родинне святоWord

     Звенели мушкетёров шпаги,

     Поэты тратили на Вас

     Десятки тисяч тонн бумаги!

     Шло время в вечной суете,

     И вы теперь уже не те.

     Но разве есть у нас причины

     Вас слабым полом называть?

     Ведь вы давно уже мужчинам

     Ни в чём не стали уступать!

     Вам, самым близким и родным;

     Подругам, женам , мамам, сёстрам –

     Мы в этот праздник говорим:

     „Без вас мы жить не можем просто!

     Чтоб стало, вдруг, с любым из нас,

     Когда бы не было на свете

     Лучистых ваших добрых глаз

     И нежных рук усталых этих.

2-й чтець.

     О, женщины!

     Мы славим Вас застенчивых!

     И в меру добрых, и в меру злых,

     Порою верных, а порой изменчивых,

     Полуволшебных и полуземных.

     Прекрасных слов немало подыскать

     Мужчины благодарные смогли бы,

     Но нам сегодня хочется сказать

     То самое, извечное «Спасибо».

     Спасибо Вам за повседневный труд,

     За то, что от мужчин не отстаёте.

     Об умственной уж я не говорю,

     Но дома – и в физической работе.

     За то, что даже в трудные года,

     Не уступая в доблести мужчинам,

     Вы оставались всё-таки всегда

     Прекраснейшею нашей половиной.

     Спасибо Вам за вашу доброту,

     За Вашу дружбу, преданность и, даже,

     За лишний нерабочий день в году,

     Спасибо Вам, волшебницы Вы наши!

1-й ведучий. Жінки можуть усе. Але ким би не були вони, які б рекорди не встановлювали, вони завжди залишаються жінками.

Одвічно стоять поруч слова: жінка-мати, жінка-сестра, жінка-дружина, розрадниця, кохана, єдина.

3-тя учениця.

     Прийміть нашу щиру шану і вдячність.

     Хай Вам щастить завжди і всюди,

     Хай будуть поруч гарні люди,

     Хай негаразди обминають,

     Надія шлях Ваш осяває.

     Здоров’я, успіхів, добра

Шкільна Вам зичить дітвора.

2-га ведуча. Ми бажаємо всім вам любові (дітей, чоловіків, коханих, ваших учнів). В любові цій ваша сила. Життя прекрасне, і в значній мірі тому, що існуєте на Землі Ви! Щастя Вам, дорогі жінки!

Всі:

Песня по мотивам кадрили

В весенней этот вечер

Мы рады нашей встречи.

Примите, дорогие, от нас поклон земной.

И в жизни быстротечной желаем мы чтоб вечно

Вы были так красивы как нынешней весной!

         Танюши, Любы, Поленьки,

         Марины, Светы, Оленьки!

         Желаем Вам расти, цвести,

         И счастья Вам, и радости!

Учень. Рідна мама, добра ти моя ненька,

Мамо, мамо вишенька біленька

Чуєш, мамо! Горлиця мені знову

Нагадала давню пісню колискову.

Мамо, мамо! Горлиця, як ти , сива!

Проліта крізь літа,

Давнім спомином щаслива

Чуєш, мамо? Більшого нема дива

За пісні, що ти дала, як папороть цвіла.

(Пісня)

Ведучий 1. Відшуміла зима лютими морозами, відхурделила сніжніми віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна звабно-принадлива красуня — весна. Тож недаремно саме вона увібрала себе одне з найкращих, найсвітліших свят — свято жінок. В усі часи в усіх країнах жінка стоїть вище чоловіка: в ній ніжність, краса, надзвичайна зворушливість, чутливість.

Ведучий 2. Тож наше свято ми присвячуємо жіночності, присвячуємо найдорожчим людям на землі — мамам! Шановні наші мами, бабусі, дівчата! Щиро вітаємо Вас зі святом весни, з днем 8 Березня! Зичимо здоров’я із дзвінкої криниці, хліба запашного з української пшениці, рум’янців від калини, щоб були у настрої кожної днини.

(Пісня)

Учениця. Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна, Ісусова ненько.

Благаю у тебе, щирими словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ і у люди,

Щоб нами раділи, пишалися всюди.

За це я складаю в молитві долоні,

До тебе, Царице, на сонячнім троні!

(Пісня)

Ведучий 1. Діти сплять… Скільки їм залишилося того безтурботного сну? Мати молиться, тихенько змахує непрохану сльозу, просить у Всевишнього щасливої долі для них. І все це може тільки вона, наша Берегиня, наша мати!

