Завдання 1. Спостереження за динамікою транспірації на гілках деревних рослин протягом дня

Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Кировоградский государственный педагогический университет им. В. Винниченко

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

звіт для 45 гр.doc

Скачиваний:

Добавлен:

17.02.2016

Размер:

600.58 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 45 / 55

Завдання 1. Спостереження за динамікою транспірації на гілках деревних рослин протягом дня

Інтенсивність транспірації змінюється під впливом факторів навколишнього середовища (температури, освітлення, спектрального складу світла, вологості повітря тощо). Переконатися в цьому можна провівши дослід із зрізаними гілками різних деревних порід.

Мета роботи.Провести спостереження за інтенсивністю транспірації у різних видів рослин під впливом факторів навколишнього середовища.

Матеріали , реактиви, обладнання.Гілки деревних рослин (ялини, дуба, липи, бузку та ін.), бюретки на 50 мл, гумові трубки з затискачами, кристалізатор, гумові пробки, свердла, гострий ніж, терези, парафін, міліметровий папір, штативи для бюреток, вентилятори.

Хід роботи.Бюретки на 50 мл з гумовою трубкою та затискачем заповнюють водою і закривають гумовою трубкою з отвором. Воду для цього беруть відстояну в кристалізаторі протягом доби з метою видалення розчинених в ній газів. Підрізають під водою дослідні гілки і щільно вставляють в отвори пробок (нижні кінці гілок попередньо очищують від кори на 10-12 мм.).Бюретки з гілками перевертають герметичність приладу (вода не повинна витікати з бюретки).

Відкривають затискач і встановлюють рівень води в бюретці на верхній поділці. Штативи з приладами виставляють в умовах досліду і спостерігають за ходом транспірації, позначаючи зміни рівня води в бюретці через кожні дві години. Дані записують в таблицю.

Рослини

Випаровування води

Інтенсивність транспірації

г.м^-2год^-1

години

У польових умовах одночасно проводять метеорологічні спостереження. Після досліду визначають площу листків. Потім для кожного виду рослин розраховують інтенсивність транспірації і будують графік.

Контрольні запитання

Яке значення має процес транспірації в житті рослини
Чому змінюється інтенсивність транспірації протягом дня Який характер цих змін?
Чи довго функціонуватимуть гілки в такому пристрої?

Завдання 2. Структурно-функціональні ознаки пристосування рослин до нестачі води. Ярусна мінливість ксероморфних ознак (закон Заленського).

Для підтримання рівноваги між надходженням і витрачанням води в рослинах сформувалася складна та ефективна система морфологоструктурних та анатомо-фізіологічних пристосувань. Вони властиві представникам різних екологічних груп рослин, проте найрізноманітніші вони у ксерофітів. В.Р. Заленський виявив закономірне наростання структурно-функціональних ознак ксероморфності в листках кожного наступного ярусу рослин – від нижнього до верхнього, що і визначає градацію підвищення посухостійкості їх і цьому напрямку. За його даними, вище розташовані листки відрізняються від нижче розташованих більшою кількістю продихів на одиницю поверхні і меншими розмірами їх, більш густою сіткою водоносних структур, краще розвиненою палісадною паренхімою, підвищеною концентрацією клітинного соку, меншою товщиною листків тощо.

Визначення кількості продихів на одиницю поверхні листків різних ярусів є відносно доступним методом, що демонструє реальність ярусної мінливості ксероморфних ознак.

Мета роботи. Встановити залежність між кількістю продихів на одиниці поверхні листків і розташуванням їх по висоті пагонів. Переконатися, що наростання ксероморфних ознак корелює з ускладненням водозабезпечення листків вищих ярусів і автоматично забезпечує більш інтенсивну транспірацію їх.

Матеріали, реактиви, обладнання. Мікроскопи, добре розвинуті гілки різних рослин, предметні та накривні скельця, скляні палички, стакани з водою, лінійки.

Хід роботи. Для демонстрування закону Заленського на лабораторних заняттях можна обмежитися вивченням однієї анатомічної ознаки ксероморфності – кількості продихів на одиницю поверхні. При цьому для обчислення продихів на кожному листку вибирають ділянку листка, яка розташована посередині між основою і верхівкою його та між центральною жилкою та краєм листової пластинки.

Перед початком досліду в зошиті малюють 10-15 довільного розміру кіл, які будуть виражати поля зору мікроскопа.

