Психологія_безвідривна_педпрактика_1_курс
.pdfЕмілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
РОЗДІЛ І. Вивчення психологічних рис індивідуальності школяра методом спостереження
Цей розділ містить опис виконання Програми вивчення особистості школяра методом спостереження.
РОЗДІЛ ІІ. Індивідуальне завдання
Цей розділ містить практичні матеріали, які студенти напрацьовують під час проходження безвідривної практики. Це результати спостереження, щоденникові записи, психодіагностичні процедури, проведених з конкретним учнем визначеної вікової групи, результати анкетування, опитування, тестування тощо. Розділ містить короткий підсумок результатів роботи, формулюються практичні рекомендації тощо.
Виконайте наступні завдання:
Наведіть перелік методик, використаних у процесі вивчення дитини. Опишіть результати конкретного дослідження, наведіть факти спостережень, кількісні дані застосованих методик.
Проаналізуйте продукти діяльності досліджуваних, зробіть детальну інтерпретацію результатів проведеної роботи.
Зробіть узагальнені висновки та сформулюйте рекомендації.
Висновки
У висновках наводиться розгорнутий опис підсумків безвідривної практики, який містить систематизовану докладну рефлексію на власну діяльність студента. Основну увагу студент має приділити власним позитивним, опрацьованим вмінням і власним обмеженням, які спостережено студентом під час безвідривної практики.
Виконайте наступні завдання:
Зробіть висновки із проведеної роботи, сформулюйте необхідні рекомендації щодо предмету вашого дослідження.
Які вікові особливості досліджуваних виявилися у процесі роботи? Здійсніть самоаналіз (рефлексію) сукупності ключових компетенцій.
Визначте власні навчальні можливості до самостійного опрацювання наукової літератури (компетенція у пізнавальній сфері), проаналізуйте рівень інтересу до самостійних форм діяльності, до використання набутих знань на практиці (компетенції у мотиваційній сфері), обґрунтуйте свою здатність до емоційно-позитивного сприймання власної професійної діяльності, здатність свідомо оцінювати педагогічні ситуації, долати хвилювання (компетенції у емоційно-вольовій сфері), охарактеризуйте свою здатність коректно спілкуватися з учнем, класом, педагогами, виявляти ініціативу і активність у спілкуванні, регулювати власну поведінку (компетенції у сфері спілкування), зробіть самоаналіз здатності визначатись у власних професійних інтересах, близьких, середніх і далеких перспективах щодо майбутньої професії (компетенції профільного спрямування).
Список використаної літератури.
11
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
Додатки.
У додатках наводяться тексти використаних методик, деякі результати досліджень невербалізованого характеру — малюнки, графіки, допоміжні матеріали тощо. Також наводяться описи та бланки методик, використаних у процесі роботи. Обов’язково додаються матеріали, виконані персонально досліджуваним.
Титульна сторінка
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
кафедра психології
ЗВІТ про виконання
Програми навчально-виховної безвідривної педагогічної практики
студентки (та) І курсу, 11 групи факультету філології та журналістики
прізвище, ім’я, по батькові
Керівник практики: Гуцало Е.В.
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології
Кіровоград – 2012
12
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ БЕЗВІДРИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ (ПСИХОЛОГІЧНИЙ МОДУЛЬ)
“Відмінно”
“Відмінно” ставиться, якщо студент повністю виконав програму вивчення особистості учня або учнівського колективу, виявив при цьому високий рівень опанування програмового матеріалу, самостійність, збагатив та поглибив теоретичні знання, набув досвіду щодо творчого застосування у навчально-виховній роботі. Уміє отримувати, систематизувати знання і адаптувати їх до процесу дослідження. Уміє спостерігати, аналізувати, узагальнювати психологічні факти, об'єктивно оцінювати поведінку та соціальні дії суб'єктів. Простежується висока якість загального рівня звіту та написання його основних структурних елементів (схеми), наявні протоколи дослідження та додатки. Практикант виявив здатність до рефлексії, уміння аналізувати свою діяльність: правильність постановки мети і завдань; адекватність змісту психологічного дослідження поставленим завданням тощо.
У студента розвинені професійні компетенції:
організаційні:
-уміє ефективно організовувати різні види діяльності з досліджуваним учнем або групою учнів;
-уміє раціонально планувати дослідження у часі. конструктивні:
-уміє здійснювати індивідуальний підхід;
-демонструє володіння формами, методами та прийомами роботи з дітьми, відповідними індивідуальним і віковим особливостям досліджуваного.
діагностичні:
-уміє адекватно вивчати та аналізувати особливості особистості дитини, застосовуючи різнопланові методики;
-уміє правильно інтерпретувати продукти діяльності школяра;
-коректно визначає рівень розвитку тих чи інших психічних процесів, станів та властивостей учня.
