родинне святоWord

Добра і радості від Бога,

Поваги і здоров’я на літа.

Учень. Нехай боронить мати Божа

Від злих людей і різних бід,

Хай дасть здоров’я і поможе

Прожити в щасті сотні літ.

Учень. Принесу в подарунок мрію

Що перлинами виграє

Тільки зараз я розумію

Материнське серце твоє.

Прислухаюся і вчуся

Усьому, що порадиш ти

Мила, рідна моя матуся

Як до мудрості важко йти.

Учень. Скільки бурі, вагань і злетів

На дорозі нелегкій тій.

Не зустрінеш всього в поетів,

Не побачиш у барвах мрій.

Тільки ти єдина розкажеш,

Як уміють лише матері.

Учень. Я часто ночами пригадую знов

Дитинства сполохану казку

Спасибі Вам, мамо, за вірну любов

І щедру, незміряну ласку.

(Пісня)

Ведучий 2. За Ваш скарб дорогі мами, за дітей, за рідну пісню колискову, за рідну мову, за світлий серпанок дитинства — за все ми низько вклоняємось і кажемо щире «Спасибі». Щастя Вам, усмішок, солодкого стону душі!

(Дарують присутнім гілочки котиків)

(Пісня)

Батьки і діти”

Мета. Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей —

батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемніша, уважнішими,

завжди пам'ятати місце, де. народилися, рідну оселю. Формувати почуття

обов'язку перед, батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і

діти — це Одне ціле.

(У зал заходять батьки і гості свята під спів дітей).

Пісня «Ми вас вітаємо». (Мелодія «Ласкаво просимо»).

Сьогодні ми зібралися на свято,

До нього готувалися усі.

Щасливі, що у залі мами й тати,

Й гості, що запрошували ми.

Приспів:

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо —

Весь –1-В клас щиро промовля,

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо —

Хай щастям наша повниться сім'я.

2. Ви за столи святковії сідайте,

Ми пісню заспіваєм щиро вам,

Ми вдячні, що прийшли ми всі на свято,

Тож веселитись можна усім нам.

Хай це родинне свято в нашім класі,

Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

Бо найщасливіша у світі та людина,

Що друзів має поряд, повсякчас.

Діти.

Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

ї як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселкове.

Вчитель. Так, любі діти, батько й мати — найрідніші, найближчі кожному з

нас люди. Від них ми одержує життя. Тому й зібралися сьогодні на

родинному святі, яке має таку гарну назву «Шануй батька й неньку». Щоб у

нашому шкільному родинному колі відчути тепло, ласку, строгість, увагу

найрідніших вам людей — тата й мами. Бо в народі кажуть: «Хто батьків

мас, той в добрі зростає».

Пісня «Родинне коло» (співають діти й пританцьовують)

Діти.

Батьки і діти, діти і батьки.

Нероздільне і одвічне коло.

Ми засіваємо життєве поле,

І не на день минулий — на віки.

Бо наша кров пульсує в їхній долі.

Батьки і діти, діти і батьки.

— Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам

співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати

черевики, защеплювати ґудзики.

Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють;

Мати — привчає нас до роботи і акуратності.

А батько до господарства і спритності.

— І де б ми не були, завжди повинні пам'ятати про своїх матусь і

татусів. Прийти, допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їхніх

натруджених рук.

Пісня «Ми співаєм пісеньку» (сл. і муз. Максимчук М.І).

Ми співаєм пісеньку —

Це про вас, рідненькі.

Дуже, дуже любимо

Ми вас, дорогенькі.

Приспів:

Мамі посміхнусь,

Татусеві посміхнусь,

І до мами і до татка;

Як зайчатко пригорнусь.

2. Ви про нас турбуєтесь,

Рідні дорогенькі.

Будем дуже вдячні вам

Все життя, рідненькі.

Матусенька з татусеньком

Вчать, як в світі жити.

Рідну землю шанувати

І Бога хвалити.

Дитина. Дедьо, батько, тато, татко, татусь!

— Чому татусь?

