Тема 2.2 риторика і мистецтво презентації
План
Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
Мистецтво аргументації.
Презентація як різновид публічного мовлення.
Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
Студенти повинні знати:
особливості комунікативно-мовленнєвих ситуацій, характерних для фахової діяльності;
закономірності логіки мовлення;
основні види ораторських промов;
професійно значущі мовленнєві жанри;
основні прийоми удосконалення майстерності мовлення.
Студенти повинні уміти:
будувати розгорнутий монолог з фахової проблематики;
застосовувати основні закони риторики під час професійного спілкування;
створювати максимально ефективну композицію промови;
логічно правильно, точно, етично й емоційно висловлювати думку відповідно до змісту, умов комунікації й адресата, прагнучи при цьому виробити індивідуальний стиль.
Ключові поняття: риторика, доповідь, промова, виступ, повідомлення, архітектоніка виступу, презентація, аргументація, доведення, спростування, відкриті/закриті запитання.
Рекомендована література
Вагапова Д. X. Риторика в интеллектуальных играх и тренингах. -М.: Цитадель, 1999.
Вандишев В. М. Риторика: екскурс в історію вчень і понять : Навч. посіб.-К: Кондор, 2003.
Гандапас Р. Учимся выступать публично (видеофильм) // http://www.ra-dislavgandapas.com
Карнеги Д. Как выработать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – Днепропетровск: Титул, 1996.
Когут О.І. Основи ораторського мистецтва : Практикум. – Тернопіль: Астон, 2005.
Корнилова Е.Н. Риторика – искусство убеждать. – М., 1998.
Кунь 3. Риторичний словник. – К.: Рідна мова, 1997.
Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика : Навчальний посібник.- К.: Вища школа, 2003.
Меш Г. Ш. 10 уроків ораторської майстерності тим, хто вчиться виступати публічно. – К., 1993.
Сагач Г. М. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації : Навч. посіб. – К.: Зоря, 2003.
Сагач Г.М. Золотослів : Навч. посіб. для середніх і вищих навч. закладів. – К: Райдуга, 1993.
Таранов П. С. Искусство риторики : Универсальное пособие для умения говорить красиво и убедительно. – Симферополь, 2001.
Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Політвидав України, 1986.
Чмут Т.К., Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування : Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003.
Чулінда Л.Т. Риторична майстерність. – К., 2000.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами мало не поета, пам 'яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих акторів.
Цицерон
Вправа 1. Установіть відповідність між словами й описовими тлумаченнями їхніх значень.
Одіозний, амбіція, корифей, еклектика, дефініція, лапідарний, сентенція, аналогія, анахронізм.
Гонор, самолюбство, честолюбство; стисле логічне визначення поняття; короткий, стислий, але чіткий і ясний; вислів повчального характеру, коротке напучення; подібність, застаріле, пережиткове явище; схожість між предметами, явищами, поняттями; неприємний, небажаний, ненависний, неприйнятний; провідний, видатний діяч науки, мистецтва; відсутність оригінальності й самостійності.
Вправа 2. Запишіть словосполучення, добираючи можливі синоніми до виділених слів.
Надзвичайне враження, надзвичайні здібності, надзвичайний обід, надзвичайно гарний, надзвичайно схвильований, надзвичайно гарячий.
Вправа 3. Навівши переконливі аргументи, спростуйте або заперечте тезу Івана Огієнка: «Кожний учитель – якого б фаху він не був – мусить досконало знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис. Не вільно вчителеві виправдовувати свого незнання рідної мови не фаховістю».
Вправа 4. Як можна обґрунтувати або заперечити рекомендацію «В Україні спілкуватися з іноземцями українською мовою (звісно, якщо вони нею хоч трохи володіють), а за кордоном – мовою країни перебування»?
Вправа 5. Підготуйте промову з теми «Український молодіжний сленг», застосовуючи тактики контрастивного аналізу, вказівки на перспективу, обґрунтованих оцінок.
Вправа 6. Підготуйте і виголосіть 3-хвилинну інформаційну промову "Мовні засоби переконання", послуговуючись прийомами створення проблемної ситуації, позначного відступу від теми, висунення несподівано нових гіпотез, припущень.
Вправа 7. Подані речення ускладніть відокремленими членами з метою розширення інформації.
1 .Думки філософа Г. Сковороди про «сродну працю» актуальні дотепер. 2. Граматика характеризується більшою непроникливістю для чужомовних впливів. 3. Мова бере участь у творенні людини. 4. Освіта України на сучасному етапі розвитку виходить на якісно новий щабель. 5. Кожен мовець повинен виробити звичку свідомо аналізувати свою мову. 6. Важливе значення має тон, інтонація, темп мовлення.
Вправа 8. Сформулюйте поради недосвідченому промовцеві «Як готуватися до виступу з науковою доповіддю».
Вправа 9. Перекладіть фразеологізми українською мовою, поясніть їх значення. З трьома (за вибором) складіть речення з відокремленими обставинами, означеннями, додатками. Яку функцію виконують фразеологізми в мовленні?
Краеугольный камень, крылатые слова, без изюминки, притча во языцех, ярмарка тщеславия, бразды правления, попасть впросак, держать ухо востро, зеленая улица, убить время.
Вправа 10. Прочитайте тест, дотримуючись правил інтонаційного передавання змістового навантаження й авторського бачення. Визначте, які способи аргументації застосували співрозмовники, який з них, на вашу думку, більш переконливий. Напишіть оповідання (нарис, есе, замальовку, вірш), у якому б усі слова починалися з однієї літери.
Історія однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця
Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році. У купе першого класу швидкого потяга «Львів – Відень» їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем. Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.
