
- •1. Зміст, мета і завдання педагогісної діяльності.
- •2. Учитель як субєкт педагогічної діяльності.
- •3. Предмет педагогіки
- •4. Методологія педагогічного дослідження
- •5. Основні умови і фактрори управління процесом розвитку особистості, становлення індивідуальності.
- •3. Закономірності та організація педагогічного процесу
- •9. Поняття про дидактику
- •10.Закономірності і принципи навчання
- •11. Методи, прийоми та засоби навчання.
- •12. Урок, як основна форма організація навчання.
- •13. Контроль у навчальному процесі.
- •14. Суть і особливості процесу виховання.
- •15. Закономірності виховання.
5. Основні умови і фактрори управління процесом розвитку особистості, становлення індивідуальності.
3 ВИДИ:
1. стих-не
2.цілеспрямов
3. самоформуваня.
Фактори розв О:
- спадковість – скл-ся із заг суми задатків які пред-ся індивідові від батьків. О успадковує нерв систему, здатність до мислення, психіка в генах не закладається, а розв-ся в проц-сі життя. Задатки переходять в здібності за умови вих-ня. Здібності – є рез-том розв-ку.
- Сер-ще – комплекс зовн явищ які стихійно діють на люд і впливають на її розвиток:
1. природне – геогр уовищо впл-ть на спосіб життя
2. соц-ні – сукупність сусп умов в яких живе люд-на
3. домашнє
У се-щі Л соц-зється і з одного боку вона засвоює соц досвід а з іншого активно залучається до системи соц зв׳язків
- виховання – є цілеспрямований вплив на розв дитини – це спец –но орг-на вих діял-ть
Анатомо-псих, псих-няй та соц роз-к особистості здійсн-ся в діяльності. Діяльнясть – спосіб буття Л у світ, її здатність вносити в дійсність зміни.
6. Педагогічний процес як система. Цілісність педагогічного процесу
Сучасна педагогічна теорія представляє педагогічний процес як динамічну систему. Слово «система»(від гр. systema — ціле, що складене з частин) означає цілісність, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин.
Основними ознаками системи є:
а) наявність компонентів, які можна розглядати у відносній ізольованості, поза зв'язками з іншими процесами і явищами;
б) наявність внутрішньої структури зв'язків між цими компонентами, а також їхніми підсистемами;
в) наявність певного рівня цілісності, ознакою якої є те, що система завдяки взаємодії компонентів одержує інтегральний результат;
г) наявність у структурі системоутворюючих зв'язків, які об'єднують компоненти, як блоки, частини в єдину систему;
д) взаємозв'язок з іншими системами.
Системне бачення педагогічного процесу дозволяє чітко виділяти складові компоненти, проаналізувати всю різноманітність зв'язків і відносин між ними, кваліфіковано управляти педагогічним процесом.
Педагогічний процес як система протікає в інших системах: освіті, школі, класі, на окремому уроці тощо. Кожна з таких систем функціонує в певних зовнішніх, зокрема природно-географічних, суспільних, виробничих, культурних тощо та внутрішніх умовах, якими для школи є матеріально-технічні, морально-психологічні, санітарно-гігієнічні та інші умови. Кожна з систем має власні складові. Компонентами системи, в якій протікає педагогічний процес, є педагоги, вихованці та умови виховання.
Яка ж будова педагогічного процесу? У виховній роботі педагог ставить перед собою мету виховання.Для того, щоб її досягти, він конкретизує свої дії, тобто визначаєзавдання; для реалізації завдань застосовує відповідніпедагогічні засоби.Якщо при цьому достатньо враховуються закономірні зв'язки й умови, то між педагогом і вихованцями встановлюється співробітництво, педагог викликає й організовує активну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння людського досвіду, домагається певного прогресу в індивідуальному розвитку відносно мети виховання, що потенціальне виявлятиметьсяв результатахвиховання.
До педагогічних засобів у широкому розумінні належать: зміст,що підлягає засвоєнню;методи й організаційніформи виховання, за допомогою яких педагог викликає активну діяльність вихованців, встановлює взаємозв'язки, організовує процес.
Отже, педагогічний процес характеризують: ціль, завдання, зміст, методи, форми взаємодії педагогів і вихованців, досягнуті при цьому результати.
Зазвичай, це і є цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний компоненти, що утворюють систему. Цільовийкомпонент процесу містить усю різноманітність цілей і завдань педагогічної діяльності: від загальної мети — всебічного і гармонійного розвитку особистості — до конкретних завдань формування певних якостей чи їх елементів.Змістовийкомпонент відображає смисл, що вкладається як у загальну мету, так і в кожне конкретне завдання; зміст, який необхідно засвоїти.Діяльніснийкомпонент передбачає взаємодію педагогів і вихованців, їх співробітництво, організацію й управління процесом.Результативнийкомпонент процесу характеризує досягнуті зрушення відносно поставленої мети.
Другою важливою ознакою педагогічного процесу як системи є наявність у ньому внутрішньої структури зв'язків між компонентами та їх підсистемами.
Педагогічний процес є не механічним поєднанням процесів виховання, навчання, розвитку, а ноиім якісним утворенням, в якому всі складові процеси підпорядковуються єдиній меті
Специфіка процесів зумовлена їх домінуючими функціями. Домінуючою функцієюпроцесу навчання є навчання, процесу виховання — виховання, процесу розвитку — розвиток. Проте кожен з названих процесів у цілісному педагогічному процесі виконує і супутні функції. Так, зокрема, виховання здійснює не лише виховну, а й розвиваючу та освітню функції; навчання — виховну і розвиваючу.
Специфіка процесів виявляється у виборі форм і методів досягнення мети. Якщо в навчанні здебільшого використовують уроки, семінари, практичні, лабораторні роботи, трудові навчальні завдання тощо, то у вихованні переважають більш вільні, різнохарактерні форми. Методи (шляхи) навчання і виховання, хоча мають у своїй основі багато спільного, але відрізняються акцентом: якщо навчання використовує здебільшого способи впливу на інтелектуальну сферу, то виховання, не відкидаючи їх, використовує засоби, які впливають на мотиваційну і діяльнісно-емоційну сферу. Методи контролю та самоконтролю теж мають свою специфіку. У навчанні обов'язково застосовується усний контроль, письмові роботи, заліки, екзамени.
Отже, педагогічний процес не можна зводити лише до навчання чи виховання. Він є новим якісним утворенням, для якого характерні цілісність, спільність та єдність.