Лікування
Хірургічне розкриття гнійного вогнища у скроневій кістці разом з широким розкриттям твердої мозкової оболонки середньої чи задньої черепної ямки (розширена мастоїдектомія або розширена радикальна операція на вусі). Через операційну рану роблять пункцію речовини мозку на глибину до 4 см з метою пошуку гнояка. Гнояк розкривають і у його порожнину вводять дренаж для забезпечення постійного відтоку та промивання порожнини абсцесу до її повної облітерації. Після операції хворого переводять у реанімаційне відділення, де продовжують інтенсивну консервативну терапію: лікування антибіотиками, що проникають через гематоенцефалічний бар’єр, у максимальних дозах (в тому числі й у спинномозковий канал), масивну дезінтоксикаційну, дегідратаційну, гормонотерапію.
Синустромбоз і отoгeнний сепсис
Синустромбоз виникає переважно при мастоїдиті та при епітимпаніті. Коли скупчення гною у комірках, розташованих біля сигмоподібного синуса, призводить до руйнування внутрішньої кісткової стінки соскоподібного відростка та утворення перисиноузного абсцеса. У місці абсцесу стінка сигмоподібного синуса запалюється - розвивається періфлебіт. Згодом запальний процес переходить на внутрішню поверхню синуса (ендофлебіт). На рівні запаленої стінки в просвіті синуса утворюється пристінковий тромб, який поступово збільшується в розмірах та обтурує синус. Тромб з часом зазнає гнійного розплавлення, і його інфіковані частинки током крові розносяться по всьому організму (септикопіємія чи септицемія), утворюючи вогнища віддаленого метастазування (в легенях, м’язах, суглобах, внутрішніх органах тощо).
Клініка
Тяжкий загальний стан хворого, що проявляється насамперед порушенням функцій центральної нервової системи (ступор, кома), септична температура тіла (різкі денні перепади), озноб, рясний піт, тахікардія, болючість соскоподібного відростка, збільшення та болючість шийних лімфовузлів, прискорення ШОЕ.
Іноді на перший план виступають септичні ураження внутрішніх органів: серця, нирок, печінки, травного тракту тощо. Відбуваються крововиливи у внутрішні органи, під шкіру та слизові оболонки. Шкіра нерідко набуває жовтяничного забарвлення.
Формула крові характеризується зміщенням вліво, лейкоцитозом. Можливе висівання збудника запалення з крові під час або відразу після ознобу. Відзначається збільшення селезінки, часто спостерігаються симптоми супровідного менінгіту.
Додаткові методи обстеження
Загальний аналіз крові: виражений лейкоцитоз, зсув вліво, прискорена ШОЕ;
· Спинномозкова пункція - рідина переважно витікає під підвищеним тиском, прозора, підвищений вміст білка та незначний плеоцитоз.
Комп’ютерна томографія та магніто-ядерно резонансне дослідження – дозволяють виявити гнояк у біля сигмоподібного синусу, та наявність тромбу у його просвіті.
Бактеріологічне дослідження гною та спинномозкової рідини на чутливість до антибіотиків (з метою вибору адекватної антибіотико терапії).
Ехоенцефалографія – дислокація структур головного мозку.
Лікування
При підозрі на синустромбоз хворого необхідно терміново направити в ЛОР-відділення. Після встановлення діагнозу треба негайно зробити операцію: при гострому середньому отиті проводять розширену антромастоїдотомію, при хронічному середньому гнійному отиті – розширену радикальну операцію на вусі. Хірургічне втручання полягає у видаленні запальних тканин скроневої кістки, розкритті сигмоподібного синуса, а при його обтуруючому тромбозі – видаленні тромбу.
Інтенсивна консервативна терапія: антибіотики у максимальних дозах (половина дози вводиться внутрішньовенно), сульфаніламіди, дезінтоксикаційні, дегідратаційні засоби, глюкокортикоїди.
Прогноз сприятливий при своєчасному та комбінованому (хірургічному і консервативному) лікуванні.