Почав англієць: «Англія – це країна великих завойовників і мореплавців, які славу англійської мови рознесли цілим світом. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Діккенса й інших великих літераторів і науковців. Отже, їй належить світове майбутнє». «Ніколи! – гордо заявив німець.- Німецька – мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, вона має світове значення».
Італієць усміхнувся і тихо промовив: «Панове, ви не маєте рації. Італійська – це мова сонячної Італії, музики та кохання, а про кохання мріє кожен. Мелодійною італійською мовою написані найкращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті й інших великих італійців. Тому італійській мові належить бути провідною у світі».
Українець довго думав, нарешті промовив: «Я не вірю у світову мову. Хто домагався цього, потім гірко розчаровувався. Йдеться про те, яке місце відводять моїй мові поміж ваших народів. Я також міг би сказати, що українська – мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, геніального поета Тараса Шевченка. Це лірична мова найкращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, нашого філософа-мислителя Івана Франка, який вільно володів 14 мовами, зокрема і похваленими тут. Проте рідною, а отже, найбільш дорогою, Франко вважав українську... Нашою мовою звучать понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих... Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов. Чи могли би ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?» «Ні». «Ні». «Ні. Це неможливо!» – відповіли англієць, німець й італієць.
«Вашими мовами це неможливо, а українською – зовсім просто. Назвіть якусь літеру!» – звернувся Костів до німця. «Нехай це буде літера „П",- відповів той.
«Добре. Оповідання називатиметься „Перший поцілунок": «Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: „Приїздіть, Павле Петровичу,- писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич,- погостюєте, повеселитеся". Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони – приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліни Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора -попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під іючсричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски по-нуииць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про Панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю Підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ... Порослий папороттю Прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними Пахощами; Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем пла-і ІМОМ, Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь Перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати».
v купе зааплодували, і всі визнали: милозвучна, багата українська житиме нічно поміж інших мов світу. Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. «Ну, а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він.- Скажімо, літеру „С?"».- «Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова починаються на „С" і передаватимуть стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, прошу послухати:
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток, срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх Сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
Сонно сиплються сніжинки.
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки -
Спить самотній сад.
«Геніально! Незрівнянно!» – вигукнули англієць та італієць. Потім усі замовкли. Говорити не було потреби (3 посібн.),
Вправа 11. Прочитайте текст. Поширте речення відокремленими конструкціями. Простежте, які смислові й стилістичні відтінки при цьому з'являються.
Нині традиційне уявлення про грамотну людину з мовного погляду поволі змінюється, розширюється. Немало з нас уже відчули на собі, що тепер замало писати без орфографічних, пунктуаційних, граматичних помилок, замало поєднувати логічність із образністю викладу, навіть замало мати тонке відчуті я слова, стилю тощо. Все більш актуальним стає вміння писати і говорити при родною, неупослідженою, незрусифікованою українською мовою (3 жури.).
Вправа 12. Замініть слова на евфемізми – слова чи вислови, що за певних умов служать для заміни тих позначень, які видаються мовцеві непристойним або небажаними, неввічливими, надто різкими. Наприклад: померти- спочити в Бозі, відійти у вічність.
Старий, безвідповідальний, дешева річ, ненадійний, низький, товстий, боягуз, грубий, він не гарний і мені не подобається, спокушати, некмітлива людина, дуже повільно.
Вправа 13. Перефразуйте звороти з дієприкметниками, уникаючи кальки. Укажіть, у який спосіб досягли поставленої мети.
Зникаючий вид, скисаюче молоко, вимірюючий прилад, підбадьорюючий тон, потрясаючий ефект, заспокоюючий засіб, рухаюча сила, настуваючий рік, скускаючий прилад, виконуючий обов'язки, колекціонуючий марки, оточуючуючі слова, бесідуюча пара, гальмуючий прилад, зростаючий тиск, танцюючі діти, водоплаваючі птахи.
Вправа 14. Поясніть значення слів. З п'ятьма складіть речення публіцистичного стилю.
Креативний, картатий, крислатий, звитяжний, маргінальний, дескриптивний, наративний, розлогий.
Вправа 15. Поставте необхідні розділові знаки, поясніть їх вживання. Виділене речення трансформуйте, зберігши зміст.
1.Говорити багато й добре є дар гострого розуму говорити мало й добре є властивістю мудрого говорити багато й погано означає дурня говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф. Ларошфуко). 2. Оратором достойним уваги є той хто користується словом для думок а думкою для істини й доброчесності (Ф. Фе-нелон). З. Держави встановлюючи певні відносини між; собою мають спілкуватися на користь своєму престижу та національній гідності з урахуванням таких принципів поваги до суверенітету рівності територіальної цілісності невтручання у внутрішні справи одна одної (3 підруч.). 4. Істинне красномовство на думку Ф. Ларошфуко це вміння сказати все що треба і не більше ніж треба (3 посіб.).
Вправа 16. Підготуйте повідомлення «Закони логіки», скориставшись навчальним посібником Мацько Л.І., Мацько О. М. Риторика. - К.: Вища школа, 2003. - С. 118-126. Запишіть різні типи запитань: провокаційне запитання, запитання-думка, уточнювальне запитання, запит на додаткову інформацію, нбудовані запитання.
Вправа 17. Підготуйте усне повідомлення, дібравши потрібний матеріал дми розкриття запропонованої теми з тексту наукового стилю. Скористайтеся такими порадами:
Складіть план (складний) майбутнього повідомлення.
Виберіть з тексту матеріал, який допоможе розкрити тему вашого повідомлення.