Ведучий 2. Завжди від жінок віє таємничістю, принадою. Згадаємо про це легенду. Після того як Бог створив чоловіка, той заявив йому про свою нудьгу. Бог замислився, з чого зробити жінку, адже весь матеріал витратив на чоловіка. Після коротких роздумів став змішувати кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зорі, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошеняти граціозність газелі, ласкаве тепло хутра, притягальну силу магніту. А потім додав ще туди: холодного мерехтіння зірок , в’їдливості мухи , впертості осла, зажерливості акули, ревнивості тигриці, мстивості пантери, прозорливості п’явки, дурману опію, безпощадності стихії. Ось такою Бог передав жінку чоловікові, при цьому промовив: «Бери її такою і не намагайся переробити, зазнай щастя».

Ведучий 1. Це звичайно легенда-жарт, але в ній є доля істини, бо жінка це одвічний біль і одвічна втіха. Вона може перетворити життя на рай, а може і на пекло.

(Сценка з п‘єси  «Фараони»).

Учень. Голубіють очі батьківської хати

І стежина в’ється двором до воріт.

Ти на тій стежині вивела нас, мати!

На щасливу долю, у широкий світ.

Спасибі вам, мамо, за твоєї душі багатство,

За любов материнську святу.

Спасибі, мамо, за твою найніжнішу ласку

І найдобрішу твою доброту.

Ти для нас хотіла прихилити небо,

Щоб не знати дітям смутку і невдач,

Не завжди слухняні, ми були у тебе,

Дорога матусю, ти за все пробач!

(Пісня)

Ведучий 2. Материнська любов найсвятіша, та нажаль, не всі і не завжди ми вміємо її оцінити.

Ведучий 1. Подивімося в мамині очі. Чи не наша неуважність та байдужість сіють в них смуток?  Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово, залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює їй коси, розсипає зморшки на чолі. А як хочеться бачити веселими всіх жінок.

(Пародія на пісню «Ах какая женщина»).

Учень. Бережіть материнське серце,

Бо воно як воскова свічка,

То на гноті маленьке сонце,

Ніжне й тепле, але не вічне.

Учень. Коли спокій і радість у хаті,

То горить воно рівно й тихо,

Як прикута пташка крилата,

Стрепенеться, віщуючи лихо.

Учень. Затуліть теє серце ніжне

Од вітрів, забуття і тривоги,

Каяття принесіть, хоч і пізно

І утріть гіркі сльози знемоги.

Учень. Розсипа серце мами проміння

На пелюстки долонь дівочих.

Тихо скапує нам на сумління

Зазирає, мов світить у очі.

(Пісня)

Ведучий 1. Можна у світі немало зробити,

Перетворити зиму на літо.

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

Ведучий 2. Можна пройти крізь пустелю і хащі,

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами,

В світі усе починається з мами.

(Пісня)

Учень. Моя люба мати,

Калиновий цвіт.

В тобі рідна мати

Весь мій любий світ.

В тобі моє щастя,

В тобі — моя ціль,

Моє — твоє горе

Моїм є твій біль.

Учень. Ти — мій скарб найбільший,

Ти — мій скарб живий,

Ти — моя перлина,

Скарб мій дорогий.

Ти мене хорониш від лихих тривог,

Най благословить тя

З неба Господь Бог!

(Пісня)

Учень. З маленьких років пестить піснями,

Черпа насолоду, тішиться нами,

Охороняє, благословляє

Для нас лиш б’ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами!

Усе віддасть нам — тепло і силу,

В життя велике здійме на крилах…

Краси навчає, добра навчає.

Учень. Для нас лиш б’ється ночами й днями,

Єдине в світі — серце мами.

Коли ми в горі — за нас ридає,

Коли в нас болі — за нас страждає!

Найбільш леліє, найбільш жаліє.

(Пародія на пісню Т. Буланової «Баю, бай»)

(Пісня)

Ведучий 1. Мамо! Це ти навчила мене жити за законами любові і правди. Це ти не давала мені спіткнутися на життєвих дорогах, будила совість і берегла від ганьби, і я низько схиляю голову перед любов’ю і добротою, перед мудрістю і мужністю твоєю!

Ведучий 2. Мама — вона як дивна-предивна музика, хвиля за хвилею змиває з душі тугу і втому, надихає до творчості і любові. Вона як молитва оберігає нас, прощає, закликає до життя. Усе прекрасне на землі від сонця і матері!