Легенда розповідає так: «Давно колись до молодої матері навідувалась

лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім'я Тато. Гарненький

хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] Вчитель. Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти — говорить

українська народна мудрість. «Старість неминуча, смерть невблаганна,

перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна

дім зберегти, як від вогню. І не залежить не тільки від батьків, а й від

самих дітей»,.(В. О, Сухомлинський)

Група батьків виконують пісню «Батько й мати».

Діти.

І коли згрубіла наша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей.

Бережіте їх від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла.

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Коли зміцніють крила, щоб літати.

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигай добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Група батьків виконують пісню «Смерекова хата».

Вчитель. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, не слово

«МАМА». І недаремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою,

є мама.

До .речі, у багатьох мовах світу слово «мама» починається літерою «М».

Діти.

Мама — румунська, російська, українська.

майка — болгарська,

матка — польська,

міттер — грецька,

медер — шведська,

мадре — іспанська,

муттер — німецька,

—мам — португальська,

мазер — англійська.

– Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще

увібрало в себе це дивовижне слово.

– Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця,

допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла

перші слова. Все найкраще, що є в нас, все від неї, від рідної неньки.

Вчитель. Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов; і ласка, повага

вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює

життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранять материнське серце,

викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі;

засніжують голову сивиною. • Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди

б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні.

пороги.

Діти.

— Пробач мені, лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкавії очі твої.

— Пробач .мені рідна, хороша.

За біль, що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

— Як виросту, мамочко, мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й. турботу твою.

— В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

— А ви, дорогі татусі, запросіть наших мам на вальс. Діти виконують

«Пісня про маму» (Скільки в мами сонця...), а батьки парами танцюють.

Вчитель. Всі старанно готуватися до свята. Свою любов і повагу до вас,

батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу «За що я

люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони».

Я люблю своїх батьків за те, що вони прикладають всі старання, щоб я

росла вихованою, привчають вишивати і пекти. Я своїх батьків шаную.

Мене батьки вчать

Я люблю свою маму за те, що вона добра, лагідна, смачну їжу готує, а

тато вчить майструвати.

Люблю маму за її ласку і смачну їжу. Тата — бо допомагає у навчанні.

Я люблю батьки за те, що вони ласкаві, вміють простити мої провини,

працьовиті і дбайливі.

.Мама вчить мене акуратності, тато — спритності у роботі. Батьки хочуть;

щоб я була щаслива й вихована.

Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.

Діти. Дорогі мами й тата! Хоч ми. ще маленькі, та в нас є теж свої

бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться

відповідати на ваше «Чому?»

Вірш «Батьки «чомучки»

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають —

Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне «Чому» й «Чому».

Ти чому образив Віту?

А чому отримав двійку?

А чому прийшов так пізно?

Та чому в шкарпетках дірка?

Ти чому такий непослух?

А чому не стелиш постіль?

Ти чому це вірш не вчиш?

А чому портфель без ручки?

—І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

А.Костецький

Вчитель. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки

пограємося і позмагаємося. Але не забудьте, ви потішні бути рухливі,

активні, затяті і усміхнені.

Конкурс 1. Казковий (без підготовки для всіх батьків).

Назвіть головних героїв казки «Колобок».

Скільки героїв у казці «Рукавичка»?

Якими словами починається казка «Ріпка»'?

Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре

говорити?

(«Курочка Ряба»)

Хто «битий не биту везе»?

(«Лцсичка-сестричка і Вовк-панібрат»)

Конкурс 2. Пісенний (беруть участь мами й діти).

Переспівки дитячих пісень.

Конкурс 3. Будь уважний! (беруть участі, тати).

Вчитель називає дату народження діатипі, а батьки мають відповісти чия

це дитина.

Конкурс 4. Впізнай! (беруть участь мами).

Впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами, із зав'язаними очима

мають відгадати.

Конкурс 5. Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).

Конкурс 6. Перекличка.

Діти називають, батьків лагідними словами, а батьки — дітей.

Конкурс 7. Танцювальний (беруть участь батьки і діти).

Танець «Маленькі каченята».

Вчитель. Існує така думка: «Якщо твої плани розраховано на рік — сій

жито, якщо на десятиріччя -- саджай дерева, якщо на віки — виховуй

дітей».

Задумаймося над цими словами.

Звучить приспів пісні «Родина», вчитель під звучання музики промовляє:

Прийшов час закінчувати нам свято,

Ми вдячні всім, хто з нами тут.

Бажаєм щастя вам, здоров'я, радості багато,

Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.

Святково прибраний зал. Діти тут одягнуті в костюми. Парти та крісла розставлені по периметру. На свято запрошені батьки — татусі й дідусі. Звучить пісня, у виконанні О. Білозір «Ой зелене жито, зелене…». Батьки входять у приміщення і сідають на крісла. На середину виходять три учні).

1-й учень. Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте, Нашого класу батьки! Дуже на серці нам радісно, Що ви сьогодні прийшли.

2-й учень. Тепло, щиро і привітно Зустрічаємо ми вас. І гостинно відкриває Двері наш святковий клас.

3-й учень. Дозвольте сьогодні усім побажати Багато хороших і сонячних літ. Прийміть же, кохані дідусі й татусі, Ми шлемо гарячий, палкий вам привіт.

(Виходять два учні ).

4-й учень. Дорогі татусі! Нам потрібні сьогодні і завтра Ваша сила і честь, Ваші повні наснаги серця, Хай не згасне ніколи В мудрих помислах батьківських варта, Із якою в житті ми йдемо до самого кінця.

5-й учень. Доки батько живий, Доки мати жива, Поспішаймо сказати найкращі слова: — Рідна мамо — живи! Рідний тато — живи! Найдорожчі у світі — це ви. Тільки ви!

(Пісня «Друг-татусь» на мелодію пісні пра Кота Леопольда).

В кожного із нас друг хороший є, Це, відомо всім, — татко! Якщо поряд він — справи добре йдуть, А якщо його нема - «кепсько»!

(Двічі)

Приспів: Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, (Двічі) Ля-ля-ля-ля. (Двічі)

Тата я люблю, з ним давно дружу, Дружбі нашій заздрять люди. Скоро у похід з татом ми підем, Разом ми із ним всюди. (Двічі) Приспів.

(Виходять інші учні).

6-й учень. — Батько, тато, таточко, татусь! Чому «татусь»? Легенда розповідає так. Давно колись до молодої матері навідувалася лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім’я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку «Татонько, татонько». Виріс хлопчина у статного парубка. З’явились у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька: «Тато, татусь, таточко».

7-й учень. Чи справді так було, чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть свого батька — татом, таточком, татусем.

8-й учень. Батьку любий, тату милий, Нинішньої днини Ти від нас прийми щиренький Дар на іменини. Цей дарунок — щире слово, Щире побажання, Щоб прожив багато літ, Не зазнав страждання.

9-й учень. Щоб усе тобі вдавалось, Щастя не минало, Щоб твоє любляче серце Смутку не зазнало. Щоб благословив Всевишній Твій доробок всюди,

Щоб усе перемагав ти, Щоб любили люди. ЇО-й учень. Щоб ти вивів нас у люди Та втішався нами. Щоб гордитись міг своїми Доньками й синами. Щоб навчав нас здобувати Щастя боротьбою, Щоб весь народ український Тішився тобою.

(На середину виходять інші 4 учні).

11-й учень. Тату, татоньку, татусю, Хочу все я знати. Ти мені про Січ, будь ласка, Починай читати. Ті книжки такі цікаві І такі потрібні, Ті книжки дітей навчають Край любити рідний.

12-й учень. Татку, любий татку, Соколику ясний, Який ти нам добрий, Який ти нам красний! Можу я, маленька, цілий світ сходити, Море переплисти, в небо полетіти. Та знайти не зможу такого словечка, Щоб татові передати всю любов сердечка.

13-й учень. Де знайти співанку, аби оспівати, Де ті фарби взяти, аби малювати? Хоч би я співала краще за пташата, То не виспіваю, як люблю я татка. Хоч би, як веселка, Я всі фарби мала, То любов до татка Я б не змалювала.

14-й учень. Але є на світі, І на те є сила, Що любов’ю серця Серденько сповила, За слова миліший, Кращий за малюнок Нашим таткам милим «торт-подарунок».

(Танець з парасольками на мелодію «Пісні Кота Леопольда». Танцюють 6 дівчат. Після танцю виходять 5 учнів).

