
- •1. Орфограма: ненаголошені е, и
- •2. Орфограма: чергування голосних звуків у коренях дієслів
- •3. Чергування е з і
- •4. Чергування о, е з і
- •3. Орфограма: букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)
- •4. Орфограма: написання прикметникових суфіксів -ов-, -ев-, -єв-
- •5. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін
- •6. Орфограма: написання пасивних дієприкметників
- •7. Орфограма: написання суфіксів -ичн-, -ічн-, -ін-. -ин-
- •8. Орфограма: уподібнення приголосних
- •9. Орфограма: спрощення в групах приголосних
- •10. Орфограма: чергування приголосних звуків
- •11. Орфограма: чергування у//в, і//й
- •12. Орфограма: вживання м’якого знака
- •13. Орфограма: написання префіксів
- •14. Орфограма: правопис апострофа
- •15. Орфограма: подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків на межі морфем
- •16. Орфограма: подвоєння букв на позначення подовжених приголосних
- •17. Орфограма: написання слів іншомовного походження
- •1. Подвоєні приголосні у словах іномовного походження
- •2. Букви и та і у словах іншомовного походження
- •3. М'який знак і апостроф у словах іншомовного походження
- •18. Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах
- •19. Орфограма: правопис складноскорочених слів
- •20. Орфограма: правопис складних слів
- •21. Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах
- •22. Орфограма: написання складних прикметників Написання складних прикметників
- •23. Орфограма: написання не з іменниками
- •24. Орфограма: творення ступенів порівняння прислівників
- •25. Орфограма: букви -н- та -нн- у прислівниках
- •26. Орфограма: не та ні з прислівниками
- •27. Орфограма: правопис займенників Займенники пишемо
- •28. Орфограма: написання не з дієприкметниками Не з дієприкметниками пишемо
- •29. Орфограма: написання -н- у дієприкметниках і -нн- у прикметниках дієприкметникового походження
- •30. Орфограма: написання частки не з дієсловами та дієприслівниками
- •31. Орфограма: написання не з прикметниками Написання не з прикметниками
- •32. Орфограма: написання -н- та -нн- у прикметниках
- •33. Орфограма: написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові Імена по батькові
- •34. Орфограма: написання з пів-
- •35. Орфограма: закінчення -а, я-, -у, -ю в іменниках чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •36. Орфограма: зміни приголосних при творенні слів
- •37. Орфограма: и та і в кінці прислівників у кінці прислівників пишемо
- •38. Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс
- •39. Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних
- •40. Орфограма: написання похідних прийменників Похідні прийменники пишуться
- •41. Орфограма: написання сполучників
- •42. Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки
- •43.Орфограма: не та ні з різними частинами мови Не пишеться
- •Ні пишеться
- •44. Орфограма: творення вищого ступеня порівняння якісних прикметників
- •5. Пунктограма: розділові знаки при дієприслівниковому звороті
Ні пишеться
Разом |
Окремо |
1. Якщо без ні слово не вживається: нісенітниця, нікчемний, ніяковіти, ніяково, нічичирк,нікудишній |
1. У стійких сполуках – заперечних зворотах: ні сюди ні туди; ні риба ні м'ясо; ні се ні те |
2. Із заперечними займенниками: нічий, ніщо, ніхто |
2. У складі займенника, якщо між ні та займенником уживається прийменник: ні від кого,ні з ким, ні для чого |
3. Із прислівниками: ніяк, ніколи, ніде, нітрохи |
|
44. Орфограма: творення вищого ступеня порівняння якісних прикметників
Випадання суфіксів
-к-: солодкий – солодший
-ок-: глибокий – глибший
-ек-: далекий – дальший
Зміна приголосних
Г,
ж, з жч: дорогий
– дорожчий, тяжкий – тяжчий, близький
– ближчий
Ст
щ: товстий
– товщий
1. Пунктограма: розділові знаки в реченнях з однорідними членами
,
,
і
, і і , і , і


,
а (але, зате, проте)
УС
: , ,
, , – УС
УС :
, , – …
2. Пунктограма: розділові знаки при вставних словах
Початок речення
Вставне слово
Кінець речення
, , .
Вставне слово
Кінець речення
, .
, .
Початок речення
Вставне слово
3. Пунктограма: розділові знаки при звертанні
! ! Речення
Звертання
, , .
Початок речення
Звертання
Кінець речення
, .
Кінець речення
Звертання
, .
Початок речення
Звертання
4. Пунктограма: розділові знаки при дієприкметниковому звороті
Дієприкметниковий зворот відокремлюється | |
Якщо стоїть після означуваного слова |
Через балконні двері в кімнату ллється вечірнє повітря, напоєне пахощами літнього саду (М.Коцюбинський) |
Якщо стосується особового займенника |
Дивився [Юрко] на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого (Б.Харчук) |
Якщо стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок (до нього можна поставити питання чому? за якої умови? незважаючи на що?) |
Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в’юни допливали мало не до ніг Марка (А.Колісниченко) |
Якщо стоїть перед означуваним словом і відділений від нього іншими членами речення (особливо присудком) |
Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М.Стельмах) |
Дієприкметниковий зворот не відокремлюється | |
Якщо стоїть перед означуваним словом (не має обставинного відтінку і означуване слово – не особовий займенник) |
Омиті росами квітки розтулюють повіки (В.Сосюра) |
5. Пунктограма: розділові знаки при дієприслівниковому звороті
Дієприслівниковий зворот, які і окремий дієприслівник, у реченні виступає обставиною. В усній мові й одиничний дієприслівник, і дієприслівниковий зворот, як правило, виділяються паузами, а на письмі відокремлюються комами. Відокремлення дієприслівникового звороту (на відміну від дієприкметникового) не залежить від його позиції в реченні: Над сріблом води лісової, знімаючись, щиглик дзвенів (М.Рильський). Радіючи доброму слову, біжить, як мала дитина (Б.Лепкий). Собака лежав на животі,витягнувши передні лапи, і слухав (М.Слабошпицький).
Не відокремлюються |
Приклади |
1. Дієприслівникові звороти, якщо вони виступають однорідними членами до невідокремлених обставин |
Усі з радісним галасом і випереджаючи один одного побігли вітати переможців |
2. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу, якщо вони стоять безпосередньо після присудка |
Дівчата бігли не чуючи ніг |
3. Дієприслівникові звороти, які за змістом тісно пов’язані з дієсловом-присудком |
Це креслення слід виконувати користуючись циркулем |
4. Одиничні дієприслівники,якщо вони стоять після присудка і вказують на спосіб дії (відповідають на питання як? яким способом?) |
Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т.Шевченко) |
Примітка. Якщо два і більше однорідних дієприслівникових зворотів зв’язані сполучником, між ними кома не ставиться: Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі (Леся Українка)
Пунктограма: розділові знаки у реченнях зі складеними сполучниками
При використанні складених сполучників тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, унаслідок того що, замість того щоб кома ставиться один раз: або перед усім складеним сполучником, або перед що, щоб,як – залежно від змісту та інтонації.
Наприклад:
Сучасність потребує знавців комп’ютерних технологій,тому що живемо в добу інформації. – Сучасність потребує знавців комп’ютерних технологій тому, що живемо в добу інформації.
Для того щоб урятувати людську цивілізацію, потрібно дбати про духовність. – Для того, щоб урятувати людську цивілізацію, потрібно дбати про духовність.