Posibnyk ekonomika

Відрядна форма оплати праці передбачає визначення розміру заробітку за кількість виробленої продукції в одиницю часу за встановленими тарифними ставками і нормами виробітку. Застосовують цю форму на роботах, де можливий облік колективної або індивідуальної праці й кінцевий результат можна обчислити в натуральних одиницях. Залежно від особливостей, техніко-організаційних умов і завдань певної виробничої ділянки застосовують ті чи інші різновиди цієї системи оплати праці.

1. Пряма відрядна система оплати праці визначається кількістю виготовленої продукції і розцінкою за її одиницю за тарифною ставкою, що відповідає певному розряду робіт та нормі часу або нормі виробітку. Заробіток працівника за цією

де Рв — відрядна розцінка за одиницю продукції;

N — обсяг виготовленої продукції в натуральних одиницях. Відрядну розцінку встановлюють так:

Рв = Ст р1 × Нчас, або Рв = Ст р1 / Нвир, (4.20)

де Ст р1 — тарифна ставка робітника першого розряду; Нчас — норма часу на виготовлення одиниці продукції; Нвир — норма виробітку продукції в одиницю часу.

Пряма відрядна система оплати праці добре спрацьовує там, де певну технологічну операцію виконує один робітник. Проте ця система слабо стимулює робітників до досягнення високих колективних показників, а також майже не пов’язана

зякістю вироблюваної продукції.

2.Відрядно-преміальна система оплати праці призначена виправити недолік попередньої системи. Заробіток за цією системою обчислюється так, як і в попередній системі, але з додатковим нараху-ванням премії (m) за досягнення певних якісних і кількісних показників:

3. Відрядно-прогресивна система оплати праці передбачає оплату виготовленої продукції в межах плану за прямою відрядною системою, а оплату виготовленої понадпланової продукції — за підвищеною розцінкою. Ступінь підвищення регламентується спеціальною шкалою, де зазначений відсоток збільшення основної розцінки залежить від результатів перевиконання основного завдання. Заробіток за цією системою обчислюють за формулою

Відрядно-прогресивна система істотніше стимулює робітників до підвищення продуктивності праці, ніж проста відрядна система, але призводить до випереджаючого збільшення заробітної плати порівняно з виробітком. Тому застосовують її рідко і на короткий час на “вузьких” ділянках виробництва, що стримують підвищення продуктивності праці.

4. Непряму відрядну систему оплати праці використовують для окремих категорій допоміжних робітників, які безпосередньо не виробляють продукцію, але обслуговують основних працівниківвідрядників. Це наладчики, ремонтники, кранівники та робітники деяких інших категорій, чия праця не піддається нормуванню й обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток

69

t — фактично відпрацьований час;

Квн — коефіцієнт виконання норм виробітку основними робітниками.

5.Акордну систему оплати праці застосовують тоді, коли необхідно підсилити матеріальний інтерес робітників у скороченні термінів виконання робіт, у дотерміновій здачі об’єктів в експлуатацію. З цією метою встановлюється фонд оплати на весь обсяг робіт. Щомісяця працюючим виплачується аванс, а остаточний розрахунок здійснюється після здачі об’єкта.

6.Колективна система оплати праці (бригадна). У разі використання цієї системи спочатку розраховується заробіток бригади (ЗПбр) як при прямій відрядній системі за бригадною розцінкою. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним з наведених далі методів.

Фі — кількість годин, фактично відпрацьованих і-м робітником; Кі — тарифний коефіцієнт за розрядом і-го робітника.

Потім підсумовують бригадний заробіток, що припадає на один годино-

2. Метод коефіцієнта виконання норм. Використовується тоді, коли члени бригади працюють у різних умовах. При цьому загальна сума заробітку вважається відомою. Спочатку визначають заробіток бригади у випадку стовідсоткового виконання

безтарифна система оплати праці. Вважається, наприклад, що фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою фонду оплати праці колективу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (Кі), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Фд).

Кваліфікаційний рівень і КТУ встановлюють для всіх членів трудового колективу залежно від виконуваних ними функцій і рівня кваліфікації. Окрім того, КТУ затверджує рада трудового колективу.

Заробітну плату працівників за цією системою розраховують у такій

70

Контрактна система оплати праці базується на укладанні договору між наймачем і виконавцем роботи, де обумовлюються режим роботи і умови праці працівників, права та обов’язки сторін, рівень оплати праці тощо. Згідно з цим договором може бути оплачений або час перебування виконавця на підприємстві, або конкретне виконане ним завдання.

