V.II. Боротьба козаків з турками і татарами.

З кінця 16 ст. українські козаки не лише боронили землі України від нападів турків і татар, а й здійснювали далекі сухопутні і морські походи. Здебільшого це здійснювалося без допомоги уряду Речі Посполитої. Турецький султан і кримський хан вимагали від польсь­кого уряду припинити походи козаків, але водночас самі продовжу­вали спустошливі напади на українські землі, розв'язували агресивні війни.

Запорозька Січ створила власний флот, який досить успішно протистояв Туреччині. Човни — “чайки” могли рухатися вперед і назад не розвертаючись, добре трималися на плаву і вміщували до 70 чоловік, які поперемінно веслували. Козацькі чайки легко маневрували і з часом виробилася ефективна тактика ведення морських боїв. Комбінуючи морські й сухопутні походи, козаки легко проникали у татарські та турецькі володіння.

Так, наприклад, у 1604 р. на багатьох чайках козаки підійшли до західного узбережжя Чорного моря. Оволоділи фортецею Варна, яка вважалася неприступною, розгромили турків, визволили багатьох невільників. У 1614 р. козаки двічі перепливали Чорне море і успіш­но громили турецькі міста Синоп і Трапезунд. А у 1615 р. спромо­глися дістатися до самої турецької столиці — м. Костянтинополя, яке охоронялося султанською гвардією. Під проводом П.Сагайдачного у 1616 р. козаки взяли і спалили великий невільничий ринок Кафу, куди татари звозили для продажу бранців, захоплених в Україні. Козаки знищили там 14 тис. турецьких вояків, потопили чимало ту­рецьких кораблів і визволили багатьох полонених.

Під час Хотинської війни (1621 р.) поляки звернулися до козаків по допомогу. П.Сагайдачний погодився допомогти полякам за умови, що цілій Україні будуть забезпечені релігійні та громадські права. Польський король Жигмонт III погодився надати Україні ті права, яки­ми вона користувалася до прийняття Люблінської унії. Крім того, старшого серед козаків могли обирати самі козаки, а уряд мусив лише його затвердити.

Ми не будемо зупинятися на ході Хотинської баталії, проте наголосимо, що тільки за допомогою українських козаків полякам дісталася перемога. Але, на жаль, самого Сагайдачного було поранено і він, повернувшись до Києва, незабаром помер. Розгром турків під Хотином полегшив боротьбу поневолених ними народів, передусім балканських, вселив у них віру в можливість визволення з-під турецького ярма.

Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії допомогла підвищити його авторитет не лише серед власного народу, а й на міжнародній арені.

Лекція 4.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

І ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОСТІ (середина XVII ст.).

РУЇНА.

ПЛАН:

Ввідна лекція. 1

План 1

План 1

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст. 2

ВСТУП ДО КУРСУ. 3

2.Формування території. Етноніми. 5

І. Історія як наука. 6

І.І. Предмет і завдання курсу 6

І. ІІ. Методологія вивчення історії 7

І. ІІІ. Періодизація історії України 7

І.IV. ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА 9

ІІ.ІІІ. Формування території. Назви та самоназви української території 14

І. Формування давньоруської Київської держави 18

ІІ. Політичний устрій Київської Русі. 20

ІІІ. Галицько-Волинське князівство та його роль 23

в історії українського народу. 23

План 28

Література 28

І. Перехід українських земель під владу Литви та їхнє політичне становище в 14 — першій половині 16 ст. 29

