
- •1. Орфограма: ненаголошені е, и
- •2. Орфограма: чергування голосних звуків у коренях дієслів
- •3. Чергування е з і
- •4. Чергування о, е з і
- •3. Орфограма: букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)
- •4. Орфограма: написання прикметникових суфіксів -ов-, -ев-, -єв-
- •5. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін
- •6. Орфограма: написання пасивних дієприкметників
- •7. Орфограма: написання суфіксів -ичн-, -ічн-, -ін-. -ин-
- •8. Орфограма: уподібнення приголосних
- •9. Орфограма: спрощення в групах приголосних
- •10. Орфограма: чергування приголосних звуків
- •11. Орфограма: чергування у//в, і//й
- •12. Орфограма: вживання м’якого знака
- •13. Орфограма: написання префіксів
- •14. Орфограма: правопис апострофа
- •15. Орфограма: подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків на межі морфем
- •16. Орфограма: подвоєння букв на позначення подовжених приголосних
- •17. Орфограма: написання слів іншомовного походження
- •1. Подвоєні приголосні у словах іномовного походження
- •2. Букви и та і у словах іншомовного походження
- •3. М'який знак і апостроф у словах іншомовного походження
- •18. Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах
- •19. Орфограма: правопис складноскорочених слів
- •20. Орфограма: правопис складних слів
- •21. Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах
- •22. Орфограма: написання складних прикметників Написання складних прикметників
- •23. Орфограма: написання не з іменниками
- •24. Орфограма: творення ступенів порівняння прислівників
- •25. Орфограма: букви -н- та -нн- у прислівниках
- •26. Орфограма: не та ні з прислівниками
- •27. Орфограма: правопис займенників Займенники пишемо
- •28. Орфограма: написання не з дієприкметниками Не з дієприкметниками пишемо
- •29. Орфограма: написання -н- у дієприкметниках і -нн- у прикметниках дієприкметникового походження
- •30. Орфограма: написання частки не з дієсловами та дієприслівниками
- •31. Орфограма: написання не з прикметниками Написання не з прикметниками
- •32. Орфограма: написання -н- та -нн- у прикметниках
- •33. Орфограма: написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові Імена по батькові
- •34. Орфограма: написання з пів-
- •35. Орфограма: закінчення -а, я-, -у, -ю в іменниках чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •36. Орфограма: зміни приголосних при творенні слів
- •37. Орфограма: и та і в кінці прислівників у кінці прислівників пишемо
- •38. Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс
- •39. Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних
- •40. Орфограма: написання похідних прийменників Похідні прийменники пишуться
- •41. Орфограма: написання сполучників
- •42. Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки
- •43.Орфограма: не та ні з різними частинами мови Не пишеться
- •Ні пишеться
- •44. Орфограма: творення вищого ступеня порівняння якісних прикметників
- •5. Пунктограма: розділові знаки при дієприслівниковому звороті
20. Орфограма: правопис складних слів
Разом пишуться:
1. складні слова, утворені від словосполучень, у яких є головне і залежне слово: великодушний – велика душа,шестиденка – шість днів;
2. слова з першою частиною на зразок: авіа-, авто-, аеро-, аудіо-, біо-, гідро-, гіпер-, кіно-, макро-, мікро-, мега-, супер-, теле-, тепло-, термо-, фото-: аеродром,біосфера, кінотеатр;
3. складні слова, які починаються з дієслова, що звучить як наказ: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе.
Через дефіс пишуться:
1. складні слова, між частинами яких можна поставити сполучник і: фізико-математичний (фізичний і математичний), народно-визвольний (народний і визвольний);
2. слова на зразок: євшан-зілля, щастя-доля, жито-пшениця, жар-птиця, хліб-сіль, батько-мати, брати-місяці.
Ці слова означають одне поняття: щастя-доля – це талан; євшан-зілля – народнопоетичне означення степового запашного полину; батько-мати – те саме, що батьки; хліб-сіль – це ознака гостинності, жар-птиця, брати-місяці – народнопоетичні назви казкових персонажів тощо.
3. складні слова, утворені повторенням синонімів, антонімів, тих самих слів: тишком-нишком, більш-менш, тихо-тихо;
4. складні прикметники, що означають відтінки кольору або смаку, проміжні сторони світу: світло-синій, жовто-зелений, кисло-солодкий, північно-західний;
ВИНЯТКИ: жовтогарячий, червоногарячий.
5. слова, що означають професії, спеціальності, вказують на один предмет: учитель-фізик, лікар-стоматолог, шафа-купе, диван-ліжко, ложка-виделка;
6. слова з першою частиною віце-, екс-, максі-, міні-, міді-: віце-прем’єр, екс-чемпіон, максі-мода, міні-футбол, міді-спідниця.
21. Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах
Часто основи складного слова поєднуються сполучними голосними о, е, є. Такі слова пишуться разом.
Сполучний голосний о вживається після твердого приголосного, на який закінчується основа: теплохід, чорнозем.
Сполучний е вживається після м'якого приголосного, на який закінчується основа: землемір, працездатний.
Сполучний є вживається, якщо перша основа закінчується на приголосний [й] або подовжений приголосний: боєздатність, життєрадісний
22. Орфограма: написання складних прикметників Написання складних прикметників
Разом |
Через дефіс |
1. Якщо складні прикметники утворені зі словосполучень, у яких одне слово залежить від іншого (між частинами складного прикметника не можна поставити сполучник і): деревообробний (обробляти деревину), давньоукраїнський (давня Україна) |
1. Якщо складні прикметники утворені від сполучень слів, між якими можна поставити сполучник і (ці слова рівноправні): санаторно-курортний (санаторний і курортний), м'ясо-молочний (м’ясний і молочний), українсько-французький (український і французький) |
2. Якщо складні прикметники походять від складних іменників: біологія – біологічний; землероб – землеробний; півметра – півметровий. |
2. Якщо складні прикметники означають відтінки поєднання кольорів, смаків: чорно-білий, світло-зелений, кисло-солодкий Винятки: жовтогарячий,червоногарячий |
3. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник: п’ятирічний, двокамерний, шестизірковий |
3. Якщо перша частина складного прикметника закінчується на -ико, -іко: фізико-математичний, історико-культурний, хіміко-технологічний |
4. Якщо першою частиною складного прикметника є прислівник: давноминулий, малозабезпечений, вічнозелений |
4. Якщо складні прикметники означають проміжні сторони світу: північно-західний, південно-східний |
|
5. Якщо першою частиною складного прикметника є воєнно-, військово-: воєнно-історичний, військо-морський Винятки: військовозобов’язаний, військовополонений |