Урок 7

Тематичне оцінювання з теми «Знайомство з історією»

Мета: систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів з даної теми, повторити поняття та терміни; виділити й актуалізувати в пам’яті учнів найважливіші явища і процеси; закріпити вміння систематизувати матеріал, складати розповідь, висловлювати власну думку; виховувати зацікавленість історією.

Обладнання: картки з завданнями двох варіантів, кросворди. Тип уроку: перевірки й корекції.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. Відповіді на питання даються письмово.

Варіант 1

1.Продовжте речення. Історія — це __. Геральдика — це __.

2.Допишіть у таблицю «Історичні джерела» приклади до кожного виду історичних джерел.

3.Визначте століття за роком: 882 р., 100 р. до н. е., 1187 р., 1901 р.

4.Викресліть зайве: трипільці, мальовані глечики, цегляні будин­ ки, хлібороби. Поясніть свій вибір.

5.Впишіть відсутні літери в назви східнослов’янських племінних союзів.

С_О_ЕН_, _ОЛ_Н_НИ.

6.Складіть міні-розповідь на тему «Скіфи — володарі степу». (Не менше 5 речень)

Варіант 2

1.Продовжити речення. Археологія — це __. Нумізматика — це __.

2.Упорядкуйте поняття, пов’язані з вимірювання часу від наймен­ шого до найбільшого: місяць, тиждень, століття, ера, тисячоліт­ тя, рік.

3.Визначте століття за роком: 907 р., 200 р. до н. е., 1648 р., 1801 р.

4.Викресліть зайве: скіфи, славетні воїни, землероби, будинки на колесах.

5.Впишіть відсутні літери в назви східнослов’янських племінних союзів:

С_ _ Е_Я_И, _Р_ГО_И_І.

6.Скласти міні-розповідь на тему «Трипільці». (Не менше 5 ре­ чень)

21

Другий ВАРІАНТ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують кросворд.

У цьому кросворді кожне наступне слово починається з тієї літе­ ри, якою закінчується попереднє.

1.Запис подій за роками.

2.Одна з назв річки Дніпро.

3.Установа, де зберігаються документи.

4.Видатна архітектурна пам’ятка у Києві — Золоті __ .

5.Учений, який розшукує, розкопує та вивчає давні речі.

6.Знак держави, міста чи роду.

7.Так називали Дніпро стародавні греки.

8.Автор Державного Герба України.

9.Назва Державного Герба України.

10.__ Мозолевський.

11.Представник народу, який жив на території України у VII–IV ст. до н. е.

12.Усна народна творчість.

13.Проміжок часу тривалістю 365 або 366 діб.

14.Один з видів усної народної творчості.

15.Наука, «озброєна» лопатою.

16.Ім’я автора чотиритомного видання українських народних пі­ сень.

17.Століття.

18.Від якого слова походить назва «Україна»?

19.Видатний історик України ХІХ ст., вчитель М. Грушевського.

20.Хронологія — це наука про __.

21.Наші предки.

Відповіді

1. Літопис. 2. Славута. 3. Архів. 4. Ворота. 5. Археолог. 6. Герб. 7. Борисфен. 8. Нарбут. 9. Тризуб. 10. Борис. 11. Скіф. 12. Фольк­ лор. 13. Рік. 14. Казка. 15. Археологія. 16. Яків. 17. Вік. 18. Країна. 19. Антонович. 20. Час. 21. Слов’яни.

22

Тема 2. Княжа Русь–Україна

Урок 8

Тема. Київська Русь. Перші князі

Мета: показати роль літопису у вивченні історії Київської Русі, визначити походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями; засвоїтипоняття«князь»,«КиївськаРусь»,«язичництво»,«християнство»; розвивати вміння за текстом розповідати про історичного діяча.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрети князів, роздавальний дидактичний матеріал.

Поняття: «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Звідки ми дізнаємося про події старовини?

2.Які види історичних джерел ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Сьогодні ми поговоримо про відоме вже вам письмо­ ве історичне джерело літопис «Повість минулих літ». Звідти ми чер­ паємо основні знання про Київську Русь — першу на нашій території державу із центром у Києві.

Формуємо просторові уміння

1.Які племена заселяли Київську Русь?

2.Знайдіть місце заснування міста Києва.

3.Складіть порядок правління князів.

У ч и т е л ь. Правили цією державою князі.

Князь — глава держави, влада якого передається у спадок.

Аскольд і Дір

Олег

Ольга

Святослав

4.На які держави ходили походом руські князі?

5.Яким шляхом можна було дістатися Візантії?

23

Працюємо з текстом підручника

Прочитати розділ підручника «Жива історія» (Власов В., Дани­ левська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 42), дати відповідь на запитання.

•Чим князювання Ольги відрізнялось від правління попередніх князів?

Працюємо з поняттями

Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа. Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів.

Учитель. Щоб встановити мирні взаємини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків, відбулася ця подорож у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Костянтина Багрянородно­ го. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської кня­ гині, вказавши не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випали.

Формуємо хронологічні вміння

1.Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила по­ дорож до візантійської столиці.

2.Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що коли по­ мер князь Ігор, йому виповнилося 3 роки?

Уч и т е л ь. Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів княжий стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держа­ ви. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився із степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони своєї держави.

Працюємо з джерелом

Зіставити словесний портрет князя Святослава та ілюстрацію, дати відповідь на запитання.

«Був він помірного зросту, не дуже низького і не дуже високого, з кошлатимибровамитасвітло-синімиочима,кирпатий,безбородий, з густим, надмірно довгим волоссямнад верхньою губою (вусами).Го­ лова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волос­ ся — ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він суворим і диким. Од­ не вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбун­ кулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся ли­ ше чистотою» (Візантійський історик про князя Святослава).

•Чим різниться опис Святослава за текстом історичного джерела та його портрет у підручнику?

ІV. Узагальнення та підбиття підсумків уроку

1.Про яких історичних осіб — володарів Київської держави ви дізналися?

2.У якому столітті вони жили?

3.Розкажіть про князювання Ольги.

4.Чому Святослава називали князем-воїном?

V.Домашнє завдання

1.Читати, переповідати текст підручника, відповідати на запитан­ ня до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 6, С. 41–42, 45–46; В. Мисан. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 7, С. 43–45, 46–47).

2.Засвоїти нові поняття та послідовність перебування князів при владі.

24

Урок 9

Тема. Розквіт Київської держави за часів

Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Мета: познайомити з діяльністю князів Володимира Великого та Яро­ слава Мудрого; з’ясувати причини прийняття християнства князем Володимиром; розвивати вміння розповідати за текстом про історичного діяча або історичну подію, виокремлювати в тексті головне й другорядне, оцінювати інформацію історичних джерел; виховувати в учнів повагу до історії власного народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — Київ: Генеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрети Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Поняття: «кочівники», «християнство», «Руська Правда».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Про яку державу ми говорили з вами на попередньому уроці?

2.Хто керував цією державою? Дайте визначення поняття «князь».

3.Яких князів ви знаєте?

4.Поставте картки з іменами князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.

5.З кого починається рід Рюриковичів?

6.Хто з князів був найбільш войовничим?

7.Доберіть до імен князів їхні прізвиська.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. З кожним роком могутнішала Київська держава. Особливої величі вона досягла за часів правління Володимира Вели­ кого та Ярослава Мудрого. Князь Володимир керував державою з 980 по 1015 роки, Ярослав­ Мудрий у 1015–1054 рр.

Формуємо хронологічні уміння

1.Відмітити на стрічці часу правління князів Володимира та Яро­ слава.

2.Визначити, яке це століття.

Працюємо з текстом підручника

Клас ділиться на 2 групи.

•1-а група: діяльність Володимира Великого (підручник В. Власо­ ва, О. Данилевської, С. 46–47; підручник В. Мисана, С. 49).

•2-а група: діяльність Ярослава Мудрого (підручник В. Власова, О. Данилевської, С. 49–50; підручник В. Мисана, С. 51–52).

25

Учні по черзі називають основні досягнення діяльності князів, учитель записує це в таблицю на дошці, а учні в зошити.

Вправа «Правильні твердження»

Учитель зачитує твердження, учні усно визначають, які з них правильні.

1.За князювання Володимира на Русі розпочали карбувати перші давньоруські гроші. (Так)

2.Князь Володимир склав «Руську Правду» — перший писемний збірник законів Русі. (Ні)

3.Окрасою Києва часів Володимира став Софіївський собор — пер­ ший кам’яний храм на Русі. (Ні)

4.988 р., за повідомленням літописця, князь Володимир здійснив хрещення Русі. (Так)

5.Князь Ярослав Мудрий вирізнявся войовничістю й усе своє жит­ тя провів у військових походах. (Ні)

6.Дочка Ярослава Мудрого, Анна Ярославівна, була дружиною ко­ роля Франції. (Так)

Вправа «Співвідношення»

Подані словосполучення розставити письмово в стовпчики під відповідним іменем князя.

Перші монети, «Руська Правда», Софіївський собор, хрещення Русі, Золоті ворота, Десятинна церква, розгром печенігів, тризуб, син Святослава.

Формування просторових умінь

Учні за допомогою карти історичного атласа діють відповіді на запитання.

Землі яких східнослов’янських племінних союзів — предків ук­ раїнців — були приєднані до Київської Русі за Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

V.Узагальнення знань учнів

1.Уявіть, що Русь — язичницька країна. Чи рівноправною вона бу­ ла б в оточенні християнських держав?

2.Чи можна засуджувати тих людей, які не сповідують жодної релігії? Чому ви так вважаєте?

VІ. Домашнє завдання

Читати, переповідати текст підручника, дати відповіді на запи­ тання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 7, С. 46–50; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 8, С. 47–55).

26

Урок 10

Тема. Боротьба київської русі з кочовиками.

Володимир Мономах «Повчання дітям»

Мета: показати учням, які наслідки мали князівські міжусобиці й набіги половецьких загонів; розкрити значення рішень з’їзду у Любечі; дати характеристику Володимира Мономаха та його «Повчання дітям»; розвивати вміння складати розповідь на основі опорних слів, розвивати історичну свідомість, формувати початкові вміння критичного аналізу історичних фактів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас « Історія України. 5 клас»; дидактичний матеріал.

Поняття: «князівські чвари», «половці», «Повчання дітям».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Формуємо хронологічні уміння

Поставте у хронологічній послідовності картки, на яких зазначе­ но час правління вказаних князів: Олег, Аскольд і Дір, Кий, Ігор, Святослав, Ольга, Ярослав Мудрий, Володимир Великий.

Вправа «Вгадай героя»

Учитель зачитує характеристики осіб, а учні називають, про ко­ го йдеться.

1.«Він прийшов до влади внаслідок тривалої боротьби між брата­ ми. І став княжити у Києві один. Завершив об’єднання земель. З його іменем пов’язують запровадження на Русі золотих і сріб­ них монет, введення християнства».

2.«Київ за його часів був окрасою Русі й суперником самого Конс­ тантинополя. Окрасою Києва став побудований ним собор Святої Софії. Його можна назвати засновником книжної вченості на Русі».

Запитання

1.Чим приваблював чужоземців Київ у ХІ–ХІІ ст.?

2.Назвіть найбільш визначні пам’ятки культури Києва ХІ–ХІІ ст.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. По смерті Ярослава Мудрого між його синами та ону­ ками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь розпалась на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити самостійним життям.

«І роздерлася вся Руська земля», — читаємо про ті часи в літо­ писі. Історики називають її добою роздробленості.

27

Формування просторових умінь

Використовуючи карту історичного атласа, назвіть:

1.Найбільші князівства Київської Русі.

2.Визначте територію розташування половців та печенігів.

3.Як роздробленість позначилася на могутності Київської держави?

Складаємо опорний конспект

У ч и т е л ь. Для того щоб зарадити нападам половців, 1097 р. князі зібралися у Любечі на з’їзд.

1.Запишіть у зошитах опорні наступні слова: Любецький з’їзд у 1097 р.; місце події — м. Любеч; причини: спустошливі набіги половців, необхідність припинення війни між князями; учасни­ ки: 6 руських князів; вирішили: кожен має право успадковувати батьківські землі.

2.Складіть розповідь за опорними словами за темою «Об’єднання русичів перед спільним ворогом».

Робота з підручником

У ч и т е л ь. У 1113–1125 рр. князем Київської Русі став одним із ініціаторів Любецького з’їзду, онук Ярослава Мудрого — Володимир Мономах.

Прочитайте текст на С. 61–62 підручника В. Власова та на С. 57 підручника В. Мисана і виконайте завдання.

1.Визначте, у чому полягала найбільша заслуга Володимира Моно­ маха.

2.Поясніть зміст висловлювань Володимира Мономаха.

«Пишу це повчання вам, улюблені. Сам робив я все, що було тре­ ба. Весь лад і в домі своїм я наводив, і в ловчих порядок сам держав, і в конюхів, і про соколів, і про яструбів я сам дбав.

Не лінуйтеся, благаю вас... Лінощі — всьому лихому мати: що людина вміє, те забуде, а чого не вміє — того не вчиться.

Убогих не забувайте, не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його».

У ч и т е л ь. Після смерті Володимира Мономаха знову прийшов розбрат на руські землі, посилилися чвари між князями. А в цей час

з Азії наближався новий найстрашніший ворог — монголо-татари.

V.Перевірка засвоєння нових знань

Гра «Оплески»

Учитель називає поняття, дати, будь-які слова. Якщо вони сто­ суються теми сьогоднішнього уроку, діти роблять оплеск у долоні, якщо ні — панує мовчання.

VІ. Домашнє завдання

1.Читати та переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 59–62; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 9, С. 56–57, на С. 61, 1–4 дати відповіді на запитання).

2.Опрацювати записи в зошиті.

28

Урок 11

Тема. Київська Русь і монголо-татарська навала

Мета:з’ясувати,вчомуполягаласилайнебезпекамонголо-татаріслаб- кість руських земель; познайомити учнів з героїчною обороною Києва; продовжувати розвивати вміння працювати з історичною картою, оцінювати інформацію історичних джерел, складати розповідь, працювати в групах, прогнозувати події; формувати почуття гордості за свій народ.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичні документи, ілюстрації, роздавальний матеріал.

Поняття: «монголо-татари», «орда», «Золота Орда».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Що являла собою Київська Русь від свого заснування до початку ХІІІ ст.?

2.Поставте імена Київських князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.

3.Співвіднести імена князів і факти їх біографії.

(Характеристики можна надрукувати на картках і прикріплювати поряд з іменами князів).

4.На дошці висить дерево з датами. Знайти на дереві дат роки по­ чатку і кінця правління Володимира Мономаха, позначити їх на стрічці часу, визначити століття.

5.На сторінці з давнього літопису були записані назви трьох кочо­ вих народів, які нападали на Київську Русь. Але з часом деякі літери стерлися. Відновіть втрачене.

