1. Подвоєні приголосні у словах іномовного походження

У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: адреса, басейн,грип, колектив, піца, сума.

Лише деякі загальні назви зберігають подвоєні букви.

Запам'ятай! Бонна, ванна, вілла, манна, мулла, панна, тонна

У власних назвах іншомовного походження пишемо подвоєні букви: Голландія, Марокко, Міссурі, Філліпіни, Грімм, Даррел, Керролл.

2. Букви и та і у словах іншомовного походження

В українській мові є так зване «правило дев’ятки» (Де ти з’їси цю чашу жиру?). Цим правилом керуємося, коли треба написати слово іншомовного походження з буквами И та І.

У загальних назвах пишемо И після дев’яти букв: бензин, директор,жирафа

УВАГА! За буквою И має стояти буква, що позначає приголосний (крім Й).

Букву І у загальних назвах пишемо:

• на початку слова (інженер, іподром, імперія);

• перед голосними та й (зодіак, ієрогліф);

• після букв, які не входять у «девятку» (бізнес, епізод, мінімум).

3. М'який знак і апостроф у словах іншомовного походження

Апостроф пишеться у словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, л, н, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї: В’єтнам, комп’ютер,кур’єр, об’єктив, П’єр, Х’юстон.

Букву У а не Ю пишемо у словах, запозичених із французької мови після ж, ш: парашут, брошура, парфуми, парфумерія.

Офрограма: написання префіксів пре-, при-, прі-

Пре- (дуже)	При-	Прі-
Виражає найбільшу міру вияву ознаки: пречудовий (дуже чудовий), прегарний (дуже красивий)	Неповна дія: присісти, присолити,прикрити, приспати	Прізвище, прізвисько, прірва
Запам'ятай! Президент, престол, прем’єра, престиж, препарат, претензії, презирство	Знаходження поблизу чого-небудь: приморський, прибережний
	Наближення або приєднання: приїхати, прийти,прибігти

Пунктограма: розділові знаки в речення з однорідними членами

, , і , і і , і , і

, а (але, зате, проте)

УС

: , , , , –

: , , –

Пунктограма: розділові знаки при вставних словах

Початок речення

Вставне слово

Кінець речення

, , .

Вставне слово

Кінець речення

, .

Початок речення

Вставне слово

, .

Пунктограма: розділові знаки призвертанні

Звертання

! !

Початок речення

Звертання

Кінець речення

, , .

Кінець речення

Звертання

, .

Початок речення

Звертання

, .

Орфограма: зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом –ин(а) від прикметників на -ський, -цький. Зміни приголосних при творенні прикметників, що мають буквосполучення -чн-, -шн-

Г, ж, з + -ств- -зтв-

Г, ж, з + -цьк- -зьк-

К, ч, ц + -ств- -цтв-

К, ч, ц + -цьк- -цьк-

Х, ш, с + -ств- -ств-

Х, ш, с +-цьк- -ськ-

ВИНЯТКИ: тюркський, казахський

-цьк- + -ин(а) -чч-

ВИНЯТОК: Галичина

-ськ- +-ин(а) -щ-

Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах

Часто основи складного слова поєднуються сполучними голосними о, е, є. Такі слова пишуться разом.

Сполучний голосний о вживається після твердого приголосного, на який закінчується основа: теплохід, чорнозем.

Сполучний е вживається після м'якого приголосного, на який закінчується основа: землемір, працездатний.

Сполучний є вживається, якщо перша основа закінчується на приголосний [й] або подовжений приголосний: боєздатність, життєрадісний.

Орфограма: написання з пів- разом, через дефіс, з апострофом

Слова з пів-, напів-, полу- пишуться разом: півкроку, півкілометра, піваркуша, напівморок, напівмавпа, напівнатяк, полумисок, полуденок, полустанок.

Якщо частина слова, яка стоїть після пів-, починається буквами я, ю, є, ї, то після пів- слід ставити апостроф: пів’ящика, пів’юрти, пів’євро, півї’дальні.

Із власними назвами пів- пишеться через дефіс: пів-Ялти, пів-Львова, пів-Вінниці.

Пів- може писатися зі словами окремо:

а) коли пів- від іменника відокремлюється прикметником: пів чайної ложки;

б) коли йдеться про час: пів на дванадцяту, о пів на десяту.

Орфограма: написання складних слів разом і через дефіс

Разом пишуться:

1. складні слова, утворені від словосполучень, у яких є головне і залежне слово: великодушний – велика душа,шестиденка – шість днів;

2. слова з першою частиною на зразок: авіа-, авто-, аеро-, аудіо-, біо-, гідро-, гіпер-, кіно-, макро-, мікро-, мега-, супер-, теле-, тепло-, термо-, фото-: аеродром,біосфера, кінотеатр;

3. складні слова, які починаються з дієслова, що звучить як наказ: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе.

Через дефіс пишуться:

1. складні слова, між частинами яких можна поставити сполучник і: фізико-математичний (фізичний і математичний), народно-визвольний (народний і визвольний);

2. слова на зразок: євшан-зілля, щастя-доля, жито-пшениця, жар-птиця, хліб-сіль, батько-мати, брати-місяці.

Ці слова означають одне поняття: щастя-доля – це талан; євшан-зілля – народнопоетичне означення степового запашного полину; батько-мати – те саме, що батьки; хліб-сіль – це ознака гостинності, жар-птиця, брати-місяці – народнопоетичні назви казкових персонажів тощо.