15-й учень. Батьку, тато… Він вимогливий, суворий. А його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. У народі кажуть недарма, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьківська любов є безмежною.

16-й учень. Мій любий татусь -Він найкращий у світі, І щиро признаюся вам, Що дуже люблю й поважаю я тата Й нікому його не віддам.

17-й учень. Мій рідний татусь Не спочине й хвилини, Планує невпинно, Майструє, щось клеїть, Працює щоднини Невтомно й пильно.

18-й учень. Мій добрий татусь І задачку розв’яже, І намалює кумедних звірят. Ще й найкращі слова Для усіх в сім’ї скаже, , Коли ми йдемо гуляти у парк.

19-й учень. Тато мамі нашій, Завжди помагає. Ви послухайте, як це Інколи буває.

(Сцена готується для сценки-гуморески. На середині стоїть диван (не для пошуку вакансии в Запорожье)— два крісла разом, накриті покривалом. На ньому сидить тато із газетою в руках. Заходить син, несе, підручник, зошит, олівець).

Що за радість, що за свято, Вже прийшов з роботи тато. Поки мами ще немає, Тато сину помагає.

Син. Я прийшов до тебе, тату, Щоб поміг рішить задачу. Тато (читає газету, піднімає очі на сина). Ти мені не заважай, Прийде мама — почекай. Тут таке цікаве пишуть, Цього зараз я не лишу (показує на газету). Автор. Син, похнюпившись, пішов Ту задачу мордувати, Ну а тато на дивані Сів газету дочитати. Раптом знов синок прийшов І до тата промовляє…

Син (входить стривожений).

Я задачу розв’язав, Але хочу щось сказати. Там на кухні — кран прорвав. Треба ж відремонтувати.

(Показує рукою в бік кухні. Потім йде). Тато (знову підвів очі на сина).

Ну чого ж ти причепився, Я від тебе вже втомився! Мама прийде, поміркує, Крана того зремонтує.

(Потягує носом у бік кухні).

Тато носом потягнув, Щось недобре він почув.

Тато. Слухай, синку, що це так Тягне паленим на смак.

(Син йде до тата). Син (махнув рукою).

Це пусте, ти не хвилюйся, В кухні щось у нас горить.

Тато (стривожено розводить руками).

Та чому ж ти не говориш, Та чому ж ти все мовчиш?

Син. Скільки буду говорити? Мама прийде — погасить.

(Тато зривається з місця. Біжить гасити).

Ось таке буває часто, Коли вдома — тато й син, То нема порядку в хаті, То сходити в магазин. Але кожен добре знає, Хто нас в домі виручає. Не сумуйте, татусі, Мама ж — голова в сім’ї.

(Для гуморески-сценки виходять 3 учні).

20-й учень. Дорогий, хороший, любий тату! Кращого за тебе не знайти. Дорогий, хороший, любий тату! Як чудово, що у нас є ти. . У суботу тато прибирає, Добре знає діло він своє: Миє все, підлогу натирає — Вихідний матусі він дає.

21-й учень. А коли татусь відпочиває, Кожен з нас стихає і мовчить. Нам він потім книжку прочитає Або грати в шахи нас навчить.

Діти мріють, ласкою зігріті: Щоб ніколи не було біди, Поруч щоб були у цілім світі Мама й тато з нами назавжди.

22-й учень. А батько любий, Мов те сонце ясне, Вчить нас і голубить, Каже казку красну Про князів, гетьманш, Загиблих героїв, Що з могили повстануть І підуть до бою. Станьте ж разом, друзі, Хлопчики й дівчатка, І, мов птахи в лузі, Співаймо для татка.

(Діти виходять співати).

Тато може Про матусю пісень багато Проспівали ми разом всі. А про тата до цього часу Пісні не було жодної. Приспів: Тато може, тато може Все, що завгодно: Плисти брасом, Дрова рубать. Тато” може, тато може Все, що завгодно: Тільки мамою, тільки мамою Не може стать. (два рази) Він роботу найважчу саму Добре зробить, вкладеться в час. А все інше доробить мама, Якщо тато не вміє наш. Приспів.

23-й учень. Споконвіку батько в сім’ї вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад мав у родині велике значення. Особливо хлопчики намагалися наслідувати батька, бути таким же, як він.