_ЕЧЕ_ІГИ П_Л_В_І М_Н_О_И

ІІІ. Мотивація навчального процесу

У ч и т е л ь. У ХІІІ ст. Київська Русь хоч і розпалась на окремі землі-князівства, однак залишалася багатою й квітучою державою. Проте зі Сходу нависла нова загроза. Войовничі племена монголо-та­ тар вже підкорили собі багато народів і дійшли аж до половецьких степів. Чому їм це вдалося? У чому була їх сила? На ці питання буде­ мо намагатися дати відповідь.

29

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Після смерті Володимира Мономаха Київська дер­ жава знову пережила часи чвар та міжусобних воєн. Більш ніж за сто років вона розпалась на дрібні князівства.

Формування просторових умінь

За допомогою карти історичного атласа назвіть удільні князів­ ства та їхні центри.

Працюємо з поняттями

У ч и т е л ь. Уявіть собі таку картину: на Русь суне чужоземне, численне, дисципліноване військо. Чи здатні були русичі успішно протистояти ворогу?

Монголо-татари — войовничі азійські племена. Орда — військо монголо-татар.

Золота Орда — держава монголо-татар.

Працюємо з історичним текстом

Прочитати текст, виконати завдання і дати відповіді на запитан­ ня до нього.

«Руські дружини про рухливість і боєздатність монгольської ар­ мії дізналися ще задовго до нападу на їхні землі. У тому, що монго­ ли — вправні воїни, дисципліновані та безжальні, вони переконали­ ся під час битви на річці Калці. Ще в 1222 р. монгольське військо на річці Сіверський Донець розгромило половецьких ханів. Останні відступили до Дніпра і звернулися до руських князів по допомогу. Вісім князівств вирішили допомогти колишнім ворогам, оскільки розуміли,щобіданезагорами.Об’єднанерусько-половецькевійсько­ налічувало близько 50–60 тисяч воїнів, тоді як монголи мали 25 ти­ сяч. 31 травня 1223 р. русько-половецьке військо виступило назуст­ річ монголам. На річці Калці відбулася битва, яка тривала три доби. Наслідки її були жахливі: шестеро князів загинуло, лише десята частина воїнів повернулася назад, окремі монгольські загони пере­ слідували русичів аж до Переяславщини».

1.Знайдіть на дереві дат дату битви на річці Калка, позначте її на стрічці часу, визначте століття.

2.Як ви думаєте, чому русько-половецькі війська програли?

Уч и т е л ь. Перемога на Калці відкривала кочовикам дорогу на Русь. Проте несподівано монголо-татари повернули назад, додому, щоб прийти знову через 14 років. Новий похід монголів на Русь роз­ почався 1237 р. Одне за одним були спалені й пограбовані руські міс­ та, але жодне з них не здавалось без бою. У 1239 р. були підкорені Переяслав і Чернігів. Яскравим прикладом мужності руського наро­ ду стала оборона Києва у 1240 р.

Робота в групах

Перед початком роботи в групах учні повторюють правила:

•брати активну участь у роботі групи;

•поважати інших учасників;

•уважно слухати доповідачів, вчителя;

•роботу починати й закінчувати за командою вчителя.

Кожна група визначає організатора, доповідача, доповнювача і таймер.

На виконання завдання групам надається 5–6 хв. Доповідачі представляють результати роботи своїх груп.

30

1-а група. Історичні джерела про монголо-татар та їхню владу Літописець описує, як ішла татарська орда. Сунула вона, як чор­

на хмара. Попереду їхала татарська кіннота, що палила всі села і грабувала все майно. За кіннотою рухалася головна орда з возами, стадами худоби й верблюдів, з табунами коней, зі своїми жінками і дітьми. Куди йшла орда, там усе горіло — лиш одна чорна земля та руїни-згарища зосталися. Дорогою лежали трупи, бо татари забира­ ли в неволю (в ясир) жінок і дівчат та й часом малих дітей, а старців і чоловіків убивали. Вбивали й дітей-немовлят. Плач і стогін стели­ лися тими дорогами, куди переходила татарська орда… Полонених в’язали докупи і гнали наперед себе, як отару, — і не мали для них милосердя… Підкорені народи вимушені були платити татарам да­ нину… І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм необхідно, на війну проти всіх і давати десятину від усьо­ го — як з людей, так і з речей... Хто не заплатить, залишається у раб­ стві.

Завдання учням

1.Опишіть монголо-татарське військо.

2.Як монголо-татари ставилися до підкорених народів?

2-а група. «Літописи про оборону Києва» Наступного 1240 р. монголо-татари підійшли до Києва. Батий,

оповідає літопис, задивився з-за Дніпра на його кам’яні церкви із зо­ лоченими банями і звернувся до киян із пропозицією здатися. Про­ позицію було з обуренням відхилено.

Монголо-татарське військо отаборилося на лівому березі Дніпра, чекаючи морозів, щоб перейти скуту кригою річку. На початку груд­ ня 1240 р. вони підійшли під мури міста, розпочався штурм.

Тяжкою була оборона Києва. День і ніч били ворожі тарани-по­ роки у міські стіни, жорстока битва розгорнулась на мурах. Літопи­ сець розповідає: «...І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, і ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами». Пробоїни в стінах мешканці закладали кошиками з глиною і піском. Тілами монголотатар і киян були сповнені рови й підніжжя мурів, кров заливала землю. Відважно билися кияни, але ординці перемогли. Ворог увірвався в місто.

Завдання учням

Опишіть оборону Києва, використовуючи розповідь літописця та ілюстрацію в підручнику (6–7 речень).

3-я група. Археологічні джерела про оборону Києва. Відчайдушна боротьба киян проти монгольських нападників за­

свідчена археологічними знахідками. Так, наприклад, під час роз­ копок Десятинної церкви було знайдено сховок, який раніше слу­ жив для зберігання церковних коштовностей, а під час нападу кочівників став прихистком для кількох киян. Тут поряд із кістяка­ ми людей, учені знайшли меч і шолом, 6 срібних медальйонів, а та­ кож 37 ливарних формочок, що належали майстрові-ювеліру на ім’я Максим. Шукаючи порятунку, той киянин прибіг із своєї майстерні до церкви і захопив із собою свій найбільший скарб. На дні сховку археологи виявили також два заступи, якими люди намагалися про­ рити собі хід під землею в бік Дніпра. Однак для цього їм забракло сили й часу — вони встигли прокопати лише з метр важкої київської глини. Від ударів муроломних машин церква впала, уламки завали­ ли сховок, і всі люди в ньому загинули.

31

Завдання учням

Опишіть оборону Києва, використовуючи дані археологічних джерел (6–7 речень).

У ч и т е л ь. Татари пішли на Русь і зробили велике нищення в землі Руській: зруйнували міста, фортеці, повбивали людей. Про­ суваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь.

Найважливішою причиною поразки руських військ була роз­ дробленість Київської держави, відсутність єдності князів. Навала монголо-татар була великим лихом для нашого народу, вона надовго загальмувала розвиток земель. Але сили монголо-татар в боротьбі з руськими князівствами настільки ослабли, що, захопивши Во­ линь, Галичину і землі Польщі, вони не могли вже просуватися далі,

і Західна Європа була врятована від руйнувань.

V.Перевірка, систематизація й узагальнення нових знань

Вправа «Знайди помилку»

На початку ХІІІ ст. над Руссю нависла нова загроза — зі Сходу наступали войовничі племена печенігів. У 1210 р. вони розбили об’єднане русько-половецьке військо біля річки Дніпро і далі пішли на Русь. У 1239 р. захопили Чернігів. У 1240 р. почалася оборона Києва. Щоб захистити місто від пограбування, кияни вирішили зда­ ти місто без бою. Пограбувавши Київ, монголо-татари пішли далі на Галичину, Волинь. Ними були підкорені країни Західної Європи.

Гра «Оплески»

Учитель називає будь-які твердження, поняття сьогоднішнього уроку. Якщо вони стосуються теми уроку, учні плескають у долоні. Якщо ні, то оплесків немає.

VІ. Домашнє завдання

Читати та переповідати текст підручника, дати відповіді на за­ питання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 8, С. 55–58; С. 62 (3–4 запитання); Ми­ сан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 9, С. 57–58 (читати, переповідати); С. 61 (3–4 запитання)).

32

Урок 12

Тема. Галицько-Волинська держава. Данило Романович

Мета: з’ясувати обставини виникнення Галицько-Волинського князів­ ства у 1199 р., його зв’язок із традиціями Київської Русі, проаналізувати діяльність галицько-волинського князя Данила; розвивати вміння на основі тексту стисло розповідати про історичну постать, робити висновки, складати розповідь, працювати з історичною картою; виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрет Данила Галицького, роздавальний матеріал.

Поняття: «боярин».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Що відбулось 1240 року?

2.Дайте визначення понять: «монголо-татари», «Золота Орда», «орда».

3.Розкажіть про оборону Києва.

4.Чи захопили монголо-татари Галицьке і Волинське князівства?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Формування просторових умінь

Використовуючи карту атласа, покажіть:

1.Територію Волинської землі, її столицю.

2.Територію Галицької землі, її столицю.

3.Кордони Галицько-Волинської держави.

Складання текстової таблиці

У ч и т е л ь (свою розповідь він супроводжує складанням тексто-

вої таблиці). Київ, залишаючись найбільшим містом руських зе­ мель, наприкінці ХІІ ст. почав втрачати значення загальнодержав­ ної столиці. Володарі окремих князівств прагнули, щоб їхні столиці не поступалися Києву. Волинський князь Роман Мстиславович 1199 р. заволодів Галичем й об’єднав волинську землю з центром у Володимирі та Галицьку землю з центром у м. Галичі в єдину Га­ лицько-Волинську державу».

Коли на дошці складена така текстова таблиця, учні записують її в зошити та по черзі складають усну розповідь за вчителем.

33

У ч и т е л ь. Після смерті Романа Мстиславовича на ГалицькоВолинській землі настав тривалий період заколотів бояр. Колотнечу спромігся припинити син князя Романа — Данило. Саме за його кня­ зювання Галицько-Волинська держава досягнула найбільшого роз­ квіту.

Складаємо історичний портрет

Прочитати текст підручника про діяльність Данила Галицького й скласти текстову таблицю «Князь Данило Галицький (1205– 1264)».

•Подолав опір бояр (знатних людей);

•заснував нові міста Холм і Галич;

•удосконалив військове обладнання;

•боронив рідну землю від загарбників.

Працюємо з історичним текстом

Прочитати текст про коронацію Данила Галицького й виконати завдання до нього.

«У 1253 р. Папа Римський Іннокентій ІV через свого посла пере­ дав Данилові корону. Український князь прийняв подарунок папи і вирішив коронуватися. Ця подія сталася у місті Дорогочині . Коро­ нація Данила Галицького засвідчила те, що папа й правителі країн Європи визнали Галицько-Волинське князівство як державу і нада­ ли її государеві символи влади — вінець і скіпетр. З того часу Данила Галицького почали величати українським королем».

1.У якому місті і коли відбулась коронація?

2.Скільки років було на той час Данилі Галицькому?

3.Яке значення мала ця коронація для Галицько-Волинського князівства?

4.Данило Галицький помер у 63 роки. Коли це сталося, якщо наро­ дився він у 1201 р.?

V.Узагальнення та підбиття підсумків

Один з учнів склав план розповіді про Данила Галицького, але в його плані зустрічаються помилки. Виправте їх.

План розповіді

1.Новий володар князівства.

2.Об’єднання Данилом Романовичем галицьких і волинських зе­ мель в одну державу.

3.Відвідини князем Золотої Орди й зустріч із половецьким князем Батиєм.

4.Князь Данило зміцнює свою державу і будує нові міста: Холм, Галич, Львів.

5.Галицько-Волинське князівство стає королівством.

VІ. Домашнє завдання

1.Читати й переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 9; Ми­ сан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 10,

С. 61–64).

2.Розповісти про Данила Галицького.

34

Урок 13

Тема. Українські землі у складі Великого князівства

Литовського. Люблінська унія та її наслідки

Мета: показати учням, як литовські князі встановили своє панування на України; як утворилась нова держава Річ Посполита у 1569 році, яких змін зазнало становище українців під пануванням Польщі; пояснити учням роль Берестейської церковної унії у посиленні гноблення українського народу; розвивати вміння працювати з історичною картою, аналізувати історичну подію.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас».

Поняття: «Люблінська унія», «Берестейська церковна унія», «уніатська церква», «шляхта»; «унія».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Відкласти на лінії часу найвизначніші дати з історії України, з якими ви познайомилися на попередньому уроці.

2.Хто такий Данило Галицький?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Після занепаду Галицько-Волинської держави від середини ХIV ст. наші землі поступово потрапляють під владу сусід­ ніх держав — Польщі та Литви. Галичина разом з Холмщиною відійшла до Польщі, а першим надбанням Литви стала Волинь. Упродовж­ одного-двох десятиліть до володінь Великого князівства Литовського було приєднано Київщину з Переяславщиною, Черні­ гово-Сіверщину та Поділля.

Працюємо з текстом підручника

1.Учні з’ясовують особливості панування литовців (Власов В., Да­ нилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 78 (1 абзац); Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 72 (1 абзац)).

2.Учні з’ясовують особливості панування литовців (Власов В., Да­ нилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 78 (2 абзац); Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 72 (2 абзац)).

Завдання

1.Порівняйте владу литовців та поляків на українських землях.

2.Чиє правління було більш прийнятним для українців?

35

Формування просторових умінь

1.Учні мають скласти схему утворення Литовсько-Руської держа­ ви й показати на карті землі, що увійшли до її складу.

ЛИТВА

(після 1362 р.)

2.Учитель розповідає про сусіднє Польське королівство, Люблін­ ську унію. Учні складають текстову таблицю.

Люблінська унія 1569 р.

Польське королівство + Велике князівство Литовське = Річ Посполита

Після розповіді вчителя учні записують цю формулу в зошити, декілька учнів складають розповідь за формулою.

3.У ч и т е л ь.Поляки намагалисяконтролювативсе життя україн­ ців. Прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднаних ук­ раїнських землях.

Берестейська унія 1596 р.

Оскільки учні вже працювали з текстовими формулами, вчитель записує формулу на дошці, а учні самостійно складають розповідь. Учитель виправляє, доповнює. Пояснює термін «греко-католицька».

Працюємо з поняттями

Записати у словник визначення терміна.

Унія — союз, об’єднання.

V. Систематизація й узагальнення знань і умінь учнів

1. Складання розповіді за алгоритмом Учні мають скласти розповідь про утворення Речі Посполитої та

греко-католицької церкви, відповідаючи на запитання:

• Коли?

• Що?

• Як?

• Результат.

