НМК і м-ли з ІУК. МІЖФАК (2013-2014) / ДОДАТКИ до НМК / ОКРЕМІ ТЕКСТИ РЕКОМ. ДО САМ. РОБОТИ / До розділу 5 / питання 18-19

Мистецьке життя в сучасній Україні (література і образотворче мистецтво)

Найважливішими чинниками літера­турного процесу в незалежній Україні стали три явища: 1) вільне спілкування з досі практично закритими культурами Захо­ду; 2) повне зняття заборон на вилучені з куль­турного процесу явища укра- їнської літератури «розстріляного відродження»; 3) ліквідація перепон між материко­вою Україною і її представ­никами в еміграції: тривалий час розме­жовані, ці два потоки літературного процесу почали нове і непросте злиття.

Для сучасної української літератури характерна розмаїтість жанрів, їй властиві особливі стилістичні ознаки. Ради-кальне оновлення суспільства в незалежній Україні викликало ряд глибоких перелаштувань у літературі. У літературі почали з’являтись нові теми, змінився і підхід до творчості. Суспільна втома від раніше дозованої правди, цензури то-що породжували підвищену увагу до будь-яких проявів вільнодумства. Часом навіть безпорадні з художнього погляду явища викликали читацьке захоплення чи­сленні відгуки в пресі, дискусії тощо. Атмосфера виходу із суспільного за­стою формувала своєрідні очікування читацького загалу, якому епатаж молодої літе­ратури імпонував значно більше, ніж солідна поміркованість і мистецька гли­бина творчості письменників старших поколінь.

В такій атмосфері у кінці 1980-х років зародився український літературний постмодернізм, що був тоді пов’язаний з іменами Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Віктора Неборака та ін. Серед визначальних рис постмодернізму фі-гурують поєднання різних стильових тенденцій, часткова опозиційність до традиції, універсальність проблематики, по-зачасовість і позапросторовість зображення, епатажність, культ незалежної особистості, потяг до архаїки, міфу, праг-нення поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій, іронічність, пародійність тощо.

Сучасна українська література представлена талановитими авторами, що працюють у різних жанрах. За роки неза-лежності плідно виявили себе і старше і молодше покоління українських літераторів. Серед представників старшого покоління можуть бути названі Ліна Костенко, Роман Федорів, Валерій Шевчук, Роман Іваничук, Володимир Дрозд, Тарас Мельничук, Юрій Щербак та ін.

Нова література незалежної України представлена іменами таких письменників і поетів, як Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Ірина Жиленко, Марія Матіос, Василь Герасим’юк, Василь Шкляр, Любов Голота, Віктор Неборак, Ігор Римарук, Тарас Прохасько, Галина Пагутяк, Юрій Винничук, Володимир Діброва, Євгенія Кононенко, Павло Вольвач, Наталія Білоцерківець, Юрко Позаяк, Олександр Ірванець, Кость Москалець, Наталка Фурса, Юрій Іздрик, Людмила Таран, Сергій Жадан, Олександр Бригинець, Наталія Хаткіна, Андрій Поляков та ін.

Для образотворчого мистецтва незалежної України характерна наявність різних стилів і художніх напрямків – від реалістичної манери до сучасних постмодерністських віянь. Розвиваються нові художні форми: інсталяція, відео-арт тощо. Досягнення українських художників і скульпторів представлені на численних виставках, в різних галереях. За ро-ки незалежності художні галереї, що стали прикмет­ною ознакою сучасного мистецького процесу, познайомили громад-ськість із творчістю таких таланови­тих художників, як О. Сухоліт, В. Цаголов, А. Савадов, О. Харченко, М. Кри­венко, О. Петрова, Т. Сільваші, Д. Фіщенко, М. Ніколаєв, П. Тараненко, Ж. Василевська, О. Андреєв, М. Жуков, В. Романов, С. Давидов, Н. Вітковська, О. Балакін, А. Кущ, І. Жук, С. Тучинський, С. Алексєєв, Ф. Гуменюк та ін.

Плідно пра­цювали у живописі і представники стар­шого покоління українських художників: Т. Яблонська, М. Дере-гус, І. Мар­чук, А. Базилевич, С. Шишко, М. Тимченко, Є. Волобуєв, О. Дубовик, Е. Петренко, Ю. Шев­ченко та ін.

Значного розвитку набуло неакадемічне мистецтво, в якому най­більшу роль відігравав постмодерністський напрям (його ще назива­ють «українська хвиля», «український трансавангард»). Найцікавіші його пред­ставники – О. Гнилиць-кий, Г. Сенченко, О. Харченко, О. Голосій, художни­ки групи «Паризька комуна», одеської школи – О. Ройтбуд, В. Ряб-ченко, С. Ликов та ін.

