
- •Кафедра філософії та політології
- •Структура навчальної дисципліни «релігієзнавство»
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •3. Навчальна програма курсу Вступні зауваження
- •Тема 1. Релігієзнавство як наука: предмет і структура. Концепції релігії.
- •Тема 2. Релігія як суспільний феномен: сутність і походження релігії, загальна характеристика релігій світу.
- •Змістовий модуль 2. Історичні форми релігії та вільнодумства.
- •Тема 1. Первісні вірування.
- •Тема 2. Ранні національні релігії.
- •Тема 3. Пізні національні релігії.
- •Тема 4. Світові релігії.
- •Тема 5. Нетрадиційні релігії та неорелігійні рухи.
- •Тема 6: Давні вірування, християнство та сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Тема 7. Вільнодумство в історії суспільства та свобода совісті як загальнолюдська цінність.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Тематика лекцій
- •Тема 1: Релігієзнавство як наука: предмет і структура. Концепції релігії. (2 год.)
- •Література:
- •Тема 2: Релігія як суспільний феномен: сутність і походження релігії, загальна характеристика релігій світу. (4 год.)
- •Література:
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять
- •Тема 1 (Зміст.Модуль 2): Первісні вірування (ранні форми релігії). (0,5 год.)
- •Тема 3: Пізні національні релігії. (1,5 год.)
- •Література (до теми 1):
- •Література (до теми 3):
- •Тема 4: Світові релігії: буддизм (2год.)
- •Література:
- •Тема 4: Світові релігії: християнство (2год.)
- •Література:
- •Тема 4: Світові релігії: іслам (2год.)
- •Література:
- •Тема 5: Нетрадиційні релігії та неорелігійні рухи. (2 год.)
- •Література:
- •7. Самостійна робота (питання до тем курсу)
- •Тема 1 (Зміст.Модуль 1): Релігієзнавство як наука: предмет і структура. Концепції релігії. (4 год).
- •Література:
- •Тема 2 (Зміст.Модуль 1): Релігія як суспільний феномен: сутність і походження релігії, загальна характеристика релігій світу. (4 год).
- •Література:
- •Тема 1 (Зміст.Модуль 2): Первісні вірування (4 год).
- •Література:
- •Тема 2 (Зміст.Модуль 2): Ранні національні релігії (8 год).
- •Література:
- •Тема 3. Пізні національні релігії (4 год).
- •Література:
- •Тема 4. Світові релігії (6 год).
- •Література:
- •Тема 5. Нетрадиційні релігії та неорелігійні рухи (6 год).
- •Література:
- •Тема 6. Давні вірування, християнство та сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Література:
- •Тема 7. Вільнодумство в історії духовної культури (8 год).
- •Література:
- •8. Навчальний проект Не передбачено
- •9. Методи навчання
- •10. Методи оцінювання
- •11. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу Критерії оцінювання знань
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •12. Методичне забезпечення
- •Загальні Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
- •13. Література Перелік літератури
12. Методичне забезпечення
Навчально-методичний комплекс курсу.
Завдання для контрольної модульної роботи (у вигляді контрольних питань, що пов’язані з тематикою лекцій, семінарів і питань, винесених на самостійне опрацювання).
Загальні Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
Розпочинати вивчення кожної теми семінарського заняття слід із уважного ознайомлення із змістом теми, що міститься у навчальній програмі та кількістю аудиторних годин, відведених на розгляд теми (або годин, що відведено на самостійну роботу). Ознайомлення зі змістом теми потрібне для чіткого уявлення про те, що саме студент має засвоїти по темі.
Наступним кроком має бути ознайомлення із планом вивчення теми та переліком літератури. Студенту не варто користуватися літературою, що не міститься у переліку. Слід пам’ятати, що питання кожної теми висвітлено у підручниках, які викладач рекомендував як базові для підготовки (тобто обов’язкові). Саме з цих джерел і має розпочинатися вивчення кожного питання кожної теми.
Після ознайомлення із матеріалом у базових підручниках студенту слід звернутися до довідникової літератури (рекомендовані у комплексі словники, енциклопедії) з метою кращого розуміння нових термінів, що зустрілися при вивченні питань теми у підручниках.
Наступним кроком є ознайомлення студента з іншими рекомендованими джерелами, що дає можливість глибше вивчити кожне питання теми та зрозуміти різноманітність його аспектів.
Якщо у студента виникли будь які запитання при вивченні теми, він має з'явитися на консультацію до викладача. Перед цим, всі не зрозуміли студентові аспекти питання (чи загалом теми) він має чітко сформулювати і записати, щоб поставити їх викладачеві.
План-конспект теми студент готує по кожному питанню теми. При цьому важливо дотримуватися послідовності вивчення запитань плану (не «перестрибувати» через питання). Для кращого засвоєння рекомендується, також, окремо виписати нові важливі терміни, що необхідно засвоїти.
Розгляд самого запитання має складатися із висвітлення наступних складових пунктів:
З'ясування актуальності питання – чим воно важливе, в чому полягає корисність розуміння питання;
Яке нове знання дає розгляд питання;
Ключові терміни щодо питання;
Проблемні аспекти питання (міра вивченості, точки зору);
Власне змістовний матеріал питання;
Висновок.
Основною метою підготовки до виконання завдань самостійної роботи є вироблення вмінь та навичок пошуку й опрацювання відповідної літератури, сприйняття та засвоєння необхідної інформації.
Найкращим способом запам’ятати новий матеріал є конспектування (від лат. «conspektus» – огляд) – короткий письмовий огляд проблеми, що містить найбільш суттєву інформацію.
У процесі опрацювання навчального матеріалу важливо не лише прочитати відповідну літературу. Вкрай неефективним буде й просте механічне переписування (не кажучи про ксерокопіювання). Насамперед, необхідно виділити головні, найважливіші думки, положення та сформулювати їх своїми словами і записати. Саме процес переформулювання авторського тексту підвищує рівень оволодіння новими знаннями в декілька разів, розвиває вміння й навички творчого, критичного мислення.
Отже, робота студента має полягати в осмисленні та письмовій фіксації навчального матеріалу, що відбувається за двома етапами:
І – читання й відбір (виділення головного);
ІІ – переформулювання і запис.
Спосіб фіксації необхідної інформації може бути найрізноманітнішим: план, схема, опорні слова, опорні фрази, повний детальний запис. Головне, щоб потім студент міг відтворити матеріал без істотних втрат.
Вміння скорочувати почуте чи прочитане – також одне з найважливіших умінь. Скорочувати можна шляхом узагальнень, зменшення перерахувань, використанням опорних слів, фраз. Скорочуватися повинна не тільки інформація, а й форма її запису: «хар-ка» – характеристика, «к-ра» – культура, «ст.» – століття. Можна використовувати абревіатури: «ЗМІ» – засоби масової інформації, «вуз» – вищий навчальний заклад; математичні й логічні символи: «<» та «>» – менше і більше, «Є» – належить, «→» – звідси випливає, як наслідок тощо. Підкреслення, виділення головного матеріалу маркером активізує зорову пам’ять, полегшує орієнтування у власних записах.
При опрацюванні навчального матеріалу обов’язково звертати увагу на розкриття сутності й фіксацію в конспекті ключових понять до кожної з тем.