Орієнтовна відповідь

У 1596 р. відбулась Берестейська унія. Католицька церква об’єдналась з православною, утворилась греко-католицька церква.

2. Заповнити пропуски у текстових формулах.

•Польське королівство + Велике Князівство Литовське =?

•1596 р. католицька церква +? = греко-католицька церква

V.Домашнє завдання

1. Прочитати й переказувати текст підручника (Власов В., Дани­ левська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 11, С. 77–78; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 12, С. 71–74).

2. Опрацювати записи в зошиті.

36

Урок 14

Тема. Василь-Костянтин Острозький.

Острозька академія

Мета: познайомити учнів з особою В.-К. Острозького та його діяльністю; розказати про Острозьку академію; розвивати вміння характеризувати історичного діяча, складати розповідь.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; порт­ рет В.-К. Острозького.

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Скласти розповідь про Люблінську та Берестейську унії за алго­ ритмом:

•Коли?

•Що?

•Як?

•Результат.

2. Порівняти становище українців під владою Литви та Польщі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Життя українських земель упродовж ХVI ст. було пов’язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька перебрав ім’я Костянтин. Василь-Костян­ тин Острозький (1526–1608) уславився культурно-освітньою діяль­ ністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодру­ куванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осе­ редок духовного життя тогочасної України.

Складаємо портрет історичного діяча

Записати опорні слова про життя і діяльність князя. Костянтин Острозький, 1526–1608 рр., високоосвічена людина,

знав багато мов, обіймав високі посади, захищав православну церк­ ву, не підтримував унії, дбав про розвиток освіти, заснував академію в Острозі.

Працюємо з текстом підручника

Учні мають опрацювати текст «Острозька академія» за підруч­ ником (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 80–82), скласти план розповіді до уривка й, вико­ ристовуючи опорні слова, побудувати розповідь.

37

Орієнтовний план розповіді «Острозька академія»

1.Острозька академія (перший вищий навчальний заклад Ук­ раїни).

2.Православна освіта.

3.Граматика, риторика, арифметика, геометрія, музика, астроно­ мія, історія.

4.Видано Острозьку Біблію.

Опорні слова: «некоронований король руський», «палкий при­ хильник православної віри», «засновник Острозької академії».

Працюємо з історичним джерелом

Учні мають прочитати уривок з історичного джерела й дати від­ повіді на запитання.

«Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія євро­ пейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика, астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов’янських мов, бачте, жодна не може бути вченою» (К. Ост­ розький).

1.Які факти свідчать про те, що Острог у ХVI ст. був не тільки цент­ ром освіти, а й осередком книгодрукування?

2.Чого прагнув для своєї академії В.-К. Острозький?

V.Осмислення нових знань і умінь

Вправа «Хвилинка»

Учні за бажанням можуть говорити одну хвилину за темою ви­ вченого уроку. Починати потрібно зі слів: «Сьогодні на уроці я дізна­ лась...». Правильною вважається відповідь, в якій не траплялися повторення, помилкові твердження, тривалі паузи.

VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати записи в зошиті.

2.Підготуватисядотематичногооцінювання,повторившиматеріал теми «Княжа Русь–Україна».

38

Урок 15

Тематичне оцінювання з теми «Княжа Русь–Україна»

Мета: систематизувати та узагальнити матеріал з даної теми, закріпити знання учнів, визначити, що засвоїли добре, а над чим ще потрібно по­ працювати; повторити основні поняття, дати, події даного періоду історії нашої держави; розвивати вміння складати розповідь, систематизувати матеріал.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: картки із завданнями двох варіантів.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. Відповіді на питання даються письмово.

Варіант 1

1.Назвіть події, що відбулися: 1240 р. — __ ; 1596 р. — __ ; 988 р. — __ ; 1097 р. — __ .

2.Заповніть пропущені місця в хронологічному ланцюжку.

Кий, __ , __ , __ , Ольга.

3.Що ви знаєте про цих людей? Якими справами вони за­ пам’ятались?

Володимир Великий; Данило Галицький.

4.Напишіть невелику розповідь про утворення Речі Посполитої.

5.Розмістить наведені прізвища та поняття у три колонки: Володи­ мир Великий, Володимир Мономах, Ярослав Мудрий, Десятин­ на церква, «Руська Правда», «Повчання дітям», перші монети, розгром печенігів, Золоті ворота.

6.Чому занепала Київська держава?

7.Що ви знаєте про Галицько-Волинське князівство? Складіть роз­ повідь з 7—8 речень.

Варіант 2

1.Назвіть події, що відбулися: 1223 р. — __ ; 1569 р. — __ ; 1199 р. — __ ; 1239 р. — __ .

2.Заповніть пропущені місця в хронологічному ланцюжку. Святослав, __ , __ , __ , феодальна роздробленість.

3.Що ви знаєте про цих людей? Ярослав Мудрий; К. Острозький.

4.Напишіть невелику розповідь про утворення Галицько-Волин­ ського князівства.

5.Розмістить наведені прізвища та поняття у три колонки: Володи­ мир Великий, Володимир Мономах, Ярослав Мудрий, Софіїв­ ський собор, хрещення Русі, Любецький з’їзд, тризуб, розгром половців, перша бібліотека.

39

6.Чому литовське панування на українських землях не лягло важ­ ким тягарем на плечі народу?

7.Що ви знаєте про Київську Русь? Складіть розповідь з 7–8 ре­ чень.

Другий ВАРІАНТ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують кросворд.

1.Князь Київської Русі на прізвисько Мудрий.

2.Князь Київської Русі, який прийняв християнство.

3.Так називали себе наші предки.

4.Князь, який загинув від рук древлян.

5.Перший український король.

6.Наймудріша жінка часів Київської Русі.

7.Один із двох братів, які княжили в Києві до приходу Олега.

8.Галицько-Волинська __ .

9.Онук київського князя Ярослава Мудрого та доньки візантій­ ського імператора.

10.Головний, старший у монголо-татар.

11.Призначений володарем держави урядовець, який від його імені керує певною територією.

12.Назва річки, на якій у 1223 р. відбулася битва з татарами.

13.Могутній правитель монголо-татар.

14.Літописець, автор «Повісті минулих літ».

15.Литовсько__ держава.

16.Відомий іконописець часів Київської Русі.

Відповіді

1. Ярослав. 2. Володимир. 3. Русичі. 4. Ігор. 5. Данило. 6. Ольга. 7. Аскольд. 8. Держава. 9. Мономах. 10. Хан. 11. Намісник. 12. Кал­ ка. 13. Чінгісхан. 14. Нестор. 15. Руська. 16. Аліпій.

40

Тема 3. Козацька Україна

Урок 16

Тема. Виникнення українського козацтва

та Запорозької Січі

Мета: сформувати в учнів уявлення про козацтво, Запорозьку Січ; ви­ значити причини їх виникнення; засвоїти зміст понять: «козак», «Запорозька Січ», «гетьман», «козацька республіка», «козацька старшина», ознайомити учнів з організацією життя на Січі, побутом, звичаями козаків; розвивати в учнів уміння складати портрет історичного діяча; викладати зміст історичного джерела, виховувати почуття гордості за героїчне минуле свого народу.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас « Історія України. 5 клас»; ілюстрації козака, гетьмана, Січі, клейнодів; портрет Д. Вишневецького.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Форма проведення уроку: урок-подорож.

Поняття: «козак», «Запорозька Січ», «гетьман», «козацька республіка», «козацька старшина», «клейноди».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Під владою яких держав перебували українські землі у ХVІ ст.?

2.Складіть розповідь про Люблінську унію.

3.Які зміни сталися в Україні після Люблінської унії?

ІІІ. Мотивація знань учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Сьогодні ми здійснимо з вами заочну подорож у пів­ денні степи України й дізнаємось, що там діялось у кінці ХV ст.

Формуємо просторові уміння

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). На півдні України існував район, який дістав назву Дике Поле. Він став своєрідною межею між українськими землями та Кримським хан­ ством. У Криму жили татари. У Дикому Полі з давніх-давен жили різні люди. Вони ловили рибу, полювали на звірів і птахів, збирали мед, випасали худобу. Згодом до цих людей приєдналися втікачі із сілтаміст,щопотерпаливідзнущанняпольськоїзнаті.Такз’явилися ­козаки. Перші відомості про українських козаків у писемних джере­ лах датують 1489 р. Козаки селилися за порогами Дніпра, тому отри­ мали назву запорожці. Для безпеки свої поселення — табори — коза­ ки обгороджували укріпленнями з рублених або січених колод. Звідси й пішла назва Січ. Перша Січ виникла у 1556 р. на острові Мала Хортиця. Її засновником вважають Д. Вишневецького. Першу козацьку державу називали козацькою республікою.

41

Працюємо з поняттям

Козак — вільна, озброєна людина.

Січ — табір козаків, обгороджений укріпленнями з рублених або січених колод.

Республіка — у перекладі з латини означає «держава, якою керують люди обрані народом на певний термін».

Козацька Рада — вищий орган влади на Січі.

Гетьман — головний, старший, командувач військ на Січі. Кіш — козацьке військо.

Курені — козацькі загони.

Клейноди — козацькі символи — відзнаки.

Старшина — вибрана група людей, яка керувала усім життям на Січі.

Працюємо з ілюстраціями

Учні працюють з ілюстраціями, розміщеними на дошці, викону­ ючи завдання.

1.Визначити, який вигляд мали клейноди і кому вони належали.

2.На дошці під ілюстраціями клейнодів підписати їх назви.

V. Систематизація й узагальнення знань

Перше, що постане у нашій уяві при слові «Січ», це буде образ козака.

1.Опишіть, яким ви його бачите.

2.У що він одягнений?

3.Яка в нього зброя?

Після виступу 2–3-х учнів показати ілюстрацію козака, зачита­ ти словесний портрет козака.

Текст 1. «Мешканці України, які сьогодні називаються всі коза­ ками і які з гордістю носять це ім’я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагрома­ дження майна, дуже волелюбні й не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі й хоробрі, але великі п’яниці...» (П’єр Шевальє «Історія війни козаків проти Польщі»).

Текст 2. «Вони високі на зріст, кремезні, вправні, щедрі, не ці­ кавляться збагаченням, ревниві до своєї волі й зовсім не придатні носити ярмо. Вони не знають утоми, вперті й хоробрі, але трохи схильні до пиятики. Вони вміють воювати,полювати звіра, ловити рибу й знають усі ремесла, потрібні у житті...» (Жан-Бенуа Шерер. «Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії»)

Завдання

Порівняйте, чи відповідає вашому уявленню зображення козака та запропонований вам його словесний портрет.

VI. Перевірка нових знань

1. В якому столітті виникла перша Запорозька Січ?

3.Розтлумачте поняття: «уходники», «Запорозька Січ», «козаць­ ка старшина», «Дике Поле», «кіш», «курінь», «гетьман».

VII. Домашнє завдання

Читати й переповідати текст підручника, відповідаючи на запи­ тання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 12, С. 89–91; С. 97 (запитання 1–3); Ми­ сан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 13, С. 81–85 (читати, переповідати); С. 85 (завдання)).

42

Урок 17

Тема. Доба героїчних походів.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

Мета: показати жахливі наслідки нападів турок і татар на українські землі; показати виключну роль козацтва у захисті українців; скласти історичний портрет Конашевича-Сагайдачного; розвивати просторові вміння; складати елементарні хронологічні задачі.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрет П. Конашевича-Сагай- дачного, роздавальний матеріал із завданнями.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «доба героїчних походів», «галера», «каторга».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

Запитання

1.Хто міг стати козаком?

2.З ким воювали козаки?

3.Дайте визначення поняття «Запорозька Січ».

4.Які козацькі символи ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Працюємо з текстом підручника

Прочитати текст в підручнику про долю українських бранців, дати відповіді на запитання до нього (Власов В., Данилевська О.

С. 98; В. Мисан, С. 86 (4 абзац)).

1.Яким було ставлення турецько-татарських воїнів до українсько­ го народу?

2.Хто такі яничари?

Працюємо з поняттям

Доба героїчних походів — це найбільш вдалі морські походи козаків проти Туреччини на початку ХVII ст.

Складаємо історичний портрет

Прочитати історичний текст і підготувати розповідь про Петра Конашевича-Сагайдачного за запропонованим планом.

Гетьманство Петра Сагайдачного було нетривалим. Проте за 6 років свого гетьманування він здійснив одну з основних реформ війська і перетворив його з партизанських загонів на регулярну ар­ мію. Він суворо заборонив козакам пити горілку під час морських походів. Порушників цього наказу викидали за борт. Одночасно Са­ гайдачний збільшив число козацьких чайок до 300. Якщо врахува­ ти, що в козацьку чайку може сісти від 50 до 70 чоловік, то в похід одночасно могло вирушити від 15 до 21 тисячі воїнів… Сагайдачний

43

був захисником українського православ’я. Заохочував розвиток ­освіти щедрими дарунками, виділяв гроші на будівництво церков, монастирів, друкарень.

План

1.В якій країні жив і ким був історичний діяч?

2.Опишіть його зовнішність за портретним зображенням.

3.Які особисті якості властиві історичному діячеві?

4.Яким був результат його діяльності?

Розвиваємо просторові уміння

Уч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). Один

знайбільш вдалих походів під керівництвом Сагайдачного на Кафу (тепермістоФеодосія)відбувсяу1616 р.Утічасицемістобулоголов­ ним невільничим ринком. Козаки штурмом узяли місто, знищили турецький флот, розгромили чотирнадцятитисячний гарнізон, ви­ зволили чимало полонених.

Через декілька років нове випробування очікувало на козацько­ го гетьмана. Туреччина розпочала війну проти Польщі. Турецько-та­ тарське військо чисельністю майже 300 тис. чоловік підійшло до Хо­ тина (нині — Чернівецька область), де табором стояла польська армія. Турки мали 260 гармат, велику кількість верблюдів і навіть чотири бойових слони, які наводили жах на місцеве населення. Та­ кої армії вже давно не бачили в Європі.

Польський король звернувся до козаків по допомогу. Сагайдач­ ний погодився, але за умови, що козацтво й український народ отри­ мають нові вольності від польського короля. Останній дав згоду.

40-тисячне військо на чолі з Сагайдачним рушило під Хотин. Бу­ ло це у 1621 р. За п’ять тижнів протистояння турецький султан не здобув жодної перемоги. Він утратив майже половину армії. Напри­ кінці вересня 1621 р. турки запропонували переговори. Так Сагай­ дачний з козаками врятував Польщу від загибелі. Але польський король не дотримав свого слова козакам.

Убою під Хотином Сагайдачний був важко поранений. Козаки відвезли свого улюбленого гетьмана до Києва в один з монастирів, де він і помер у 1622 р.

