
- •Міністерство освіти і науки україни кіровоградський державний педагогічний університет імені володимира винниченка
- •Курсова робота
- •Розділ 1. Огляд літератури
- •1.2. Вплив куріння на організм людини
- •1.3. Пасивне куріння. Міфи про пасивне куріння
- •Розділ 2. Результати досліджень та їх аналіз
- •Практичні рекомендації
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
Розділ 2. Результати досліджень та їх аналіз
Спираючись на поставлені переді мною завдання, а саме, здійснити аналіз впливу на організм тютюнового диму і шкідливих речовин які містяться в ньому, було проведено анкетування та опитування учнів 5-11 класів Володимирівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Могутненської ЗШ І-ІІІ ступенів та Олексіївської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської області Кіровоградського району.
Отже, за спеціально створеними анкетами в школах проводилося анонімне анкетування 142 підлітків (47 осіб навчаються в Володимирівській ЗШ, 48 – в Могутненській ЗШ, 47 – в Олексіївській ЗШ), з них 78 дівчат (28 дівчат навчаються в Володимирівській ЗШ, 26 – в Могутненській ЗШ, 24 – в Олексіївській ЗШ) та 64 хлопчика (19 хлопчиків навчаються в Володимирівській ЗШ, 22 – в Могутненській ЗШ, 23 – в Олексіївській ЗШ. Анкета розроблена з питань, які допоможуть нам зрозуміти причини такої розповсюдженості паління серед підлітків, а також їхнє відношення до куріння ( Додаток А).
Дослідження причин і наслідків початку куріння підлітків. Аналіз анкет показав наступне: ставлення до паління в учнів однозначно негативне, але більшість з них вже пробували палити. Через анкетування я вияснила що однією з причин є поганий приклад батьків-курців. Дані дослідження «Кількість дітей які пробували курити в залежності від того курять батьки чи ні» наведено нижче у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика дітей стосовно паління
Зміст питання |
В сім’ї є курці, |
В сім’ї є колишній курець |
Батьки не курять |
Пробували курити |
54 особи (66%) |
7 осіб (63%) |
19 осіб (41%) |
Взагалі не пробували курити |
29 осіб (34%) |
5 осіб (37%) |
28 осіб (59%) |
Графічно це має наступний вигляд:
Діаграма 2.1. Характеристика дітей стосовно паління.
Також спостерігається залежність початку куріння серед підлітків від батьків. Всього для цього аналізу використано 142 анкети, з яких 64 належать хлопчикам і 78 – дівчаткам. Середній вік початку куріння серед хлопчиків і дівчаток загалом для сімей в яких є хоча б один активний курець становить 11,1 років, для сімей в яких є хоча б один колишній активний курець становить 11,4 роки, для дітей в яких батьки не курять цей вік становить 12,2 роки.
Стосовно хлопчиків і дівчаток окремо можна сказати, що перші починають раніше курити, оскільки вік хлопчиків для сімей в яких є хоча б один активний курець становить 10,5 років (83 дитини знаходяться в таких сім’ях), для сімей в яких є хоча б один колишній активний курець – 10,7 років (12 дітей знаходяться в таких сім’ях), для дітей в яких батьки не курять – 11,4 років( 47 дітей знаходяться в таких сім’ях). А для дівчаток – серед батьків є хоча б один активний курець цей вік становить 12,1 років, серед батьків є хоча б один колишній активний курець цей вік становить 12,7 років, для осіб в яких батьки не курять цей вік становить 13,4 роки.
Діаграма 2.2. Середній вік початку куріння дітей.
У Володимирівській ЗШ провівши анкетування серед 47 осіб учнів 5-11 класів на запитання «На вашу думку у чому полягає причина поширеності куріння серед підлітків?» в 5 класі (6 осіб) 5 учнів відповіли «модно», 1 – «за прикладом старших»; в 6 класі (11 осіб) 5 учнів відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших», 3 – «від нічого робити», 1 – «не знаю»; в 7 класі (7 осіб) 3 учня відповіли «модно», 2 – «від нічого робити»; в 8 класі (5 осіб) 3 учня відповіли «модно», 1 – «за прикладом старших», 1 – «не знаю»; »; в 9 класі (7 осіб) 5 учнів відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших»; »; в 10 класі (7 осіб) 3 учнів відповіли «модно», 4 – «за прикладом старших»; »; в 11 класі (4 особи) 1 учень відповів «модно», 3 – «за прикладом старших».
Діаграма 2.3. Характеристика відношення дітей Володимирівської школи до куріння.
У Могутненській ЗШ провівши анкетування серед 48 осіб учнів 5-11 класів на запитання «На вашу думку у чому полягає причина поширеності куріння серед підлітків?» в 5 класі (6 осіб) 4 учня відповіли «модно», 1 – «за прикладом старших», 1 – «від нічого робити»; в 6 класі (6 осіб) 3 учня відповіли «модно», 3 – «за прикладом старших»; в 7 класі (9 осіб) 4 учня відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших» 1 – «від нічого робити», 2 – «не знаю»; в 8 класі (5 осіб) 2 учня відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших», 1 – «від нічого робити»; в 9 класі (6 осіб) 2 учня відповіли «модно», 4 – «за прикладом старших»; »; в 10 класі (9 осіб) 6 учнів відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших» 1 – «не знаю»; в 11 класі (7 осіб) 4 учня відповіли «модно», 3 – «за прикладом старших».