ІІІ. Українські землі під владою Речі Посполитої. 33

IV. Ідеологічна боротьба з полонізацією. Братства. Берестейська унія. 35

V. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу 37

V.I. Генеза українського козацтва. 37

V.II. Боротьба козаків з турками і татарами. 38

І. Події 1648—1657 років в Україні: 42

революція чи національно-визвольна війна? 42

ІІ. Богдан Хмельницький — фундатор нової української держави. 44

ІІІ. Українська державність у 1648—1654 роках. 46

IV. Переяславська Рада та договір з Московською державою 1654 року. Березневі статті. 46

VI. Руїна (1658-1686). 48

3.Остаточна ліквідація української державності (1708—1783). 51

Література 51

І. Гетьман Іван Мазепа. 51

ІІ. Політичні концепції мазепинців. 53

ІІІ. Остаточна ліквідація 54

української державності (1708—1783). 54

Література 58

I. Територіально-адміністративний устрій та населення 59

ІІ. Криза феодальних відносин. Буржуазні реформи 60

60—70-х років XIX ст. 60

IV. Революція 1905 – 1907 рр. на Україні. 64

V. Столипінська аграрна реформа на Україні. 65

VI. Українська політична думка 67

у XIX - на початку XX ст. 67

VI. I Відродження національної свідомості. 67

VI. II. Масонство в Україні 68

VI. III. Декабристи. 69

VI. IV. Кирило-Мефодіївське товариство 69

VI. ІV. Народництво. 71

VI.V. Ліберально-демократичний напрям у суспільно-політичному русі 72

VI.VI. Соціал-демократичні ідеї в Україні 72

VI. VII. Український консерватизм. 73

VI. VIII. Націократія 74

VI.IX. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях. 75

VI.X. Формування політичних партій 76

VII. Трагедія Першої світової війни: 77

причини, характер, головні воєнні дії на території України 77

Література 81

Лютнева революція в Росії та її відгомін в Україні. 81

Створення Центральної Ради. 82

Універсали Центральної Ради 83

Війна Радянської Росії проти УНР 84

(кінець 1917— початок 1918 рр.) 84

Брестський мирний договір 85

Історичні уроки Центральної Ради 86

Література 87

І. Гетьманський переворот. Внутрішня та зовнішня політика П.Скоропадського 87

ІІ. Доба Директорії 89

ІІІ. Західно-українська народна республіка (ЗУНР) 90

IV. Громадянська війна в Україні 91

Література 94

I. Місце України у Версальсько-Вашингтонській системі 94

II. Національно-державне будівництво 94

III. Соціально-економічне та політичне становище 95

IV. Політика українізації: суть та наслідки 97

V. Голодомор 1932—1933 рр. 99

VI. Сталінські репресії в Україні. 100

VII. Західна Україна у міжвоєнну добу 101

Література 103

I. Крах Версальсько-Вашингтонської системи. 103

Початок Другої світової війни, її причини, характер та періодизація. 103

II. Західно-українські землі у контексті 104

радянсько-німецьких договорів 1939 року 104

III. Окупація України військами нацистської Німеччини 106

та її союзників. 106

IV. Рух опору 107

V. Звільнення України від окупантів 108

VI. Підсумки та уроки Другої світової війни. 109

Ціна перемоги для України 109

I. Економічне і політичне становище України 111

після Другої світової війни 111

II. Загострення політичної боротьби у західних областях 113

III. Десталінізація 114

IV. Нові методи управління народним господарством 115

V. Шестидесятники 115

Література. 116

Література 117

I. Зростання кризових явищ у політичному житті 117

II. Дисидентський рух в Україні 118

III. Криза у соціально-економічній сфері. 121

IV. Україна на шляху 122

до державного суверенітету і незалежності 122

I. Серпневі події 1991 р. у Москві, 124

їх спрямованість і наслідки 124

II. Акт проголошення незалежності України 125

III. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності 126

IV. Прийняття Конституції України 1996 року 127

V. Формування багатопартійної системи в Україні 128

VI. Релігія та церква у сучасній Україні 129

VII. Україна і світ 130

Література 131

1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. — К.,1994

2. Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька.— К.,1993.

3. Крип'якевич І. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990.

4. Липинський В. Україна на переломі:1657—1659. Замітки по історії українського державного будівництва в XVII столітті // Липинський В. Твори: В 3-х т. – Філадельфія, 1990.

5. Мицик Ю., О.Бажан , В.Власов .Історія України. - К.,2010.

6. Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка. — К.,1992.

7. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. — К.,1995.

8. Формування української державності в роки національно-визвольної війни.— Львів, 1993.

9. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України— К., 2005.