Екскурсії

Екскурсія №1.

Весняні ефемери та ефемероїди.

Мета:засовати біологічні особливості ефемерів та ефемероїдів, їх сезонні адаптації.

Завдання.

1. Серед весняних рослин знайти ефемери та ефемероїди, викопати їх, замалювати або сфотографувати їх зовнішні вигляд.

2. Відзначити, на яких фенологічних фазах знаходяться рослини. Яке екологічне значення це має?

3. Порівняйте підземні органи рослин.

4. Відзначте, яким чином переносять нестачу вологи рослини обох груп.

5. Зробити висновок про те, в чому виявляється сезонна адаптація ефемерів та ефемероїдів до світлового режиму.

Екскурсія №2.

Морфологічні пристосування рослин до світлового режиму.

Мета:познайомитися з морфологічними пристосуваннями рослин конкретних фітоценозів, які дозволяють їх жити в умовах різного освітлення.

Завдання:

1. Всі зростаючі на досліджуваній території рослини розподіляють між трьома групами по відношенню до світла: світлолюбні (геліофіти), тіньолюбні (сциофіти) та тіньовитривалі, а також перехідні форми: геліосциофіти та сциогеліофіти). Вказати місце кожного виду в ярусній структурі фіоценозу та його фенофазу.

2. Зробити узагальнююче порівняння морфологічних ознак типових рослин освітлених та затінених місцезростань:

82. для трав: розгалуженість кореневої системи, довжина міжвузлів, розмір листової пластинки, ступінь розвитку кутикули, мережа жилок,розташування листових пластинок до сонячних променів (під кутом, ребром чи перпендикулярно) тощо;

83. для дерев: співвідношення висоти дерева та товщини його стовбура на висоті 130 см, структура крони (ажурна, щільна), наявність листової мозаїки).

3. Знайти різні екземпляри одного і того ж тіньовитривалого виду рослин, які виросли в умовах різного освітлення. Наприклад тонконіг лучний (PoapratensisL.) суниці лісові (Fragaria vesca L.), кульбаба лікарська (TaraxacumofficinaleWebbexWigg.), липа серцелиста (TiliacordataMill.), черемха звичайна (PadusaviumMill.) тощо. Порівняти світлову та тіньову форми двох видів рослин (трав’янистої та деревної) за наведеним планом. Зробити малюнки.

4. Відмітити, на якій фенофазі знаходяться одновікові рослини світлової та тіньової форми.

5. Зробити висновок про пристосування рослин, які дозволяють їм жити в умовах різного освітлення.

Екскурсія №3.

Рослини різних екологічних груп по відношенню до водного режиму.

Мета:встановити участь рослин різних екологічних груп по відношенню до водного режиму у фітоценозах, познайомитися з особливостями їх морфологічної будови.

Завдання 1. Встановити флористичний склад фітоценозів на досліджуваній ділянці.

1. Всі рослини досліджуваних фітоценозів розподілити на основні екологічні типи за вимогливістю до води: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти та ксерофіти, та проміжні групи (мезогігрофіти, гігромезофіти, мезоксерофіти, ксеромезофіти тощо).

2. Встановити, до якої екологічної групи відноситься види домінанти та кількість видів кожної екологічної групи у досліджуваних фітоценозах.

3. Вибрати типові рослини основних екологічних груп по відношенню до води до води і порівняйте їх за такими показниками:

84. розмір поверхні рослини, насамперед листків;

85. наявність і характер покриття на поверхні стебла та листків (слиз, восковий наліт, волоски);

86. ступінь розвитку механічних тканин (слабкий, помірний, значний),

87. наявність спеціальних запасаючих тканин – водоносної (гідропаренхіми) та повітроносної (аеренхіми).

4. Зробіть висновок про відповідність флористичного складу фітоценозів щодо водного режиму умовам зволоження, відзначивши, які особливості морфологічної будови дозволять рослинам зростати саме в цих умовах.

Завдання 2. Дослідження особливостей водного режиму рослин в природних умовах:

1. Знайти і записати назви рослин - представників різних екологічних груп по відношенню до зволоженості. Довести приналежність знайдених видів до тієї чи іншої групи. Результати спостережень оформити у вигляді таблиці.

Екологічна група	Назва рослини	Обґрунтування
Ксерофіти
Мезофіти
Гідрофіти
Гігрофіти

Для виконання цього завдання необхідно знайти по 2 представники кожної групи, включаючи проміжні групи (мезоксерофіти, ксеромезофіти, мезогігрофіти, гігромезофіти та інші.

2. Записати в щоденник визначення пойкілогідрових рослин, гомойогідрових, навести приклади і знайти в природі представників рослин, які мають названі водні режими.

3. Дати визначення гідростабільним та гідролабільним видам, записати його в щоденник, навести приклади рослин, знайти їх в природі.

4. Зробити висновок про пристосування рослин різних екологічних груп до режиму зволоження.

Завдання 3. Гутація листків рослин.

Об'єктами для спостереження явища гутації можуть бути як дикорослі,, так і культурні рослини. Спостереження проводять в ранні години ранку. На початку спостереження з рослини за допомогою фільтрувального паперу знімають краплини води, яка виділилася при гутації раніше, а також росу. Потім за секундною стрілкою годинника відмічаються час появи нової краплини рідини на зубчиках листка. Записують умови погоди, години спостережень, температура і вологість повітря і час, через який з'являються краплини після їх повторного видалення.

Результати можуть бути занесені в таблицю.