24-й учень. Тато, татусь, таточко. Це людина з сильним характером, міцними руками. Людина, яка все може зробити, полагодити. А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді! І де не глянеш — всюди видно татову руку.

25-й учень. Горе чи нещастя, чи біда яка — Всіх нас виручає татова рука. Татова правиця знає труд і піт. Із руки цієї ми йдемо у світ.

Рідна, ніжна, щира, добра і міцна. У життя дорога з нею не страшна. Без руки цієї горе в світі жить. Вслід за сиротою щастя не біжить. Як підеш у люди, що б там не було, Хай в тобі не згасне батькове тепло.

26-й учень. Погляньте на татові руки, Які в них натруджені жили, Дуби щонайбільші, липи та буки Міцніють від їхньої сили. Такі ж бо ці руки могучі, Що навіть і мертве каміння Будинком веселим, лунким та співучим Зростає від їхнього вміння.

(Пісня і танець у виконанні хлопців. Один хлопчик співає, інші виконують рухи на слова пісні. Після пісні З учнів розказують вірші).

27-й учень. Ти за нас, татусю, не журися, На славу й честь благослови синів. Будь певний , батьку, весело всміхнися, Ми ще повернем славу козаків.

28-й учень. Ти ж пробач нам сьогодні за все: Жарти, витівки наші невдалі, Нас життя вже на крилах несе В невідомі, незвідані далі.

29-й учень. Тобі, батьку, вклоняємось ми За любов, за турботу, горіння. Ми дорослими станем людьми, Тож спасибі тобі за терпіння.

(Всі діти співають пісню на мелодію пісні Бабусі»).

Татусь Наш татусь рідненький, любий, дорогенький, Він керує нами, бо він голова. Про усіх нас дбає і оберігає. І для всіх знаходить теплії слова. Приспів: Татко, татусю, “-Ти наш дорогенький. Татко, татусю, Ти найкращий наш. Татко, татусю, Хай твоє серденько Завжди і усюди Зігріває нас. Варенички з сиром ти нам не готуєш, Інколи розкажеш казочку нову.

В основному, татку, ти у нас працюєш. І за це, рідненький, я тебе люблю. Приспів. В кожної дитини є найкращий тато, Тож давайте всіх до купочки зберем. І влаштуєм татам найгарніше свято, Бо без них, повірте, всі ми пропадем. Приспів.

(Після.пісні виходять 3 учні). 30-й учень. В це свято сьогодні Ми хочем вітати Усіх ветеранів життя — дідусів. Від щирого серця їм побажати Прожити в здорові, на втіху усім. За втомлені руки й недоспані ночі, За сиве волосся на скронях у них, Хай діти і внуки

юдям — нашим татусям. Як і без мами, без тата не може з’явитись у світі людина, без тата дуже важко, без тата не може бути повноцінної сім’ї, а діти будуть обділені любов’ю і ласкою. Свято мами є, а от свята тата ще не ввели у наш святковий календар. Але діти так люблять своїх татусів, що дуже хочуть висловити палку і щиру любов дорогим людям, бо знають, що тато в сім’ї — головний, він забезпечує її матеріально, створює той моральний клімат доброти і сердечності, дисципліни і вимогливості, працьовитості, миру та злагоди. Отож, починаємо свято, яке ми назвали «Тепло татусевих долонь».

1 учень.

Я з’явився на світ із любові та мрії. Із щасливих татусевих й маминих снів. Ще були в тата й мами високі надії. Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

2 учень.

Народилось дитятко, маленька кровинка, Що від тата і мами життя поведе. Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка, Але виросте скоро, час швидко іде.

3 учень.

От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини. Любим дуже книжки, ігри різні, свята. Але дуже важливо ще те для дитини, Коли тато є й мама, родина свята.

4 учениця.

Тоді легко і просто, завжди є порада, Є підтримка і ласка, любов, доброта. Пригорнутись до тата і мами я рада, І тоді найскладніша проблема — проста!

5 учень.

Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий, Він уміє, напевно, все в світі робить! Я люблю свого таточка рідного дуже! Ну, та як же мені татуся не любить?

6 учень.

