
- •Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання Зарубіжна література. 5-11 класи (2001)
- •5 Клас (70 год.)
- •1. Міф (6 год.)
- •2. Фольклор (10 год.)
- •3. Літературні казки (21 год.)
- •4. Твори про природу (10 год.)
- •6 Клас (70 год.)
- •1. Міфи і перекази (10 год.)
- •2. Поетичні обробки давніх переказів і легенд (5 год.)
- •3. Байки (5 год.)
- •4. Фантастичні подорожі (7 год.)
- •5. Романтика морських пригод (12 год.)
- •6.Світ дитинства (10год.)
- •7 Клас (70 год.)
- •1. Велич історичного минулого у творах давньої та середньовічної літератури (7 год.)
- •2. Історична тема в художній прозі (10 год.)
- •3. Поетизація давнини й народно-національної стихії в літературній баладі (6год.)
- •4. Тема справедливості й волі в поезії (7 год.)
- •5. Детектив (6 год.)
- •6. Фантастика і романтика (8 год.)
- •7. Гумор та сатира (5 год.)
- •8 Клас (70 год.)
- •1. Література античної доби (2 год.)
- •2. Середньовічна література (6 год.)
- •3. Література доби відродження (13 год.)
- •4. Література XVII ст. (2 год.)
- •5. Література просвітництва (2 год.)
- •6. Література XIX ст. (8 год.)
- •7. Література XX ст. (16 год.)
- •9 Клас (70 год.)
- •1. Найдавніші пам'ятки словесного мистецтва (5 год.)
- •2. Антична література (5 год.)
- •3. Література середньовіччя (4 год.)
- •4. Література доби відродження (6 год.)
- •5. Література XVII ст. (бароко, класицизм) (5 год.)
- •6. Література XVIII ст. (6 год.)
- •7. Література XIX ст. (22 год.)
- •10 Клас (70 год.)
- •1. Соціально-психологічна проза XIX ст. (26 год)
- •2. Поезія середини XIX ст. (9 год.)
- •II. Література на межі XIX - XX ст. (15 год.)
- •1. Поезія (5 год.)
- •2. Розвиток європейської прози на межі XIX- XX ст. (5 год.)
- •3. Оновлення драматургії (4 год.)
- •11 Клас (70 год.)
- •1. Психологічна та лірична проза, вірші
- •2. Модерністська проза на початку XX ст. (4 год.)
- •3. Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку XX ст. (14 год.)
- •4. Проза й драматургія (10 год.)
- •5. Друга світова війна у дзеркалі літератури (9 год.)
- •II. Література другої половини XX ст. (12 год.)
- •1. Проза (5 год.)
- •2. Драматургія (3 год.)
- •3. Література останніх десятиліть XX ст. (4 год.)
2. Розвиток європейської прози на межі XIX- XX ст. (5 год.)
«Портрет Доріана Грея» О. Вайльда або «Пан» Кнута Гамсуна (5 год.)
З англійської літератури
Оскар ВАЙЛЬД (1854 -1900)
«Портрет Доріана Грея»
Життєвий і творчий доробок письменника. Вплив естетизму на формування художнього мислення та поетики О. Вайльда.
«Портрет Доріана Грея» - пам'ятка декадентської доби. Втілення різних аспектів естетизму в образах Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла. Етико-філософський сенс конфлікту краси й моралі. Розкриття краху естетизму в долі Доріана Грея. Реальне і фантастичне у творі. «Естетський» ракурс теми кохання у творі. Символічні значення портрета. Вайльдівські парадокси.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про портрет. [89]
З норвезької літератури
КНУТ ГАМСУН (Кнут Педерсен) (1859 -1952)
Життєвий і творчий шлях письменника.
«Пан». Історія трагічного кохання лейтенанта Глана - «природної людини» кінця XIX ст. Сутність відчуження героя від світу «цивілізації». Переплетіння стихійності життя природи і людських почуттів у творі. Сутність протиставлення кохання Едварди та Єви. Поетичний світ природи. Сенс назви роману; роль міфологічного підтексту.
3. Оновлення драматургії (4 год.)
Культурні, історико-літературні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру: «драма ідей» Г. Ібсена, «драма-дискусія» Б. Шоу, ліро-психологічна драма А. Чехова, символістська драма М. Метерлінка (1 год).
«Ляльковий дім» Г. Ібсена, або «Вишневий сад» А. Чехова, або «Синій птах» М. Метерлінка, або «Пігмаліон» Б. Шоу (3 год.)
З норвезької літератури
Генрік ІБСЕН (1828-1906)
- засновник європейської «нової драматургії», творець «драми ідей». Наближення його драм до проблем звичайного, щоденного буття, глибокий психологізм, новаторство у структурі драматичної дії.