Продумайте композицію висловлювання (тип мовлення чи поєднання різних типів).
Доберіть слова та речення для зв'язку частин тексту.
Випишіть слова-терміни, поясніть їхнє значення.
Вправа 18. До поданий слів доберіть синоніми і утворіть з ними словосполучення або речення фахового спрямування.
Типовий, типовий, прошу, прошу, переїзд, переїзд, вигода, вигода, об'єднання, об'єднання, мета, мета, пересічний, пересічний, поділ, поділ.
БЛОК
ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ
Риторична компетенція складається із сукупності умінь спілкуватися і впливати на співрозмовника. Кожне уміння може розглядатися як сукупність інтелектуальних і практичних дій, цілеспрямованих і взаємозалежних, виконуваних у певній послідовності.
З посібника
Завдання 1. Укладіть словник основних риторичних термінів, послуговуючись лексикографічною працею Кунь 3. Риторичний словник. – К.: Рідна мова, 1997.
Завдання 2. Користуючись посібником Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. 2-е вид. - К.: Політвидав України, 1989, підготуйтесь до виступу за обраною темою.
Передусім зміст та етика розмови. Голос і слух – посередники у встановленні зв'язків з навколишнім світом.
Вибір слів. Упорядкування мови.
Поза, жести, міміка людини під час мовлення. Встановлення контактів.
Як привернути й утримати увагу слухачів. Особистість мовця.
Чого треба уникати. Навчіться розуміти мову без слів.
Вміння переконувати.
Мета розмови. Стосунки між людьми у світлі досягнень психології.
Початок, головна частина й закінчення виступу. На першому місці -слухачі.
Виклад. Стиль і мовний рівень виступу. Власне виступ.
Завдання 3. Підготуйте наукову доповідь з проблем свого фаху, використовуючи логічну аргументацію. Зробіть риторичний аналіз промови за схемою.
Схема риторичного аналізу промови
Як оратор сформував тему, мету, представив предмет?
Яка композиція (вступ, основна, заключна частини) тексту і як вона спрямована на досягнення мети?
Монолог, діалог, полілог.
Логічність, послідовність і доцільність побудови промови.
Як сформульовано тези, наскільки вдало вибрано тип аргументації та види доказів?
Образна система тексту. Ключові слова.
Характеристика засобів милозвучності: евфонічні чергування голосних і приголосних; вимовна легкість (повноголосся, подовження, спрощення).
Засоби активізації уваги слухачів.
Завдання 4. Доберіть і запишіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити такі
думки:
1. Людина відчуває свій обов'язок лише тоді, коли вона вільна (А. Бергсон). 2. Свобода – це воля до особистої відповідальності (Ф. Ніцше). 3. Світ належить тим, хто вміє хотіти (Д.Донцов).
Завдання 5. Складіть цитатний план до теми «Мовленнєва комунікація у фаховій діяльності». Подумайте, у якій послідовності варто розташувати вислови видатних людей.
Завдання 6. Запишіть типові орфоепічні, граматичні, лексичні, стилістичні помилки, які допускають в українському мовлення суспільні діячі, політики.
Завдання 7. Підготуйте кілька виступів на одну тему, але різних за метою, наприклад, інформаційний виступ, рекламний, критичний. Що різнить ці виступи?
Завдання 8. Підготуйтеся до тренінгу «Мистецтво презентації».
Раніше вождями народів були із полководців, нині вождями стають ті, хто уміє красиво говорити.
Аристотель
Напишіть промову, створіть за допомоги Power Point презентацію, яка б допомогла вам зацікавити, привернути увагу аудиторії. Під час тренінгу будьте готові аналізувати публічні виступи ваших однокурсників за критеріями, запропонованими нижче.
Основні критерії оцінювання публічної промови: обізнаність промовця з нибраної теми; точне, цікаве формулювання назви теми: чинник актуальності і новизни теми: ефективність вступу; інформаційна свіжість; логічність розпитку теми; аргументація основних положень; контраргументація; наочність; Контакт з аудиторією; засоби активізації уваги слухачів; мистецтво цитування; прийоми драматизації виступу; поведінка оратора; стилістична виразність виступу; техніка і культура мовлення; засоби художнього мовлення; ифористичність мовлення; інтонаційна різноманітність; елементи театралі-ІВЦІЇ; гумор; цікаві приклади тощо.
Критерії аналізу публічного виступу
І. Оцінювання з погляду культури української мови:
Чи достатній лексичний запас промовця, чи є в його мовлення тавтологія або плеоназм?
Чи дотримується мовець граматичних, орфоепічних, стилістичних норм?
Чи завжди контекстуально виправданим є вживання слів іншомовного походження?
Наскільки оратор точний у виборі слів?
Чи достатньо зрозуміла, доступна його промова?
II. Оцінювання з погляду мислення:
Наскільки змістовним є виступ?
Чи переконлива запропонована аргументація?
Чи логічно побудовано промову, розгорнуто тези?
III. Оцінювання з погляду володіння риторичними навичками, уміннями і прийомами:
Чи уміє промовець доводити, знаходити переконливі аргументи?
Чи володіє прийомами переконання?
Чи послуговується доповідач ораторськими прийомами зацікавлення і утримання уваги слухачів?
IV. Критерії оцінювання публічного виступу:
Вдалий початок виступу.
Драматизм викладу.
Доречні приклади, ілюстрації.
Адекватність мови і стилю виступу.
Успішне завершення виступу.
Дотримання регламенту.
Цікавий виклад теми.
Оригінальність стилю викладу.
Зрозумілість основної думки виступу.
Переконливість промови.