(Пісня)

Ведучий 1. Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую гуси зняли крик

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли

Запахла рута, м’ята.

Десь тихо загули

Всміхнулась люба мати!

І біль у серці раптом зник,

Так любо, любо стало.

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала.

(Пісня)

Ведучий 1. Мамо! Вимовляєш це рідне до болю слово і перед тобою постає її рідний образ, єдиної, найріднішої, наймудрішої, найсвятішої. І де знайти ті слова, якими можна було б виразити безмежну любов до матері!

Ведучий 2. Ластівко, журавко, пісне моя! Твої руки пахнуть запашним хлібом і чебрецем, матіолою і серпанковими вечорами.

Ведучий 1. Твої очі нагадують чисте озерце, в якому така прозорість, глибина і ніжність, що видно всю твою душу, всю твою вічність.

Ведучий 2. Мама! В цьому слові і переливчаста пісня жайворонка і прощання журавлів, дзвінке дзюркотання весняного струмка і жовті пасма осіннього падолисту. Мама дала нам життя, навчає всіх життєвих премудростей, вчить розуміти людей і творити добро, шанувати хліб, правду.

(Пісня)

Ведучий 1. О мамо! Мелодіями молодієш

Надійно торкатись твого плеча.

Вже скільки ти вдіяла, скільки ще вдієш,

Ти гідна пісень — і пісні звучать.

Ведучий 2. Виховує мама синів і дочок, надіється, що буде до кого на старість прихилитися. А вони, розлетівшись по світу довго-довго не навідуються до отчого дому. Лише скупі листи приходять час від часу.

Ведучий 1. Коли нарешті знайдеться хвилина, щоб відвідати, нерідко це буває надто пізно. Зі скрипом відчиняються перекошені двері, застогне, пошарпана вікониця, і додолу підстреленою горлицею впаде материнська любов.

(Вірш)

Учень. Крізь дощ, крізь сніги і тумани

Чи дороги туманом обснує;

Приїжджайте частіше до мами

Повертайтесь в дитинство своє.

Забувайте обов’язок, втому

Не марнуйте дрібницями дні,

Приїжджайте до рідного дому,

Розвесняйте в нім душі свої.

Там ростуть чорнобривці і м’ята,

Де пройшли ваші дні золоті.

Лиш не можуть Вам вічними стати

Руки мамині — крила святі.

Щоб не мучила совість по тому -

Не приносьте батькам Ви печаль.

Бо для них Ви — жар, сонячний промінь

То ж не гасніть у рідних очах.

(Пісня)

Учень. Прилинь, прилинь до рідного села,

Приїдь, приїдь тебе чекає хата.

Тут вишня соловейком зацвіла

І в нього будуть солов’ята.

Прилинь хоч в гості до зелених свят

Візьми дітей, нехай дитина знає,

Що і вночі маленьких солов’ят

Своєї мови батько научає.

Учень. Прилинь додому в солов’їний день,

Хай зрозуміє тут дитина

До дідових і бабиних пісень

Подібна дуже мова солов’їна.

Не скупіться на теплі слова,

У світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати,

Та від лагідних рук мами й тата.

(Пісня)

Ведучий 2. У мами добрі і ласкаві руки, вона все вміє. У мами вірне і чутливе серце — у ньому ніколи не згасає любов, вона ні до чого не залишається байдужою.

Ведучий 1. Наші любі, дорогі мами! Насамперед, ми хочемо вибачитися перед Вами за те, що іноді засмучуємо Вас. Ні, ми не можемо обіцяти, що більше не провинимось, але можемо обіцяти що з цього дня будемо старатися менше завдавати вам турбот.

Учень. За все, що маю, дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Я сонечко вплету в твої чудові коси

І небо прихилю, й зберу перлини-роси,

Вінок сплету для милого чола

Аби лише ти щасливою була.

Учень. Бажаю вам, мамо, днів щасливих,

Бажаю добра, здоров’я і сили,

Бажаю любові, злагоди, втіхи,

І бажаю завжди життю радіти.

І ділитись словом щирим

Теплим, радісним, правдивим.

Учень. Прийміть мої вітання щирі

Хай Ваша доля розквіта,

Хай в здоров’ї і щедротах

Рясні красуються літа,

Щоб доля дарувала тільки щастя,

Ні грама бід, ні крапельки страждань,

Хай квіти квітнуть і в яскраві ранки

Здійсняться тисячі бажань.

Учень. Нехай в душі не вигасне зірниця

І мудрість літ не буде тягарем

Хай щастя з вами буде день у день,

Немов вода цілюща у криниці.