Тато завжди зі мною, мені він читає, Водить в поле ранкове стрічати зорю. І в футбол разом з нашими хлопцями грає. І, звичайно, за все це я тата люблю.

7 учень.

А зі мною татусь мій частенько майструє, Я від нього майстерності радісно вчусь. І завжди він щось робить: пиляє, будує, Я роботи ніякої теж не боюсь!

8 учень.

Самостійними бути нас тато навчає. Бути мудрими, добрими тато нас вчить. Бо життя непростим дуже часто буває, А тому треба вчитися в світі цім жить.

Вчитель. А тепер заспіваємо і пісню про тата.

Звучить Пісня про тата і маму

9 учень Нехай кожен учень про свого тата розповість найцікавіше, те, що з ним у дитинстві траплялось. А наші батьки доповнять нас. Вони також були такими, як ми — малими і допитливими.

Діти розповідають про цікаві моменти з дитячих років свого тата, а батьки доповнюють їх.

Вчитель. Коли ми повернулись у дитинство наших батьків, то, мабуть, цікаво буде провести ігри та конкурси, щоб показати своє вміння і спритність.

• 1 гра. Дві команди батьків беруть участь у перетягуванні канату.

• 2 гра. Команда дітей і команда батьків (порівну) бігатимуть у мішках. Побачимо, хто переможе!

• 3 гра. Можна ще подивитись, як батьки вміють грати у футбол. Два учасники будуть змагатися між собою. До кожної ноги учасника гри прив’язані повітряні кульки. Без допомоги рук обидва учасники одночасно приступають до гри: їм треба знищити кульки противника, зберігаючи свої. Переможе той, у кого хоч одна кулька залишиться цілою.

Учень.

У кожній грі татусь наш завжди з нами. Він нас навчає в шахи й шашки грати. Нас пригортає добрими руками, І з дітьми любить книжку почитати.

Учениця.

А в вихідні бере мене за руку І ми йдемо в кіно або у парк. Запам’ятаю я татусеву науку На все життя. І кожне слово й жарт.

Учень. А пожартувати мій тато любить! От послухайте, як це часом буває. Я сиджу перед телевізором, а черевики мої стоять немиті. Підходить тато, зітхає та й каже: «Або ти, синку, йди помий черевики, а я посиджу і подивлюсь футбол, або я дивитимусь, а ти помий черевики. Комусь же треба ті черевики помити». Ну, і що ти тут зробиш — іду та й мию свої черевики.

Учениця. Мій татусь теж уміє жартувати. Оце, як ми починаємо голосно розмовляти, то він обов’язково скаже: «Так, ви помовчіть, а я буду слухати!»

2 учень А мій тато колись подивився на мою роботу, головою похитав, а потім сказав: «Так воно б дуже добре, та нікуди не годиться». І все стало мені зрозумілим.

3 учень А мій тато одного разу прийшов з роботи, натомлений, став на порозі та й каже: «Дайте води напитися, бо так їсти хочу, що не маю де переночувати». Ми всі дуже тоді посміялися і швиденько приготували татові їсти.

4 учень Приємно, коли у домі жарти, радість, сміх, тоді всі щасливі, там легко живеться, і будь-яка робота виконується залюбки. Я зі своїм татом люблю бути разом, ми зовсім небагато розмовляємо, але мені здається, що ми один одного розуміємо, коли і мовчимо. Часом, він може гумореску розповісти, та я теж люблю гуморески, хочете послухати?

Діти читають гуморески на вибір учителя або ті, які підібрали самі.

Вчитель. А тепер послухаємо гуморески у виконанні татусів, вони теж люблять їх розповідати. Батьки читають гуморески-мініатюри.

Вчитель. «Де є мама й тато, там і хата багата», — каже народна мудрість, бо в тій родині тато дбає про добробут сім’ї, старається її матеріально забезпечити, налагодити у сім’ї дисципліну, привчає дітей до роботи, а мама створює затишок і порядок у домі, там радісно і добре живеться, спільно вирішуються всі проблеми. І коли тато довго на роботі, діти чекають його, стараються все зробити, щоб татові було добре. Настала черга розповісти про татову роботу. Хто знає, яку роботу виконує тато, чим займається і що любить робити? (Розповіді дітей про татову роботу і про те, що люблять їхні тата робити у вільний час).