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може здійснюватись як у формі грошових виплат, так і через розповсюдження акцій підприємства. Виплати прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, алгоритму ціноутворювання, фінансового стану підприємства загалом. Розміри виплат визначаються при укладенні тарифних угод між відповідними сторонами.

Системи участі у прибутках диференціюють залежно від показників і засобів мотивації: оцінки заслуг, преміальних виплат, колективного стимулювання, участі у прибутках за рівнем продуктивності праці та ін.

Фонд заробітної плати підприємства загалом визначається як сума фондів заробітної плати промислово-виробничого та невиробничого персоналу.

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців встановлюється окремо за кожною категорією множенням посадових окладів на кількість працюючих за певною категорією з урахуванням доплат і премій згідно з чинним трудовим законодавством.

Фонд заробітної плати непромислового персоналу розраховується з фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу.

Визначений у такий спосіб загальний фонд заробітної плати є елементом витрат підприємства, що входить у собівартість продукції.

Якщо до фонду заробітної плати підприємства додати розміри премій, які виплачуються з прибутків, що залишились у розпорядженні підприємства, то отримаємо фонд оплати праці підприємства.

4.6 Мотивація персоналу

Соціально-економічною основою поведінки та активізації зусиль персоналу підприємства, спрямованих на підвищення результативності їхньої діяльності, є мотивація праці. Система мотивації характеризує сукупність взаємопов’язаних заходів, що стимулюють окремого працівника або трудовий колектив до досягнення цілей діяльності підприємства.

Система мотивації на рівні підприємства базується на дотриманні певних вимог:

-надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового росування за критерієм результативності праці;

-узгодження рівня оплати праці з її результатами, тобто справедливий розподіл доходів залежно від результатів;

-створення належних умов для захисту здоров’я і безпеки праці;

71

-забезпечення можливостей професійного зростання, підвищення валіфікації працівників.

З метою вивчення впливу керівних органів підприємства на поведінку виконавців насамперед досліджуються психологічні аспекти сціальної поведінки працівників. Для цього будуються багатофакторні моделі мотивації, які грунтуються на теорії:

-потреб — фізіологічних, соціальних, безпеки та захищеності, самовиявлення та

поваги;

-очікування — співвідношення витраченої праці та її результатів, результатів та нагороди, задоволення від отриманої винагороди;

-справедливості — визнання співвідношення винагороди та витрат праці, порівняння особистої винагороди із заохоченням інших працівників, які виконують аналогічну роботу.

Методи мотивації класифікують так:

-економічні прямі — відрядна та погодинна оплата праці, премії за раціоналізаторство, участь у прибутках, заохочення за відсутність невиходів на роботу;

-економічні непрямі — пільгове харчування, доплати за стаж роботи, пільгове користування житлом, транспортом тощо;

-негрошові — змістовність праці, гнучкий робочий графік, просування по службі тощо.

4.7 Приклади розв’язку задач

Задача 1

Середньооблікова чисельність працівників за звітний період склала 400 осіб. На протязі року прийнято на роботу 30 осіб, звільнено - 45, в тому числі за порушення трудової дисципліни 17 осіб, за власним бажанням – 15 осіб. Визначити коефіцієнти прийому, вибуття і плинності кадрів.

Розв’язок

Коефіцієнт прийому визначається за формулою: Кп= Чпр/Чсо*100,

де Чп – чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, Ч – середньооблікова чисельність у цьому ж періоді.

Коефіцієнт вибуття кадрів

Кв = Чзв.заг/Чсо*100, де Ч зв.заг. – загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин.

Коефіцієнт плинності кадрів

Кпл = Чзв./Ч*100, де Ч зв. – чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової

дисципліни або з інших причин, не пов’язаних з виробництвом. Підставляючи вихідні дані задачі одержуємо:

Кп= 30/400*100= 7,5, Кв= 45/400*100=11,25, Кпл= (17+15)/400*100=8.

Задача 2

Місячний оклад інженера — 1725 грн. У звітному місяці він повинен відпрацювати 23 дні. Але йому було надано відпустку за власним бажанням на 5 днів. З фонду матеріального заохочення інженеру нараховано премію в розмірі 25

72

% фактичного заробітку. Обчислити місячну заробітну плату інженера з урахуванням премії.

Розв’язок

1.Фактично у звітному місяці інженер відпрацював 23 - 5 = 18 днів.

2.Денна ставка інженера 1725 / 23 = 75,0 грн.

3.Фактичний заробіток 60,0* 18 = 1350 грн.

4.Місячна заробітна плата з урахуванням премії 1350 * 1,25 = 1687,5 грн.