Хай обминають горе і біда,

Пахущим цвітом стелиться дорога,

Добра і радості від Бога,

Поваги і здоров’я на літа.

Учень. Нехай боронить мати Божа

Від злих людей і різних бід,

Хай дасть здоров’я і поможе

Прожити в щасті сотні літ.

Учень. Принесу в подарунок мрію

Що перлинами виграє

Тільки зараз я розумію

Материнське серце твоє.

Прислухаюся і вчуся

Усьому, що порадиш ти

Мила, рідна моя матуся

Як до мудрості важко йти.

Учень. Скільки бурі, вагань і злетів

На дорозі нелегкій тій.

Не зустрінеш всього в поетів,

Не побачиш у барвах мрій.

Тільки ти єдина розкажеш,

Як уміють лише матері.

Учень. Я часто ночами пригадую знов

Дитинства сполохану казку

Спасибі Вам, мамо, за вірну любов

І щедру, незміряну ласку.

(Пісня)

Ведучий 2. За Ваш скарб дорогі мами, за дітей, за рідну пісню колискову, за рідну мову, за світлий серпанок дитинства — за все ми низько вклоняємось і кажемо щире «Спасибі». Щастя Вам, усмішок, солодкого стону душі!

(Дарують присутнім гілочки котиків)

(Пісня)

Батьки і діти”

Мета. Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей —

батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемніша, уважнішими,

завжди пам'ятати місце, де. народилися, рідну оселю. Формувати почуття

обов'язку перед, батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і

діти — це Одне ціле.

(У зал заходять батьки і гості свята під спів дітей).

Пісня «Ми вас вітаємо». (Мелодія «Ласкаво просимо»).

Сьогодні ми зібралися на свято,

До нього готувалися усі.

Щасливі, що у залі мами й тати,

Й гості, що запрошували ми.

Приспів:

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо —

Весь –1-В клас щиро промовля,

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо —

Хай щастям наша повниться сім'я.

2. Ви за столи святковії сідайте,

Ми пісню заспіваєм щиро вам,

Ми вдячні, що прийшли ми всі на свято,

Тож веселитись можна усім нам.

Хай це родинне свято в нашім класі,

Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

Бо найщасливіша у світі та людина,

Що друзів має поряд, повсякчас.

Діти.

Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

ї як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселкове.

Вчитель. Так, любі діти, батько й мати — найрідніші, найближчі кожному з

нас люди. Від них ми одержує життя. Тому й зібралися сьогодні на

родинному святі, яке має таку гарну назву «Шануй батька й неньку». Щоб у

нашому шкільному родинному колі відчути тепло, ласку, строгість, увагу

найрідніших вам людей — тата й мами. Бо в народі кажуть: «Хто батьків

мас, той в добрі зростає».

Пісня «Родинне коло» (співають діти й пританцьовують)

Діти.

Батьки і діти, діти і батьки.

Нероздільне і одвічне коло.

Ми засіваємо життєве поле,

І не на день минулий — на віки.

Бо наша кров пульсує в їхній долі.

Батьки і діти, діти і батьки.

— Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам

співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати

черевики, защеплювати ґудзики.

Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють;

Мати — привчає нас до роботи і акуратності.

А батько до господарства і спритності.

— І де б ми не були, завжди повинні пам'ятати про своїх матусь і

татусів. Прийти, допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їхніх

натруджених рук.

Пісня «Ми співаєм пісеньку» (сл. і муз. Максимчук М.І).

Ми співаєм пісеньку —

Це про вас, рідненькі.

Дуже, дуже любимо

Ми вас, дорогенькі.

Приспів:

Мамі посміхнусь,

Татусеві посміхнусь,

І до мами і до татка;

Як зайчатко пригорнусь.

2. Ви про нас турбуєтесь,

Рідні дорогенькі.

Будем дуже вдячні вам

Все життя, рідненькі.

Матусенька з татусеньком

Вчать, як в світі жити.

Рідну землю шанувати

І Бога хвалити.

Дитина. Дедьо, батько, тато, татко, татусь!

— Чому татусь?

Легенда розповідає так: «Давно колись до молодої матері навідувалась

лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім'я Тато. Гарненький

хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] Вчитель. Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти — говорить

українська народна мудрість. «Старість неминуча, смерть невблаганна,

перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна

дім зберегти, як від вогню. І не залежить не тільки від батьків, а й від

самих дітей»,.(В. О, Сухомлинський)

Група батьків виконують пісню «Батько й мати».

