У кінці прислівників пишемо

И	І
Після г, к, х: навкруги, залюбки, по-материнськи, по-людськи	Після ж, ч, крім прислівників із префіксом по-: насторожі, уночі
Після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-заячи, по-ведмежи
Після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи, нехотячи

Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс

Разом	Через дефіс
пишуться прислівники, утворені
1. Поєднанням прийменника з прислівником: позавчора, наскрізь	1. Від прикметників і займенників на -ому, -єму, -и за допомогою по-: по-братньому, по-моєму, по-материнськи
2. Поєднанням прийменника з іменником: уголос, навесні	2. За допомогою по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-п’яте
3. Поєднанням прийменника з коротким прикметником: зрідка, нашвидку	3. За допомогою часток будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-де, куди-будь, коли-небудь, казна-як, десь-то, хтозна-що
4. Поєднанням прийменника з числівником: поодинці, удвоє	4. З двох прислівників: десь-інде, десь-інколи, сяк-так
5. Поєднанням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: попідвіконню, спідлоба	5. Повторенням тих самих або синонімічних, антонімічних незмінюваних слів: ген-ген, зроду-віку, врешті-решт, пліч-о-пліч, віч-на-віч Примітка. Перша частина окремо, а дві наступні через дефіс пишуться у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен
6. Поєднанням кількох основ: повсякчас, мимоволі
7. За допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, -сь і будь-якої частини мови: абияк, анітрохи, декуди, чимало, щодня, якнайдовше, колись

Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних

Окремо пишуться складні прислівники, утворені:

1. поєднанням прийменника з іменником, у яких іменник зберіг своє лексичне значення і граматичну форму, а між іменником і прийменником можна вставити означення: без жалю(без жодного жалю), з болю(із сильного болю);

2. поєднанням прийменника з повним прикметником чоловічого роду: в основному, в цілому;

3. поєднанням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє;

4. повторенням змінюваного слова в різних відмінках із прийменником і без: одним одно, з кінця в кінець.

Орфограма: написання похідних прийменників

Похідні прийменники пишуться

разом	через дефіс	окремо
Складні, утворені сполученням одного або двох прийменників із будь-якою частиною мови: навколо(лісу), впродовж(доби), внаслідок(успіху)	Складні, що починаються на з-, із-: з-за, із-за, з-над, з-під, з-понад, з-посеред, з-поміж, з-поза, із-під	Складені (прийменникові сполуки): близько від(лісу); відповідно до(наказу); залежно від(погоди); на відміну від(дорослих); згідно з(розпорядженням)
Утворені з двох простих: понад, поза, заради, навпроти(будинку)

Іноді за законом милозвучності до прийменника, що закінчується на приголосний, приєднуються голосні і(рідше о): зі(сходу), зі(сцени), наді(мною), зо(два).

Орфограма: написання сполучників

Разом пишуться	Окремо пишуться
Складні сполучники: адже, аніж, отже, отож, також, втім, зате, проте, причім, причому, начеб, мовби, немовби, немовбито, неначебто, тобто, себто, щоб, якби, якщо, абощо, тощо	Складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з того часу як, незважаючи на те що, тимчасом як, у міру того як, через те що, тому що
	Сполучники, що мають при собі частки б, би, ж, же: коли б, або ж,усе ж, хоч би, а як же

Примітка. Сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то пишуться через дефіс: отож-бо, тільки-но, тим-то, тому-то, якби-то, отож-то.

Пунктограма:

При використанні складених сполучників тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, унаслідок того що, замість того щоб кома ставиться один раз: або перед усім складеним сполучником, або перед що, щоб,як – залежно від змісту та інтонації.

Наприклад:

Сучасність потребує знавців комп’ютерних технологій,тому що живемо в добу інформації. – Сучасність потребує знавців комп’ютерних технологій тому, що живемо в добу інформації.

Для того щоб урятувати людську цивілізацію, потрібно дбати про духовність. – Для того, щоб урятувати людську цивілізацію, потрібно дбати про духовність.

Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки

Разом пишуться:

1. Словотворчі частки аби-, де-, -сь, що-,чи-(чим-): абищо, абияк, дехто, якось, хтось, щодня, щомиті, чимало, чимдуж, АЛЕ дарма що, поки що, хіба що, тільки що.

2. Словотворчі частки -би(-б), -же(-ж), -то, що входять до складу сполучників, а також деяких часток: щоб, якби, ніби, атож, авжеж, нібито, немовбито.

3. Формотворча частка -ся(-сь) у зворотних дієсловах: змагатися і змагатись, виправлятися і виправлятись.

4. Формотворчі частки що-, як-, най- у складі прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння: щонайбільше, якнайкраще, найсильніший.

Через дефіс пишуться:

1. Словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- у складі займенників і прислівників: будь-де, будь-що-будь, хто-небудь, казна-як, хтозна-який.

2. Підсилювальні частки –бо, -но, -то, -от, -таки, якщо вони підсилюють значення окремого слова: сядь-бо, іди-но, стільки-то, якось-от, зрозумів-таки.

Окремо пишуться:

1. Частки, що надають реченню різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків: ось, це, саме, лиш, хоч, невже, тільки, що за, ще, же, якраз

2. Частки -бо, -но, -то, -таки, якщо вони не стоять безпосередньо після слова, якого стосуються: таки вимкнули, зупиніться ж бо, гляди ж бо, впізнала ж таки.

3. Частки аби-, де-, будь-, -небудь, казна-, хтозна- із займенниками, якщо між частками і займенниками вживається прийменник: аби в кого, де з ким, будь від кого, казна про що, хтозна до чого.

Орфограма: не та ні з різними частинами мови