5. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін

ПИШЕМО
Е або є у дієсловах І дієвідміни (везеш, везе, веземо, везете; співає, співаєш, співаємо, співаєте)	И або ї у дієсловах ІІ дієвідміни (кричати, кричить, кричимо, кричите; стоїш, стоїть, стоїмо стоїте),
Закінчення у дієсловах 3 особи множини
І дієвідміна – -уть, -ють	ІІ дієвідміна – -ать, -ять

6. Орфограма: написання пасивних дієприкметників

ЕН

1

Пасивні дієприкметники доконаного і недоконаного виду творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -єн-, -т-

Записати + -н- = записаний Принести + -ен- + принесений Клеїти + -єн- = клеєний Мити + -т- = митий

Коли пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфіксів -ен-, -єн- від основи , яка закінчується на голосні (-и-, -і-, -ї-), то голосні основи випадають: кроїти – кроєний.

На відміну від прикметників, які мають повну і коротку форми (певний – певен, потрібний – потрібен), дієприкметники мають одну форму: визнаний, забезпечений, написаний, затриманий.

Примітка: від дієслів із буквосполученням -оро-, -оло- в корені і від дієслів із суфіксом -ну- можуть утворюватись паралельні форми дієприкметників: пороти – порений, поротий; молоти – мелений, молотий; скинути – скинений,скинутий.

7. Орфограма: написання суфіксів -ичн-, -ічн-, -ін-. -ин-

Суфікс	Пишеться	Приклади
-ичн-	У словах-прикметниках іншомовного походження після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (так званої дев’ятки)	Юридичний, етичний, класичний, історичний
-ічн-	У словах прикметниках іншомовного походження після букв, що не належать до дев'ятки	Міфічний, трагічний, публічний
-ин-	У присвійних прикметниках, утворених від іменників з основою на будь-який звук, крім [й]	Галин, сестрин, невістчин
-їн-	У присвійних прикметниках, утворених від іменників з основою на [й]	Надіїн [надійін], Зміїний[змійіний]

8. Орфограма: уподібнення приголосних

Уподібнення відбувається:

а) за глухістю – дзвінкістю;

б) за твердістю – м’якістю.

Правило: щоб знати, яку букву писати, слід так змінити слово, щоб після приголосного, який чується нечітко, стояв голосний

1. Звук [в] ніколи не оглушується і не вимовляється як [ф].

2. Звук [ф] вимовляється чітко й не сплутується з [хв].

3. Шиплячий [ч] вимовляється твердо завжди.

4. Буква «щ» - два звуки [ш + ч]; треба окремо вимовляти кожен звук

9. Орфограма: спрощення в групах приголосних

1. [стн] – [сн]

2. [стл] – [сл]

3. [ждн] – [жн] результат спрощення позначається на письмі

4. [здн] – [зн]

5. [рдц] – [рц]

Запам’ятай! Зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять, шістсот,шістдесят; прикметники від іменників іншомовного походження (баластний, контрастний та ін.).

У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові.