2. Завдання 2. Визначення величини листового індексу

Збільшення площі асиміляційної поверхні не може вирішувати всіх питань підвищення продуктивності рослин на відповідній площі ґрунту, тому що це призводить до затінення одних листків іншими. Тому в кожній ґрунтово-кліматичній зоні для кожного виду і навіть сорту рослин є оптимальна величина площі листків, формування якої забезпечує найбільшу продуктивність. Для характеристики площі листків із вищезазначеною метою рекомендують користуватися показником листкового індексу. Листковий індекс – це відношення площі листків всіх рослин до площі ґрунту, на якому вони ростуть. Оптимальна величина листкового індексу залежить від габітусу рослини, а саме від кута нахилу листків по відношенню до сонячних променів. Чим більше паралельно до променів сонця розміщуються листки на рослині, тим більше листків може оптимально освітлювати сонце і, таким чином, збільшувати продуктивність рослин. Взагалі листкові індекси, що дорівнюють 1,0-1,5, вважають малими, 3-5 середніми. В агроценозах площу асиміляційного апарату рослини регулюють густотою стояння рослин, застосуванням добрив, зрошенням, залежно від культури та сорту. Важливим при цьому є напрям розміщення рядків у посівах.

За наведеним описом визначити приблизну величину листкового індексу для посівів пшениці.

Дослід №3. Біологічні та екологічні особливості рослин із різними шляхами фотосинтезу.

Мета:зібрати колекцію рослин із різними шляхами фотосинтезу, встановити їх біологічні особливості.

Завдання.

1. На ділянках знайти рослини, у яких виявлені різні шляхи фотосинтезу:

- С3-шлях (чорнобривці розлогі TagetespatulaL., помідор їстівнийLycopersicumesculentumMill., конюшинаTrifoliumL., тощо)

- С4-шлях (кукурудза звичайна ZeamaysL., сорго двокольорове (Sorghiumbicolor(L.)Moench, просо посівне (PanicummiliaceumL.)

- за типом товстолистих (САМ-метаболізм) (очитки SedumL., молодилоSemperviruL.)

2. Дати морфологічну характеристику цих рослин, зробити анатомічні зрізи їх листків, розглянути під мікроскопом. Встановити, до яких груп за відношенням до вологості і світла ці рослини відносяться. Виготовити гербарні зразки цих рослин. За літературними джерелами з'ясувати, як анатомо-морфологічна будова рослин пов'язана з особливостями їх фізіології.

3. На основі спостережень та літературних даних скласти таблицю

Вид рослин	Шлях фотосинтезу	Екологічна група по відношенню		Анатомо-морфологічні особливості
		до вологи	до світла

4. Зробити висновки про те, які біологічні та екологічні особливості узгоджуються з їхніми фізіологічними процесами, зокрема із фотосинтезом.

Дослід №4. Порівняльна характеристика бульбочок різних видів бобових

Мета: визначити форму, розміри, забарвлення та кількість бульбочок на коренях культурних та дикоростучих видах бобових.

Завдання:

1. Знаходять рослини різних видів родини Бобові (горох посівний PisumsativumL., квасоля звичайна (PhaseolusvulgarisL., люпин жовтийLupinusluteusL., лядвенець польовийLotusarvensisL., буркун (MelilotusL., конюшинаTrifoliumL.)

2. На початку квітування викопують по 4 рослини кожного знайденого виду, ретельно обмивають кореневу систему і проглядають за допомогою лупи. На певній ділянці, наприклад, у верхній частині кореня, підраховують та описують бульбочки. Одержані результати заносять в таблицю.

Назва рослини	Кількість бульбочок				Розміщення бульбочок (окремо, у вигляді грона, тощо)	Форма бульбочок (округлі, видовжені)	Колір бульбочок
	великих (мм)		Середніх (мм)	Дрібних (мм)

3. Бульбочки разом з кореневою системою розглядають під мікроскопом, замальовують зовнішній вигляд та анатомічні зрізи бульбочок різних бобових.

4. Гербаризують рослини з бульбочками.

5. Розглядають орієнтовний механізм фіксації нітрогену (за допомогою літературних джерел).

6. У висновку відмічають значення азотфіксаторів в природі та господарській діяльності людини.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