Задача 3

Протягом місяця (164 год) робітник 4-го розряду виготовив 320 деталей. Норма часу на виготовлення однієї деталі — 35 хв. Годинна тарифна ставка робітника 1-го розряду — 6,8 грн, тарифний коефіцієнт 4-го розряду -— 1,49. За виконання місячної норми виробітку нараховується премія в розмірі 18 % тарифного заробітку та 2 % за кожний відсоток перевиконання цієї норми. Обчислити місячний заробіток робітника.

Розв’язок

1.Годинна тарифна ставка робітника 4-го розряду 6,8 * 1,49 = 10,13 грн.

2.Відрядна розцінка 10,13 * 35 / 60 = 5,91 грн.

3.Тарифний заробіток 5,91 * 320 = 1891,2 грн.

4.Розрахуємо місячний план виготовлення деталей. Для цього складаємо пропорцію:

1дет. — 35 / 60 од

хдет. — 164 год,

звідки х = 164 : (35 : 60) = 281 дет.

5. Перевиконання плану х - 320 - 281 = 39 дет.

6. Визначимо перевиконання плану у відсотках. Для цього складаємо пропорцію:

281 дет.— 100 %

39 дет. — у %

Тоді у= (39100): 281 = 14 %.

7.Премія за виконання плану 1891,2 * 0,18 = 340,42 грн.

8.Премія за перевиконання плану 14 * 2/1 — 28 %:

281*5,91* 0,28 = 465,0 грн.

9. Місячний заробіток робітника 1891,2 +340,42 + 465,0 = 2696,62 грн.

Задача 4

Бригада робітників у складі трьох осіб, працюючи разом, виконала виробниче завдання і заробила всього 9200 грн. Перший робітник відпрацював при цьому 24 дні і мав КТУ (коефіцієнт трудової участі) 2,2; другий – 22 дні і мав КТУ 2,0; третій – 20 днів і мав КТУ 1,8.

Розподілити бригадний заробіток пропорційно внеску кожного робітника у спільну роботу з урахуванням встановлених КТУ.

Розв’язок

Загальний внесок бригади становить:

Внесок = 24 × 2,2 + 22 × 2,0 + 20 × 1,8 = 52,8 + 44 + 36 = 132,8

Виходячи з цього заробітна плата кожного члена бригади розраховується:

ЗП1 = 9200 × (52,8 / 132,8) = 3657,83 грн.

ЗП2= 9200 × (44 / 132,8) = 3048,19 грн.

ЗП3 = 9200 × (36 / 132,8) = 2493,77 грн.

Заробітна плата кожного члена бригади становить 3657,83; 3048,19 та 2493,77 гривень відповідно.

73

4.8 Задачі для самостійного розв’язку

1.Визначити середній тарифний розряд робітників-відрядників, якщо відомо, що цеху працює 240 робітників ІІ розряду, 300 робітників - ІІІ розряду, 50 робітників - ІV розряду , 10 робітників - V розряду, 10 робітників - VІ розряду.

Відповідь: 2,77.

2.Розрахувати місячну заробітну плату робітника VІ розряду, праця якого оплачується за почасово-преміальною системою, якщо за місяць він відпрацював 23 робочі дні. Згідно з діючим положенням робітникові повинна бути виплачена премія у розмірі 40%. Годинна тарифна ставка VІ розряду – 12,25 грн.

Відповідь: 3155,6 грн.

3.Визначити місячну заробітну плату робітника, праця якого оплачується за прямою відрядною системою. Трудомісткість виготовлення деталі 1,8 нормо-годин. Складність робіт відповідає IV розряду. Годинна тарифна ставка IV розряду – 6,48 грн. За місяць робітник виготовляє 220 деталей.

Відповідь: 3507,84 грн.

4.Визначити заробітну плату робітника за місяць, якщо праця його оплачується за відрядно-прогресивною системою, якщо норма виробітки робітника за зміну – 20 деталей. Фактично за місяць при 21 робочому дні в місяць робітник виготовив 510 деталей. Розряд роботи – 5, умови праці – нормальні. Згідно з діючим на підприємстві положенням про відрядно-прогресивну систему оплати праці на всю продукцію, вироблену понад норму виробітку відрядні розцінки збільшуються в 1,3 рази. Годинна тарифна ставка 5 розряду – 13,60 грн.

Відповідь: 2921,28 грн.

5.Розрахувати місячну заробітну плату наладчика п’ятого розряду, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою, якщо за місяць він відпрацював 22 дні. Годинна тарифна ставка п’ятого розряду 10,86 грн. Основні робітники, яких він обслуговує, виконали норму виробітку і згідно діючого положення про преміювання йому повинні виплатити премію в розмірі 30 %.