Представники українського образотворчого мистецтва отримали широкі можливості для демонстрації своїх досяг-нень і за рубежем. Національний Союз художників України – всеукраїнська громадська творча організація професійних художників і мистецтвознавців – на сьогодні нараховує майже 5 тис. членів.

Мистецьке життя в сучасній Україні (музичне мистецтво, театр, кінематограф)

Роки незалежності започаткували етап оновлення музично-культурного життя України, формування нових ідейно-естетичних принципів сучасного музичного мистецтва та цілісного погляду на національну культуру.

У цей час продовжує плідно працювати старше покоління українських композиторів – Є. Станкович, І. Карабиць, М. Скорик, Л. Дичко, В. Сильвестров, Ж. Колодуб, О. Кива та ін. Поруч із ними з’являється ряд нових композитор-ських імен, з якими пов’язані цікаві мистецькі явища в сучасній українській класичній музиці – О. Козаренко, Г. Гав-рилець, І. Тараненко, В. Камінський В. Гончаренко, В. Степурко, В. Рунчак, І. Щербаков, Ю. Ланюк, В. Польова, А. За-гайкевич, І. Алексійчук, С. Зажитько та ін.

В перше десятиліття незалежності, незважаючи на відчутне згортання концертної діяльності, музичне життя Украї-ни поступово оновлювалося, на­повнюючись національним змістом. Ві­дроджувалася пісенна творчість, розви­валася су-часна українська пісня. Знач­ними здобутками була позначена виконавська діяль­ність талановитих артистів: Оксани Бі-лозір, Тараса Петриненка, Ірини Білик, Василя Зінкевича, Алли Кудлай, Віталія Білоножка, Павла Зіброва, вокального тріо Мареничів, ансамблю «Явір» та інших. Публічна репрезентація творчих пісен­них набутків здійснювалася на фес- ти­валях «Червона Рута», «Пісенний верні­саж», «Таврійські ігри» тощо.

Помітним явищем у вітчизняній культурі стала авторська пісня, мистецтво сучасних бардів. Публічна репрезентація творчих пісен­них набутків здійснювалася на фести­валях «Червона Рута», «Пісенний верні­саж», «Таврійські ігри» тощо.

Про високий професійний рівень української пісні свідчать перемоги на міжнародних конкурсах і фестивалях Рус-лани Лижичко, Наталії Могилевської, Олександра Пономарьова, Ані Лорак та інших.

У всьому світі цінується творчість діячів української музичної культури. Зокрема, українські оперні співаки нині мають можливість виступати на найпрестижніших оперних сценах. Один з найвідоміших українських тенорів Володи-мир Гришко належить до провідних оперних співаків світу. Широко відома в Європі українська співачка Вікторія Лукьянець. Провідним басом Большого театру у Москві став Тарас Штонда.

Розвивається театральне мистецтво України. Сьогодні в Україні діє понад 130 професійних театрів. Три театри ма-ють найвищий статус: Національна опера України, Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка, Націо-нальний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки.

Серед відомих театральних режисерів незалежної України можна назвати: Федора Стригуна (Львівський драматич-ний театр ім. М. Заньковецької), Сергія Данченка і Богдана Ступку (Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка у Києві), Ігоря Бориса і Михайла Яремківа (Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка), Ві-талія Малахова (київський Театр на Подолі), Володимира Кучинський (львівський молодіжний театр ім. Леся Курбаса), а також Валерія Більченка, Олега Ліпцина, Андрія Жолдака, Сергія Маслобойщикова та ін.

Нині в Україні працюють п’ять державних кіностудій: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Одеська кіностудія художніх фільмів, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Національна кінематека України, Українська кіностудія анімаційних фільмів і понад двадцять кіностудій недержавної форми власності.

Всупереч всім труднощам, в роки незалежності відзняли художні фільми провідні українські режисери – Микола Мащенко («Вінчання зі смертю», «Богдан-Зиновій Хмельницький»), Юрій Іллєнко («Молитва за гетьмана Мазепу»), Михайло Іллєнко («Фучжоу»), Леонід Осика («Гетьманські клейноди»), Сергій Омельчук («Дорога на Січ»), Григорій Кохан («Страчені світанки»), Олег Бійма («Пастка», «Острів любові»), Аркадій Мікульський («Вишневі ночі»), Олесь Янчук («Голод-33», «Нескорений», «Залізна сотня»), Ростислав Синько («Сад Гетсиманський», «Тигролови»), Олек-сандр Муратов («Вальдшнепи»), Володимир Городько («Кайдашева сім’я»), Микола Засєєв-Руденко («Чорна рада»), Борис Небієрідзе («Роксолана»), Олесь Санін («Мамай») та ін.