прогностичні:
-уміє прогнозувати результати конкретних педагогічних впливів, розвитку особистості та її соціальних і міжособистісних стосунків;
-уміє формулювати пропозицій науково-практичного та методичного характеру.
комунікативні:
-легко встановлює контакт, уміє цілеспрямовано організовувати спілкування і керувати ним;
-уміє вирішувати конфліктні ситуації, виявляє доброзичливість, дотримується правил “психологічної безпеки”.
13
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
“Добре”
“Добре” ставиться, якщо студент повністю виконав програму вивчення особистості учня або учнівського колективу, виявив при цьому високий рівень опанування програмового матеріалу, самостійність, збагатив та поглибив теоретичні знання, набув досвіду щодо творчого застосування у навчально-виховній роботі. Студент виявив належний рівень теоретичної та практичної підготовки, продемонстрував уміння відібрати суттєву інформацію, необхідну для повного висвітлення результатів спостереження та застосування діагностичних методик. Практикант демонструє достатній рівень самостійної систематизації фактичного матеріалу, здатності до узагальнення і формулювання висновків, визначення мети й основних завдань дослідження. У цілому, спостерігається методологічно грамотне вивчення структури досліджуваного психічного явища (факторів, що впливають на нього). Достатній рівень обґрунтованості висновків і рекомендацій, сформульованих у звіті, інколи поєднується з логічними похибками. Студент виявляє достатній рівень професійної компетентності.
У студента розвинені професійні компетенції:
організаційні:
-виявляє професійну мобільність;
-уміє ефективно організовувати різні види діяльності з досліджуваним учнем або групою учнів;
-уміє раціонально планувати дослідження у часі.
конструктивні:
-уміє здійснювати індивідуальний підхід;
-демонструє володіння методами та прийомами роботи з дітьми, відповідність форм, методів, засобів індивідуальним і віковим особливостям досліджуваного.
діагностичні:
-уміє адекватно вивчати та аналізувати особливості особистості дитини, застосовуючи різнопланові методики;
-уміє правильно інтерпретувати продукти діяльності школяра;
-коректно визначає рівень розвитку тих чи інших психічних процесів, станів та властивостей учня, проте допускає незначні фактичні помилки. прогностичні:
-уміє прогнозувати результати конкретних педагогічних впливів, розвитку особистості та її соціальних і міжособистісних стосунків;
-уміє формулювати пропозицій науково-практичного та методичного характеру. У формулюванні пропозиції допустив незначні неточності науково-практичного характеру.
комунікативні:
-легко встановлює контакт, уміє цілеспрямовано організовувати спілкування і керувати ним;
-уміє розв'язувати конфліктні ситуації, виявляє доброзичливість, дотримується правил "психологічної безпеки".
14
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
“Задовільно”
“Задовільно ” ставиться в тому випадку, коли студент не зміг успішно впоратися із завданням на спостереження та ефективне використання дослідницьких методів, у результаті опис проведеної роботи виявився досить формалізованим. Мета й основні завдання дослідження сформульовані неточно. Студент демонструє уміння оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівня розвитку пізнавальних процесів, проте інтерпретує результати дослідження неточно, допущені суттєві помилки. Спостерігається недостатній рівень узагальнення і класифікації даних, трапляються неточності у формулюваннях. Інтерпретації результатів спостереження недостатньо переконливі. Висновки дослідження неповні, стереотипні та недостатньо аргументовані. Документація студентом здана невчасно або її оформлення не дуже якісне, трапляються неточності. Спостерігається певна побудова викладу матеріалу, проте логічна послідовність не завжди витримана. Переважну більшість питань програми у звіті висвітлено, проте мають місце похибки й недоречності. Наявні протоколи дослідження та додатки, проте вони оформлені не дуже якісно.
У студента на достатньому рівні розвинені професійні компетенції:
організаційні:
-намагався спостерігати, описувати й узагальнювати психологічні факти, проте практиканту не завжди вдавалося об'єктивно оцінити поведінку та соціальні дії суб'єктів;
-спостерігається недостатній рівень самоаналізу, творчості, ініціативності;
конструктивні:
-спостерігається недостатня повнота опису плану, організації і методів проведення дослідження; відповідність форм, методів, засобів індивідуальним і віковим особливостям досліджуваного не завжди очевидна.
діагностичні:
-намагався вивчати та аналізувати особливості дитини, проте не завжди правильно інтерпретував продукти діяльності школяра;
-не завжди коректно визначав рівень розвитку тих чи інших психічних процесів, станів та властивостей учня.
-застосовані методики не були різноплановими та достатньо трудомісткими.