Завдання слухачам-експертам
У чому полягає актуальність і новизна розкритої оратором теми? Яку нову інформацію він повідомляє слухачам? Наскільки вона цікава? Яке співвідношення між «важливим» і «цікавим» у повідомленні? Як доповідач опирається на знання, відомі слухачам?
Скільки питань містить виступ? Чи достатньо цих питань для максимального розкриття теми? Яку ще інформацію доцільно було б використати у промові з цієї теми?
Чи є у промові питання, що не мають однозначної відповіді, які мають проблемний характер? Чи визначена автором концепція і наскільки вона реалізована у доповіді?
Як доповідач враховує особливості усного мовлення: довжина фрази, повторення з метою акцентувати увагу слухачів на «важливому», уточнювальні звороти?
Як оратор володіє майстерністю імпровізації? Чи демонструє він слухачам процес зародження і розвитку думки, чи відтворює завчений текст?
Яка основна думка? Наскільки вона послідовно реалізується у промові? Як співвідносяться основна думка, завдання і назва повідомлення?
Як оратор спілкується зі слухачами? Які прийоми він використовує для того, щоб зосередити їх увагу, викликати інтерес до теми і змісту, допомогти зрозуміти основну думку?
У якому стилі витримано виступ? Які мовні засоби цього стилю використовує автор? Наведіть приклади.
Схарактеризуйте правильність мовлення оратора, її відповідність нормам сучасної української літературної мови.
Завдання 9. Прочитайте рекомендації Ф.Прокоповича про складання промов. Напишіть і виголосіть власну вітальну промову, використовуючи відомі вам риторичні фігури.
Рекомендації Ф. Прокоповича щодо складання промов
Похвала особам. Основні джерела винайдення думки в похвальних промовах на честь особи, на думку Феофана Прокоповича, такі:
природа людини, яка охоплює тіло й душу, причому перевага надається чеснотам душі (снага розуму, пам'ять, міркування, знання); доля особи – включає в себе достойність роду, знаменитість і славу пращурів, могутність, багатство, силу, почесті, споріднення й дружбу з визначними мужами, начальниками;
навчання – показує рівень знань особи: де, як, у кого виховувалась особа, кого мала наставниками, де була проведена юність, якими науками і мистецтвами займалась особа; яких мала друзів, яких суперників; чи перевершувала їх талантами, похвалами, пильністю; вчинки, дії особи;
• у похвальних промовах на честь народів слід описати і пояснити такі моменти: стародавність, славу військових подвигів, приклади визначних людей, закони, здібності, перемоги, тривале панування тощо.
Промова з нагоди дня народження. Під час підготовки промови з певної іші оди рекомендується дотримуватися такого:
промова починається з висловлення радості (наприклад: Особливо святкувати і з найбільшою радістю ми повинні зустрічати день, якого народився той, кого ми любимо, шануємо, поважаємо);
далі наводиться певна аргументація;
ти сам чи держава тішиться з нагоди чийогось народження;
додати мотив: що з цього народження повинна очікувати сім'я або держава (докази будуються на здогадах сильніших чи слабкіших); сильніші докази передбачають згадку про особливості батька, матері (наприклад, у добрих народжуються добрі); перехід до похвали батьків, виокремлення їх високих моральних чеснот (як-от: розважливість, справедливість, поміркованість, щедрість);
підсилення аналогіями, прикладами або викладом причини, чому син зазвичай відтворює подібність як батькового тіла, так і душі; важливим є відчуття міри в аргументації;
завершувати промову варто поривом радості і додати побажання, щоб Бог усе те, на що сподіваємось, довів до щасливого кінця.
Завдання 10. Підготуйте виступи, у яких ви могли б використати такі цитати:
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Наполеон).
Ніколи не думайте, що ви уже все знаєте. І хоч би як високо не оцінили вас, завжди майте мужність сказати про себе: я – неук (І. Павлов).
Любов виникла з любові, і коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю (Г.Сковорода).
Завдання 11. Доберіть і запишіть 3-4 аргументи, щоб підтвердити такі думки: Мати вищу освіту – нині престижно. Поступливість – риса слабкої людини. Добра освіта належно поцінована нині.
Завдання 12. Підготуйте презентацію професії, яку опановуєте в університеті. Скористайтеся навідними питаннями.
Чим приваблює обрана професія?
Що вам відомо про цей фах? (Історичний екскурс)
Наскільки ваша спеціальність важлива, актуальна сьогодні, перспективна?
Які ділові, моральні якості допоможуть вам у професійній діяльності?
Ким ви бачите себе у майбутньому?
Завдання 13. До поданих словосполучень дібрати слова-синоніми.
Ставити питання, давати оцінку, надавати інформацію, узяти в борг, при ймати рішення, надати допомогу, велика кількість варіантів, підвести риску, узяти зобов'язання, вести контроль, нести відповідальність.
Завдання 14. Розкрийте дужки, побудуйте словосполучення з підрядним зв'язком керування. За потреби вживайте прийменники.
Додержати (слово), оволодіти (ситуація), опанувати (професія), зандиїй (шкода), називати (ім'я), ввести (склад), радіти (успіхи), зрадити (принципи І комісія (складання проекту), звернутися (адреса), надсилати (адреса), моїШ І ти (адреса), спілкуватися (Інтернет), згідно (закон), півтора (рік).
БЛОК САМОКОНТРОЛЮ
Ніяке інше вміння, яким може володіти людина, не дасть їй можливості з такою швидкістю зробити кар 'єру і добитися визнання, як вміння добре говорити.
Чонсі М. Деп 'ю.