Діти.

І коли згрубіла наша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей.

Бережіте їх від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла.

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Коли зміцніють крила, щоб літати.

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигай добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Група батьків виконують пісню «Смерекова хата».

Вчитель. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, не слово

«МАМА». І недаремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою,

є мама.

До .речі, у багатьох мовах світу слово «мама» починається літерою «М».

Діти.

Мама — румунська, російська, українська.

майка — болгарська,

матка — польська,

міттер — грецька,

медер — шведська,

мадре — іспанська,

муттер — німецька,

—мам — португальська,

мазер — англійська.

– Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще

увібрало в себе це дивовижне слово.

– Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця,

допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла

перші слова. Все найкраще, що є в нас, все від неї, від рідної неньки.

Вчитель. Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов; і ласка, повага

вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює

життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранять материнське серце,

викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі;

засніжують голову сивиною. • Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди

б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні.

пороги.

Діти.

— Пробач мені, лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкавії очі твої.

— Пробач .мені рідна, хороша.

За біль, що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

— Як виросту, мамочко, мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й. турботу твою.

— В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

— А ви, дорогі татусі, запросіть наших мам на вальс. Діти виконують

«Пісня про маму» (Скільки в мами сонця...), а батьки парами танцюють.

Вчитель. Всі старанно готуватися до свята. Свою любов і повагу до вас,

батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу «За що я

люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони».

Я люблю своїх батьків за те, що вони прикладають всі старання, щоб я

росла вихованою, привчають вишивати і пекти. Я своїх батьків шаную.

Мене батьки вчать

Я люблю свою маму за те, що вона добра, лагідна, смачну їжу готує, а

тато вчить майструвати.

Люблю маму за її ласку і смачну їжу. Тата — бо допомагає у навчанні.

Я люблю батьки за те, що вони ласкаві, вміють простити мої провини,

працьовиті і дбайливі.

.Мама вчить мене акуратності, тато — спритності у роботі. Батьки хочуть;

щоб я була щаслива й вихована.

Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.

Діти. Дорогі мами й тата! Хоч ми. ще маленькі, та в нас є теж свої

бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться

відповідати на ваше «Чому?»

Вірш «Батьки «чомучки»

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають —

Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне «Чому» й «Чому».

Ти чому образив Віту?

А чому отримав двійку?

А чому прийшов так пізно?

Та чому в шкарпетках дірка?

Ти чому такий непослух?

А чому не стелиш постіль?

Ти чому це вірш не вчиш?

А чому портфель без ручки?

—І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

А.Костецький

Вчитель. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки

пограємося і позмагаємося. Але не забудьте, ви потішні бути рухливі,

активні, затяті і усміхнені.

Конкурс 1. Казковий (без підготовки для всіх батьків).

Назвіть головних героїв казки «Колобок».

Скільки героїв у казці «Рукавичка»?

Якими словами починається казка «Ріпка»'?

Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре

говорити?

(«Курочка Ряба»)

Хто «битий не биту везе»?

(«Лцсичка-сестричка і Вовк-панібрат»)

Конкурс 2. Пісенний (беруть участь мами й діти).

Переспівки дитячих пісень.

Конкурс 3. Будь уважний! (беруть участі, тати).

Вчитель називає дату народження діатипі, а батьки мають відповісти чия

це дитина.

Конкурс 4. Впізнай! (беруть участь мами).

Впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами, із зав'язаними очима

мають відгадати.

Конкурс 5. Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).

Конкурс 6. Перекличка.

Діти називають, батьків лагідними словами, а батьки — дітей.

Конкурс 7. Танцювальний (беруть участь батьки і діти).

Танець «Маленькі каченята».

Вчитель. Існує така думка: «Якщо твої плани розраховано на рік — сій

жито, якщо на десятиріччя -- саджай дерева, якщо на віки — виховуй

дітей».

Задумаймося над цими словами.

Звучить приспів пісні «Родина», вчитель під звучання музики промовляє:

Прийшов час закінчувати нам свято,

Ми вдячні всім, хто з нами тут.

Бажаєм щастя вам, здоров'я, радості багато,

Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.

Святково прибраний зал. Діти тут одягнуті в костюми. Парти та крісла розставлені по периметру. На свято запрошені батьки — татусі й дідусі. Звучить пісня, у виконанні О. Білозір «Ой зелене жито, зелене…». Батьки входять у приміщення і сідають на крісла. На середину виходять три учні).