1
Лекція Тема: «система та функції профорієнтаційної роботи» План
Предмет та задачі професійної орієнтації
Основні поняття і категорії профорієнтації
Професійна робота та її значення
Принципи профорієнтаційної роботи
Етичні норми профорієнтації
Система професійної орієнтації та її складові
Функції та заходи професійної орієнтації
1Л. Предмет та задачі професійної орієнтації
Розбудова України орієнтує кадри на науку й пріоритет якісних змін. Якість спеціалістів у першу чергу забезпечується ефективністю професійної орієнтації молоді, інтенсифікацією підготовки, а також всією системою навчання та виховання. Тільки в улюбленій праці, успішно застосовуючи свої знання й досвід, людина виявляє свої творчі можливості, підвищує якість діяльності, удосконалюється. Праця стає для неї потребою, джерелом радості і задоволення.
У процесі розвитку людини як суб'єкта праці формуються і виявляються її здібності, інтереси, нахили до побудови життєвих планів, що є психічними регуляторами поведінки. Однією з форм таких планів виступають особисті професійні плани, які можна розглядати як суб'єктивний регулятор професіоналізації особистості. Необхідність у наданні допомоги молоді в реалізації цих планів, у керуванні процесом професійного самовизначення особистості призвела до виникнення професійної орієнтації.
У педагогічній та психологічній літературі зустрічаються різноманітні визначення сутності професійної орієнтації. Вона нерідко розглядається як ознайомлення молоді з усіма можливими професіями, розвиток професійних
інтересів та їх формування. Практика переконує, що неможлива цілеспрямована орієнтація на ті чи інші професії лише ознайомленням з професіями та розвитком відповідних інтересів. Молодь може добре знати низку професій, до багатьох виявляти схильності, але не завжди у змозі обрати відповідну. Вибір - це складна психічна дія, яка ускладнюється тим, що потрібно обирати безпомилково, з перспективою, з передбаченням можливих наслідків вибору. Саме такого вибору вимагає майбутня кваліфікована праця, оскільки набута професія - це галузь тривалої діяльності, яка висуває певні вимоги до фізичних та психічних особливостей людини.
У науковій літературі теж існують різні підходи щодо психологічного аналізу та визначення професійної орієнтації.Концепції вітчизняних учених здаються нам методично більш послідовними, розгорнутими і узгодженими.
Так, М.С.Пряжников визначає професійну орієнтацію (від лат. professio- рід занять та фр. orientation- установка) як систему заходів, спрямованих на включення індивіда у світ праці й передбачає: 1) професійну освіту, інформування про світ професій; 2) професійне виховання, вироблення професійно важливих особистісних якостей (працездатність, відповідальність); 3) професійне консультування. Вибір професії передбачає орієнтацію конкретної особистості на певну спеціальність. На практиці вибір професії" здійснюється з урахуванням галузевих потреб, конкретного підприємства або організації.
У підході Є.М.Павлютенкова професійна орієнтація розглядається як комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних та педагогічних заходів, спрямованих на формування професійного покликання; на виявлення здібностей, інтересів, придатності та інших факторів, що впливають на вибір професії або заміну сфери діяльності. Основними формами професійної орієнтації є: професійна освіта, професійне самовизначення, професійне консультування, працевлаштування, професійний відбір, професійна адаптація та ін.
К.М.Гуревич дає визначення професійної орієнтації як різновиду соціальної допомоги людині, яка передбачає адекватне співвідношення індивідуальних особливостей та здібностей людини із соціальними запитами суспільства. Її результат - самовизначення особистості, усвідомлений вибір професії, який дозволяє людині стати висококваліфікованим фахівцем. Вимога до фахівця сьогодні - висока кваліфікація, знання, уміння бути організатором, здатним на практиці застосовувати принципи наукової організації праці. Він повинен уміти працювати з людьми, цінити колективний досвід, критично оцінювати досягнуте. І, звичайно, сучасний фахівець - це людина високої культури, широкої ерудиції, в цілому, це справжній інтелігент нового суспільства.
На думку Б.О.Федоришина професійна орієнтація -це цілісна система, яка складається із взаємопов'язаних компонентів, об'єднаних спільністю цілей і єдністю управління: професійна освіта, професійна активізація, професійна психодіагностика, професійний відбір (добір), професійна адаптація і професійне виховання.
А.Є.Голомшток розглядає професійну орієнтацію як складну, динамічну соціально-педагогічну систему, що включає вирішення складних теоретичних та практичних завдань, пов'язаних із вибором майбутньої професії. А загальна мета профорієнтаційної роботиполягає у формуванні усвідомленого фазового самовизначення на основі узгодженості особистих і суспільних інтересів у підготовці кадрів для виробництва, науки, культури, тобто досягнення певного оптимуму професійного самовизначення И потреби суспільства у кадрах.
Отже, різні визначення професійної орієнтації, різне трактування її цілей і змісту неминуче відбиваються на її структурі, а отже, й на її формах та методах.
Виходячи із зазначеного, можна сказати, що правильний вибір професії - необхідна умова професійного і соціального становлення людини. Підвищення вимог сучасного виробництва до змісту праці та
психофізіологічних якостей особистості покладає зобов'язаність на відповідні соціальні служби ефективніше вивчати і використовувати її потенційні можливості. Це і є предметом діяльності професійної орієнтагцї.А процес цілеспрямованого впливу на заходи щодо формування професійного покликання, виявлення здібностей, інтересів, придатності та інших факторів, які впливають на вибір професії або заміну виду її діяльності визначають як управління професійною орієнтацією.
