- •1. Орфограма: ненаголошені е, и
- •2. Орфограма: чергування голосних звуків у коренях дієслів
- •3. Чергування е з і
- •4. Чергування о, е з і
- •3. Орфограма: букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)
- •4. Орфограма: написання прикметникових суфіксів -ов-, -ев-, -єв-
- •5. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін
- •6. Орфограма: написання пасивних дієприкметників
- •7. Орфограма: написання суфіксів -ичн-, -ічн-, -ін-. -ин-
- •8. Орфограма: уподібнення приголосних
- •9. Орфограма: спрощення в групах приголосних
- •10. Орфограма: чергування приголосних звуків
- •11. Орфограма: чергування у//в, і//й
- •12. Орфограма: вживання м’якого знака
- •13. Орфограма: написання префіксів
- •14. Орфограма: правопис апострофа
- •15. Орфограма: подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків на межі морфем
- •16. Орфограма: подвоєння букв на позначення подовжених приголосних
- •17. Орфограма: написання слів іншомовного походження
- •1. Подвоєні приголосні у словах іномовного походження
- •2. Букви и та і у словах іншомовного походження
- •3. М'який знак і апостроф у словах іншомовного походження
- •18. Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах
- •19. Орфограма: правопис складноскорочених слів
- •20. Орфограма: правопис складних слів
- •21. Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах
- •22. Орфограма: написання складних прикметників Написання складних прикметників
- •23. Орфограма: написання не з іменниками
- •24. Орфограма: творення ступенів порівняння прислівників
- •25. Орфограма: букви -н- та -нн- у прислівниках
- •26. Орфограма: не та ні з прислівниками
- •27. Орфограма: правопис займенників Займенники пишемо
- •28. Орфограма: написання не з дієприкметниками Не з дієприкметниками пишемо
- •29. Орфограма: написання -н- у дієприкметниках і -нн- у прикметниках дієприкметникового походження
- •30. Орфограма: написання частки не з дієсловами та дієприслівниками
- •31. Орфограма: написання не з прикметниками Написання не з прикметниками
- •32. Орфограма: написання -н- та -нн- у прикметниках
- •33. Орфограма: написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові Імена по батькові
- •34. Орфограма: написання з пів-
- •35. Орфограма: закінчення -а, я-, -у, -ю в іменниках чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •36. Орфограма: зміни приголосних при творенні слів
- •37. Орфограма: и та і в кінці прислівників у кінці прислівників пишемо
- •38. Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс
- •39. Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних
- •40. Орфограма: написання похідних прийменників Похідні прийменники пишуться
- •41. Орфограма: написання сполучників
- •42. Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки
- •43.Орфограма: не та ні з різними частинами мови Не пишеться
- •Ні пишеться
- •44. Орфограма: творення вищого ступеня порівняння якісних прикметників
- •5. Пунктограма: розділові знаки при дієприслівниковому звороті
10. Орфограма: чергування приголосних звуків
При творенні та зміні слів у корені може відбуватися чергування приголосних
Основні випадки чергувань:
Г – Ж – З (нога – ніженька – (на) нозі)
К – Ч – Ц (рука – рученька – (у) руці)
Х – Ш – С (вухо – вушенько – (у) вусі)
Д – ДЖ (ходити – ходжу)
Т – Ч (летіти – лечу)
СТ – Щ (чистити – чищу)
П – ПЛ (ліпити – ліплю)
11. Орфограма: чергування у//в, і//й
|
Вживаємо У |
Приклади |
|
Якщо попереднє слово закінчується на приголосний |
Багато троянд у вазі |
|
На початку речення перед приголосним |
У Герди калатало серце віл страху і нестримного бажання побачити Кая |
|
Незалежно від закінчення попереднього слова перед в-, ф-, льв-, зв-, дв-, св-, тв-, хв- |
Діти повернулися у святковому настрої |
|
Вживаємо В |
Приклади |
|
Якщо попереднє слово закінчується на голосний |
Маленька розбійниця всілася в карету |
|
На початку речення перед голосним |
В оленя заблищали очі |
|
Вживаємо І |
Приклади |
|
Після приголосного звука |
Кай і Герда сиділи й милувалися малюнками в книжці |
|
На початку речення |
І Кай, штовхнувши ящик ногою, вирвав дві троянди |
|
Вживаємо Й |
Приклади |
|
Якщо попереднє слово закінчується на голосний |
Маленька розбійниця витерла сльози Герді, а потім сховала обидві руки в її гарну муфточку, м’яку й теплу. |
Чергування У з В не відбувається:
1. у власних назвах: Угорщина, Ужгород,Урал;
АЛЕ: Україна – Вкраїна (в поезії)
2. у словах, що вживаюся лише з В або У: вдача, вказівка, вправа, удача, указ, уряд, ультиматум
І з Й не чергуються при зіставленні чи протиставленні (діти і дорослі,біле і чорне) та після паузи (на письмі – після розділового знака)
Наприклад: Хвіртка відчинилася, і дівчинка босоніж побігла стежкою
12. Орфограма: вживання м’якого знака
|
М'який знак пишеться |
М'який знак не пишеться |
|
Після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова та у кінці складу: мідь, пень, мазь |
Після губних м, в, п, б, ф: голуб, любов, сім, сипте |
|
Після букви л перед м’якими приголосними: пальці, пральня |
Після шиплячих ш,ч, ж, дж та задньоротових: піч, ніч, дощ, ріжте |
|
Після м’яких приголосних перед о: льон, дзьоб, утрьох, тьохкати |
Після букви р: АЛЕ: Горький |
|
У буквосполученнях -льц-, -льч-, які походять від -льк-: лялька – ляльчин; -ньц-, -ньч-, які походять від -ньк-: нянька – няньчин; у буквосполученнях -сьц-, -сьч-, які походять від -ськ-: Васька – Васьчин |
Перед м'якими та пом'якшеними: свято, пісня |
|
Перед -ся в дієсловах: сміється |
У буквосполученнях -нц-, -сц-, які походять відповідно від -нк- та -ск-: дитинка – дитинці, Параска - Парасці |
|
У словах іншомовного походження перед я, ю, є, ї, йо: ательє, бульйон, Мольєр, Ньютон |
Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксом -ськ-: інжир, волинський |
|
|
Після д, т, н перед суфіксами -ченк-, -чук, -чишин: Радчук, Гринчишин, Безбатченко |
Запам’ятай! Різьбяр, тьмяний,бриньчати