Запитання на завдання для самоконтролю
Що таке риторика: наука чи мистецтво?
Яку роль відіграє риторика у сучасному світі?
Які типи класифікації публічних виступів вам відомі?
Які цільові установки публічного мовлення?
Що таке аргумент, доказ, доведення в публічному мовленні?
Які вимоги ставляться до сучасного оратора?
Що таке доповідь? З яких частин вона складається?
Як подолати страх перед аудиторією? Запропонуйте свій «рецепт».
Яку з мовних етикетних фраз представлення доповідача ви оберете? Відповідь обгрунтуйте. Запропонуйте власний варіант, а) Дозвольте представити вам відомого юриста Сергія Володимировича Шеховця...; б) Радий познайомити вас із Сергієм Володимировичем Шеховцем, який є автором багатьох наукових праць з проблем боротьби з організованою економічною злочинністю...; в) Знайомтеся – це Сергій Володимирович Шеховець, він представить вам новий законопроект...
10. Розв'яжіть тестові завдання.
1. Вступ промови – це:
а) частина промови, в якій коротко викладаються певні зауваження щодо змісту і мети промови;
б) частина промови, в якій оратор веде слухачів до розуміння основної ідеї промови;
в) чистина промови, в якій оратор подає фактичний матеріал.
2. Головна мета вступу:
а)висловити радість;
б) відрекомендуватись;
в) привернути увагу слухачів до себе і предмета промови.
3. У вступі:
а) встановлюється довіра між оратором і аудиторією;
б) застосовуються різноманітні докази правильності положень;
в) детально розповідається про події, зустрічі.
4. Основне призначення зачину – це:
а) швидке встановлення контакту зі слухачами;
б) показати як певна проблема, подія, факт, явище виглядатиме у перспективі;
в) підбиття підсумків і остаточне формулювання висновків.
5. Конкретна цільова установка – це:
а) чіткий показ слухачам, що оратор збирається говорити;
б) визначення, з якою метою оратор виголошує промову, яку реакцію він хоче викликати у слухачів;
в) визначення ораторських чеснот, на які необхідно буде промовцеві звернути увагу (виявляти).
6. Стиль вступу інформаційної промови має бути:
а) простим;
б) високим;
в) низьким.
7. У вступі оратор повинен:
а) закликати до дії;
б) зіставити події, явища, факти;
в) цікаву інформацію пов'язати з основним положенням теми.
Назвіть, якими етикетними формулами може розпочинатися вступ...
Назвіть види зачинів...
Сформулюйте конкретну цільову установку до будь-якої промови просто і з опрацюванням (опосередковано)...
Частина промови, в якій оратор послідовно розвиває свою думку, веде слухачів до розуміння основної ідеї промови, застосовує різноманітні докази правильності положень, які він висуває, ілюструє їх прикладами, цифрами, наочністю називається:
а) вступом;
б) головною частиною;
в) заключною частиною.
12. Основними елементами головної частини є:
а) виклад і аргументація;
б) виклад від очевидця, роздуми;
в) інтонація, засоби виразності.
13. Виклад будується у формі:
а) диспуту, дискусії, дебатів, полеміки;
б) дотепу, гумору, іронії, порівняння;
в) розповіді, опису, міркуванні, пояснення.
14. Тлумачення викладених фактів, розкриття їх змісту або вираження ставлення до них промовця – це:
а) пояснення;
б) розповідь;
в) міркування.
15. Роздумування вголос, не приховуючи від аудиторії своїх сумнівів, суперечностей, пропозиція разом шукати шлях до істини – це:
а) пояснення;
б) розповідь;
в) міркування.
КУЛЬТУРА УСНОГО ФАХОВОГО СПІЛКУВАННЯ
Особливості усного спілкування.
Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
Функції та види бесід.
Співбесіда з роботодавцем.
Етикет телефонної розмови.
Етичні питання використання мобільних телефонів.
Студенти повинні знати:
особливості усного спілкування, кожної його форми (індивідуальної бесіди, телефонної розмови) ;
стратегії поведінки під час ділової бесіди та телефонної розмови;
як підготуватися до співбесіди з роботодавцем;
• способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
Студенти повинні вміти:
провести індивідуальну бесіду, телефонну розмову;
швидко реагувати на неочікувані запитання, уникати помилок під час співбесіди;
впливати на людей під час безпосереднього спілкування;
бути вихованими, доброзичливими, чесними, а також амбітними.
Ключові поняття: усне спілкування, вплив на людей, індивідуальні та колективні форми спілкування, бесіда, функції та види бесіди, співбесіда з роботодавцем, телефонна розмова.
Рекомендована література
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : Підручник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - С. 191-195.
Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. Как перестать беспокоится и начать жить. - М., 1989.
Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування : Навч. посіб.- К.: Каравела, 2008. – С. 81-109.
Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика : Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. - К: Вежа, 1994. - С 3-100.
Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. - К., 1986.
Чайка Г. Л. Культура ділового спілкування менеджера : Навч. посіб.-К.: Знання, 2005. - С 169-191.
Чмут Т. К. Культура спілкування : Навч. посіб. - Хмельницький, 1999.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : Підручник. - К.: Арій, 2009. - С. 459-470.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Найбільша розкіш на Землі - це розкіш людського спілкування.
Антуан де Сент-Екзюпері
Вправа 1. Прочитайте уважно текст, запишіть у вигляді тез, що означає «добре говорити».
Здатність добре говорити
Успіх чи неуспіх у стосунках з іншими людьми супроводжує нас від народження аж до смерті. На роботі, крім професійної майстерності, величезне знання має наше вміння (чи невміння) встановлювати й підтримувати добрі стосунки з людьми. І однією з важливих передумов їх розвитку є вміння добре говорити.
