Ukrayinska_simvolika

Лелека. Вірили, що цей птах приносить щастя тій оселі, де він збудує гніздо. Її господар вважався шанованим у селі чоловіком. Якщо ж хтось поруйнує це гніздо, то станеться біда — Л. принесе вогню і спалить хату або накличе грозову хмару.

Щодо походження Л. існувало чимало легенд. За однією з них, Бог дав людині лантух і наказав віднести далеко в ліс з умовою не розв'язувати і не заглядати в нього. Та на півдорозі чоловік не витримав і поцікавився, що ж він несе. Тоді з мішка повистрибували жаби, вужі та змії і розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на Л. і звелів ходити по полях та болотах, шукаючи усяке гаддя.

Миша як давній супутник людини займає помітне місце в народних повір'ях, прикметах та фольклорі. Вона вважалася нечистою твариною. На Поділлі та Гуцульщині переказували, що М. прогризла дірку в Ноєвому ковчезі, і рід людський врятувався лише завдяки котові, який задушив М. і заткнув дірку своїм хвостом. Загальнопоширеним було вірування, що М. обов'язково перетвориться на кажана, якщо з'їсть хоч крихту свяченої паски.

М. й кажана народ тісно пов'язував із світом відьом і чарівників, які можуть обертатися в цих тварин або перетворювати на них людей. Кістки кажана використовували у ворожінні як приворотний засіб. На Прикарпатті вважали, що мертвий кажан, прикріплений над дверима стайні, здатен відігнати нечисту силу.

Щоб уберегти збіжжя і продукти від М., виконували спеціальні ритуальні дії або проголошували замовляння. На Харківщині комору з хлібом кропили водою, освяченою в церкві на Маковія, примовляючи: Миші й щурі, не ходіть сюди, вас маковіївська вода поб'є! Іноді, щоб позбутися М., їхні нори закладали шматочками дерева, в яке вдарила блискавка.

Спостереження за поведінкою М. відбилися в народних передбаченнях погоди і врожаю. Так, на Сумщині відзначали, що коли М. мостить гніздо на вершечку копиці сіна, зима буде холодною.

Півень. За народним повір'ям, крик П., що віщує наближення дня, відганяє від хати нечисту силу і злих духів. У численних оповіданнях про відьом, чортів та упирів людина, що протистоїть потойбічному, повинна протриматися цілу ніч, поки не заспіває П. Тоді нечиста сила змушена відступити (цей мотив знайшов яскраве втілення в повісті М. В. Гоголя "Вій"). Якщо ж П. обходив навколо обійстя, а потім злітав на тин і співав, знали: треба чекати гостей.

Особливими властивостями народна уява наділяла червоного П. Вважалося, що він приносить щастя, охороняє худобу від відьом, а маленьких дітей — від підміни нечистою силою. Широковідомий переказ про червоного П., який може показати захований скарб або й сам ототожнюється зі скарбом.

Сова здавна була уособленням темних, зловісних сил. Крик С. вночі віщує нещастя; якщо С. вдариться крилами у вікно — згорить хата або помре її господар. Вірили, що по ночах С. показує чортові гнізда інших птахів, тому вдень птахи переслідують її, аби помститися.