Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Молекулярна фізика 2012 л 20-30

.pdf
Скачиваний:
58
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
1.31 Mб
Скачать

При закритому крані К2 в балон нагнітають деяку кількість повітря і закривають кран К1. Через деякий час внаслідок теплообміну із зовнішнім середовищем температура повітря в балоні, яка зросла при накачуванні, знизиться до температури навколишнього середовища, а тиск стане вище атмосферного на величину gh1 , де h1 − різниця

висот рідини в колінах манометра, − густина води.

Таким, чином повітря в балоні буде характеризуватись параметрами p1 pатм gh1 , V1, T1, де V1 − об’єм балона, T1 − температура в балоні, яка дорівнює температурі навколишнього середовища. Відкриваємо кран К2. Повітря почне швидко розширюватися. Внаслідок того, що розширення відбувається дуже швидко, процес можна вважати адіабатним. Тиск в балоні почне падати. Коли він стане рівним атмосферному, на що вкаже рівність рівнів рідини в колінах манометра, закриємо кран К2.

Таким чином, в кінці адіабатного процесу повітря буде характеризуватись тиском pатм і температурою T2 . Зв’язок

між параметрами повітря на початку адіабатного процесу і в його кінці можна записати, використавши рівняння (24.2):

 

 

 

 

 

1

 

T

p

 

 

2

 

 

атм

 

.

(24.4)

 

 

gh

T

 

p

 

 

 

1

 

атм

1

 

 

 

Відношення температур можна виразити через відношення тисків, виходячи із таких міркувань: нова маса повітря в балоні після закриття крану К2 має температуру T2 , об’єм

V рівний об’єму балона і тиск pатм . Внаслідок теплообміну з навколишнім середовищем температура повітря підвищується до температури навколишнього середовища T1 . Так як об’єм постійний , то тиск при цьому також зросте і стане вище

41

атмосферного на величину gh2 , де h2 − різниця висот рідини

в колінах манометра. Тобто відбувається ізохорний процес, для якого

 

 

pатм

 

 

 

pатм gh2

 

 

 

 

(24.5)

 

 

T2

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

pатм

 

 

 

.

 

 

(24.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

gh

 

 

 

 

 

 

T

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

атм

 

 

2

 

 

 

 

 

 

З рівнянь (24.4) і (24.6) отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

атм

 

 

 

 

 

 

 

атм

 

 

.

(24.7)

 

p gh

 

 

 

gh

 

 

 

p

 

 

 

 

 

атм

2

 

 

 

атм

 

 

1

 

 

 

Прологарифмувавши рівняння (24.4) і, розв’язавши його відносно , одержимо вираз

 

ln pатм gh1 ln pатм

 

(24.8)

ln p

gh

ln p

gh

 

 

атм

1

атм

2

 

 

Розкладемо ln pатм gh1 і ln pатм gh2 в ряд Маклорена і обмежимось першими двома членами:

ln pатм gh1 ln pатм gh1 ;

pатм

ln pатм gh2 ln pатм gh2 .

pатм

Підставивши одержані вирази у формулу (24.8), одержимо робочу формулу:

42

 

 

h1

 

 

.

(24.9)

h h

1

2

 

 

Порядок виконання роботи

1.Переконавшись, що кран К2, який з’єднує балон з атмосферою, закритий, а кран К1 відкритий, повільно нагнітайте повітря поки різниця рівнів рідини в колінах манометра не досягне 10 − 20 см.

2.Закрийте кран К1 і чекаємо, коли встановиться тиск в балоні. Показником цього служить припинення зміни рівня рідини в манометрі. Запишіть різницю висот h1.

3.Відкрийте кран К2 і, як тільки рівні рідини в манометрі зрівняються, закрийте його. Чекайте деякий час.

4.Коли тиск остаточно встановиться, запишіть різницю рівнів h2.

5.Дослід повторіть 10 разів. Дані занесіть в таблицю.

6.За формулою (24.9) обчисліть .

Контрольні питання

1Який процес називається адіабатним?

2Запишіть рівняння адіабати (рівняння Пуассона).

3Поясніть фізичний зміст показника адіабати.

4Сформулюйте перший закон термодинаміки і поясніть його застосування до адіабатного процесу.

5Що називається питомою і молярною теплоємністю, який зв’язок між ними?

6Що таке ступені вільності? Скільки ступенів вільності мають одно−, дво− і багатоатомні молекули?

7Поясніть, чому Cp більше CV ?

8Який фізичний зміст універсальної газової сталої R?

43

Лабораторна робота № 25

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА АДІАБАТИ ПОВІТРЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СТОЯЧИХ ХВИЛЬ

Мета роботи: Ознайомитись з методикою визначення показника адіабати за допомогою стоячих звукових хвиль.

Обладнання: Обладнання для одержання стоячих звукових хвиль, звуковий генератор.

Теоретичні відомості

У твердих тілах швидкість поширення поздовжньої хвилі

 

E

,

(25.1)

 

 

 

 

де Е - модуль Юнга (або модуль пружності), - густина тіла. Якщо пружна хвиля поширюється в газі, який міститься в гладенькій прямій трубі сталого перерізу, то враховуючи, що в газі поширюються тільки повздовжні хвилі (опір зсуву в газах відсутній), формулу (25.1) можна використати для визначення швидкості звуку в газі (потрібно тільки знати модуль пружності Е для газу).

Із закону Гука відомо, що

F

E

l

.

(25.2)

 

 

S

 

l

 

Ця формула застосовується для випадку деформацій стиску і розтягу. Тут F/S - механічна напруга, l/l - відносне

видовження. У випадку газів FS p можна розглядати як

44

приріст тиску порівняно з тиском p в незбуреному газі. В

свою чергу l S

 

V

. Отже формула (25.2) набере вигляду

 

 

l S

 

V

 

 

 

 

p E

V

, звідки одержимо:

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E

dp

.

(25.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dV

 

V

Знак (-) показує, що збільшення тиску газу веде до зменшення

об`єму.

λ

λ/2

Рисунок 25.1

При поширенні в газі звукової хвилі стиск і розтяг в об`ємі газу відбуваються настільки швидко, що теплообмін між різними об`ємами газу не встигає відбутись. Тому процес стиску чи розширення газу при поширенні звукової хвилі можна вважати адіабатичним і застосовувати до нього рівняння Пуасона

 

 

 

pV const

(25.4)

Тут

C p

показник

адіабати, Ср і Сv

відповідно

 

Cv

теплоємності при сталому тиску і сталому об`ємі.

 

Продиференціювавши

рівняння Пуассона

матимемо

V dp pV 1dV 0 . Розділивши змінні, отримаємо

45

dp

p .

(25.5).

dV

 

 

V

З рівнянь (25.3) і (25.5) знайдемо E p . Підставивши цей вираз у формулу (25.1), будемо мати

 

 

 

 

P

.

 

 

 

(25.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З

рівняння Клапейрона-Менделєєва

PV

m

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

RT

.

 

 

 

(25.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо (25.7) в (25.6), тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RT

.

 

(25.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо швидкість поширення звуку відома, то показник

адіабати знаходимо за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

,

 

 

 

(25.9)

 

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де –

молярна маса газу (для

повітря 29 10 3 кг моль ),

R – універсальна газова стала, Т – абсолютна температура. Швидкість звуку може бути визначена резонансним методом. В разі поширення звуку в трубі, обидва торці якої закриті і в одному з них поміщається джерело звуку, звукова хвиля буде багаторазово відбиватись від торців. (рис. 25.1) Кожна пара хвиль (падаюча і відбита) буде утворювати стоячу хвилю.

46

Якщо довжина газового проміжку між пучностями дорівнює цілому числу півхвиль, тобто

L m

 

(m=1,2,3...),

 

2

 

то вузли (і пучності) кожної пари хвиль будуть в одних і тих же місцях. При цьому амплітуди коливань кожної пари хвиль

впучностях накладуться і результуюча амплітуда в пучностях буде максимальною. Настає резонанс. Голосність звуку при цьому буде максимальною. Слід зауважити, що на торці буде,

внашому випадку, вузол стоячої хвилі. Знаючи відстань між сусідніми вузлами (чи пучностями) l, можна визначити

довжину хвилі 2 l . За формулою

 

знайдемо

 

 

 

2 l ,

 

(25.10)

де - частота звукових хвиль.

