Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кыровоградщина 75.doc
Скачиваний:
61
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
2.31 Mб
Скачать

Хід заходу

(Звучить мелодія пісні «Моїй Малій Висці». Виходять ведучі).

1-й ведучий.

Я – з Маловисківського краю,

Що від краю до краю

Білим цвітом оббілений,

Хмільним хмелем обплетений,

Солов’ями оспіваний,

Земляками – поетами.

2-й ведучий.

Я від сонця пекучого,

І від поля пахучого,

І від лугу трункого,

І від Висі стрімкої,

Від синиць і від соколів

Іду, лугами, полями,

Крізь співучі гаї:

Добрий день вам, вищани,

Земляки ви мої!

1-й ведучий. Маловисківщина… Це для мене і мамина колискова, і перший крок по споришевому подвір’ї, і теплий, животворний дотик батькових долонь. Ніде я не смакувала таким запашним хлібом, такою дивовижною водою з місцевого джерела, ніде не зустрічала таких добрих, гостинних людей.

2-й ведучий. І справді, мало дякувати Богу, що народилися і виросли, звили родинні гнізда на цій багатій, прекрасній землі.

(Учениця в українському костюмі на фоні ліричної мелодії декламує вірш В. Бровченка «Земленко моя»).

1-й ведучий.

О, Виско рідна! Ти перлина

Славетної і древньої землі,

Що зветься величаво Україна,

Тут родять щедрі й добрі врожаї,

Дощі рясні ідуть,

Сади буяють,

Найкращі в світі тут пісні лунають.

2-й ведучий. Мала Виска – це місто районного значення, де проживає близько 12 тис. осіб. На території населеного пункту розташовані 7 промислових підприємств, 2 фермерських господарства.

Наша земля дала Україні та світу відомих людей, видатних громадських діячів, учених, письменників, композиторів.

Звання «Почесний громадянин міста Мала Виска» присвоєно:

- Перебийносу Григорію Миколайовичу – Заслуженому учителю України, краєзнавцю;

- Бровченку Володимиру Яковичу – поету, автору творів про Маловисківщину, відомому громадському діячу;

- Подашевській Тетяні Леонідівні – першій жінці в Україні, якій присвоєно звання «генерал-майор міліції», Заслуженій журналістці України.

(Звучить лірична мелодія).

1-й ведучий.

Де соняхи з очима золотими,

Джерел гайдайських сила струменить,

Трипільські коні гривами густими

Колись мели отут небес блакить.

На нову зустріч з гроном виноградним,

Альтанкою, булькатим ліхтарем.

Задумливо, замріяно, відрадно

Вдивляється в майбутнє Хмельове…

2-й ведучий.

Люблю село я Лозуватку,

Бо у нім гарні дуже люди.

І хочуть жить усі в достатку,

А якщо хочуть, так і буде.

1-й ведучий.

Мала Виско, мій чудовий краю,

Ніжна радість тихо промениться,

Як до тебе знову повертаюсь,

Наша чудова чарівнице.

2-й ведучий.

Копанки, моє рідне село,

Мальовниче стоїш над річкою,

Щедро дбаєш, щоб в нас все було,

Зігріваєш мене добротою.

1-й ведучий.

Квітують Вищанські села і міста,

Полонять красою своєю.

Світанків заграва у небі, мов стяг,

Що край наш підняв над землею.

(Пісня «Мій край» слова Інни Рябченко, музика Петра Лойтри).

2-й ведучий. Як сиві дніпровські води, збігають роки. Журавлинними ночами відлітають у далекий вирій дні. А навкруги вирує вічне життя.

1-й ведучий. Давно відлунали канонади грізних боїв. І тільки все світле зберігає пам’ять народна.

(Звучить мелодія воєнних років).

2-й ведучий.

Задихалося літо від спеки,

І сивіли від спраги лани.

В сірім небі закружляли лелеки,

А земля – димовищі війни.

Війська фашистської Німеччини окупували Маловисківщину. Край трударів, слави й непокори не став на коліна. Сини нашого народу мужньо боролися з фашизмом.

(Звучить пісня «Журавлі» на слова Р. Гамзатова).

1-й ведучий.

Чорнобривці, які чорнобривці,

Заквітчали вищанський ви край

Коцюбинського квіти ви любі,

Разом з вами у серці розмай.

(Звучить пісня «Чорнобривці»).

2-й ведучий. Дорогі друзі! До вашої уваги віночок дитячих віршів, написаних нашими талановитими поетами-земляками.

(Читання поезій учнями: Г. Андрушко «Тане сніг»; В. Левченко-Дигас «Донечка», «Дерево роду»; Г. Красний «Не будьте байдужі»).

1-й ведучий.

Україно моя неозорна –

Життєдайна квітуча земля.

Ніжна пісня дзвінка і прозора!

Рідна мати! Вітчизно моя!

2-й ведучий.

Бути вдячним – замало, я знаю,

Кожен подих віддам я тобі.

Мала Виско, коханий мій краю!

Рідна мати! Вітчизно моя!

І.І. Карабут, О.С. Баранчук,

учителі української мови

та літератури

ЗШ І-ІІІ ступенів № 7

імені О.С. Пушкіна Кіровоградської міської ради

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]