3. складні слова, утворені повторенням синонімів, антонімів, тих самих слів: тишком-нишком, більш-менш, тихо-тихо;

4. складні прикметники, що означають відтінки кольору або смаку, проміжні сторони світу: світло-синій, жовто-зелений, кисло-солодкий, північно-західний;

ВИНЯТКИ: жовтогарячий, червоногарячий.

5. слова, що означають професії, спеціальності, вказують на один предмет: учитель-фізик, лікар-стоматолог, шафа-купе, диван-ліжко, ложка-виделка;

6. слова з першою частиною віце-, екс-, максі-, міні-, міді-: віце-прем’єр, екс-чемпіон, максі-мода, міні-футбол, міді-спідниця.

Орфограма: правопис складноскорочених слів

1. Складноскорочені слова, утворені з початкових букв або звуків, пишуться (незалежно від написання словосполучення) великими буквами: ООН (Організація Об’єднаних Націй), НТР (науково-технічна революція), МЗС (Міністерство закордонних справ), ВАТ (відкрите акціонерне товариство), НБУ (Національний банку України). Слово загс (запис актів громадянського стану) пишеться малими буквами.

Якщо такі слова відмінюються, то відмінкове закінчення дописується малими буквами: АН (від перших букв прізвища авіаконструктора О.К.Антонова) – АНом; ЗАЗ (Запорізький автомобільний завод) – ЗАЗом.

2. У складноскорочених словах,утворених з основ слів, усі частини пишуться з маленької букви, якщо це загальні назви: облдержадміністрація (обласна державна адміністрація), держлісгосп (державне лісове господарство).

Власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Укрінформ, Донбас.

Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах

Власні назви пишуться
з великої букви	з великої букви і в лапках
1. Прізвища,імена, по батькові, псевдоніми, прізвиська, клички тварин: Іван Петрович Котляревський, Леся Українка, Пан Коцький, Бровко	1. Назви друкованих видань: газета «Голос України», журнал «Пізнайко», книга «Гаррі Поттер і філософський камінь»
2. Географічні назви: Європа, Індія, Рим, Азовське море, Ворскла	2. Назви товарів: шоколад «Оленка», пральна машина «Либідь», меблевий гарнітур «Сяйво»
3. Астрономічні назви: Венера, Оріон, комета Галлея	3. Назви готелів, пароплавів, магазинів: готель «Дніпро», пароплав «Сагайдачний», магазин «Домашня кухня»
4. Назви установ: а) з великої букви пишеться тільки перше слово (Інститут електрозварювання НАН України); б) з великої букви пишуться всі слова в назвах найвищих державних установ України та міжнародних організацій (Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Організація Об'єднаних Націй)
5. Назви визначних історичних подій та свят: Друга світова війна,свято Івана Купала, Великдень

Орфограма: закінчення -а, я-, -у, -ю в іменниках чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку однини

-а, -я		-у, -ю
Іменники означають	Приклади		Іменники означають	Приклади
Назви осіб, істот	Брата, директора, ведмедя, лікаря, Мороза, Вітра		Речовини, матеріал, масу	Піску, сиру, цукру, гороху, кисню,меду, очерету
Назви предметів, чітко окреслених понять	Автобуса, клена, олівця, дуба, рядка,явора, графіка,предмета, документа, портфеля, серпня, портрета		Назви явищ природи, назви збірних понять, установ та організацій	Морозу, вітру, тайфуну, колективу, ярмарку, університету, заводу
Назви населених пунктів	Києва, Нью-Йорка, Рима (місто) Винятки: Кривого Рогу, Кам’яного Броду, Холодного Яру		Назви країн, регіонів, гір, річок	Алжиру, Риму (держава), Далекого Сходу, Донбасу, Іраку,Бугу
Назви річок під наголосом	Дніпра, Остра, Дністра		Назви почуттів	Болю, страху, гніву, жаху
Назви термінів	Косинуса,відмінка, перпендикуляра, терміна, предмета		Назви танців, спортивних ігор, літературознавчих термінів	Вальсу, баскетболу, абзацу, пейзажу, роману, діалогу, монологу
Назви нечітко окреслених предметів, часто із суфіксом -к-	Садка, вишняка, вечора, тягаря		Дії та процеси	Приїзду, ремонту, стукоту

Деякі іменники мають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від наголосу: стола – столу, двора – двору, моста – мосту.

Орфограма: написання не з іменниками

Не з іменниками пишемо
Разом	окремо
Якщо слово без не не вживається: невдаха, небіж	При протиставленні: Він мені не друг, а приятель. Не щастя, а лихо об’єднало людей
Якщо, додавши не, можна утворити іменник з протилежним значенням: врожай – неврожай, довір’я – недовір’я.

Орфограма: букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)

Іменникові суфікси	Правопис	Приклади
-ечок (-єчок) (у зменшено-пестливих назвах)	е	Мішечок, пиріжечок, стежечка
-ичок, -ичк (у зменшено-пестливих назвах, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц(я))	и	Котичок (котик), часничок (часник), паличка (палиця), розумничка (розумниця)
-инн(я) (у збірних назвах) -інн(я), -енн(я) (у словах, утворених від дієслів)	-нн-	Лушпиння,павутиння, сидіння, змужніння, зауваження, схвалення
-ен(я), -єн(я) (у назвах малят)	н	Кошеня, цуценя,змієня
-ив(о) (у збірних назвах: матеріал, продукт праці)	и	Вариво, печиво, паливо Винятки: марево, маєво

Орфограма: написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові