Контрольні запитання

1. В чому полягає декларативний зміст Пролог-програми?

2. В чому полягає процедурний зміст Пролог-програми?

3. В чому полягає механізм уніфікації?

4. Що називають процедурою у Пролозі? Наведіть приклади.

Глосарій

A

abs – модуль числа

and – логічна операція “і”

asm – асемблерна вставка

assembler – асемблерна вставка

arctan – арктангенс числа (в радіанах)

array – масив

exp – експонента числа

B

begin – початок програми або блоку

boolean – булівський тип

byte – цілочисельний тип в межах від 0 до 255

C

case – команда вибору

char – символьний тип

chr – символ з відповідним порядковим номером

concat – аналог операції “+” для символів

const – розділ опису сталих величин

copy – виділення ланцюжку символів

cos – косинус кута, вираженого в радіанах

D

div – операція “ділення націло”

delete – видалення ланцюжка символів

do – то

double – дійсний тип в межах від 5.0×10-324 до 1.7×10308

downto – в циклі з параметром (for) вказує на зміну параметру циклу в сторону спадання (зменшення)

E

else – інакше (команда розгалуження if)

end – кінець програми або блоку

eof – скорочення від “end of file” – кінець файлу

exp – операція експонента

extended – дійсний тип в межах від 3.4×10-4932 до

1.7×104932

F

false – хибно

file – файл

for – для

forward – випереджувальний запис, використовується

при рекурсії

frac – дробова частина

function – функція

G

goto – перейти на (мітку)

H

halt – термінове закінчення програми

hi – старший байт

I

if – якщо (початок конструкції розгалуження)

implementation – початок розділу реалізації модуля

in – в, належність множині

inline – фрагмент в машинних кодах

interface – розділ опису сталих і змінних в модулі

int – ціла частина числа

integer – цілочисельний тип в межах від -32768 до 32767

K

keypressed – чекає натиснення клавіша

L

label – розділ опису міток

length – кількість символів у літерній (рядковій) величині

library – бібліотека

ln – натуральний логорифм

longint – цілочисельний тип в межах від -2147483648 до

2147483647

M

mod – остача при діленні

N

nil – пуста множина

not – логічна операція “не” (заперечення)

O

object – об’єкт

odd – перевірка на непарність

of – від (вживається в конструкції операції вибору

case of)

or – логічна операція “або” ()

ord – порядковий номер символу чи елементу

P

packed – упакований тип

pi – стале число p = 3.1415926...

pointer – вказівник

pos – позиція в послідовності елементів

pred – попередній елемент перерахованого типу

procedure – процедура

program – програма

R

read (–ln) – прочитати, ввести значення

real – дійсний тип в межах від 2.9×10-39 до 1.7×1038

record – запис

repeat – початок циклу з післяумовою

round – округлити

S

set – належність множині

shl – зсув вліво

shortint – цілочисельний тип в межах від -128 до 127

shr – зсув вправо

sin – синус кута, вираженого в радіанах

single – дійсний тип в межах від 1.5×10-45 до 3.4×1038

sqr – квадрат числа

sqrt – квадратний корінь

str – перетворення числа в послідовність символів

string – стрінговий тип (масив символів)

succ – наступний елемент перерахованого типу

swap – обмін місцями молодшого і старшого байту

T

then – то

to – до

true – істинно

trunc – найближче ціле число з недостачею (за модулем)

type – розділ опису типів

U

unit – заголовок модуля

until – умова закінчення циклу з післяумовою

upcase – перетворює рядкову літеру в прописну

uses – підключити модуль

V

val – перетворення символу в число

var – розділ опису змінних

W

while – поки (цикл з передумовою)

with – селектор

word – цілочисельний тип в межах від 0 до 65535

write (–ln) – писати, написати, надрукувати