Після цього з нижнього боку листка відривають шматочок епідерми, розміщують її у воді на предметному склі, накривають накривним скельцем і розглядають препарат при великому збільшенні мікроскопа. Схематично відмічають на одному з викреслених кіл всі продихи, які видно в полі зору. підраховують кількість їх і записують під цим колом. Такі дослідження проводять з кожним ярусом листків.

Набуті власні дані а також результати досліджень , одержані іншими студентами, заносять до таблиці.

Об'єкт дослідження	Ярус листків на пагонах
Об'єкт дослідження	1	2	3	4	5

Всі ці цифри складають, суму їх ділять на кількість кілець і обчислюють середню кількість продихів у полі зору мікроскопа для першого ярусу. Аналогічно проводять розрахунки для інших ярусів.

Формулюють висновок про структурно-функціональні ознаки пристосування рослин до нестачі води

Контрольні запитання

Чому, вивчаючи закон Заленського, на листках кожного ярусу слід проводити визначення завжди в тих самих місцях листка?
Чим можна пояснити формування ознак ксероморфної будови у вище розташованих листків порівняно з нижче розташованими?
Перелічити ознаки ксероморфізму.

Література

Артамонов В.И Занимательная физиология растений. - М.: Агропромиздат, 1991. - 336 с.
Бейдман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ. – Новосибирск: Наука, 1974. – 156 с.
Бєловашина Н.М.,Дубровіна А.В. Навчально-польова практика та лабораторні роботи з фізіології рослин – К.:«Радянська школа», 1960 – 98 с.
Биологический эксперимент в школе: Кн. для учителя / А.в. Бинас, Р.Д. Маш, А.н. Никишов и др. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
Вайнар Р. Движения у растений / Пер. с нем. А.Н. Сладкова.- Ь.: Знание, 1987. – 176 с.
Васильева Е.М., Горбунова Т.В., Кашина Л.И. Эксперимент по физиологии растений в средней школе. – М.: Просвещение, 1978. – 112 с.
Векірчик К.Н. Фізіологія рослин: Практикум. – К.: Вища школа, 1984. – 240 с.
Викторов Д.П. Малий практикум по физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 136 с.
Горышина Т.К. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1979. – 368 с.
Летние практические задания по физиологии растений / В.В. Аникеев, Г.А. Обухова, Ф.Д. Сказкин и др. – Л.-М.: Госуд.уч.пед. изд-во, 1951. – 246 с.
Летние практические задания по физиологии растений. (Полевая практика.) //Под ред. М.С. Миллер. Пособие для студентов пед. вузов. – М.: Просвещение, 1973. – 208 с.
Лукаш О.В. Польова практика з фізіології та екології рослин (екскурсії, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди). – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. - 128 с.
Методика работы с учащимися на школьном учебно-опытном участке / Н.М. Верзхилин, П.А,. Завитаев, В.М. Корсунская и др. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 688 с.
Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 503 с.
Определитель висших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И Котов, Ю.Н. прокудин и др. – Киев: Наук. Думка, 1987. – 548 с.
Полевой В.В. Физиология растений. – М.: Высшая школа, 1989. – 464 с.
Пономарева Н.И. Экология растений с основами биоценологии. – М.: Просвещение, 1978. – 208 с.
Слободян С.М. Фізіологія рослин з основами мікробіології. Конспект лабораторного практикуму з контрольними питаннями для самостійної роботи студентів. – Кіровоград, РВЦ КДПУ. – 1998 – 27 с.
Слободян С.М. Показники фотосинтетичної активності рослин. Методичні вказівки для студентів, магістрантів, аспірантів. – Кіровоград, РВЦ КДПУ. – 2001. – 15 с.
Фізіологія рослин. Практикум //О.В.Брайон, В.Г.Чикаленко, П.С.Славний та ін.; К.:Вища школа,1995. – 191 с.
Шабельская Э.Ф., Санько А.Н. индивидуальные задания по физиологии растений на полевой практике. – минск: Вышейшая школа, 1982. – 128 с.

Додатки. Зразки оформлення дослідів, екскурсій та спостережень

МАТЕРІАЛИ НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ

З ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН

Студента__________групи______________

Природничо-географічного факультету

Кіровоградського державного педагогічного університету

імені В.К. Винниченка

_________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові студента)

Початок практики_____________

Завершення практики__________

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ______________20___р.

Число			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Тривалість дня		схід
Тривалість дня		захід
Температура повітря (°С)		7.00
		12.00
		19.00
Вологість повітря
Хмарність
Опади
Вітер	Напрямок
Вітер	Швидкість

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ______________20___р.