Для цього недостатньо добре опанувати рідну мову, і зокрема її граматику і словник. Необхідно оволодіти знанням мови з погляду того, щоб говорити завжди тактовно, цікаво, своєю мовою впливати на слухачів, уміти переконати людину або ж просто розважити її, уміти говорити зі знайомими і незнайомими людьми, з молодими й старими, з рівними собі й високопоставленими, з людьми, що симпатизують нам, і з тими, хто проти нас, уміти говорити вдвох, утрьох і в більших групах, навіть перед широким загалом - словом, уміти своєю мовою завоювати прихильність людей (За Іржі Томаном).
Вправа 2. Проведіть гру «Захоплення ініціативи в діалозі». Два учасника сідають у центрі кола. Один зі них починає діалог на професійну тему, а другий повинен переключити співрозмовника на свою тему. Робити це треба ввічливо, але наполегливо.
Вправа 3. Порівняйте професійне спілкування кількох викладачів з метою визначення прийомів установлення зв'язку з аудиторією.
Вправа 4. Прослухайте діалог між ведучим і політиком у програмі «Велика політика» і схарактеризуйте: а) місце і час спілкування; б) форму спілкування; в) мету учасників спілкування; г) ініціативу спілкування; ґ) засоби мовленнєвого етикету; д) типи помилок.
Вправа 5. Змоделюйте бесіду (на вибір): а) між студентом і директором інституту; б) між керівником установи і підлеглим; в) між роботодавцем і особою, що прийшла на співбесіду.
Вправа 6. Прочитайте текст, випишіть із тексту прийоми встановлення контакту із співрозмовником. Якими прийомами Ви найчастіше послуговуєтеся.
Є кілька загальновизначених прийомів, які допомагають встановити контакт із співрозмовником і привернути увагу до себе:
• прийом «ім'я людини найкраща мелодія для неї»;
прийом «дзеркало ставлення» - щирість, посмішка, виявлена повага тощо;
використання компліментів співрозмовникові на тлі антикомпліменту собі;
прийом «уважно і терплячого слухача»;
прийом «інтерес до особистого життя співрозмовника, його проблем, почуттів та переживань» (Г. Чайка).
Вправа 7. Послуговуючись названими у вправі 6 прийомами, змоделюйте бесіду із викладачем на професійну тему.
Вправа 8. Прочитайте поданий нижче діалог під час співбесіди. Чи правильно відповідає претендент на вакантну посаду роботодавцю? Що треба відповідати і як?
Розкажіть, будь ласка, де ви працювали?
Ой, я працювала в багатьох установах.
Можна конкретніше?
Ну, не знаю... А що вам потрібно?
А що ви умієте?
Я все умію...
Вправа 9. Дайте письмові відповіді на нестандартні запитання.
Що ви будете ще робити сьогодні?
За що вас критикували востаннє?
Опишіть, будь ласка, ідеального керівника.
Які з поставлених обов'язків ви виконуєте успішно?
Ви найчастіше погоджуєтесь чи сперечаєтесь? Чому?
Назвіть три ситуації, коли не досягли успіху?
Вправа 10. За поданим зразком продовжіть перелік причин дискваліфікації. Незначний досвід роботи, очікування високої заробітної платні.
Вправа 11. Змоделюйте та запишіть бесіду між особою, що влаштовується на роботу та роботодавцем.
Вправа 12. Зредагуйте телефонну розмову, правильний варіант запишіть.
Ало! Це хто?
Москаленко. А вам хто треба?
Директор школи. Я не знаю як його ім'я і по батькові. А хто це дзвонить?
Анатолій Засядько.
А ви хто такий?
Я - вчитель математики. Хотів би працювати у вашій школі.
Директорові ніколи з вами говорити.
Вправа 13. Змоделюйте типову ситуацію ділової телефонної розмови:
а) телефонуєте ви;
б) телефонують вам.
Вправа 14. Виберіть із дужок один із варіантів слова. Поясніть, чим Ви керувалися при цьому.
Під час бесіди слід контролювати психологічний стан як свій, так (і, й) співрозмовника. Якщо хтось (із, з, зі) учасників спілкування збуджується, то варто дати йому можливість заспокоїтися, (і, й) тільки після цього продовжувати бесіду. Результат бесіди не завжди може задовольнити обох співрозмовників, бо наслідком обговорення може стати (й, і) «так», (і, й) «ні». Наприкінці бесіди доцільно висловити сподівання на подальше співробітництво, подати себе так, щоб залишити (в, у) співрозмовника добру згадку про себе. Прощаючись, бажано поводитися так, щоб між співрозмовником виникло почуття «ми».
Звичайно, процес перебігу бесіди залежить від індивідуальних особливостей співрозмовників, їх (у, в)міння взаємодіяти відповідно до етичних вимог (ф, і) психологічних механізмів спілкування та відповідної (бажано гуманістичної) установи на результат бесіди (й, і) співрозмовника. Тому для ефективного ведення ділової бесіди важливо розвивати (у, в) собі такі риси: комунікативні (зокрема, віру в себе, ввічливість, життєрадісність, позитивне ставлення до критики, тактовність); робочі (зокрема, старанність, ініціативність, добру пам'ять, адаптивність, правдивість) (3 посібника).
Вправа 15. Утворіть словосполучення від поданих попарно слів. Яку функцію вони виконуватимуть?
Зв'язок - у зв'язку, мета - з метою, протяг - протягом, результат - у результаті, рахунок - за рахунок.
Взірець: синтаксичний зв'язок - у зв'язку з сімейними обставинами.
БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ
Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати.
Л. Фейхтвангер
Завдання 1. Підготуйтеся до бесіди «Усне спілкування»: запишіть перелік обговорюваних питань.
Завдання 2. Продовжіть перелік реплік і висловлювань, що стимулюють розумову активність під час бесіди
Дуже цікава думка (ідея)...
Правильно, але потрібно конкретизувати...
Завдання 3. Прочитайте уважно поданий нижче текст, підготуйтеся до бесіди: продумайте початок бесіди, перелік можливих запитань і відповідей на них.
Культура слухання
Під час комунікації чергуються промова і слухання, а вміння слухати не менш важливе, ніж уміння промовляти. Однак володіють ним далеко не всі вчителі. Невміння слухати нерідко є основною причиною неефективної педагогічної комунікації, непорозумінь і навіть конфліктів. Часто невміння слухати породжене нестабільністю уваги, відволіканням на власні роздуми, внаслідок чого спотворюється сприйняття змісту повідомлень. Заважає перцептивне перекручування - здатність людини змінювати або взагалі не сприймати інформацію, яка їй видається небезпечною, тривожить, викликає почуття невпевненості, не відповідає уявленню про себе чи картину світу. Якщо, наприклад, людина не хоче, то може не чути критики на свою адресу або не запам'ятати чийогось прохання, виконати яке їй важко.
Слухання є не просто мовчанням, а активною діяльністю, що вимагає уваги. Передують йому бажання почути, інтерес до співрозмовника. Воно забезпечує зворотний зв'язок, інформує про сприйняття співрозмовника. З метою оиолодіння мистецтвом слухання вчитель має вміти підтримувати увагу (спрямованість і стійкість уваги, візуальний контакт), використовувати елементи не-нербального спілкування (погляд, жести, пози), репліки і заохочення, а також ниявляти розуміння і симпатію. Особливо важливе значення мають такі невер-бальні аспекти, як слухання "всім тілом": коли людині цікаво, вона несвідомо повертається обличчям до співрозмовника, нахиляється до нього, встановлює і ним візуальний контакт, тобто концентрує увагу на співрозмовникові.
Слухати і здійснювати вербальний зворотний зв'язок можна по-різному. Основними типами реакцій на мовлення співрозмовника є оцінювання, тлумачення, підтримка, уточнення, чуйність і розуміння. Найчастіше використовують оцінювання, рідше — тлумачення, уточнення, підтримку і розуміння -дуже рідко. Щоб слухання було ефективним, оцінні судження та інтерпретації бажано звести до мінімуму або краще зовсім ними не користуватися, бо це створює ефект "вимірювання" думки, почуттів співрозмовника своїми мірками, порівняння їх зі своєю шкалою цінностей.
Слухання відбувається в нерефлексивній і рефлексивній формах. Нерефлек-сивне (умовно-пасивне) слухання полягає у невтручанні в мову співрозмовника. Попри те, воно активне, тому що потребує належного зосередження вчителя, який виявляє підтримку, заохочення, розуміння за допомоги стислих відповідей, що дає змогу продовжити розмову (репліки: "Так", "Розумію", "Це цікаво", "Продовжуйте ", "Чи можна докладніше? ": невербальні прийоми: доторкання руки, зміна дистанції тощо) Неправильна побудова репліки спричинює порушення контакту Небажаними є фрази "Ну, давай", "Не думаю, що такуже й погано..,".
Нерефлексивне слухання застосовують, коли співрозмовник висловлює ставлення до певної події, прагне обговорити наболілі питання, відчуває себе скривдженим, має труднощі у висловлюванні думок, розв'язує важливу проблему або за потреби стримати емоції в розмові з людиною, яка займає високу посаду. Воно безперспективне й недоцільне, якщо співрозмовник не хоче розмовляти.
Рефлексивне (активне) слухання передбачає активний зворотний зв'язок з метою контролювання точності сприймання інформації, допомагає з'ясувати розуміння почутого. Застосовують його за потреби з'ясувати зміст повідомлення Іноді люди починають розмову зі вступу, не наважуючись братися до головного, оскільки невпевнені в собі. Подоланню цієї проблеми допомагає вміння слухати рефлексивно, тобто з'ясовувати реальний зміст розмови. Під час спілкування використовують такі види рефлексивних відповідей:
з'ясування. Воно проявляється у зверненні до співрозмовника з уточненнями за допомоги відкритих запитань (змушують дати розгорнуту або уточнювальну відповідь) і закритих (вимагають відповіді: "Так", "Ні"). Відкриті запитання доцільніші: "Будь ласка, уточніть це"; "Чи не повторите ще раз?", "Я хочу перевірити, чи правильно тебе зрозумів, будь ласка, повтори ще раз... " та ін.; • перефразування. Така відповідь сприяє уточненню почутої інформації, підсилює розуміння змісту бесіди. Вона полягає в передаванні учневі його ж висловлювань словами вчителя: "Як я зрозумів, ти маєш на увазі. ", "Вигадаєте, що...", "По-іншому, ви вважаєте, що..."; відображення почуттів. Відповідь акцентує на емоційному стані співрозмовника, його ставленні до змісту розмови. Відмінність між почуттями і змістом повідомлення певною мірою відносна, її не завжди можна визначити, якщо співрозмовник побоюється негативної оцінки, приховує своє ставлення до подій, фактів. Демонстрація під час зворотного зв'язку
