- •1. Орфограма: ненаголошені е, и
- •2. Орфограма: чергування голосних звуків у коренях дієслів
- •3. Чергування е з і
- •4. Чергування о, е з і
- •3. Орфограма: букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)
- •4. Орфограма: написання прикметникових суфіксів -ов-, -ев-, -єв-
- •5. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін
- •6. Орфограма: написання пасивних дієприкметників
- •7. Орфограма: написання суфіксів -ичн-, -ічн-, -ін-. -ин-
- •8. Орфограма: уподібнення приголосних
- •9. Орфограма: спрощення в групах приголосних
- •10. Орфограма: чергування приголосних звуків
- •11. Орфограма: чергування у//в, і//й
- •12. Орфограма: вживання м’якого знака
- •13. Орфограма: написання префіксів
- •14. Орфограма: правопис апострофа
- •15. Орфограма: подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків на межі морфем
- •16. Орфограма: подвоєння букв на позначення подовжених приголосних
- •17. Орфограма: написання слів іншомовного походження
- •1. Подвоєні приголосні у словах іномовного походження
- •2. Букви и та і у словах іншомовного походження
- •3. М'який знак і апостроф у словах іншомовного походження
- •18. Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах
- •19. Орфограма: правопис складноскорочених слів
- •20. Орфограма: правопис складних слів
- •21. Орфограма: сполучні о, е, є у складних словах
- •22. Орфограма: написання складних прикметників Написання складних прикметників
- •23. Орфограма: написання не з іменниками
- •24. Орфограма: творення ступенів порівняння прислівників
- •25. Орфограма: букви -н- та -нн- у прислівниках
- •26. Орфограма: не та ні з прислівниками
- •27. Орфограма: правопис займенників Займенники пишемо
- •28. Орфограма: написання не з дієприкметниками Не з дієприкметниками пишемо
- •29. Орфограма: написання -н- у дієприкметниках і -нн- у прикметниках дієприкметникового походження
- •30. Орфограма: написання частки не з дієсловами та дієприслівниками
- •31. Орфограма: написання не з прикметниками Написання не з прикметниками
- •32. Орфограма: написання -н- та -нн- у прикметниках
- •33. Орфограма: написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові Імена по батькові
- •34. Орфограма: написання з пів-
- •35. Орфограма: закінчення -а, я-, -у, -ю в іменниках чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •36. Орфограма: зміни приголосних при творенні слів
- •37. Орфограма: и та і в кінці прислівників у кінці прислівників пишемо
- •38. Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс
- •39. Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних
- •40. Орфограма: написання похідних прийменників Похідні прийменники пишуться
- •41. Орфограма: написання сполучників
- •42. Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки
- •43.Орфограма: не та ні з різними частинами мови Не пишеться
- •Ні пишеться
- •44. Орфограма: творення вищого ступеня порівняння якісних прикметників
- •5. Пунктограма: розділові знаки при дієприслівниковому звороті
40. Орфограма: написання похідних прийменників Похідні прийменники пишуться
|
разом |
через дефіс |
окремо |
|
Складні, утворені сполученням одного або двох прийменників із будь-якою частиною мови: навколо(лісу), впродовж(доби), внаслідок(успіху) |
Складні, що починаються на з-, із-: з-за, із-за, з-над, з-під, з-понад, з-посеред, з-поміж, з-поза, із-під |
Складені (прийменникові сполуки): близько від(лісу); відповідно до(наказу); залежно від(погоди); на відміну від(дорослих); згідно з(розпорядженням) |
|
Утворені з двох простих: понад, поза, заради, навпроти(будинку) |
|
|
Іноді за законом милозвучності до прийменника, що закінчується на приголосний, приєднуються голосні і(рідше о): зі(сходу), зі(сцени), наді(мною), зо(два).
41. Орфограма: написання сполучників
|
Разом пишуться |
Окремо пишуться |
|
Складні сполучники: адже, аніж, отже, отож, також, втім, зате, проте, причім, причому, начеб, мовби, немовби, немовбито, неначебто, тобто, себто, щоб, якби, якщо, абощо, тощо |
Складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з того часу як, незважаючи на те що, тимчасом як, у міру того як, через те що, тому що |
|
|
Сполучники, що мають при собі частки б, би, ж, же: коли б, або ж,усе ж, хоч би, а як же |
42. Орфограма: написання часток -бо, -но, -то, -таки
Разом пишуться:
1. Словотворчі частки аби-, де-, -сь, що-,чи-(чим-): абищо, абияк, дехто, якось, хтось, щодня, щомиті, чимало, чимдуж, АЛЕ дарма що, поки що, хіба що, тільки що.
2. Словотворчі частки -би(-б), -же(-ж), -то, що входять до складу сполучників, а також деяких часток: щоб, якби, ніби, атож, авжеж, нібито, немовбито.
3. Формотворча частка -ся(-сь) у зворотних дієсловах: змагатися і змагатись, виправлятися і виправлятись.
4. Формотворчі частки що-, як-, най- у складі прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння: щонайбільше, якнайкраще, найсильніший.
Через дефіс пишуться:
1. Словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- у складі займенників і прислівників: будь-де, будь-що-будь, хто-небудь, казна-як, хтозна-який.
2. Підсилювальні частки –бо, -но, -то, -от, -таки, якщо вони підсилюють значення окремого слова: сядь-бо, іди-но, стільки-то, якось-от, зрозумів-таки.
Окремо пишуться:
1. Частки, що надають реченню різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків: ось, це, саме, лиш, хоч, невже, тільки, що за, ще, же, якраз
2. Частки -бо, -но, -то, -таки, якщо вони не стоять безпосередньо після слова, якого стосуються: таки вимкнули, зупиніться ж бо, гляди ж бо, впізнала ж таки.
3. Частки аби-, де-, будь-, -небудь, казна-, хтозна- із займенниками, якщо між частками і займенниками вживається прийменник: аби в кого, де з ким, будь від кого, казна про що, хтозна до чого.
43.Орфограма: не та ні з різними частинами мови Не пишеться
|
Разом |
Окремо |
|
1. Якщо без неславо не вживається: немовля, незабаром, нехтувати, негайний, незабутній |
1. При протиставленні з усіма частинами мови: не легке, а важке; проблеми не нові, а старі |
|
2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, що утворені від прикметників, якщо не надає слову нового (часто протилежного) значення: безпека – небезпека(загроза), веселий – невеселий(сумний), далеко – недалеко(близько) |
2. Переважно з дієсловами та дієприслівниками: не поспішати, не знають, не відпочивши, не помічаючи |
|
3. У складі префікса недо-, який означає неповну ознаку чи дію: недобачати, недолік, недочути |
3. Із займенниками, числівниками, прислівниками: не мій, не він, не перший, не зовсім, не сьогодні |
|
4. З дієприкметниками, які виконують функцію означення і не мають при собі залежних слів: Незірвана квітка і незабруднене озеро милують око. |
4. З дієприкметниками, якщо вони мають при собі залежні слова: не зруйнована негодою краса |
|
5. Якщо при прикметниках і дієприкметниках є слова дуже, вельми, надто, надзвичайно, що підсилюють якість: дуже необережний вчинок, надто невдалий похід |
5.З дієприкметниками і прикметниками, які виступають у реченні присудками: Сад не вирубаний. Ця ялина не висока(не є висока) |
|
6. У складі займенників неабихто, неабиякий, часток невже, нехай, сполучників незважаючи на, немов, немовби, неначе, неначебто |
|