Методичні рекомендації:

«Священна римська імперія германської нації» лише формально булла єдиною державою, включаючи, крім імперських володінь, 7 курфюршеств, 300 володінь імперських князів, єпископів, абатів, території вільних міст, формально залежних від імператора, і безліч інших феодальних володінь.

Розкриваючи дану тему слід наголосити, що падіння «Священної римської імперії германської нації» стало прямим наслідком переможних наполеонівських війн, у результаті яких була змінена політична карта Європи, а Німеччина отримала подальший імпульс розвитку капіталізму. Революція сприяла прийняттю Франкфуртської конституції Германської імперії та Прусської конституції 1850 р. та Конституції 1871 р. Особливістю даного документу було те, що в його тексті не було ні декларації, ні глави, присвяченої правам та свободам німців, зате була стаття, присвячена«військовій справі імперії».

Прийняття Конституції 1871 року змінило державний устрій Німецької імперії, структуру якого слід показати у третьому питанні. В Німеччині ХІХ ст.. було розв’язане головне завдання буржуазної революції – об’єднання країни, що сприяло її прогресивному розвитку.

Змістовний модуль іv.

Держава і право в новітній час.

Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду

(2 год.)

План

1. Третя республіка в XX в. і її падіння

2. Четверта республіка у Франції

3. П'ята республіка у Франції

4. Основні риси права Франції у ХХ ст.

Література:

1. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984.

2. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. О.О. Шевченко. К.: Вентурі, 1998.

3. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. Т.1./ За ред. Гончаренка В.К. – К.,1998.

4. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия. Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи. – М.: Статут, 2000.

5. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2008.

6. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. – Харьков, 2001. – Ч. 1.

7. Дюкло Жак. Речь в учредительном собрании 28 сентября 1946 г.

8. Егоров Ю.В. Народный фронт во Франции. - Л., 1972.

9. Жидков О.А., Крашенинникова Н.А. История госу­дарства и права зарубежных стран. – М., 1998. – Ч II.

10. Жидков О.А., Крашенинникова Н.А. История государства и права зарубежных стран. – М., 1991. – Ч. П.

11. Избранные произведения. – М., 1959.– Т. 1.

12. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2000.

13. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и пра­ва. – М., 1998. – Ч. П.

14. Смирнов В.П.Новейшая история Франции, 1918-1975. – М., 1979.

15. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984.

16. Черниловский 3. М. Всеобщая история государства и пра­ва. – М., 1996.

Методичні рекомендації:

Після Першої світової війни основи державного устрою Франції, як і раніше, визначалися конституційними законами 1875 р. Однак поступове послаблення фактичної ролі глави держави – президента, зведення його повноважень до «церемоніальних» не супроводжувалося будь-яким серйозним відновленням рівноваги виконавчої та законодавчої влади за рахунок законодавчого закріплення повноважень уряду.

У міжвоєнний період до уряду остаточно перейшло право видання нормативних актів з різноманітних питань державного життя. Падіння Третьої республіки стало закономірним результатом поразки Франції у війні з гітлерівською Німеччиною влітку 1940 р. Прийняття Конституцій 1946 року та 1958 року призвела до суттєвих змін державного ладу Франції. Розкриваючи питання семінару необхідно показати еволюцію політико-правого режиму Франції у ХХ столітті.