розуміння переживань співрозмовника допоможе йому краще розібратися у них. Відображаючи почуття учня, учитель демонструє розуміння його стану, виявляє психологічну підтримку. Ефективні при цьому фрази: "Мені здається, що...", "Напевне, ви відчуваєте..."; резюмування. Його застосовують для підсумовування тривалої розмови, поєднання її фрагментів у цілісний контекст формулювання висновків. Типові вступні фрази: "Підсумовуючи сказане вами, можна... ", "Вашою метою, як я зрозумів(ла). є... " тощо. Такі висловлювання свідчать, що вчитель говорить "від себе", демонструє, що це тільки його розуміння, він може помилятися, а тому готовий до перегляду своїх думок, ставлень, оцінок, висновків. Загалом рефлексивне слухання спрямоване на пошук взаєморозуміння, діалог, допомагає конкретизувати зміст спілкування, свідчить про повагу вчителя до учнів, прагнення їх зрозуміти. Використовують його під час з'ясування глибини знань учнів, помилок під час засвоєння матеріалу. У процесі слухання виникають такі труднощі: відволікання уваги (відвернути увагу може все, що є незвичайним чи дратує); висока швидкість розумової діяльності (людина думає в 4 рази швидше, ніж говорить); антипатія до чужих думок (людина більше цінує власні думки); вибірковість уваги (концентрація уваги на тому, що викликає найбільший інтерес); потреба у висловленні репліки (бажання перебити і/чи відповісти співрозмовникові)
Заважають слуханню зовнішні і внутрішні перешкоди. До зовнішніх перешкод слухання відносять: фізичний дискомфорт (спека, холод, утома, головний біль та ін.); різні подразники (телефонні дзвінки, стукіт, гул та ін.); зайнятість думками про інше (зустрічі, справи, термінові повідомлення); заздалегідь підготовлені відповіді; готовність до нудьги (очікування нудьги від спілкування спричинює віддалення від партнера); розмови про себе (заклопотаність собою, власними проблемами); персоналізація (припущення людини, що співрозмовник говорить про неї, обмежує її сприйняття); ставлення до співрозмовника (симпатія або ворожість); недостатньо голосне спілкування, монотонність, занадто швидкий або повільний темп мовлення; зовнішній вигляд, манери співрозмовника; оточення чи пейзаж; тощо. Внутрішні перешкоди слухання пов'язані зі звичками, наприклад самозаглиблюватися, міркувати про щось інше Правильно обрана тактика слухання забезпечує очікувану ефективність комунікативної взаємодії учителя та учнів (З посібника).
Завдання 4. Запишіть у вигляді правил, що не можна ні в якому разі робити, щоб ділова бесіда була ефективною.
Завдання 5. Поясніть, як ви розумієте подане нижче східне прислів'я.
Треба слухати не лише вухами, а й розумом, аби не бути подібним до осла, який, несучи вантаж, знає тільки його тягар, але не відрізняє золото, що дзвенить, від дров, що стукотять.
Завдання 6. Укладіть правила етикетного користування мобільним телефоном.
Завдання 7. Доведіть на конкретних прикладах, що «неправильно вжите слово породжує помилкові судження» (Г. Спенсер).
Завдання 8. Виправте, де потрібно, помилки у поданих словосполученнях.
Рахувати своїм обов'язком, відноситися до обов'язків, не мішай слухати, зайшов на пару хвилин, відпуск через хворобу, надати допомогу, губити мову, губити життя, поступив справедливо, поступив на роботу, поступили заявки.
Завдання 10. Прочитайте діалог (запис телефонної розмови) і вкажіть на його недоліки. Відредагуйте запропонований текст, дотримуючись етикетних правил. Визначте зайві, на вашу думку, репліки.
Це туристичне бюро? -Так.
А Надію можна?
Вона вийшла.
А куди?
Вибачте, не знаю.
Подивіться, може, вона в кабінеті керівника.
Через кілька хвилин розмова продовжується.
Алло. На жаль, її там немає.
Ну добре. Я ще зателефоную.
Завдання 11. Складіть діалог на тему «Телефонна розмова», дотримуючись правил мовленнєвого етикету.
Завдання 12. Сформулюйте правила поведінки під час співбесіди з роботодавцем.
Завдання 13. Сформулюйте відповіді на такі запитання.
Чим Ви найбільше любите займатися?
Опишіть Ваш ідеальний режим роботи.
Запишіть 7 слів, що характеризують ваш характер.
Чим Ви займаєтесь у вільний час?
Яке Ваше найбільше досягнення за межами роботи?
Чому Ви обрали саме цю професію?
Які засоби Ви використовуєте, щоби бути організованими?
Назвіть чотири позитивні риси Вашого характеру.
Назвіть три негативні риси Вашого характеру.
БЛОК САМОКОНТРОЛЮ
Що таке усне спілкування?
Назвіть найважливіші особливості усного спілкування.
Назвіть форми усного фахового спілкування.
Що таке діалог?
Які найхарактерніші ознаки діалогу?
Що таке монолог?
Які виокремлюють форми монологічного мовлення?
Які найважливіші ознаки монологу?
Що таке полілог?
Назвіть головні ознаки полілогу.
Що таке бесіда?
Які функції виконують ділові бесіди?
Які види бесід ви знаєте?
Яких правил треба дотримуватися, щоб досягти успіху під час бесіди?
Що таке телефонна розмова?
Назвіть правила ведення телефонної розмови.
Що таке співбесіда з роботодавцем?
Яку інформацію ви повинні знати про установу, в якій хочете працювати?
На якій запитання треба підготувати відповіді?
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
Діалог і його організація.
Етичні вимоги до спілкування по телефону.
Вербальні й невербальні компоненти діалогу.
Організація полілогу.
Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
Стратегії поведінки під час ділової бесіди.