прогностичні:
-уміє прогнозувати результати конкретних педагогічних впливів, розвитку особистості та її соціальних і міжособистісних стосунків;
-у формулюванні пропозицій допустив неточності науково-практичного та методичного характеру;
-прийоми і методи дослідження були не завжди адекватні поставленим завданням, комунікативні:
-намагався організувати спілкування і керувати ним, встановлював контакт, дотримувався правил "психологічної безпеки ".
15
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
“Незадовільно”
“Незадовільно”. Студент не виконав програми вивчення особистості учня або учнівської групи. Відсутнє уміння дібрати наукову інформацію, необхідну для виконання програми. Студент не володіє методиками діагностики пізнавальних процесів, застосовує їх некоректно, інтерпретувати одержані результати не здатен. За допомогою тестових методик діагностує окремі аспекти міжособистісних стосунків, проте не може спрогнозувати можливі відхилення у поведінці. Психолого-педагогічні рекомендації виховних дій відсутні. Документація у повному обсязі відсутня, протоколів немає, додатки не оформлені.
16
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
ПРОГРАМА БЕЗВІДРИВНОЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
“ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ МЕТОДОМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ” (за Е.Гуцало)
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ШКОЛЯРА
Прізвище, ім’я дитини, вік.
Психологічна характеристика місця і ролі школяра в сім'ї. Тип сім'ї, хто батьки, умови виховання в сім’ї. Взаємовідносини між батьками. Культурний рівень сім’ї.
І. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ШКОЛЯРА
Стан здоров’я, самопочуття. Особливості нервової системи.
Вивчення рівня і характеру шкільної тривожності Особливості адаптації школярів до умов шкільного життя *
ІІ. СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ. МОТИВАЦІЯ. САМООЦІНКА. РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ
Спрямованість особистості.
Мотивація. Сила або слабість бажань і потягів. Схильність до боротьби мотивів. Схильність до обговорення мотивів. Здатність до ухвалення рішення.
Характеристика інтересів.
Самооцінка школяра (адекватна, неадекватна). Впевненість у собі. Вимогливість до себе. Вплив самооцінки на успішність навчання.
Рівень домагань школяра. Характеристика рівня домагань (занижений, адекватний, завищений).
ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ
Мотивація учбової діяльності. Визначення мотивів навчання
Визначення інтегрованого рівня розвитку школяра за психологічними та загально дидактичними характеристиками навчальної діяльності. Визначення рівня розвитку школяра як суб’єкта учбової діяльності. Спостереження за інтенсивністю пізнавальної діяльності школяра.
Вивчення ставлення до учіння, навчальних предметів та домашніх завдань. Особливості пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі *
Вивчення пізнавальних психічних процесів та інтелекту Спостереження за відчуттями та сприйняттям учня.
17
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
Характеристики школяра за рівнем розвитку пам'яті.
Характеристики школяра за рівнем навчальних досягнень та розвитку індивідуальних особливостей мислення
Характеристики школяра за рівнем мовленнєвого розвитку. Характеристики школяра за рівнем розвитку уяви Характеристики школяра за рівнем розвитку довільної уваги та
спостережливості.
Спостереження за увагою школярів на уроці * Спостереження особливостей уваги залежно від темпераменту *
ІV. ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ШКОЛЯРА
Спостереження загальних особливостей емоційної сфери школяра (сила, інтенсивність емоцій та почуттів; тривалість, стійкість емоцій та почуттів; рівень зовнішніх виявів почуттів; вплив почуттів на розумові й вольові процеси; варіанти вияву загального емоційного тонусу школяра; спостереження емоційної збудливості або врівноваженості).
Спостереження за виявами вищих почуттів. Спостереження настроїв і афектів. Вивчення недоліків емоційної сфери.
Спостереження симптомокомплексів емоційної чутливості, ранимості; емоційної незрілості; депресії.
Спостереження виявів дезадаптивної поведінки Спостереження вольових якостей особистості (сміливість, рішучість,
цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, наполегливість, витримка, дисциплінованість, організованість, самовладання, самоконтроль; здатність до фізичного (психомоторного) гальмування; здатність до позитивного вольового зусилля; ступінь опірності зовнішнім впливам).
Спостереження виявів слабовілля.
Встановлення причин слабкої волі.
V. ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКОЛЯРА Темперамент.
Вияв деяких особливостей типу вищої нервової діяльності (сила, урівноваженість, рухливість).
Визначення типу темпераменту, найбільш яскраво виражені властивості темпераменту (сенситивність, врівноваженість, ригідність/пластичність).
Спостереження за показниками основних властивостей особистості: екстраверсії – інтроверсії.
Характер. Вивчення характерологічних якостей особистості.
Риси характеру, що виявляється у ставленні до навчання (старанність, активність, дисциплінованість, ініціатива в підтриманні порядку).
Риси характеру, що виявляються у ставленні до класу і школи (переживання успіхів і не успіхів свого класу і школи, боротьба за честь класу і школи, ставлення до заходів, що проводяться в класі, школі).