Відповідь: 2484,77 грн.

6.Обчислити загальну суму заробітної плати допоміжного робітника, який обслуговує основних робітників-відрядників, за розглянутих далі умов праці. Установлена норма обслуговування допоміжним робітником складає 10 робітниківвідрядників. Норма виробітку кожного основного робітника-відрядника становить 6 виробів за одну зміну тривалістю 8 год. За розрахунковий місяць (22 дні) виготовлено 1500 одиниць продукції. Тарифна ставка допоміжного робітника дорівнює 7,85 грн. за годину. Розмір премії за виконання виробничого завдання встановлено на рівні 25 % від тарифного заробітку.

Відповідь: 1727 грн.

7.Визначити заробітну плату кожного члена бригади, якщо бригада заробила за місяць 12000 грн. Усі члени бригади працюють нормальних умовах праці. Годинна тарифна ставка I розряду за нормальних умов – 7,5 грн./год. Робітник III розряду відпрацював 168 годин на місяць, робітник IV розряду – 160 годин/місяць, робітник V розряду – 168 годин/місяць. Тарифні коефіцієнти за розрядами: III – 1,73; IV – 2,1; V – 2,35. Для розподілу заробітної плати використати метод годино-коефіцієнтів

76

Відповідь: 3415 грн; 3947 грн; 4638 грн.

8. Визначити запланований ріст продуктивності праці, якщо в базовому році підприємство виготовило продукції на 12,4 млн.грн. У плановому періоді випуск продукції повинен зрости на 12 %. Кількість працюючих у базовому періоді 60 чоловік, а в плановому вона скоротиться на 5 чоловік.

Відповідь: 122,2%.

9.Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу на підприємстві у звітному періоді складала 350 осіб, випуск товарної продукції 21000 тис.грн. У плановому році обсяг товарної продукції становить 22200 тис.грн., продуктивність праці зросте на 7%. Визначити продуктивність праці у звітному і плановому роках, чисельність промислово-виробничого персоналу у плановому році.

Відповідь: ППзв.= 60 000грн., ППпл.= 64200грн., Чпл.= 346 ос.

10. Визначити приріст обсягу виробництва підприємства за рахунок продуктивності праці за даними таблиці

Відповідь: 88,8 %.

4.9 Тестові завдання

1. Персонал підприємства – це:

а) частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності;

б) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності;

в) працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науководослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони;

г) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

д) всі відповіді правильні.

2.Відповідно з характером виконуваних функцій персонал підприємства

ділиться:

а) за професіями та спеціальностями; б) на промислово-виробничий і непромисловий персонал; в) за кваліфікаціями;

г) на категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники; д) інженерно-технічні працівники, службовці, робітники.

3.Підготовка робітничих кадрів здійснюється:

1)на підприємствах;

2)в університетах;

77

3)в ПТУ;

4)в середніх спеціальних закладах;

5)в школах.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 5; г) 1, 3; д) 2, 3.

4.До категорії “Спеціалісти” відносяться наступні працівники: 1) інженер-технолог, інженер-конструктор; 2) агент з продажу; 3) стенографістка;

4) економіст, бухгалтер;

5) слюсар, токар, наладчик.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 5; г) 1, 4; д) 2, 3.

5.До категорії “службовці” відносяться:

а) працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами;

б) працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування;

в) працівники, безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей;

г) працівники, зайняті ремонтом, переміщенням вантажу, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг;

д) всі відповіді правильні.

6.Для характеристики росту продуктивності праці застосовують такі

показники:

1) натуральні;

2) вартісні;

3) темп росту ;

4) темп приросту;

5) індекс.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 2, 4, 5; г) 2, 3, 4; д) 1, 3, 5.

7.Тарифна система оплати праці містить:

а) тарифні ставки, тарифні сітки; б) тарифні ставки, тарифні сітки, тарифно-кваліфікаційний довідник;

в) тарифні ставки, посадові оклади, тарифні сітки; г) посадові оклади, тарифно-кваліфікаційний довідник;

д) посадові оклади, преміальні положення, тарифно-кваліфікаційний довідник

8.Для почасової форми оплати праці характерною є оплата праці відповідно з: а) кількістю виготовленої продукції; б) кількістю відпрацьованого часу; в) кількістю наданих послуг; г) посадовим окладом.

в) кількістю виробленої продукції; г) часом досягнення результату.

9.Акордна система оплати праці характеризується:

а) збільшенням кількості виробленої продукції;

78