«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії у п'єсі. Показ шляху становлення особистості в долі Нори. Проблема морального максималізму в драмі. Аналітична композиція.
Теорія літератури. Поняття про зовнішню і внутрішню дію, «ібсенізм».
З російської літератури
Антон ЧЕХОВ (1860 - 1904).
Сутність чеховського перевороту в драматургії; відкриття нових можливостей у зображенні на сцені психології людини та плину буденного життя. Розробка нової структури дії: відмова від зовнішньої дії та її єдності, побудова сюжету на основі синхронного розвитку кількох ключових тем, лейтмотивів, настроїв. Новий тип драматичного конфлікту. Переплетіння ліризму та іронії, специфіка підтексту в чеховських п'єсах.
«Вишневий сад» - «лірична комедія» про Росію на зламі століть. Викриття внутрішньої неспроможності всіх форм російського життя. Багатозначність образів, їхній символічний зв'язок з різними часовими верствами: минулим (Ранєвська, Гаєв, Фірс), теперішнім (Лопахін), майбутнім (Аня, Трофимов). Проблеми життєвого вибору інтелігенції на початку XX ст., історичної долі Росії. Символічні значення образу вишневого саду. Асоціативний зв'язок між епізодами та репліками; психологічний і символічний підтекст, функції ремарок.
Теорія літератури. Поняття про ліричну комедію.
З бельгійської літератури
Моріс МЕТЕРЛІНК (1862 - 1949).
Втілення принципів символістської драми в його творчості (концепція «театру мовчання» та її подальше переосмислення, створення «п'єси - бесіди душ»).
«Синій птах» - світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття. Символічний сенс сюжету пошуків Синього птаха та символістська картина світу в п'єсі. Проблеми людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і штучних радощів життя. Образи Тільтіля та Мітіль - символ людства, що робить перші кроки в осягненні сенсу й гармонії буття. Символічні значення образів їхніх супутників. Багатозначність образу Синього птаха. Особливості ремарок.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про символ.
З англійської літератури
Джордж Бернард ШОУ (1856 - 1950)
«Пігмаліон»
- творець соціально-аналітичної «драми-дискусії». Сутичка різних точок зору - основа дії п'єс Шоу. Зображення героя як «носія ідей». Аналітична спрямованість драм. Широке використання парадоксу - засобу дотепного викриття стереотипів мислення й соціального життя, застарілих норм моралі, «провокаційного» залучення глядача до полеміки.
«Пігмаліон» - зразок «драми-дискусії». «Осучаснення» античного міфу в п'єсі Б.Шоу. Демократична спрямованість критики суспільних уявлень про залежність духовного потенціалу людини від умов її народження та виховання. Конфлікт між науковими інтересами Хіггінса та його моральною відповідальністю за долю Елізи - основа полеміки навколо «експерименту над людиною». Сутність духовного переродження Елізи. Своєрідність ремарок. Сутність «відкритого фіналу», засоби комічного в п'єсі.
Міжлітературні зв'язки. Розвиток ідей Г. Ібсена у творчості Б. Шоу. Особливості використання античної міфології у «Пігмаліоні».
Рекомендована література для позакласного читання: Я. Гашек. «Пригоди бравого вояка Швейка» (загальна характеристика з обговоренням окремих розділів); І. Ільф, Є. Петров. «Дванадцять стільців»; С. Лем. «Солярис»; А. і Б. Стругацькі. «Важко бути Богом».
Тематичне оцінювання
УСЬОГО НА ВИВЧЕННЯ КУРСУ - 70 год.
На текстуальне вивчення творів - 50 год.
На уроки розвитку мовлення - 8 год.
На уроки повторення й узагальнення - 2 год.
На уроки позакласного читання - 6 год.
На тематичне оцінювання - 4 год.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 10 КЛАСУ
Учні повинні знати:
- найважливіші відомості про історико-культурну добу;
- основні літературні напрями та течії;
- головні етапи життєвого й творчого шляху письменників;
- сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;
- жанрові особливості прочитаних творів;
- характерні особливості індивідуального стилю письменника;
- основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;
- тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.
Учні повинні вміти:
- вдумливо читати та критично аналізувати програмові твори;
- визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображальні засоби мови;
- характеризувати героїв твору (аналізувати й обговорювати логіку їхніх поглядів і вчинків, їхні уявлення [90]
про сенс життя), розкривати сенс етико-психологічних колізій;
- виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;
- характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;
- порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);
- обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;
- складати простий та складний план власного висловлювання;
- створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;
- складати план та конспект літературно-критичних статей;
- готувати доповідь чи реферат на літературну тему.