- •1. Орфограма: ненаголошені е, и
- •2. Орфограма: чергування голосних звуків у коренях дієслів
- •3. Чергування е з і
- •4. Чергування о, е з і
- •3. Орфограма: букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)
- •4. Орфограма: написання прикметникових суфіксів -ов-, -ев-, -єв-
- •5. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін
- •6. Орфограма: написання пасивних дієприкметників
- •7. Орфограма: написання суфіксів -ичн-, -ічн-, -ін-. -ин-
- •8. Орфограма: уподібнення приголосних
- •9. Орфограма: спрощення в групах приголосних
- •10. Орфограма: чергування приголосних звуків
- •11. Орфограма: чергування у//в, і//й
- •12. Орфограма: вживання м’якого знака
- •13. Орфограма: написання префіксів
- •14. Орфограма: правопис апострофа
- •15. Орфограма: подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків на межі морфем
- •16. Орфограма: подвоєння букв на позначення подовжених приголосних
- •17. Орфограма: написання слів іншомовного походження
- •1. Подвоєні приголосні у словах іномовного походження
- •2. Букви и та і у словах іншомовного походження
- •3. М'який знак і апостроф у словах іншомовного походження
- •18. Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах
- •19. Орфограма: правопис складноскорочених слів
- •20. Орфограма: правопис складних слів
- •21. Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах
- •22. Орфограма: написання складних прикметників Написання складних прикметників
- •23. Орфограма: написання не з іменниками
- •24. Орфограма: творення ступенів порівняння прислівників
- •25. Орфограма: букви -н- та -нн- у прислівниках
- •26. Орфограма: не та ні з прислівниками
- •27. Орфограма: правопис займенників Займенники пишемо
- •28. Орфограма: написання не з дієприкметниками Не з дієприкметниками пишемо
- •29. Орфограма: написання -н- у дієприкметниках і -нн- у прикметниках дієприкметникового походження
- •30. Орфограма: написання частки не з дієсловами та дієприслівниками
- •31. Орфограма: написання не з прикметниками Написання не з прикметниками
- •32. Орфограма: написання -н- та -нн- у прикметниках
- •33. Орфограма: написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові Імена по батькові
- •34. Орфограма: написання з пів-
- •35. Орфограма: закінчення -а, я-, -у, -ю в іменниках чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •36. Орфограма: зміни приголосних при творенні слів
- •37. Орфограма: и та і в кінці прислівників у кінці прислівників пишемо
- •38. Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс
- •39. Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних
- •40. Орфограма: написання похідних прийменників Похідні прийменники пишуться
- •41. Орфограма: написання сполучників
- •42. Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки
- •43.Орфограма: не та ні з різними частинами мови Не пишеться
- •Ні пишеться
- •44. Орфограма: творення вищого ступеня порівняння якісних прикметників
- •5. Пунктограма: розділові знаки при дієприслівниковому звороті
13. Орфограма: написання префіксів
1. Префікси роз-, без- завжди пишуться з буквою з.
2. У вимові буква з ніколи не уподібнюється до с.
3. Префікс с- пишемо перед буквами к, ф, п, т, х (кафе «Птах»).
4. Перед іншими приголосними пишемо префікс з- (іноді – із-).
5. Для полегшення вимови при збігові кілько приголосних вживаємо префікси зі-, розі-.
|
Пре- (дуже) |
При- |
Прі- |
|
Виражає найбільшу міру вияву ознаки: пречудовий (дуже чудовий), прегарний (дуже красивий) |
Неповна дія: присісти, присолити,прикрити, приспати |
Прізвище, прізвисько, прірва, пріоритет |
|
Запам'ятай! Президент, президія престол, прем’єра, престиж, препарат, претензії, презирство |
Знаходження поблизу чого-небудь: приморський, прибережний |
|
|
|
Наближення або приєднання: приїхати, прийти,прибігти |
|
14. Орфограма: правопис апострофа
|
Апостроф після я, ю, є, ї | |
|
Пишеться |
Не пишеться |
|
Після губних м, в, п, б, ф: б'ють, п’є, кав’ярня, м’ята, Стеф’юк |
Після м, в, п, б, ф, якщо перед ними стоїть буква, що позначає приголосний, крім р, і належить до кореня: духмяний, різдвяний, морквяний АЛЕ: верб'я, торф’яний, черв'як |
|
Після твердого р: бур'ян, пір'я, матір'ю |
Перед буквосполученням йо: серйозний, мільйон, Воробйов |
|
Після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний: від'їхати, з'єднати, дит’ясла , пів’яблука |
Після м’якого р: буря, ряска, рюкзак |
|
У слові Лук’ян та всіх похідних від нього: Лук’янівка, Лук’яненко, лук’янівський |
|
Запам'ятай! Торф'яний, черв'як, В'ячеслав,мавпячий, морквяний, духмяний
15. Орфограма: подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків на межі морфем
|
Подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних |
Приклади |
|
Префікса і кореня |
Віддати(від+дати) Беззвучний (без+звучний) |
|
Кореня і суфікса |
|
|
Основи дієслова на –с +-ся |
Розрісся (розріс+ся) Понісся (поніс+ся) |
|
Кінця першої і початку другої частини складноскорочених слів |
Юннат (юн+натураліст) Міськком (міський комітет) |
16. Орфограма: подвоєння букв на позначення подовжених приголосних
В українській мові м’які а шиплячі приголосні між двома голосними вимовляються подовжено і на письмі позначаються двома однаковими буквами. Подовжуються приголосні.
1. В іменниках середнього роду на -я: волосся, вугілля, обличчя, узбережжя, узвишшя.
2. В іменниках жіночого роду, що закінчуються на приголосний у формі орудного відмінка (ким? чим?): ніччю (ніч), піччю (піч), роллю (роль), міддю (мідь).
АЛЕ: у словах, що закінчуються на два приголосні, подовження не відбувається: повістю – повістю, жовч – жовчю.
3. У словах Ілля, суддя, стаття (АЛЕ статей), зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню, навмання.
4. Подовжується м’який приголосний у дієслові ллю та його формах
5. У іменниках середнього роду на -я, що означають назви малят тварин (зайченя, порося, теля, щеня) подовження у вимові немає, і тому подвоєних букв не пишемо.