Назва рослини	Температура повітря	Відносна вологість повітря	Години спостереження	Час появи крапель

Після того, як спостереження проведені протягом кількох днів, різних за метеорологічними умовами, одержані дані можуть бути узагальнені. Роботу зручніше проводити групами по 3-4 особи.

На основі одержаних даних формулюють висновок про зв'язок явища гутації з метеорологічними факторами: відносною вологістю і температурою повітря. Чим вища відносна вологість повітря, тим інтенсивніше відбувається гутація. При низьких температурах повітря, які призводять до сильного охолодження ґрунту, гутація гальмується, тому що гальмується процес всмоктування води коренями.

При проведенні цієї роботи необхідно зробити такі висновки:

• встановити рослини з найбільш інтенсивною гутацією;

• встановити швидкість утворення крапель у одних видів, але в різних умовах зростання;

• встановити особливості анатомічної будови листка у рослин з різною швидкістю гутації.

Екскурсія №4.

Вплив біотичних факторів на рослинні організми.

Мета: виявити прояви дії фітогениих та зоогенних факторів на рослинні організми.

Завдання.

1. На обраних для дослідження ділянках виділити рослини-едифікатори, які визначають специфічність рослинного угруповання.

2. Знайдіть результати тертя гілок одного дерева об інше, тобто механічного впливу одних рослинних організмів на інші.

3. Знайдіть виткі зелені рослини. Відмітьте, яким чином вони прикріплюються до рослин-опор, який тип взаємодії між рослинами спостерігається. Зробіть схематичні малюнки, фотографії. Порівняйте рослини опори з екземплярами цього ж виду, які не оплітаються ліанами.

4. Знайдіть рослини, на яких паразитують інші рослини, наприклад петрів хрест лускатий (Lathera squamaria L.), вовчок (Orobanche L.), повитиця (Cuscuta L.). Порівняйте їх з рослинами, позбавленими паразитів. Відмітьте характерні ознаки паразитичних рослин.

5. Розглянувши всі рослини з родини ранникові (Scrophulariaceae) знайдіть серед них напівпаразитичні види. Відмітьте ознаки їх будови, які про це свідчать.

6. Порівняйте (за розмірами, габітусом, фенофазою та іншими ознаками) рослини одного виду, які зростають на пасовищі та на неушкодженому фітоценозі. Відмітьте, до чого призводить надмірне випасання худоби на одній і тій самій ділянці.

7. Знайдіть та замалюйте органи рослини, пошкоджені листоїдними комахами

8. Підрахуйте кількість комах, які відвідали квітки однієї рослини за одиницю часу. Опишіть пристосування рослин до поширення їх насіння тваринами.

9. Опишіть пристосування рослин до поширення їх насіння тваринами.

10. На основі спостережень зробіть висновок про значення біотичних факторів в житті рослинних організмів.

Екскурсія №5. Ростові рухи рослин

Мета: провести спостереження ростових рухів рослин в природних умовах

Завдання.

1. Підготувати (повторити) теоретичний матеріал за підручником. Виписати визначення всіх видів ростових рухів рослин.

2. Знайти рослини з вираженими ростовими рухами. Записати назви рослин, схематично замалювати ростові рухи, визначити їх тип. Результати спостережень представити у вигляді таблиці.

Назва рослини	Тип ростових рухів	Опис

Необхідно навести по 1-2 приклади на кожен тип ростових рухів.

3. Зробити висновок про значення ростових рухів в житті рослини.

Екскурсія №6. Дослідження онтогенезу однодольних та дводольних рослин в природі.

Завдання.

1. Повторити етапи онтогенезу рослинного організму. Знати особливості кожного етапу.

2. Знати фази розвитку однодольних та дводольних рослин. У однодольних виділяють такі фази розвитку (дивись додатки):

1) Проростки: а) поява перших проростків; б) повна поява проростків (коли у більше ніж 50% рослин на ділянці з'явилися зелені проростки.

2) Розвиток третього листка: а) початок фази, коли у окремих рослин з пазухи другого листка з'являється верхівка третього; б) повне настання фази, коли вона спостерігається у більшої частини рослин.

3) Кущіння :а) початок – поява бічних пагонів у окремих рослин; б) повне – коли кущіння з'явилося у більшості рослин.

4) Вихід в трубку: поява первинного вузла на головному пагоні.

5) Колосіння: вихід колоса з піхви верхнього листка у більшості рослин.

6) Цвітіння: а) початок – коли у окремих рослин розкриваються квітки і з'являються пиляки; б) повне – більше ніж у 50%.

7) Молочна стиглість: у зерен в середній частині колоса, які досягли нормального розміру, при натисканні витікає густа біла молочна рідина.

8) Жовта, або воскова стиглість: зерно в середній частині колоса жовтого кольору, мнеться, легко розрізається нігтем.

() Повна стиглість: зерно тверде, починає висипатися і розламується.

У дводольних рослин, наприклад у квасолі, спостерігають такі фази (дивись додатки):

1) Проростки.

2) Утворення листків.

3) Початок цвітіння.

4) Кінець цвітіння.

5) Утворення плодів.

6) Дозрівання насіння.

3. Необхідно знайти і замалювати послідовно всі названі стадії онтогенезу злакових та бобових, підписати українську та латинську назву досліджених рослин, підписати всі стадії онтогенезу.

Екскурсія №7. Основи фітопатології

Завдання. Знайти і замалювати різні види пошкоджень та хвороб у деревних, чагарникових та трав’янистих рослин (гали, пошкодження шкідниками, аномалії розвитку, хлорози тощо). Зразки пошкоджень гербаризувати або сфотографувати, змонтувати гербарні зразки або фотографії в польовий щоденник, зробити відповідні підписи.