Риси характеру, що виявляються до громадських обов'язків і доручень.
18
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
Яку громадську роботу виконує школяр, чи має почуття відповідальності і обов'язку перед колективом за виконану роботу, чи спостерігається самостійність у роботі, ініціативність, активність.
Риси характеру, що виявляються у ставленні до праці, старанність, працьовитість (або лінощі), любов до праці, наполегливість.
Риси характеру, що виявляються у ставленні до товаришів, учителів, батьків, дорослих: доброта, чуйність, грубість, товариськість, навіюваність, конформізм, вимогливість до себе і інших, принциповість.
Риси характеру, що виявляються у ставленні до самого себе: самолюбство, почуття власної гідності, скромність, гордість, самокритичність.
Риси характеру, що проявляються до речей: акуратність, недбайливість чи бережливість.
Найбільш характерні позитивні риси учня, які обов'язково необхідно враховувати при індивідуальному підході.
Спостереження гіпертрофованих рис характеру підлітків.
Здібності. Загальні і спеціальні здібності. Найбільш видатні здібності учнів (музичні, технічні, математичні). З яких предметів виявляє особливі здібності.
VІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ МІЖОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ШКОЛЯРА ТА ЙОГО МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ.
СОЦІАЛІЗОВАНІСТЬ
Соціалізованість особистості. Соціальний статус у групі, ставлення до лідерів та ізольованих. Потреба бути членом колективу, рахуватися з його думкою, боротися за його честь. Авторитет учня в колективі школярів. Чи задоволений своїм статусом у групі? Чи прагне лідерства?
Спостереження індивідуальних міжособистісних особливостей школяра . Вивчення рівня товариськості, доброти, чесності тощо.
Визначення типу особистості Виявлення комунікативних потреб і схильностей учня, його готовність та
уміння спілкуватися.
Комунікативні та організаторські здібності. Визначення рівня егоцентризму школяра. Вияви конфліктності, агресивності. Спостереження виявів агресивності школяра. МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ
Вивчення комунікативної спрямованості у міжособистісних взаєминах. Рівень міжособистісної взаємодії між вчителем і учнями. Спостереження симптомокомплексів тривожності щодо прийняття
дорослими, вчителем.
Спостереження симптомокомплексів ворожості до дорослих, вчителів. Вивчення особливостей взаємин з однокласниками, ровесниками. Спостереження симптомокомплексів тривожності щодо прийняття
ровесниками.
Ставлення до негативних соціально-психологічних явищ в класі (списування, підказування, заздрощі тощо).
19
Емілія Гуцало. Психологія. Безвідривна педагогічна практика. 1 курс
Вивчення проблеми відчуження “ізольованих” учнів. Схильність до усамітнення, відчуження.
Спостереження симптомокомплексів відчуження. Симптомокомплекси асоціальності.
Визначення типу сприйняття індивідом групи.
VІІ. ЗАГАЛЬНІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Визначення рівня психічного розвитку: сприятливий – несприятливий, адекватний – неадекватний.
Позитивні якості особистості з погляду на всебічний гармонійний її розвиток; недоліки і складнощі у соціально-психологічному становленні вихованця, їх причини і засоби подолання.
Конкретні рекомендації щодо індивідуального підходу і виховних заходів впливу, які доцільно здійснювати школою, учнівськими організаціями, сім'єю для подальшого поліпшення навчання, розумового розвитку, ідейної спрямованості і поведінки учня.
Прогностичні прикладні поради та психолого-педагогічні рекомендації з найбільш проблемних напрямків подальшого розвитку школяра.
Ефективність проведеного спостереження.
Рефлексивний аналіз успішності проходження безвідривної педагогічної практики.
Зробіть висновки із проведеної роботи, сформулюйте необхідні рекомендації щодо предмету вашого дослідження.
Які вікові особливості досліджуваних виявилися у процесі роботи? Здійсніть самоаналіз (рефлексію) сукупності ключових компетенцій.
Визначте власні навчальні можливості до самостійного опрацювання наукової літератури (компетенція у пізнавальній сфері), проаналізуйте рівень інтересу до самостійних форм діяльності, до використання набутих знань на практиці (компетенції у мотиваційній сфері), обґрунтуйте свою здатність до емоційно-позитивного сприймання власної професійної діяльності, здатність свідомо оцінювати педагогічні ситуації, долати хвилювання (компетенції у емоційно-вольовій сфері), охарактеризуйте свою здатність коректно спілкуватися з учнем, класом, педагогами, виявляти ініціативу і активність у спілкуванні, регулювати власну поведінку (компетенції у сфері спілкування), зробіть самоаналіз здатності визначатись у власних професійних інтересах, близьких, середніх і далеких перспективах щодо майбутньої професії (компетенції профільного спрямування).
20