V.Систематизація й узагальнення нових знань Працюємо з історичними текстами

Учитель зачитує опис події, учні називають подію, рік, показу­ ють на карті місце події.

Текст 1. Цього разу козаки для нападу обрали місто, яке мало лиху славу серед українців: у ньому розташовувався найбільший не­ вільничий ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста по­ чиналась довга дорога неволі. (Похід на Кафу, 1616 р.)

Текст 2. Коли до влади в Туреччині прийшов султан Осман ІІ, він здійснив чергову спробу підкорити Європу. Величезне турецькотатарське військо (250 тисяч) рушило в похід. У вирішальній битві, що тривала майже місяць, польське військо (35 тисяч) й українські козаки (40 тисяч) здолали ворога і відвернули загрозу поневолення не лише Польщі, а й усієї Європи. (Хотинська війна, 1621 р.)

VI. Домашнє завдання

Читати, переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. § 13, С. 97–99; Мисан В. § 14, С. 86–89), скласти 2 запитання до теми.

44

Урок 18

Тема. Національно-визвольна війна українського народу

середини XVII ст. Б. Хмельницький

Мета: дати уявлення про Національно-визвольну війну українського народу проти польського панування; скласти історичний портрет Б. Хмельницького на основі історичних джерел; розвивати просторові вміння, стисло характеризувати історичну постать, порівнювати історичні факти; виховувати повагу до минулого власного народу.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрет Б. Хмельницького.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «Національно-визвольна війна», «Гетьманщина».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.Згадайте, під владу якої держави потрапили українські землі після Люблінської унії.

2.Що нового принесли поляки на українські землі і чи задовольня­ ло це українців?

Уч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми познайомимося з однією з най­ більш героїчних сторінок українського козацтва — боротьбою за на­ ціональне визволення від Речі Посполитої під проводом Б. Хмель­ ницького.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Працюємо з поняттями

Національно-визвольна війна — це війна народу за своє визволення з-під іноземного панування.

Складаємо історичний портрет

1.Скласти розповідь про Б. Хмельницького за опорними словами. Б. Хмельницький (1595–1657); народився в сім’ї дрібного земле­

власника; місцева школа, Львівський університет; знав багато мов; мудрий, відважний, рішучий; брав участь у військових походах ко­ заків; гетьман козацький.

2.Порівняти словесний та намальований портрети Б. Хмельниць­ кого.

3.Прочитати текст, розглянути ілюстрацію й дати відповідь на за­ питання.

«Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної статури. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводжен­ ні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з ін­ шого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягнення­ ми...» (Венеційський дипломат Альберто Віміні)

•Які риси гетьмана, про які йшлося в уривку, втілено у портреті Б. Хмельницького?

45

Розвиваємо просторові уміння

1.За допомогою карти історичного атласа «Національно-визвольна війна українського народу» або карти на С. 105 підручника В. Власова, О. Данилевської визначте місця основних битв ко­ зацьких військ проти поляків.

2.На дошці написані назви битв. Підкресліть назви тих із них, які відбулися під час Національно-визвольної війни.

Хотинська, під Пилявцями, під Берестечком, на р. Калка, Кор­

сунська, під Жовтими Водами.

Складаємо схему

Учні мають побудувати схему «Управління Гетьманською дер­ жавою», прослухавши розповідь учителя.

Гетьманщина

Загальна військова рада

Гетьман та генеральна старшина

У ч и т е л ь. Територія ВійськаЗапорозькогоподілялася наполки та сотні, управління в яких здійснювали полковники та сотники.

Розвиваємо просторові уміння

1.Назвіть держави, з якими межувала Гетьманщина.

2.Чи мала Українська держава шанс бути незалежною в оточенні таких держав і в тій ситуації, що склалась?

Уч и т е л ь. На початку війни Б. Хмельницький уклав угоду про спільні дії з татарським ханом. Але протягом війни татари показали себе зрадливими союзниками, тому Б. Хмельницькому довелося звернутися до Москви. У 1654 р. була підписана українсько-росій­ ська угода, яка отримала назву Переяславської, її згодом доповнили так звані «Березневі статті».

Працюємо з текстом підручника

Учні мають ознайомитися з текстом підручника (Власов В., Да­ нилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 108 «Жива історія»; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 96–97) і дати відповіді на запитання.

1.Як відбувався процес укладання українсько-московського дого­ вору?

2.Що передбачав цей документ?

Розвиваємо хронологічні уміння

1.На який рік війни припадає підписання Переяславського дого­ вору?

2.Скільки він діяв?

3.Яке це було століття?

IV. Систематизація й узагальнення нових знань

Чому знесилена Україна почала шукати підтримки з боку Мос­ ковського царства?

V. Домашнє завдання

Читати й переповідати текст підручника і дати відповіді на запи­ тання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 14, С. 102–106; С. 112, запитання 1–4;

Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 15,

С. 91–94; § 16, С. 96–97; С. 96, запитання 1–3).

46

Урок 19

Тема. Українська козацька держава

другої половини ХVII ст. Іван Мазепа

Мета: ознайомити учнів з короткою історією козацької держави др. пол. ХVII ст. після смерті Б. Хмельницького, визначити поняття «Руїна»; уміти складати невелику розповідь про діяльність І. Мазепи, стисло характеризувати постать гетьмана; висловлювати ставлення до подій.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрет І. Мазепи, документи до теми, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «Руїна».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Дайте визначення поняття Національно-визвольна війна.

2.Проаналізуйте Національно-визвольну війну за таким алго­ ритмом:

•хронологічні рамки,

•причини війни,

•ватажок.

3.Підкресліть назви битв, які відбулися під час Національно-виз­ вольної війни.

Хотинська, під Пилявцями, під Берестечком, на р. Калка, Кор­

сунська, під Жовтими Водами.

4.Покажіть на карті місця основних битв.

5.Учитель називає визначення, а учні називають поняття.

• Глава козацької держави — __ . (Гетьман)

• Стояв на чолі полку — __. (Полковник)

• Помічники гетьмана, які допомагали йому в управлінні дер­ жавою, — це __, __, __. (Генеральна старшина: писар, осавул, ­суддя)

• Державний орган, який виносив найважливіші ухвали в житті держави й війська — __. (Загальна козацька рада)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи дотримався московський цар умов підписаної угоди? Чому? (Вислуховуються декілька відповідей учнів.)

— ПіслясмертіБ.Хмельницькогов1657 р.міжкозацькоюстар­ шиною починається боротьба за владу. Це призвело до братовбивчої війни та поділу козацької України на Лівобережну та Правобережну (показати на карті). Цей період в історії України отримав назву Руїни.

47

Складаємо схему

Андрусівський договір 1667 р.

Запорозька Січ під опікою обох держав

Працюємо з поняттям

Руїна — це період в історії України, коли на її території обирали двох гетьманів, між ними точилися війни, і це призвело до запустіння великої території, розорення України, вторгнення іноземних загарб­ ників.

Складаємо історичний портрет

Прочитати текст скласти опорні слова для розповіді про Івана Мазепу.

«...Володар Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суво­ рий, очі блискучі, руки тонкі і білі, як у жінки, хоча тіло його міцні­ ше, ніж тіло німецького вершника, а їздець з нього знаменитий.

Він дуже шанований у козацькій країні, де народ загалом свобо­ долюбивий, гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішним прийняттям у своїй резиденції для козацької старши­ ни. Я був свідком такого прийняття, в якому багато дечого на поль­ ський зразок. Розмова з цим володарем дуже приємна, він має вели­ кий досвід у політиці й, на противагу до московців, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що бачив у житті, а також добірну бібліоте­ ку, де на кожному кроці видно латинські книжки» (Жан Балюз. Спо-

гади про Івана Мазепу).

Працюємо з текстом підручника

Прочитати текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ доісторіїУкраїни. —К.:Ґенеза,2005. —С.113–114;МисанВ.Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 99–100) і дати відповіді на запитання.

1.Які плани виношував український гетьман?

2.Як поставився російський цар до вчинку І. Мазепи?

3.Петро І вважав Івана Мазепу зрадником. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?

V.Перевірка та узагальнення нових знань учнів

1.Що нового дізналися ви про долю козацької держави — Гетьман­ щини — після смерті Б. Хмельницького?

2.Аукціон імен та понять.

Кожен учень або парта називають одне ім’я або поняття з теми

«Козацька Україна». Той, хто не згадав нічого, вибуває з аукціону. Перемагає той учень або парта, що згадали найбільше понять та імен з даної теми.

VІ. Домашнє завдання

Прочитати текст підручника і дати відповіді на запитання (Вла­ сов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 15, С. 112–115, С. 118 (запитання 1–2); Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 16, С. 97–100; С. 102 (запи­ тання 4–6)).

48

Урок 20

Тема. Боротьба козацької старшини за відновлення

­державних прав України. Зруйнування Січі

Мета: познайомити учнів зі спробами П. Полуботка та К. Розумовського відновити державні права України, розповісти про ліквідацію гетьман­ ського устрою та Запорозької Січі у кінці XVIII ст.; розвивати вміння ви­ значати тривалість подій, стисло характеризувати історичні постаті, використовуючи текст, висловлювати ставлення до подій, працювати в групах.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; портрети П. Полуботка, К. Розумовського, Петра І, Катерини ІІ; підписи до портретів; роздавальний матеріал; ілюстрації, документи.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «Малоросійська колегія».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

Вправа «Вгадай героя»

У ч и т е л ь. Перед собою ви бачите експозицію «Українські геть­ мани». Вам належить дібрати табличку з підписом до кожного порт­ рета.

Підписи:

1.П. Орлик. Автор першої української Конституції.

2.І. Мазепа. Борець за українську державність.

3.Б. Хмельницький. Очолив Національно-визвольну війну укра­ їнського народу проти Речі Посполитої.

4.П. Конашевич-Сагайдачний. Здійснював морські походи проти турко-татар.

5.Д. Вишневецький. Засновник першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Чому ж були ліквідовані Українська козацька дер­ жава та Запорозька Січ? На це питання ми й будемо намагатися дати відповідь.

IV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. У 1722 р. Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана. Життям України тепер мала управляти Малоросійська ко­ легія, підпорядкована російському царю.

49

Працюємо з історичними поняттями

Малоросійська колегія — спеціальна установа, яка керувала життям на Україні й підкорювалась російському царю.

Наказний гетьман — особа, яка тимчасово обіймала посаду геть­ мана.

Рольова гра «Зустріч Петра І й Павла Полуботка»

Прослухавши зміст, учні мають дати відповіді на запитання.

Ав т о р. Осінь і частину зими 1823 р. Полуботок із товаришами провів у Петербурзі, чекаючи виклику до царського палацу. Під час зустрічі Полуботок звернувся до Петра з промовою.

П. П о л у б о т о к. «Ваша величносте..., я добре бачу, як Ви хоче­ те погубити мою Батьківщину... Ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, урочисто стверджені вашими поперед­ никами та Вашою Величністю; Ви хочете підкорити народ, котрого свободу самі визнали; Ви, не вагаючись, посилаєте його на важкі ро­ боти, приневолюєте козаків, неначе рабів, копати канали у Ваших володіннях, а що для нас найобразливіше — позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів та інших старшин; Ви настановили нам суддями великоросів, які не знають або вдають, що не знають наших прав і привілеїв, та повсюдно всіма способами нас неволять та ображають».

Ав т о р. Цілий рік провів гетьман у тюрмі — далекій Петропав­ лівській фортеці. Він важко захворів, але все одно відмовлявся від ліків. І хоч зовсім безсилими були м’язи, очі горіли гордістю й не­ зламністю духу.

П е т р о І. Чому вкорочуєш собі віку, відмовляючись від ліків? П. П о л у б о т о к. Нащо мені життя, коли я не можу бути ко­

рисний Батьківщині, народу.

Ав т о р. І трохи згодом додав...

П. П о л у б о т о к. За невинне страждання моє і земляків моїх бу­ демо судитися у спільного судді, Бога нашого.

1.У чому звинувачував Петра І Павло Полуботок?

2.Як характеризують Павла Полуботка слова, з якими він звернув­ ся до Петра І?

У ч и т е л ь . П. Полуботок помер 18 грудня 1724 р. Через сорок днів помер російський цар Петро І. Після смерті Петра І гетьманська влада на Лівобережжі була відновлена. Змінювали один одного російські царі, змінювалися й українські гетьмани. Останнім серед них став Кирило Розумовський. Водночас погіршувалося становище

йна Запорожжі, яке щороку дедалі більше дратувало російську ца­ рицю Катерину ІІ. Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі стане Петро Калнишевський. За наказом царського уряду були ска­ совані й Гетьманщина, а невдовзі й Запорозька Січ.

Робота по групах

(Нагадати учням умови роботи в групах.)

1-а група. Прочитати текст за підручником В. Мисана на С. 104 і скласти невелику розповідь про останнього козацького гетьмана Кирила Розумовського.

2-а група. Використовуючи запропонований текст, скласти неве­ личке оповідання про ліквідацію Запорозької Січі.

«...Це сталося на Зелені свята. За наказом Катерини ІІ 100-ти­ сячна російська армія, що поверталась з війни проти Туреччини,

50

взяла в облогу Запорозьку Січ. 5 червня 1775 р. вивезли в поле і зни­ щили боєприпаси, клейноди, прапори; зруйновали церкву Святої Покрови. Лише образ Матері Божої з Січової церкви запорожці за­ брали і повезли аж до Туреччини».

3-я група. Використовуючи запропонований текст, скласти неве­ личке оповідання про долю останнього кошового отамана Запорозь­ кої Січі Петра Калнишевського.

Останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петрові Івано­ вичу Калнишевському судилося прожити довге життя — 113 років. У 1764 році він був обраний кошовим отаманом. Він дбав про будів­ ництво храмів, надаючи великі кошти на їх спорудження й оздоб­ лення. Велику увагу приділяв він і розвиткові освіти в Запорозькій Січі. У роки російсько-турецької війни 1768–1774 рр. старий кошо­ вий отаман особисто очолював Військо Запорозьке, яке відігравало у боях вирішальну роль.

Зруйнувавши Січ, царський уряд заарештував отамана, конфіс­ кувавши його майно. Калнишевського відправили на північ Росії, де він перебував до дня своєї смерті. У 1801 році російський цар Олек­ сандр І наказав звільнити в’язня. Але хворий і немічний старець, котрий для всіх вже давно був на тому світі, не побажав залишити монастир.

Розвиваємо хронологічні уміння

На дошці висить дерево з прикріпленими листочками-датами.

1.Знайдіть на дереві дату початку й кінця правління останнього українського гетьмана К. Розумовського (1750–1764).

2.Знайдіть дату ліквідації Запорозької Січі. Ці дати позначте на стрічці часу, визначте століття.

1750 р., 1764 р., 1775 р.