Підставивши (25.10) в (25.9), одержимо робочу формулу:

 

4l 2 2

.

(25.11)

 

 

RT

 

Схематично установка для вимірювання довжини хвилі резонансним методом представлена на рис. 25.2.

1

2 5 4 3

Рисунок 25.2

Звукова хвиля, частота якої задається звуковим генератором 1, поширюється від телефону 2 в скляній трубі 3 і

47

відбивається від поршня 4, а відбита хвиля, в свою чергу, відбивається від поверхні телефона 2 і т.д.

Якщо відстань від телефона до поршня кратна 2 , то голосність звуку буде максимальна.

Порядок виконання роботи

1Ввімкнути генератор і встановити частоту 2000Гц (або ту, яку задасть викладач).

2Присунути поршень до телефона.

3Відсуваючи поршень від телефона, зафіксувати по шкалі 5 положення, для якого голосність звуку максимальна. Пересуваючи поршень далі, зафіксуємо наступне його

положення, для якого голосність звуку буде максимальна.

Відстань між цими двома положеннями l 2 . Одержавши

4 максимуми звучання, знайдемо середнє значення lc = 1/3 (L1+L2+L3), де L1=X2-X1, L2=X3-X2, L3=X4- X3

4Підставимо значення l у формулу (25.11) і одержимо остаточну розрахункову формулу

 

4lc

2 2

 

(25.12)

RT

 

 

 

 

по якій обчислюється показник адіабати.

5 Відносну похибку вимірювання знайти за формулою

 

 

 

2 L

 

2

 

 

 

T

(25.13).

 

L

 

 

T

 

 

 

 

 

 

6Знаючи , знайти абсолютну похибку . Порівняти одержаний результат для з теоретичним значенням, вважаючи повітря двоатомним газом.

7На вимогу викладача дослід повторити для інших частот.

48

Контрольні запитання

1Який процес називається адіабатним?

2Записати рівняння адіабати (рівняння Пуассона).

3Який фізичний зміст показника адіабати?

4Записати показник адіабати через число ступенів вільності.

5Чому Cp > Cv ?

6Яка хвиля утворюється в трубі?

7Що таке пучність і вузол?

8Вивести робочу формулу.

Лабораторна робота № 26

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА В'ЯЗКОСТІ ПОВІТРЯ КАПІЛЯРНИМ МЕТОДОМ

Мета роботи: вивчення внутрішнього тертя повітря як одного з явищ переносу в газах.

Обладнання: експериментальна установка ФПТ 1-1.

Теоретичні відомості

Явища переносу - це процеси встановлення рівноваги в системі шляхом переносу маси (дифузія), енергії (теплопровідність) та імпульсу молекул (внутрішнє тертя, або в'язкість). Усі ці явища обумовлені тепловим рухом молекул.

При явищі в'язкості спостерігається перенос імпульсу від молекул із шарів потоку, які рухаються швидше, до повільніших. Наприклад, у випадку протікання рідини або газу прямолінійною циліндричною трубою (капіляром) за малих швидкостей потоку течія є ламінарною, тобто потік газу рухається окремими шарами, які не перемішуються між

49

собою. У цьому випадку шари являють собою сукупність нескінченно тонких циліндричних поверхонь, вкладених одна в одну, які мають спільну вісь, що збігається з віссю труби.

Внаслідок хаотичного теплового руху молекули безперервно переходять із шару в шар і при зіткненнях з іншими молекулами обмінюються імпульсами спрямованого руху. При переході із шару з більшою швидкістю спрямованого руху в шар із меншою швидкістю молекули переносять у другий шар свій імпульс спрямованого руху. У "більш швидкий" шар переходять молекули з меншим імпульсом. У результаті перший шар гальмується, а другий - прискорюється. Дослід показує, що імпульс dP, що передається від шару до шару через поверхню площею S,

пропорційний градієнту швидкості

 

d

, площі

S та часу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

переносу dt :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dP

d

S dt .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

 

 

 

У результаті між шарами виникає сила внутрішнього

тертя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dP

 

d

 

 

 

F

 

 

S ,

(26.1)

 

 

 

 

dt

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де η - коефіцієнт в'язкості. Для ідеального газу

13 ,

де ρ - густина газу; < λ> - середня довжина вільного пробігу молекул;

50