Таким чином, визначень поняття «професійна орієнтація» чимало і пояснюється це розвитком діяльності з профорієнтації, зміною уявлень суспільства про цілі, завдання, методи, форми і, узагалі, про сутність профорієнтації. Кожне з них відбиває ті або інші аспекти профорієнтації, виділяє яку-небудь функцію, вказує на практичний або теоретичний рівень її розвитку, розглядає з позиції педагогіки, психології, соціології та ін.
Тому перш ніж дати одне загальне визначення профорієнтації, уточнимо уявлення про три її основні складові: «діяльність», «професію», «орієнтацію».
У філософському енциклопедичному словнику вона визначається як специфічна форма активного відношення до людського світу, зміст якої складає його доцільну зміну і перетворення. Введення категорії «діяльність» у розглянуте поняття «професійна орієнтація » дозволяє уявити профорієнтацію не тільки як практику, але і як теоретичну діяльність, що представляє собою не тільки визначену суму знань, але і діяльність з отримання цих знань. Виникнувши як практична діяльність, профорієнтація поступово збагачується теорією, що дозволяє розглянути її в єдності теоретичної і практичної діяльності.
Поняття «професія» (від лат. ргофезБІо- офіційно зазначене заняття, спеціальність; вщрго/їїеог -проголошую своєю справою) - вид трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і, зазвичай, є джерелом існування.
На думку Є.О.Клімова, споріднені професії можуть бути об'єднані в групи, класи та спеціальності. Спеціальність вужче професії, але вона цілком
визначає тип трудової діяльності певної особи і носить привласнену їй назву.
Поняття «орієнтація» вживається у ряді наук (геометрії, хімії, астрономії, географії, топографії) і пов'язане з визначенням місцезнаходження і з вибором напрямку руху. В енциклопедії «орієнтація» (від фр. orientation -буквально - направляти на схід; від лат.oriens - схід) визначається у прямому й у переносному значенні. У прямому - уміння розібратися в навколишньому оточенні, у переносному - напрямок наукової, суспільної й іншої діяльності у визначену сторону.
Які б визначення не давалися поняттю «орієнтація», ясно, що усі вони пов'язані з діяльністю на вибір основного напрямку, у даному випадку на вибір професії. Якщо молода людина намагається орієнтуватися у світі професій і починає активно з'ясовувати, наскільки та чи інша конкретна професія відповідає її життєвим прагненням, то в цьому випадку краще говорити про орієнтацію в змісті орієнтування на її професію. Останнє точніше виражає суть справи. Однак на практиці склалася традиція говорити , проорієнтацію у тому, й іншому змісті.
Відсутність єдиної точки зору на поняття профорієнтації пояснюється ще й іншими причинами. Наприклад, тим, що це комплексна проблема, а тому підходи до її визначення можуть бути різними. Якщо професійна орієнтація розглядається через призму педагогічної практики, що переважно проходить під увагою вчителів шкіл, майстрів УВК та ін., то прийняття цієї точки зору в якості єдиної і головної створює педагогічне уявлення про професійну орієнтацію.
Якщо ж на цей процес подивитися через призму психологічної науки, то на перший план виступають психологічні поняття і концепції, що пояснюють особливості того або іншого вибору. У рамках цього підходу формується і відповідний образ профорієнтації як психологічного процесу, що складається з двох взаємозалежних сторін: а) прийняття учнем рішення про свій професійний ибір; б) впливу на психіку учня з метою формування професійних намірів, здійснення такого вибору професії, який би відповідав
інтересам і здібностям особистості й одночасно знаходився у відповідності із суспільними потребами.
Третій підхід - соціологічний. При цьому процес професійної орієнтації розглядається як частина більш загального процесу соціальної орієнтації молоді. Відповідно і вибір професії розглядається як акт, обумовлений загальною життєвою орієнтацією, прагненням особистості зайняти певне місце в соціальній структурі суспільства, у соціальній групі.
Звідси випливає необхідність здійснення міждисциплінарного підходу як у питаннях розуміння сутності профорієнтації, так і в практичній роботі з орієнтування молоді на ті або інші професії.
Викладене вище розуміння профорієнтації як єдиної практичної роботи і теорії дозволяє дати їй таке визначення. Професійна орієнтація -це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності. Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров'я і виступає одним із найважливіших елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення. Така діяльність забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, сприяє підвищенню її соціальної та професійної мобільності, відіграє значну роль у профілактиці вимушеного безробіття.
Основним об'єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте та незайняте населення, в тому числі молодь, що навчається, звільнені працівники та особи з обмеженою працездатністю. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення. Крім того, важливими завданнями
профорієнтації є виховання у молодих людей любові до різних видів праці, створення умов для продуктивної праці та перевірки на практиці своїх здібностей, вивчення, формування і розвиток інтересів, нахилів, намірів та здібностей молодих людей, ознайомлення їх з найбільш поширеними професіями та професіями, які найбільше відповідають інтересам молоді тощо.
Розвиток професійної орієнтації визначається також складом і якістю завдань та принципів, покладених в основу діяльності. Важливою умовою ефективності системи профорієнтаційної роботи є наступність окремих її етапів,на кожному з яких профорієнтація має свої завдання:
профорієнтаційна робота у школі - основне завдання профорієнтації на цьому етапі — професійна освіта та визначення здібностей і професійних намірів учнів;
профорієнтаційна робота у позашкільних навчальних закладах - для цього етапу характерна систематизація досвіду, знань, умінь, навичок, набутих на першому етапі;
профорієнтаційна робота у професійному середовищі - її особливістю є, насамперед, професійна адаптація.