3.ПершаЗапорозькаСічбулазаснованаД.Вишневецькиму1556 р. Остання Запорозька Січ була зруйнована у 1775 р. Скільки років існувала твердиня українського козацтва — Запорозька Січ?

Робота з історичним джерелом

Прочитати документ, визначити причини ліквідації Запорозької Січі й записати їх у зошит.

«...Ми, Катерина ІІ, ...хочемо оголосити усім нашим вірним під­ даним на просторах нашої імперії, що Січ козаків, відомих під іме­ нем запорожців, нарешті цілком знищена через неспокій, який у нас викликав непослух цього народу до наших найвищих наказів...

Ми не будемо тут згадувати про скарги, принесені до нашого тро­ ну сусідніми державами на напади та пограбування, які постійно здійснювали запорожці на наших кордонах...

Що ж до їхніх злочинів..., то вони полягають головним чином у такому:

1.Ми не можемо мовчати про зухвалість, з якою протягом остан­ ніхдесятироківіщезовсімнедавновонизахоплювализемлісусідів...

іробили все це під тим приводом, що всі ці землі належали їм з дав­ ніх часів...

5.Нехтуючи заборонами, не раз повторювані нашими командую­ чими, запорожці не тільки приймали до себе козаків, які дезертиру­ вали з нашої служби, але також підмовляли різними хитрощами од­ ружених людей з Малоросії ...утекти до них...» (Жан-Бенуа Шерер. «Літопис Малоросії...» про знищення Запорозької Січі)

51

V.Систематизація та узагальнення знань учнів

1.Вправа «Виправ помилку» Після Полтавської битви наступ на права українців з боку росій­

ської влади посилився. З 1722 р. не обирали гетьмана. Життям Ук­ раїни мала управляти козацька старшина. Наказний гетьман Павло. Полуботок підтримав таке рішення російської цариці Катерини ІІ. У 1752 р. гетьманом стає К. Розумовський. Але у 1764 р. його викли­ кав до Петербурга російський цар Петро І і наказав піти у відставку. Останнім українським гетьманом став Петро Калнишевський. У ХІХ ст. Катерина ІІ знищила Запорозьку Січ.

2.Чи мала шанс Козацька держава отримати незалежність у ХVII– XVIII ст.? (Вислуховуємо декілька відповідей учнів.)

3.Складіть по одній хронологічній задачі, використовуючи дати, які згадувалися на сьогоднішньому уроці.

VІ. Домашнє завдання

Читати, переказувати текст підручника (В. Власов, О. Данилев­ ська, § 16, С. 119–121; В. Мисан, § 17, С. 102–105), вивчити дати.

Підготувати повідомлення про гетьманів: І. Виговського, П. До­ рошенка, Д. Апостола, І. Скоропадського, П. Орлика (до 10 речень).

52

Урок 21

Тема. Українська культура XVIII ст.

Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

Мета: дати короткий огляд розвитку культури України у XVIII ст., сформувати уявлення учнів про стан культури на прикладах діяльності її видатних діячів Григорія Сковороди і Самійла Величка; учні мають наводити приклади видатних культурних пам’яток; визначати належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток козацькій добі; виховувати в учнів естетичні смаки.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; ілюстрації архітектурних пам’яток козацької доби; портрет Г. Сковороди.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «братська школа», «академія», «філософ».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

«Дерево дат»

Учні знімають з дерева по одному папірцю з датою, називають подію, яка пов’язана з цією датою, прикріплюють на стрічці часу, визначають століття.

«Аукціон імен»

Учні за бажанням або за викликом вчителя йдуть до дошки, де прикріплені портрети козацьких гетьманів, обирають будь-який портрет і розповідають про гетьманів: Івана Виговського, Петра До­ рошенка, Данила Апостола, Івана Скоропадського, Пилипа Орлика (до 10 речень).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. З давніх часів шанували в Україні освічених людей. Цю традицію не змогли знищити завойовники. У ХVII–XVIII ст. ук­ раїнський народ залишався письменним і постійно прагнув знань. Де ж можна було здобути освіту на українських землях?

Працюємо з тестом підручника

Прочитатитекст про стан освітивукраїнських землях у XVIII ст. і скласти план до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 125–126; Мисан В. Вступ до іс­ торії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 113–115).

Працюємо з історичним джерелом

Прочитати уривок з історичного джерела й дати відповідь на за­ питання.

«Сідати кожен має на своєму певному місці, визначеному за його успіхи: котрий більше знає, сидіти буде на першому місці, хай би й найубогішим був; котрий менше знати буде, має сидіти на гіршому

53

місці. Багатий над убогим в школі нічим не має бути вищий, тільки самою наукою...

Учитель повинен вчити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт убогих, і які ходять по вулиці, милостиню прося­ чи, кожен по своїй силі навчатися може» ( Зі статуту братських шкіл).

•Про які права та обов’язки тогочасних учнів та учителів ви дізна­ лися з цього історичного джерела?

Робота в групах

Розділити учнів на 2 групи.

1-а група. Опрацьовує матеріал про Григорія Сковороду. (Вла­ сов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 128, рубрика «Жива історія»; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 115–116) і дає відповідь на запи­ тання.

1.Чому Григорія Сковороду називають мандрівним філософом?

2.Що ви дізнались про його життєвий шлях?

2-а група. Опрацьовує матеріал про Самійла Величка (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 126–127;МисанВ.ВступдоісторіїУкраїни. —К.:Ґенеза,2005. — С. 116–117) і виконує завдання до нього.

1.Запишіть у зошитах 2–3 речення, що характеризують Григорія Сковороду та Самійла Величка.

2.Розкажіть 5–6 реченнями про козацького літописця Самійла Ве­ личка.

Уч и т е л ь. Величними архітектурними пам’ятками залишили про себе пам’ять будівничі тих часів. Троїцький собор у Новомос­ ковську, церква всіх святих Києво-Печерської лаври, Георгіївський собор Видубицького монастиря у Києві, Чернігівський колегіум, Свято-Преображенський собор у Великих Сорочинцях на Полтав­ щині, собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві. Доб­ рочинцями й замовниками цих церков і соборів були українські дер­ жавці — гетьмани, полковники, заможна козацька старшина.

Вправа на розвиток пам’яті

1.Учні розглядають та запам’ятовують архітектурні споруди. З під ілюстрацій витираються або знімаються їхні назви. Прово­ диться конкурс, хто більш точно згадає назви архітектурних пам’яток.

2.На дошку прикріплюються ілюстрації із зображеннями сучас­ них споруд (можна використати зображення відомих будівель свого міста чи селища). Порівняти будівлі козацьких часів із су­ часними спорудами.

V.Узагальнення та підбиття підсумків

У ч и т е л ь. Уявіть, що ви опинилися в Чернігові за козацьких часів. Де та яку освіту ви могли тут здобути?

V.Домашнє завдання

1.Читати і переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 17, С. 125–128; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 19, С. 113–117).

2.Підготувати невеликі повідомлення за темою «Наш край».

54

Урок 22

Тема. Наш край у ХVII–XVIII ст.

Мета: дати учням початкові відомості з історії рідного краю ХVII–XVIII ст., визначити, як події в Україні були пов’язані з подіями у нашому краї; розвивати вміння «читати» історичну карту, складати розповідь, інформаційну таблицю; виховувати в учнів повагу до історії й культури свого народу.

Обладнання: карта області, карта «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Урокможнапобудуватизаповідомленнямиучнів.Домашнімзав­ данням було підготувати повідомлення за темою «Наш край».

1.Розглянути карту «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої», визначити, чи входила Чернігів­ щина до складу козацької держави — Гетьманщини.

2.Прослухати невелику розповідь про адміністративно-терито­ ріальний устрій, органи влади.

3.Визначити, під владу якої держави перейшла Чернігівщина піс­ ля Андрусівського договору.

4.Скласти за розповідями учнів інформаційну таблицю.

Місто

Заняття жителів міста

Наш край за часів Руїни

Розвиток культури

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання, повторити матеріал з теми «Козацька Україна».

55

Урок 23

Тематичне оцінювання з теми «Козацька Україна»

Мета: узагальнити та систематизувати знання за темою «Козацька Україна», встановити рівень навчальних досягнень учнів; розвивати вміння визначати головне й другорядне, систематизувати матеріал, складати розповідь.

Обладнання: картки з надрукованими завданнями двох варіантів.

Тип уроку: перевірки знань та умінь.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. Відповіді на питання даються письмово.

Варіант 1

1. Назвіть дати зазначених подій.

•Поява першої Січі; ліквідація посади гетьмана в Україні; поча­ ток Національно-визвольної війни.

2.Дайте визначення понять: Доба героїчних походів — це __. Гетьман — це __.

3.Викресліть зайве.

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Хотин.

4.Напишіть 1–2 речення про названих діячів.

П. Конашевич-Сагайдачний, І. Мазепа, Г. Сковорода.

5.Між якими державами була поділена Україна після укладення Андрусівського перемир’я?

6.Чому період української історії, що розпочався по смерті Б. Хмельницького, дістав назву «Руїна»?

7.Де та яку освіту можна було здобути в Україні у ХVII–XVIII ст.?

Варіант 2

1.Назвіть дати зазначених подій.

Похід П. Сагайдачного на Кафу; зруйнування Запорозької Січі;

підписання Б. Хмельницьким українсько-московського договору.

2.Дайте визначення понять. Козак — це __.

Руїна — це __.

3.Викресліть зайве.

І. Мазепа, Б. Хмельницький, К. Розумовський, Г. Сковорода.

4.Напишіть 1–2 речення про названих діячів.

Б. Хмельницький, К. Розумовський, С. Величко.

5.Хто і коли наказав зруйнувати Запорозьку Січ?

6.Які плани щодо майбутнього України виношував гетьман І. Ма­ зепа?

7.Які здобутки залишила по собі козацька доба?

56

Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

Урок 24

Тема. Українські землі під владою російської

та австрійської імперій. Освіта. «Руська Трійця»

Мета: дати загальне уявлення про події в Україні в ХІХ ст.; розкрити тяжке становище українців у складі Австрійської та Російської імперій; на прикладі діяльності І. Котляревського та Т. Шевченка показати прагнення українського народу до визволення, охарактеризувати стан освіти на українських землях в першій половині ХІХ ст.; розвивати вміння працювати з картою, встановлювати хронологічну послідовність історичних подій, складати план розповіді про подію.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрети І. Котляревського, Т. Шевченка; ілюстрації університетів ХІХ ст.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «національне відродження», «національно-визвольний рух».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. З другої половини ХVIII ст. Річ Посполита пережи­ вала скрутні часи. Цим скористалися сусідні держави — Росія, ­Австро-Угорщина та Пруссія, які поділили землі Речі Посполитої між собою. Польща як держава зникла з карти Європи. Якою ж була доля українських земель, що перебували в її складі?

Формування просторових умінь

За допомогою карти історичного атласа учні мають визначити:

1.У складі якої держави опинилися Галичина, Буковина та Закар­ паття.

2.До складу якої держави одійшли землі Правобережної України.

3.Назвати губернські центри та центри Коронного краю.

Працюємо з текстом підручника

1.Учні мають прочитати текст підручника (Власов В., Данилевська­ О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 138 (1 аб­

зац); Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 123–124) та виконати завдання.

•Охарактеризувати 5–6 реченнями становище українських селян в ХІХ ст.?

2.Прочитавши текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 138; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 127–128), скласти план розповіді на тему: «Іван Котляревський. Життя та твор­ чість».

57

3.Використовуючи текст підручника та знання про Т. Шевченка з уроків української літератури, скласти опорні слова для роз­ повіді.

1814–1861; кріпак пана Енгельгардта; викуп з кріпацтва; на­

вчання в Петербурзькій художній академії; Шевченкові вірші; 1840 р. — «Кобзар».

4.Прочитати оповідання «Несподівана зустріч» (Власов В., Дани­ левськаО.ВступдоісторіїУкраїни.—К.:Ґенеза,2005. —С. 140– 142) і виконати завдання.

•Виділити історичне тло в даному оповіданні. Які історичні фак­ ти наведені тут?

Вправа «3 речення»

Учні мають розглянути портрети учасників «Руської трійці», прослухати історичний текст про діяльність «Руської трійці», виді­ ляти головне у змісті й передати почуте трьома реченнями.

«Галицькими будителями називали учасників літературного гуртка, що діяв у Львові. Його створили Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. У ті часи на Галичині панувала польська та німецька мови. От і вирішили «трійчани» піти в народ, щоб відродити любов до рідного українського слова, пісні.

У 1836 р. вони надрукували в Будапешті «Русалку Дністрову» — альманах (збірку), до якого увійшли зібрані ними народні твори-піс­ ні, думи, казки, а також власні вірші. Влада заборонила продавати наклад книги, оскільки вважала її небезпечною. «Руська трійця» діяла при Львівському університеті».

Формуємо просторові та хронологічні уміння

Учні мають розглянути ілюстрацію Львівського університету (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 145; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 137) і за допомогою карти історичного атласа на С. 24 «Культурне життя в українських землях (кінець ХVIII — початок ХХ ст.») виконати наведені нижче завдання.

1.Назвіть університети, які діяли на той час у Наддніпрянській та Західній Україні.

2.Відкласти на стрічці часу дати створення українських універси­ тетів.

•Львівський університет — 1661 р.;

•Харківський університет — 1805 р.;

•Київський університет —1834 р.

3.Скільки років минуло від часу створення Львівського універси­ тету до відкриття Київського університету?

ІV. Систематизація та узагальнення знань

Заповніть пропуски.

Українські землі у ХІХ ст. входили до складу __ та __ імперій. До складу «Руської трійці» входили __ , __ та __ .

V. Домашнє завдання

Читати та переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 18, С. 137– 140, 144–145; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 20, С. 123; § 21, С. 127–129).

58

Урок 25

Тема. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка

в національно-культурному житті другої половини ХІХ — на початку ХХ ст. Меценатство

Мета:на прикладах діяльності Володимира Антоновича, Івана Франка та Лесі Українки ознайомити учнів з піднесенням українського національного руху; показати значення діяльності українських меценатів; розвивати вміння складати розповідь, працювати в групах, виділяти головне; виховувати почуття зацікавленості історією власної держави.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Генеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; портрети І. Франка, Лесі Українки, В. Антоновича, діячів мистецтва та науки, меценатів — Яхненків, Симиренків, Терещенків; документи до теми та ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «громада», «меценатство».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Укажіть під портретами на дошці імена видатних діячів ук­ раїнського руху першої половини ХІХ ст. (Т. Шевченко, І. Кот­ ляревський, М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький).

2.Складіть невелику розповідь про життя та діяльність Т. Шевчен­ ка. Чим він уславив своє життя?

