ефективності інвестицій.
структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення;
ефективного використання капіталу;
платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;
фінансової стійкості;
рівня прибутковості (рентабельності) підприємства
1.6. Оцінка економічної ефективності інвестицій.
Інвестиції – одна з категорій, яка найбільш часто використовується в економічній системі як на макро- , так і на макрорівні. Однак, незважаючи на виняткову увагу дослідників до цієї ключової економічної категорії, наукова думка дотепер на виробила універсальне визначення інвестицій, що відповідало б потребам як теорії, так і практики, а також було б адекватним з позицій конкретного суб’єкта їхнього здійснення – держави, підприємства, домашнього господарства.
Стабілізація національної економіки - це одна з найголовніших проблем економічної політики України на сучасному етапі розвитку. ЇЇ вирішення тісно пов'язане з підвищенням ефективності інвестицій, обсяги яких на нинішньому етапі економічного реформування досить обмежені. За цих умов, безперечно, підвищується відповідальність за вибір інвестиційних проектів і, звичайно зростають вимоги до достовірності методів обґрунтування цього вибору та оцінки їх ефективності. В доперебудовний період, коли домінували централізовано-планові методи розподілу фінансових та інших ресурсів, оцінка ефективності капітальних вкладень і нової техніки здійснювались на основі Типової методики, на базі якої були розроблені методичні положення майже для всіх галузей народного господарства. Вони на той час в цілому відігравали позитивну роль при економічному обґрунтуванні ефективності капітальних вкладень і нової техніки, а також в оцінці порівнюваних варіантів, оскільки певною мірою перешкоджали прийняттю необґрунтованих рішень. Разом з тим, в ринкових умовах господарювання ці методики втратили свою значущість, оскільки вони не враховували головних особливостей ринкового середовища, до яких насамперед можна віднести фактор ризику і невизначеності, а також взаємозв'язок реальних і номінальних грошей в умовах інфляції. Колишні методи оцінки капітальних вкладень та нової техніки розроблялись в основному для умов витратної економіки і безоплатної системи кредитування. А такі показники оцінки ефективності капітальних вкладень, як коефіцієнт ефективності та термін окупності, мали свої недоліки.
Перехід до ринкового шляху розвитку економіки не знижує актуальності поставленої проблеми, а навпаки посилює її і вимагає прискореного створення обґрунтованих методичних рекомендацій,в основу яких мають бути покладені головні фактори ринкової економіки. Окрім того, для налагодження Україною стійких Зовнішньоекономічних зв'язків та відкритості нашої економіки велике значення має оцінка ефективності інвестиційних проектів, запропонованих у рамках структурної перебудови економіки за участю іноземних інвестицій.
На жаль цим проблемам у нашій країні приділяється недостатньо уваги, і основна причина такого ставлення пов'язана з помилковою точкою зору щодо бездоганності методик, які застосовуються у розвинених країнах, та можливості їх безпроблемного копіювання для умов України. Насправді ж, незважаючи оцінок інвестиційних процесів, умови їх застосування та вимоги щодо їх вихідної інформації визначені і відпрацьовані міжнародною практикою країн з розвинутою ринковою економікою, не слід розраховувати на їх універсальність і досконалість. Вони не придатні для використання без досконалого дослідження конкретних умов і врахування специфіки соціально-економічних процесів, що характерні для нашого суспільства.