Діаграма 2.4. Характеристика відношення дітей Могутненської школи до куріння.
У Олексіївській ЗШ провівши анкетування серед 47 осіб учнів 5-11 класів на запитання «На вашу думку у чому полягає причина поширеності куріння серед підлітків?» в 5 класі (9 осіб) 2 учня відповіли «модно», 4 – «за прикладом старших», 2 – «не знаю»; в 6 класі (5 осіб) 3 учня відповіли «модно», 1 – «від нічого робити», 1 – «не знаю»; в 7 класі (4 особи) 3 учня відповіли «модно», 1 – «за прикладом старших»; в 8 класі (8 осіб) 5 учнів відповіли «модно», 3 – «за прикладом старших»; в 9 класі (7 осіб) 3 учня відповіли «модно», 3 – «за прикладом старших» 1 – «від нічого робити»; в 10 класі (8 осіб) 4 учня відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших» 2 – «від нічого робити»; в 11 класі (6 осіб) 4 учня відповіли «модно», 2 – «за прикладом старших».
Діаграма 2.5. Характеристика відношення дітей Олексіївської школи до куріння.
Загалом серед опитаних учнів 5-11 класів Володимирівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Могутненської ЗШ І-ІІІ ступенів та Олексіївської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської області Кіровоградського району, а це 142 учня, з них в 5 класі 21 учень, а це 11 дівчаток і 10 хлопців; в 6 класі 22 учня, а це 14 дівчаток і 8 хлопців; в 7 класі 20 учнів, а це 12 дівчаток і 8 хлопців; в 8 класі 18 учнів, а це 8 дівчаток і 10 хлопців; в 9 класі 20 учнів, а це 10 дівчаток і 10 хлопців; в 10 класі 21 учень, а це 13 дівчаток і 11 хлопців; в 11 класі 17 учнів, а це 8 дівчаток і 9 хлопців. На цій діаграмі ми можемо побачити тенденцію зростання куріння серед підлітків з кожним класом загалом і окремо серед дівчат і хлопців.
Графік 2.1. Розподіл кількості курців за класами.
Порівняння частоти серцевих скорочень у дівчаток і хлопчиків із сімей з некурящими і курящими батьками.
Таблиця 2.2
Норма серцевих скорочень у дітей
Вік дитини |
Границі норми (удари за хвилину) |
Середнє значення (удари за хвилину) |
Від 8 до 10 років |
68 — 108 |
88 |
Від 10 до 12 років |
60 — 100 |
80 |
Від 12 до 15 років |
55 — 95 |
75 |
Зміна цього показника помітно спостерігаються в дитячому віці. Наприклад, серцевий м'яз новонародженої дитини б'ється в два рази швидше, ніж в юнацькому віці. З часом показник частоти пульсу помітно зменшується і до 16 років виходить на рівень показника дорослої людини. Але якщо дитина піддавалася впливу тютюнового диму частота серцевих скорочень (ЧСС) може підвищуватися з віком а не понижуватися як це відбувається в нормі.
Для порівняння ЧСС у дівчаток і хлопчиків із сімей з некурящими і курящими батьками було взято 41 учня з 10-11 клас, з них 27 осіб в яких діти піддавалися впливу тютюнового диму ( 14 хлопчиків і 13 дівчаток), 14 осіб які ніяким чином не піддавалися впливу тютюнового диму від батьків (6 хлопчиків і 8 дівчаток).
У дівчат з некурящих сімей середнє значення ЧСС становить 72 ударів за хвилину, а у дівчат з курящих сімей середнє значення ЧСС становить 86 ударів за хвилину.
У хлопців з некурящих сімей середнє значення ЧСС становить 70 ударів за хвилину, а у хлопців з курящих сімей середнє значення ЧСС становить 83 ударів за хвилину.
Діаграма 2.6. порівняння частоти серцевих скорочень у дівчаток і хлопчиків із сімей з некурящими і курящими батьками.
Поширення куріння серед осіб різного віку і статі.
Анкетування проводилось серед 60 осіб різного віку (Додаток Б). В кожній віковій категорії по 12 осіб, 6 – чоловічої статі, 6 – жіночої статі. В першій віковій категорії від 18 до 24 років 52% чоловіків і 19% жінок курять, в другій віковій категорії від 25 до 34 років 49% чоловіків і 28% жінок курять, в третій віковій категорії від 35 до 44 років 44% чоловіків і 17% жінок курять, в четвертій віковій категорії від 45 до 54 років 42% чоловіків і 11% жінок курять, і в п’ятій віковій категорії від 55 до 64 років 31% чоловіків і 5% жінок курять.
Діаграма 2.7. Поширення куріння серед осіб різного віку і статі (%).