3.Розкажіть, де можна було здобути освіту на українських землях ХІХ ст.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. В Україні, поділеній між двома імперіями, поступо­ во зростає національно-визвольний український рух. Наприкінці 50-х років ХІХ ст. виникають перші громади, які опікувалися ство­ ренням бібліотек і недільних шкіл, видавали підручники україн­ ською мовою, відшукували документи з історії України. Одним з найбільш активних громадівців був Володимир Антонович.

Складаємо історичний портрет

Прочитати біографічну довідку про В. Антоновича й передати сутність прочитаного трьома реченнями.

«Володимир Антонович (1834–1908) зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Він особисто зібрав і підготував до друку 9 томів документів з історії України. Викладаючи протягом 30-ти років у Київському університеті, Антонович залучав найтала­ новитіших студентів до вивчення минулого України. Було зібрано величезнийдокументальнийматеріал,достатнійдлястворенняціліс­ ної загальної історії України. Завдання це виконав на початку ХХ ст. Михайло Грушевський — теж учень Антоновича».

59

У ч и т е л ь. Але російський царизм постійно наступав на права українців. У 1863 р. міністр внутрішніх справ П. Валуєв видав забо­ рону друкувати книжки для народного читання українською мовою. У 1876 р. з’явився царський указ, який забороняв друк будь-яких творів українською мовою. В Австрійській імперії закони були дещо м’якшими, отож український визвольний рух перекинувся на захід­ ноукраїнські землі. Велике значення мала поява в Галичині перших політичнихпартій.ПершатакаорганізаціявиниклауЛьвові1890 р. Її організатором був Іван Франко.

Працюємо з поняттями

Партія — група людей, яких об’єднує спільна мета в боротьбі за владу. Меценат — це покровитель наук та мистецтв, людина, що своїми коштами фінансує розвиток освіти, науки, мистецтва тощо.

Працюємо з текстом підручника

Розділити клас на 2 групи. Учні мають, використовуючи текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 147 і С. 154; Мисан В. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 138–139), виконати завдання.

1-а група. Складає розповідь про Івана Франка. 2-а група. Складає розповідь про Лесю Українку.

Клас слухає розповіді груп, в разі необхідності вчитель доповнює виступи груп.

•Що об’єднує творчий і життєвий шлях Лесі Українки та Івана Франка?

2.Опрацювавши текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 153, 158; Ми­ сан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 132), учні мають виписати у зошит прізвища видатних українських меценатів.

V.Узагальнення нових знань, підбиття підсумків Вправа «Вгадай героя»

1.Уродженець Галичини. Видатний український поет, письмен­ ник, громадський і суспільно-політичний діяч.

2.Видатна українська поетеса. Справжнє ім’я Лариса Петрівна Ко­ сач. Брала активну участь у громадському житті.

3.Учений, громадсько-політичний діяч. Керівник громадівського руху в другій половині ХІХ ст.

4.Відомий український фізик і технік. Очолював першу в Європі кафедру електротехніки. Переклав Святе Письмо.

5.Учений, громадсько-політичний діяч. Автор вірша, що був по­ кладений в основу тексту Державного Гімну незалежної Ук­ раїни.

VІ. Домашнє завдання

1.Читати та переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 19, С. 145–147; § 20, С. 153–154; Мисан В. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 23, С. 138—139; § 22, С. 132–133).

2.Скласти по 2 запитання до біографії будь-якого історичного дія­ ча, про якого йшлося на уроці.

60

Урок 26

Тема. Україна у Першій світовій війні.

Центральна Рада. М. Грушевський

Мета: познайомити учнів з подіями в Україні під час Першої світової війни 1914–1918 рр., показати героїзм Українських січових стрільців; дати уявлення про перебіг подій в Україні протягом 1917–1920 рр., пояснити причини виникнення Центральної Ради; розвивати вміння встановлювати хронологічну послідовність історичних подій, виділяти головне, ставити запитання до тексту.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; політична карта світу, історичний атлас для 5 класу; портрети М. Грушевського, В. Винниченка, П. Скоропадського; документи та ілюстрації до теми.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «світова війна», «революція», «коаліція», «республіка», «уні­ версал».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів Робота в парах

1.Поставити одне одному запитання за темою домашнього зав­ дання.

2.Показати на дошці портрети діячів національно-визвольного ук­ раїнського руху ХІХ ст. і запропонувати учням зробити під ними підписи.

3.Скласти невеличку розповідь про українських меценатів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми з вами переходимо до вивчення подій, що відбувалися в Україні протягом 1914–1920 рр. Ми говори­ тимемо про Першу світову війну (1914–1918 рр.). Вона змінила кар­ ту Європи через розпад останніх імперій — Російської, АвстроУгорської та Османської.

IV. Вивчення нового матеріалу

Працюємо з історичними термінами

Світова війна — це війна, у якій беруть участь багато країн світу.

Формуємо просторові уміння

Учні за допомогою карти історичного атласа на С. 27 «Українські­ землі у другій половині ХІХ ст.» мають назвати:

1.Імперії, до складу яких входили українські землі в другій поло­ вині ХІХ ст.

2.Визначити й показати на карті, які з українських земель входи­ ли до складу:

а) Російської імперії; б) Австро-Угорської імперії; в) Османської імперії.

61

Складаємо схему

Учні мають дописати у схему «Антанта й Троїстий союз» держа­ ви, які входили до цих організацій, і дати відповідь на запитання.

1.Розглянувши уважно схему, якої ви думки про становище, в яко­ му опинилися українці?

2.Які наслідки мала Перша світова війна для українських земель, враховуючи, що фронт проходив територією Галичини і Буко­ вини?

Працюємо з текстом підручника

Прочитавши текст підручника (Мисан В. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005, С. 142–143), учні мають дати відповіді на за­ питання.

1.Як виник легіон Українських січових стрільців?

2.Чого прагнули січовики?

Уч и т е л ь. Коли у 1917 році в Росії було повалено царську вла­ ду, українські партії та громадські об’єднання утворили Українську Центральну Раду. Очолив її знаний учений Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд — Генеральний Секре­ таріат і прийняла 4 важливі документи — універсали. Третій універ­ сал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР). Події тих років історики назвали Українською революцією.

На західноукраїнських землях у 1918 році було проголошено про створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Цей день увійшов в нашу історію як День соборності України.

Складаємо текстову формулу

Працюємо з історичними поняттями

Українська Центральна Рада — орган влади в Україні в 1917–1918 рр.

ГенеральнийСекретаріат — український уряд, обраний Центральною Радою.

Універсал — державний документ, звернення до народу.

V.Перевірка засвоєння нових знань та підбиття підсумків уроку

1.Чому українці під час Першої світової війни опинилися у складі ворогуючих армій?

2.З якою метою було створено легіон Українських січових стрільців?

3.Коли була утворена Центральна Рада?

4.Чому 22 січня 1919 р. вважають Днем соборності України?

VI. Домашнє завдання

Прочитати текст підручника й дати відповіді на запитання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґе­ неза, 2005. — § 21, С. 159–160, С. 166 (запитання 1–4); Мисан В.

Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 24, С. 140–144,

С. 144 (запитання 1–4).

62

Урок 27

Тема. Встановлення більшовицької влади в Україні.

Україна в СРСР у 20–30-х роках ХХ ст.

Мета:познайомити учнів з подіями в Україні в 20–30-х рр. ХХ ст.; пояснити причини перемоги більшовиків і входження України до складу СРСР, дати уявлення про життя українців у 20–30-х роках, голодомор 1932– 1933 рр.; продовжувати розвивати вміння зі складання хронології подій, переповідати адаптований історичний текст; давати стислу оцінку події.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; документи, ілюстрації до теми, історична карта.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «СРСР», «більшовики», «голодомор», «колгоспи», «репресії».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Розшифруйте абревіатури: УНР, ЗУНР.

2.Чому 22 січня 1919 р. увійшло в історію як День соборності Ук­ раїни?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Формуємо просторові уміння

Користуючись картою історичного атласа на С. 30–31 «Україна. Відновлення державності (1917–1920)», учні мають виконати за­ вдання й відповісти на запитання.

1.У якому місті й коли було створено Українську Центральну Раду?

2.Де, коли і в якому Універсалі Центральної Ради було проголоше­ но незалежність Української Народної Республіки?

Працюємо з текстом підручника

Учні мають прочитати тест підручника про бій під Крутами (Ми­ сан В. Вступ до історії України — К.: Ґенеза, 2005. — С. 145) і дати відповідь на запитання.

1.Чому в роки Української революції нашу владу захищала навіть молодь?

2.Що ви дізналися про бій під Крутами?

3.Чому сьогодні Україна вшановує пам’ять полеглих під Крутами?

Складаємо історичний портрет за опорними словами

Учні, слухаючи розповідь учителя, мають записати опорні сло­ ва, за допомогою яких розповідатимуть про гетьмана Павла Скоро­ падського.

У ч и т е л ь. Нащадок гетьмана Івана Скоропадського; гетьману­ вав з 29 квітня до 14 грудня 1918 р.; намагався поліпшити життя ­народу; перевів початкові школи на українську мову навчання; відкрив два державні­ українські університети в Києві та Кам’янці-

63

Подільському; заснував Український національний архів, Україн­ ський історичний музей та бібліотеку; створив Українську академію наук.

Працюємо з текстом підручника

У ч и т е л ь (супроводжує розповідь показом на карті). Боротьба за українські землі завершилася перемогою більшовиків. У 1922 р. був утворений Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Українські землі, що увійшли до складу СРСР, отримали назву Ук­ раїнська Радянська Соціалістична Республіка.

Прочитавши текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ доісторіїУкраїни. —К.:Ґенеза,2005. —С.166–168;МисанВ.Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 146–150), учні мають виконати завдання.

1.Запишіть у зошити по дві позитивні й по дві негативні зміни, що відбулися в Україні після встановлення радянської влади.

2.Працюючи в парах, учні мають прочитати одне одному записані негативні і позитивні зміни в Україні після встановлення ра­ дянської влади, виділити зі спільних записів дві найважливіші позитивні і дві негативні зміни.

3.Об’єднатися в групи по чотири. Прочитати записані негативні й позитивні зміни в Україні після встановлення радянської вла­ ди, виділити зі спільних записів дві найважливіші позитивні й дві негативні зміни.

Працюємо з історичними термінами

Індустріалізація — розбудова заводів, фабрик, залізниць та інших промислових об’єктів.

Колгоспи — колективні господарства на селі, які насильно створювалися у 20-х роках.

Репресії — незаконні засудження, масові розстріли, безпідставні звинувачення окремих осіб, населення.

Розповідь учителя про Голодомор

У ч и т е л ь. У 1932–1933 рр. в Україні спалахнув голод, внаслі­ док якого померло багато людей, особливо дітей та старих. Селяни змушені були їсти собак, котів, листя та кору дерев. Села знелюділи. У деяких населених пунктах над сільрадами вивішували чорні пра­ пори. Це означало, що жителів тут вже немає. Дослідження голодо­ мору 1932–1933 рр. в Україні розпочалося наприкінці 80-х років. Історики називають різні цифри померлих від голоду, які історично різняться — від 3 до 7 млн чоловік. Голодомор був однією з найжах­ ливіших за останні декілька століть трагедії українського народу.

V. Узагальнення нових знань учнів

Складіть розповідь про долю українського селянина, який пере­ жив колективізацію та голодомор (скористайтесь малюнками у під­ ручнику В. Власова, О. Данилевської на С. 168).

VI. Домашнє завдання

1.Прочитати і переповідати текст підручника, дати відповіді на за­ питання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Ук­ раїни. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 165, § 22, С. 166–168; Мисан В.

Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 25, С. 145–151).

2.Знайти дома фотографії та документи, які розповідають про участь ваших родичів у Великій Вітчизняній війні.

64

Урок 28

Тема. Велика Вітчизняна війна (1941–1945).

Життя населення в роки окупації

Мета: познайомити учнів з трагічними сторінками історії Великої Вітчизняної війни; дати уявлення про життя населення на окупованих територіях; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, наводити приклади участі родичів у Великій Вітчизняній війні; виховувати почуття поваги до захисників Вітчизни, до власної історії.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза,2005;МисанВ.ВступдоісторіїУкраїни. —К.:Ґенеза,2005;ілюст­ рації, документи, кінота фотодокументи до теми, фотографії з сімейних архівів.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «Велика Вітчизняна війна», «окупація».

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів

1.Підкресліть терміни і поняття, які характеризують життя в Ук­ раїні за часів радянської влади.

Козак, колгоспи, завод-гігант, меценат, індустріалізація, кур­ куль, громади, Січові стрільці, голодомор, ліквідація неписьмен­ ності, репресії.

2.Дайте визначення понять.

Колгосп, індустріалізація, голодомор, репресії.

3.Розшифруйте абревіатури.

СРСР — __ ; УРСР — __ .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. Нема в Україні жодної сім’ї, якої б не торкнулася ця війна.

Німецькі загарбники планували захопити спочатку Європу, а потім й увесь світ. 17 вересня 1939 р. радянські війська ввійшли на територію західної України, що перебувала під владою Польщі (по-

казати на карті землі Західної України).

Працюємо з текстом підручника

ПрочитатитекстзпідручникаВ.Мисана(С.152)йдативідповідь на запитання.

Які зміни відбулися в західноукраїнських землях зі встановлен­ ням радянської влади?

У ч и т е л ь. 22 червня 1941 р. Німеччина без попередження на­ пала на СРСР. Почалася Велика Вітчизняна війна.

Учитель може продемонструвати відеосюжет або кілька ілюстра­ цій на тему «Початок Великої Вітчизняної війни».

65

Формуємо просторові уміння

1.За допомогою карти на С. 34 «Наступ німецьких військ (червень 1941 — липень 1942 рр.) назвіть, які міста України були окупо­ вані німецько-фашистськими загарбниками:

а) протягом червня–липня 1941 р.; б) у вересні 1941 р.; в) у липні 1942 р.

2.Назвіть час, коли було окуповано вашу область (місто, село);

3.Назвіть місця, де були оточені й потрапили в полон значні угру­ повання Червоної армії;

4.Назвіть місто України, оборона якого від фашистських загарбни­ ків тривала найдовше.

Працюємо з історичним поняттям

Окупація — тимчасове загарбання однією державою території іншої держави.

Працюємо з підручником

1.Учні мають прочитати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 172; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 153), скласти план розповіді про умови життя населення на окупова­ них територіях.

2.Прочитати оповідання в підручнику В. Власова «Про що розпові­ ла прадідусева медаль». Визначити історичне тло в даному опові­ данні; описати події окупації Києва.

Працюємо з історичними документами

Вислухати розповіді учнів про участь у війні їхніх родичів, по­ знайомитися з документами та фотографіями з сімейного архіву.

V. Узагальнення знань учнів та підбиття підсумків

1.Позначте на стрічці часу дати: а) початок Другої світової війни;

б) початок Великої Вітчизняної війни.

2.Які плани мало німецьке командування щодо України?

3.Чому народ України розпочав боротьбу проти окупантів?

IV. Домашнє завдання

Читати, переказувати текст підручника й дати відповіді на запи­ тання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 23, С. 172, 178; С. 179 (запитання 1–2);

Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза. — 2005, § 26,

С. 151–153; С. 156 (запитання 1–4)).

66

Урок 29

Тема. Партизанський рух у роки

Великої Вітчизняної війни. Визволення України

Мета: познайомити учнів з боротьбою українського народу в тилу ворога; показати значення й роль боротьби партизанських загонів проти загарбників; дати уявлення про діяльність воїнів УПА; охарактеризувати етапи визволення України; розвивати вміння складати розповідь, встановлювати хронологічну послідовність, робити висновки; виховувати в учнів повагу до подвигу нашого народу у боротьбі за визволення української землі.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас», роздавальний матеріал, ілюстрації, портрет О. Федорова.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «партизан», «підпілля», «УПА».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів Формування хронологічних умінь

1.Позначте на стрічці часу час між закінченням Першої та почат­ ком Другої світових воєн.

2.Скільки часу минуло від початку Другої світової та Великої Віт­ чизняної воєн?

3.Скільки часу тривав процес повної окупації території України фашистськими загарбниками?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. У липні 1942 р. вся Україна була окупована ворогом. Але населення на окупованих територіях почало свою боротьбу про­ ти німецьких окупантів. Виникають партизанські загони, підпільні організації. Ліси стали надійною домівкою партизанів. Вони напада­ ли на окупантів, визволяли полонених, пускали під укіс ворожі поїз­ ди, нищили німецьку техніку. Особливо успішно діяли партизанські з’єднання С. Ковпака, О. Сабурова, а на Чернігівщині партизанське з’єднання під командуванням О. Федорова.

Формуємо просторові уміння

1.У роки Великої Вітчизняної війн в Україні сформувалися два на­ прямки антифашистського руху Опору: загони радянських пар­ тизан та Української повстанської армії. За допомогою карти іс­ торичного атласа на С. 35 «Наступ радянських військ

(1943–1944)» визначте території, де діяли: а) загони радянських партизан; б) загони Української повстанської армії.

67

2.Які події пов’язані за такими датами: а) 6 листопада 1943 р.;

б) 28 жовтня 1944 р.?

3.Назвіть міста, де було розміщено великі угруповання німецьких військ.

Працюємо з історичним джерелом

Прочитати текст історичного джерела й дати відповіді на запи­ тання до нього.

«Дедалі ширше розгорталася партизанська боротьба на Чернігів­ щині. Увесь грудень 1941 року партизани вели жорстокі бої з воро­ гом. Фашисти почали палити навколишні села. Щоб відвернути ува­ гу від населення, партизани перебазувалися в Єлінські ліси.

В Єлінських лісах були побудовані землянки, створено парти­ занський табір, установлено радіозв’язок з «Великою землею». Тут партизанський загін виріс до 900 чоловік. Він знищив до 1000 сол­ датів й офіцерів ворога, розгромив ряд поліцейських загонів, зни­ щив 69 ворожих автомашин, висадив у повітря 5 залізничних еше­ лонів, захопив багато зброї.

У березні 1942 р. фашисти почали наступ на партизанський та­ бір. Сім тисяч ворожих військ рушили проти партизанів, щоб оточи­ ти й знищити їх. Партизани прийняли бій, прорвали кільце оточен­ ня і знищили понад 500 фашистів...»

1.Як партизани боролися проти фашистів?

2.Чи змогли партизани воювати без підтримки місцевого населення?

3.Чому загарбникам не вдавалося розбити партизанів?

Працюємо з текстом підручника

Учні мають прочитати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 178–179, рубрика «Допитливим»), дати відповіді на запитання.

1.Назвіть, які нагороди отримували солдати за свій героїзм у дні війни.

2.Назвіть пам’ятники героям боротьби, загиблим та жертвам вій­ ни у вашому населеному пункті.

V.Узагальнення знань та підбиття підсумків

Вправа «Хвилина»

Учень за бажанням протягом 1 хвилини має поговорити на тему сьогоднішнього уроку, уникаючи повторів та зупинок.

Коли перший виступаючий починає говорити, вмикається се­ кундомір. Якщо учень вагається, повторюється або говорить щось, не пов’язане з темою, його слова можна заперечити або взагалі пере­ рвати виступ. Той, хто кидає виклик, має підняти руку, і виступаю­ чий повинен зупинитись. Секундомір також зупиняється. Дитину, яка піднімає руку, просять пояснити, чому вона це зробила. Якщо опонент має рацію, то йому надають слово і секундомір вмикається знову.Промоваучня,якомувдалосяговорити1 хвилинубезперерви­ , є переможною.

VI. Домашнє завдання

Читати й переповідати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 23, С. 173– 174; 178–179; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 26, С. 154–155).

68

Урок 30

Тема. Україна у 50–80-х роках ХХ ст. Здобутки й втрати

Мета: з’ясувати, коли і як остаточно сформувалась територія України; дати уявлення про умови життя населення у роки повоєнної відбудови, про те, хто такі шістдесятники; сприяти усвідомленню учнями, що аварія на Чорнобильській АЕС стала однією з найбільших трагедій України мирного часу; розвивати вміння порівнювати, свідомо читати, сприймати, переказувати адаптований історичний текст, формувати навички роботи з фотодокументом, висловлювати власне ставлення до тих або інших подій.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; документи, ілюстрації до теми, портрети Л. Костенко, В. Стуса, В. Чорновола, Л. Лук’яненка.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «шістдесятники», «правозахисники».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Після Другої світової війни тривав процес збирання українських земель у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. У 1954 р. до України було приєднано Крим. (Показати по карті або в атласах територію УРСР з Кримом.)

Працюємо з підручником і фотодокументом

1.Учні мають прочитати текст підручника (Власов В., Данилев­ ська О.ВступдоісторіїУкраїни. —К.:Ґенеза,2005. —С.180–181; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 157) про важкі умови життя людей у період відбудови, розглянути фо­ тографію учнів-ровесників 50–60-х років і виконати завдання.

•Порівняйте, як одягнуті діти в 50–60-х роках й у 2008 р.

•Спробуйте визначити настрій тих дітей.

•Якою була школа?

69

Робота в групах

1-а група. Опрацювати текст підручника і скласти невелику роз­ повідь про шістдесятників (Власов В., Данилевська О. Вступ до іс­ торії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 181–183; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 159).

Після захисту першої групи на закріплення можна попрацювати з оповіданням «Народе мій, до тебе я ще верну...», яке вміщене у під­ ручнику В. Власова, О. Данилевської на С. 183–185 з метою розвит­ ку в учнів уміння визначати в оповіданні історичне тло. Доцільно також відповісти на запитання в кінці оповідання.

2-а група. За підручником опрацювати текст і скласти розповідь про Чорнобильську катастрофу (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 183; Мисан В. Вступ до іс­ торії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 160–161). (Як варіант — можна запросити на урок людину, яка брала участь у ліквідації на­ слідків аварії на Чорнобильській АЕС.)

Працюємо з таблицею

Після захисту другої групи учитель звертає увагу учнів на табли­ цю, а один з учнів зачитує її. Після ознайомлення зі змістом таблиці учні мають відповісти на запитання.

26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хв. на 4-му реакторі ЧАЕС сталася ка­ тастрофа — найбільша катастрофа в історії людства

Всі її наслідки — у моторошних цифрах:

•навіки стала непридатною 30-кілометрова зона;

•2095 населених пунктів в Україні визнано такими, що потерпіли внаслідок аварії;

•3 млн 48 тис. 318 громадян України мають статус потерпілих від аварії;

•2 млн 280 тис. 777 чоловік мешкають на забруднених радіацією землях;

•4 тис. українських сімей втратили годувальника

1.Скільки часу минуло з дня Чорнобильської трагедії?

2.Хто такі ліквідатори аварії?

3.Чому життя в зоні аварії стало неможливим для людей?

4.Чи є серед ваших родичів і знайомих люди, що потерпіли від аварії на ЧАЕС або брали участь у ліквідації її наслідків?

Працюємо з історичними термінами

Шістдесятники — покоління української інтеліґенції кінця 50 х — поч. 60-х років ХХ ст., які боролися за волю України.

Правозахисник — борець за права людини. ЧАЕС — Чорнобильська атомна електростанція.

V.Закріплення та узагальнення нових знань

1.У чому виявились труднощі повоєнного життя?

2.Хто такі шістдесятники? Назвіть їх прізвища.

3.Чому аварія на Чорнобильській АЕС — одна з найбільших тра­ гедій України мирного часу?

4.Напишіть по два речення про названих митців: Василь Стус, Лі­ на Костенко.

VI. Домашнє завдання

Прочитати текст параграфа й дати відповіді на запитання до ньо­ го (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 24, С. 179–183; Мисан В. Вступ до історії України. — К.:

Ґенеза, 2005. — § 27, С. 157–161).

70

Урок 31

Тема. Наш край у ХІХ–ХХ ст.

Мета: ознайомитися з подіями, які відбувалися на Чернігівщині протягом ХІХ–ХХ ст., порівняти з подіями, що відбувалися в Україні, розвивати вміння складати розповідь, працювати з різними історичними джерелами, вибирати пов’язані події; виховувати почуття зацікавленості історією рідного краю.

Обладнання: роздавальний матеріал, історичні документи з історії Чернігівщини, карта Чернігова (населеного пункту).

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Урок проходить у вигляді заочної екскурсії. На дошці висить карта Чернігівщини, якою пройде екскурсія.

Клас ділиться на групи. Кожна група отримує тексти з інформа­ цією. Опрацювавши інформацію, учні виступають гідами на певній зупинці.

Зупинка перша. «Чернігівщина економічна в ХІХ ст.»

У ХІХ ст. у Чернігівській губернії проживало 1 млн 465 тис. чо­ ловік, 83 % з яких були селянами, 9,4 % — міські жителі.

Тяжким було життя селян. У більшості з них були мізерні зе­ мельні наділи, з яких важко було прохарчуватися. Поміщики на своїх землях вирощували тютюн, коноплю, цукровий буряк. На Чер­ нігівщині виробляли скло, залізо, папір, посуд. За розвитком текс­ тильної промисловості Чернігівська губернія посідала перше місце в Україні. Наприкінці ХІХ ст. тут розпочалося швидке будівництво залізниць. Виникли великі залізничні вузли Конотоп, Бахмач. У Чернігові на кінець ХІХ ст. проживало 27 тис. населення, тому він вважався невеликим містом.

Зупинка друга. «Освіта на Чернігівщині в ХІХ ст.»

Освіта на Чернігівщині в ХІХ ст. була доступна лише панівним класам. У 1800 р. у школах губернії навчалось 849 учнів, причому селянських дітей з них було лише 47. На початку ХІХ ст. були від­ криті гімназії в Чернігові та Новгороді-Сіверському. У 1820 р. в Ні­ жині була відкрита гімназія вищих наук, яку невдовзі перетворили на ліцей. У другій половині ХІХ ст. прагнення простого населення до освіти зросло, але можливості навчатися не було як і раніше. Відо­ мий статистик О. О. Русов так описав стан шкіл у губернії: «Станови­ ще шкіл до 70-х років (ХІХ ст.) було жахливим. Містилися вони всі у селянських хатах, які часто не опалювалися взимку, так що учні змушені були залишати навчання серед року через неспроможність навчатися в холодному приміщенні. Викладачами цих шкіл були священики, які не могли добре навчати; здебільшого викладачами були дяки, відставні солдати, селяни-самоуки».

71

Зупинка третя. «Чернігівщина культурна»

Чудовим зразком архітектури ХІХ ст. є Сокиринський палац, споруджений у 1829 р. за проектом відомого архітектора П. А. Дуб­ ровського. Палац і прилеглий до нього парк належали поміщику Га­ лагану. Рідкісною пам’яткою є Качанівський палац. Качанівка — іс­ торичне місце. Тут свого часу побувало чимало видатних діячів культури.

Значний внесок в українську літературу зробив наш земляк, та­ лановитий український поет Леонід Глібов, який понад 30 років жив

уЧернігові, де написав більшість своїх творів.

У1861 р. він почав видавати в Чернігові щотижневу газету «Чер­ нігівський листок», яка на той час була єдиним періодичним видан­ ням в Україні. Леонід Глібов зазнав гонінь від уряду, деякий час жив в Ніжині. Помер він у 1893 р., поховано його на Болдіній горі в Чер­ нігові.

Велику роль у розвитку української культури відіграв Михайло Коцюбинський, який 15 років прожив в Чернігові. Тут він написав свої найкращі твори, серед яких і відома «Фата моргана». Помер письменник у 1913 р. Поховали М. Коцюбинського в Чернігові на Болдіній горі.

Зупинка четверта. «Чернігівщина економічна у 20–30-х рр. ХХ ст.»

Народне господарство Чернігівщини активно відбудовувалося після розрухи, спричиненої війною. Продовжувало розвиватися цукроваріння, збільшувалися посівні площі зернових культур. По­ чинає здійснюватися індустріалізація та колективізація.

Уч и т е л ь. Дайте визначення понять «індустріалізація» та «ко­ лективізація».

На початок 30-х років в області діяло 26 промислових підпри­ ємств. У 1927–1930 рр. було завершено будівництво залізниць При­ луки — Ніжин — Чернігів — Гомель. У 1932–1933 рр. на Чернігів­ щину прийшов голод.

Уроки Великої Вітчизняної війни господарство Чернігівщини зазнало величезних збитків, оскільки вже на осінь 1941 р. область повністю окупували фашистські загарбники. Після війни Чернігів­ щина знову відбудовувалася та набирала темпи розвитку. Зросла кількість промислових підприємств, асортимент товарів, їх якість. Чернігівщина продає свої промислові товари за кордон.

Зупинка шоста. «Чернігівщина в роки Другої світової війни»

На осінь 1941 р. вся Чернігівщина опинилася під владою німців. За два роки окупації фашисти по-звірячому закатували, вбили і спа­ лили живцем понад 120 тисяч населення краю.

Повністю Чернігівська область була звільнена від ворога 1 жовт­ ня 1943 р. Чернігів був визволений 21 вересня 1943 р.

Тисячі чернігівців героїчно боролися в лавах Радянської Армії на багатьох фронтах Великої Вітчизняної війни. Близько 150 уро­ дженців Чернігівщини стали Героями Радянського Союзу.

Зупинка сьома. «Чернігівщина сучасна»

Під час розгляду цього питання доцільно провести бесіду.

— Що ви можете розказати про сьогодення нашого міста? Учитель доповнює відповіді учнів, малюючи сучасну історію

Чернігова.