Число			17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31
Тривалість дня		схід
Тривалість дня		захід
Температура повітря (°С)		7.00
		12.00
		19.00
Вологість повітря
Хмарність
Опади
Вітер	Напрямок
Вітер	Швидкість

ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Фенологічні фази та підфази у ___________________________________

__________________________________________________________________

(українська та латинська назви дерева або куща)

Місце зростання______________________________________________

Місце знаходження ___________________________________________

Вегетативна фаза

початок сокоруху
набухання бруньок
початок росту пагону
позеленіння листових бруньок
розвиток перших листків
розгортання більшої частини листків

Бутонізація

набухання квіткових бруньок
розгортання квіткових бруньок
масове розгортання квіткових бруньок

Цвітіння

розкривання першої квітки
масове цвітіння
в’янення подиноких квітів
завершення цвітіння

Плодоношення

початок зав’язування плодів
масове зав’язування плодів
початок дозрівання
масове дозрівання плодів
початок опадання плодів
опадання всіх плодів

Завершення вегетації

початок зміни забарвлення листків
масова зміна забарвлення листків
початок опадання листків
масовий листопад
опадання більшої частини листків
опадання майже всіх листків

Період відносного спокою (початок)

Фенологічні фази та підфази у _________________________________

(українська та латинська назви трав’янистої однорічної рослини)

Місце зростання_____________________________________________

Місце знаходження___________________________________________

Вегетативна фаза

поява сходів
утворення розетки
початок формування стебла і покриття листками
повне покриття листками

Бутонізація

набухання квіткових бруньок
формування бутонів
повна бутонізація

Цвітіння

розкривання першої квітки
повне цвітіння
відцвітання

Плодоношення

початок зав’язування плодів
наявність лише незрілих плодів
наявність лише дозрілих плодів
початок обсіменіння
обсіменіння при цвітінні
обсіменіння при наявності недозрілих плодів
обсіменіння при наявності лише дозрілих плодів
обсіменіння після повного висихання чи смерті рослини

Завершення вегетації

початок змін забарвлення листків
висихання та відмирання всієї рослини

Період відносного спокою (початок).

Фенологічні фази та підфази у _________________________________

____________________________________________________________

(Українська та латинська назви багаторічної трав’янистої рослини)

Місце зростання______________________________________________

Місце знаходження ___________________________________________

Вегетативна фаза

розпускання бруньок
утворення першої та другої пари листків
закладання бруньок відновлення
утворення розетки
початок формування стебла і покриття листками
повне покриття листками

Бутонізація

набухання квіткових бруньок
формування бутонів
повна бутонізація

Цвітіння

розкривання перших квіток
повне цвітіння
відцвітання

Плодоношення

початок зав’язування плодів
наявність лише недозрілих плодів
наявність зрілих плодів разом із недозрілими
наявність лише дозрілих плодів
початок обсіменіння
обсіменіння при цвітінні
обсіменіння при наявності недозрілих плодів
обсіменіння при наявності лише дозрілих плодів
обсіменіння після повного висихання

Завершення вегетації

початок зміни забарвлення листків
переважання нормального забарвлення листків над зміненим
переважання зміненого забарвлення листків над нормальним
повна зміна забарвлення листків
листопад
безлистий стан
часткове відмирання окремих органів рослини
засихання надземної маси рослини
повне висихання та відмирання надземної маси рослини

Період відносного спокою (початок).

Фенологічні фази та підфази у ________________________________________

___________________________________________________________________

(українська та латинська назви злакової рослини)

Місце зростання_____________________________________________________

Місце знаходження__________________________________________________

Вегетативна

поява сходів
утворення третього листка
кущіння
вихід у трубку

Колосіння (бутонізація)
Цвітіння
Плодоношення

молочна стиглість
воскова (жовта) стиглість
повна стиглість

Відмирання
Розвиток вегетативних пагонів

Екскурсії

Екскурсія №____

Назва___________________________________________________________

Мета:___________________________________________________________

Дата______________Час________________________

Місце проведення_________________________________________________

Погодні умови____________________________________________________

Характеристика природних умов місця проведення екскурсії____________

________________________________________________________________

Виконання завдань_______________________________________________

________________________________________________________________

Висновок________________________________________________________

________________________________________________________________

Польовий дослід

Назва___________________________________________________________

________________________________________________________________

Мета____________________________________________________________

________________________________________________________________

Робота на ділянці та спостереження

Дата	Види виконаних робіт та результати спостережень

Одержані результати______________________________________________

________________________________________________________________

Висновок________________________________________________________

________________________________________________________________

Завдання для спостережень в лабораторних умовах