IV. Домашнє завдання

Повторити основні поняття, дати, події теми.

72

Урок 32

Тема. Урок узагальнення знань

за темою «Україна в ХІХ–ХХ ст.»

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за темою «Україна в ХІХ–ХХ ст.»; визначити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, згадати основні події, поняття теми; закріпити набуті вміння: працювати в групах, складати хронологічні задачі, переповідати адаптований історичний текст, давати повну відповідь на запитання; виховувати в учнів зацікавленість історією власної держави.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; роздавальний матеріал, портрети діячів ХІХ–ХХ ст., фотодокументи.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Узагальнення знань з навчального матеріалу теми

Формуємо просторові уміння

У ч и т е л ь. ХІХ ст. Україна зустріла, будучи розділеною між двома державами. Використовуючи карту на С. 26 історичного атла­ са, назвіть держави, до складу входили українські землі у ХІХ ст., а також які історико-географічні області опинилися:

а) у складі Російської імперії; б) у складі Австрійської імперії.

Складаємо історичний портрет

1.На дошці висять портрети діячів ХІХ ст. Картки з написами прі­ звищ під портретами переплутались. Доберіть правильні картки до них.

Підписи: Т. Шевченко, Леся Українка, Я. Головацький, І. Ваги­ левич, М. Шашкевич, І. Франко, І. Котляревський.

2.Складіть невеличку розповідь про життя та діяльність Т. Шев­ ченка. Чим він уславився на весь світ?

3.Які з наведених фактів стосуються біографії І. Франка?

•Його батько був сільським ковалем.

•До 25 років перебував в кріпацтві, а потім був викуплений.

•Закінчив у Петербурзі художню академію.

•Був одним із засновників першої української політичної партії.

•Автор понад 50 томів літературних, наукових, публіцистичних творів.

•Його називають «Великим Каменярем».

73

Характеризуємо подію за допомогою опорних слів

За допомогою опорних слів і вже набутих знань дати історичну характеристику Першої та Другої світових воєн.

1-а група. Перша світова війна 1914–1918 роки; Антанта і Троїстий союз; братовбивча війна для

українців; Українські січові стрільці; великі втрати; стала приводом до революції в Російській імперії, а пізніше і в Україні.

2-а група. Друга світова війна 1939–1945 роки; вступ радянських військ на територію західно­

українських земель; напад Німеччини на Радянський Союз 22 черв­ ня 1941 р; окупація України, німецький новий порядок; боротьба радянських людей проти німецьких загарбників на фронтах і в тилу; звільнення України; 9 травня — День Перемоги.

Працюємо з таблицею

Порівняти Першу та Другу світові війни й заповнити таблицю.

Формуємо хронологічні уміння

1.Учні мають скласти хронологічний ланцюжок подій в Україні між Першою та Другою світовою війнами.

2.Скласти по одній хронологічній задачі з поданими датами.

Працюємо з текстом підручника

Прочитати оповідання «Народе мій, до тебе я ще верну...» в під­ ручнику В. Власова, О. Данилевської «Вступ до історії України» (К.: Ґенеза, 2005. — С. 183–185) і виконати завдання.

1.Визначте історичне тло в художньому оповіданні.

2.Розкажіть, що ви дізналися про творчість Василя Стуса.

3.Про які риси вдачі Василя Стуса свідчать його власні слова?

Працюємо з історичним текстом

Прочитати уривок з оповідання Едуарда Першина і дати від­ повіді на запитання.

«…У ті перші години, коли підмога ще була в дорозі, командир пожежної частиеи-2 майор Леонід Телятников (він був у відпустці і мав вийти на службу лише через день), прибув на станцію за 25 хви­ лин. Коли він вбіг до головного корпуса, полум’я вже вирувало на різних поверхах, принаймні у п’яти місцях. Лейтенант Правик ор­ ганізував гасіння пожежі з боку машинного залу та реакторного від­ ділення четвертого енергоблоку. Тепер під загрозою опинився й тре­ тій… Ось де крилася смертельна небезпека! Про наслідки не хотілося й думати… Він знав, що в цей момент їх на станції рівно двадцять вісім і вони — двадцять вісім пожежників — мають зупинити полум’я».

1.Яка подія описана автором у цьому уривку?

2.Назвіть пожежників, прізвища яких згадуються в уривку.

3.Скільки пожежників брали участь у гасінні пожежі на ЧАЕС?

4.У чому полягала смертельна небезпека під час ліквідації пожежі внаслідок аварії на атомній станції?

IV. Домашнє завдання

Повторити основні дати та події теми.

74

Урок 33

Тема. Розпад СРСР. Незалежність України.

Сучасна Україна в Європі та світі

Мета: познайомити учнів з основними подіями в Україні від часу проголошення незалежності; учні мають показувати на карті територію України після відновлення незалежності у 1991 р., робити власні висновки щодо історичних подій; виховувати в учнів почуття гордості за власну державу.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; сучасна карта України; Конституція України; Державні символи України; портрети Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка; роздавальний матеріал, історичні документи.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «акт», «декларація», «Конституція», «Президент», «референдум», «Верховна Рада».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Наша мандрівка історією України добігає кінця. Сьогодні ви дізнаєтесь про події історії молодої незалежної держави України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. З 1986 р. нове керівництво країни, на чолі якого стояв МихайлоГорбачов,прийнялорішеннярозпочатиперебудову,якамала на меті змінити життя на краще. Ці спроби не дали відчутного резуль­ тату. Тому 16 липня 1990 р. була прийнята Декларація про державний суверенітет України, де від імені українського народу було заявлено про наміри будувати свою самостійну державу. 24 серпня 1991 року ВерховнаРадаУкраїниприйнялаАктпроголошеннянезалежностіУк­ раїни. Цей день розпочав новий відлік української історії.

Працюємо з історичними термінами і поняттями

Декларація — офіційна заява про щось (Декларація про державний суверенітет України, 16 липня 1990 року).

Акт — документ, який щось стверджує (Акт незалежності України, 24 серпня 1991 р.)

Верховна Рада — найвищий орган законодавчої влади в Україні. Референдум —всенароднеопитуванняспособомголосуванняз най- важливіших питань державного життя.

Президент — глава держави.

Конституція — Основний Закон держави, який встановлює права та обов’язки громадян.

Державна мова — офіційна мова в державі, мова державних установ­ .

Робота в парах

Один учень зачитує визначення, інший називає поняття, що від­ повідає визначенню, й навпаки. Пізніше роботу можна ускладнити. Спочатку назвати поняття, а потім згадати визначення.

75

Робота з поняттями

Учитель називає певні слова, терміни, що стосуються загаданого поняття, учні намагаються якомога швидше вгадати, що це за по­ няття.

Наприклад: документ, незалежність, 24 серпня 1991р., акт, за­ ява, суверенітет, 16 липня 1990 р., декларація.

У ч и т е л ь. 1 грудня 1991 року український народ обирав свого першого президента. Ним став Леонід Кравчук. У 1994 р. був обра­ ний новий Президент України — Леонід Кучма, який перебував на цій посаді до 2004 р. З 2005 р. Президентом України став Віктор Ющенко.

Запропонувати учням розглянути портрети президентів неза­ лежної України.

Основний Закон держави — Конституцію України — Верховна Рада України прийняла через п’ять років після здобуття незалеж­ ності — 28 червня 1996 р.

Працюємо з історичним джерелом

Уч и т е л ь. У вас на партах лежить текст Конституції України.

Уцій книжечці визначено наші права та обов’язки.

1.Назвіть по одному зі своїх прав згідно з Конституцією України, починаючи речення словами: «Я маю право на...».

2.Прочитайте статтю 20 Конституції, назвіть державні символи України. Опишіть за текстом Конституції:

а) Державний Герб; б) Державний Прапор;

в) Державний Гімн України.

Формуємо просторові уміння

Розгляньте сучасну адміністративну карту України (С. 36 істо­ ричного атласа) і дайте відповіді на запитання.

1.Зі скількох областей складається України?

2.Знайдіть і назвіть місто — столицю України.

3.Назвіть держави, з якими межує Україна.

IV. Перевірка завсвоєння нових знань

1.Назвіть події, що відбулися: 24 серпня 1991р. – __ 1 грудня 1991 р. – __ 28 червня 1996 р. – __

2.Поясніть, як ви розумієте вислів «права громадян». Які права громадян України ви знаєте?

V.Домашнє завдання

1.Читати, переповідати текст підручника й дати відповіді на запи­ тання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 25, С. 189–192; С. 197; Мисан В.

Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 28–29, С. 167– 173, 174–178).

2.Повторити матеріал теми й підготуватися до тематичного оціню­ вання.

76

Урок 34

Тематичне оцінювання з теми «Україна в ХІХ–ХХ ст.»

Мета: здійснити контроль і корекцію знань учнів, узагальнити та систематизувати знання з теми «Україна в ХІХ–ХХ ст. Україна сучасна»; повторити основні поняття, терміни, дати та події, пов’язані з даним періодом в історії України; закріпити вміння, засвоєні на попередніх уроках; виховувати в учнів зацікавленість історією рідної держави.

Обладнання: картки двох варіантів із завданнями з теми.

Тип уроку: урок контролю й корекції знань, вмінь та навичок.

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. Відповіді на питання даються письмово.

Варіант 1

1.Назвіть імперії, між якими були поділені українські землі в ХІХ ст.

2.Перша світова війна почалась у __.

3.Складіть по одному реченню про історичних діячів: М. Грушевський, І. Франко.

4.Продовжте розшифрування абревіатури. СРСР — Союз Радянських __ __ .

5.Дайте визначення понять. Велика Вітчизняна війна — __ . Референдум — __ .

6.З якими подіями пов’язані для українців ці дні в календарі? 24 серпня __ .

28 жовтня __ .

7.Складіть розповідь про одну з подій ХХ ст. за планом:

а) коли відбулася; б) хто брав участь;

в) яке значення мала для історії України.

Варіант 2

1.Назвіть військово-політичні блоки, між якими почалася Перша світова війна.

2.Друга світова війна почалась у __.

3.Складіть по одному реченню про історичних діячів: Т. Шевченко, Л. Кравчук.

4.Продовжте розшифрування абревіатури. УРСР — Українська Радянська __ __ .

5.Дайте визначення понять. Світова війна — __ . Конституція — __ .

6.З якими подіями пов’язані для українців ці дні в календарі? 9 травня __ .

28 червня __ .

7.Складіть розповідь про одну з подій ХХ ст. за планом:

а) коли відбулася; б) хто брав участь;

в) яке значення мала для історії України.

77

Другий ВАРІАНТ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Учні отримують кросворди.

Кросворд 1 (слова записуються за годинниковою стрілкою)

Якщо правильно розв’язати кросворд, то у виділених клітинках можна буде прочитати назву збірки Т. Г. Шевченка.

1.Український письменник, засновник першої політичної партії в Україні.

2.__ -Мефодіївське товариство.

3.Книжка, написана Т. Г. Шевченком — «__ південноруський».

4.Герб України, затверджений Центральною Радою у 1917 році.

5.Твір І. Котляревського.

6.«Руська __» — організація, заснована в Галичині.

Відповіді: «Кобзар».

1. Франко. 2. Кирило. 3. Буквар. 4. Тризуб. 5. Енеїда. 6. Трійця.

Кросворд 2

Якщо правильно розв’язати цей кросворд, то у виділених клі­ тинках можна буде прочитати назву нашої держави.

1.Президент України.

2.«__ про державний суверенітет України».

3.Один із державних символів.

4.24 серпня — День __ України.

5.Столиця України.

6.Всенародне опитування способом голосування.

7.Перший президент незалежної України.

Відповіді: Україна.

1. Кучма. 2. Декларація. 3. Прапор. 4. Незалежності. 5. Київ. 6. Референдум. 7. Кравчук.

78

Урок 35

Тема. Підсумкове узагальнення

Мета: систематизувати та узагальнити знання з курсу «Вступ до історії України»; згадати основні поняття, терміни, події та дати курсу; закріпити засвоєні знання.

Обладнання: роздавальний, дидактичний матеріал, портрети відомих історичних діячів, історичні атласи, історичні документи.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Основна частина уроку

Клас поділений на три команди. Кожна команда повинна приду­ мати назву, обрати капітана.

Завдання 1

На дошці намальована схема «У чому цінність і користь іс­ торії?»

Кожна команда повинна заповнити свою частину схеми.

Історія

Завдання 2

Із карток з написами прикладів історичних джерел:

•1-а команда повинна якомога швидше вибрати картки з речови­ ми історичними джерелами, не залишивши жодної своєї картки.

•2-а команда — картки з усними історичними джерелами.

•3-я команда — картки з письмовими історичними джерелами. Переможцем стає та команда, яка першою виконає завдання.

Завдання 3

Складіть опорні слова для розповіді на тему:

•1-а група — «Скіфи».

•2-а група — «Трипільці».

•3-я група — «Східні слов’яни».

Перемагає та команда, у якої опорні слова більш чітко й повно

характеризують той чи інший народ.

Завдання 4

На дошці розміщено портрети видатних історичних діячів. До них необхідно дібрати картки з їхніми прізвищами.

•1-а група. Князь Святослав, князь Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський, Тарас Шевченко.

•2-а група. Князь Ярослав Мудрий, княгиня Ольга, Іван Мазепа, Леся Українка, Віктор Ющенко.

•3-я група. Князь Ігор, Володимир Мономах, Петро КонашевичСагайдачний, Іван Франко, Леонід Кравчук.

79

Завдання 5

Дати

Кожній команді роздані картки з написаними на них датами. Вчитель називає подію, кожна команда повинна якомога швидше підняти картку з датою, що відповідає даній події.

988 р.;1199 р.;1240 р.;1616 р.;1648 р.;1764 р.;1775 р.;1914 р.; 1941 р.; 1939 р.; 1991 р.; 1996 р.

Події

Запровадження християнства на Русі; створення Галицько-Во­ линського князівства; захоплення монголо-татарами Києва; похід П. Конашевича-Сагайдачного на Кафу; початок Національно-ви­ звольної війни; ліквідація гетьманату; ліквідація Запорозької Січі; початок Першої світової війни; початок Другої світової війни; поча­ ток Великої Вітчизняної війни; проголошення незалежності Украї­ ни; прийняття Конституції України.

Завдання 6

Кожна команда отримує завдання — поставити у хронологічній послідовності держави, що існували на українських землях.

•Українська Радянська Соціалістична Республіка;

•Українська держава П. Скоропадського;

•Українська Народна Республіка.

Команди поряд з назвами держав ставлять відповідні цифри від 1 до 3. Учитель визначає правильність відповіді та переможця.

Завдання 7

Скласти кросворд про видатних історичних осіб історії України. Час — 10 хвилин.

Перемагає та команда, кросворд якої містимите більше слів. За підрахунком кількості балів визначається переможець.

80