Іншомовна лексика у професійному мовленні
Як відомо, діловий стиль української мови сформувався пізно, тому в основному він спирався на давні зразки й на те, що було створене в цьому плані в інших народів. Тому не випадково в діловому стилі сьогодні так багато запозичень. Вибір іноземних мов зумовлено тим, що саме англійською та російською мовами в Україну надходить основний потік науково-технічної інформації.
Іншомовні слова вимагають до себе критичного ставлення. Їх слід вживати у разі потреби, коли немає відповідного еквівалента в українській мові, або вони дістали міжнародне визнання. До міжнародних належать терміни фінансові, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв'язків (бланк, штраф, бандероль, віза, гриф, маркетинг, менеджер, фінанси, бюджет, авізо, дебет).
Щоб правильно застосовувати іншомовні слова, треба дотримуватись таких правил:
не вживати у тексті іншомовні слова, якщо є відповідники в українській мові: апелювати – звертатися, аргумент – підстава, доказ, домінувати – переважати, екстраординарний – особливий, координувати – погоджувати, лімітувати – обмежувати, пріоритет – першість, репродукувати – відтворювати, симптом – ознака, шеф – керівник;
запозичене слово слід вживати правильно, відповідно до його значення (Ефективність режиму економії залежить від того, наскільки лімітуються фінансові витрати). У цьому реченні половина слів запозичені, а слово лімітуються вжите ще й неточно, оскільки ліміт – це гранична норма, то лімітуються не витрати, а кошти;
не вживати в одному тексті власне українське слово та його іншомовний відповідник (координувати – погоджувати, екстраординарний –- особливий, фіксувати – записувати, лімітувати – обмежувати, прерогатива – перевага, симптом – ознака).
При виборі запозиченого чи власнемовного слова слід звертати увагу на відтінки у його значенні (сервіс – обслуговування: сервіс – це будь-яке обслуговування, а обслуговування – тільки побутових потреб населення).
Отже, і добір, і вживання іншомовного слова в професійному тексті диктуються кількома обставинами й мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.
ПРАКТИЧНІ
ЗАВДАННЯ
Завдання №1. Користуючись «Словником іншомовних слів», поясніть значення слів. Доберіть до них українські відповідники.
Консолідація, моніторинг, копірайт, ексклюзивний, толерантність, оратор, імпозантний, респектабельний, рейтинг, імідж, менеджер, маклер, дивіденд, холдинг, сепаратизм.
Завдання №2. Укладіть словниковий диктант 20 слів-термінів з обраної вами спеціальності. Складіть з одним терміном речення.
Тестові завдання
1.Енциклопедично-довідкові словники -
а) найпоширеніший тип сучасних термінологічних двомовних словників;
б) це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою і подають його тлумачення.
в) подають пояснення наукових понять, а не просто фіксують терміни;
г) це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни
2.Іншомовні слова в українській мові - це ті слова, які:
а) належать до суспільно-політичної лексики;
б) засвоєні українською мовою з інших мов;
в) рідко вживаються в лексиці;
г) становлять основну частину всієї української лексики.
3. Яка вимога до слів іншомовного походження порушена в реченні «Перед тим як апелювати, зважте, чи Ваше звертання доречне»?
а) в одному реченні не слід вживати іншомовне слово і українське;
б) іншомовні слова повинні бути зрозумілими;
в) не слід вживати іншомовні слова в реченні;
г) в одному реченні слід вживати лише українське слово.
4. Подумайте і вкажіть зафіксовану форму терміну:
а) діловодство;
б) діловедення;
в) справоведення;
г) справочинство.
5. Найважливіші відомості про ту чи іншу галузь людських знань, про найважливіші події, явища про найвідоміших осіб містить:
а) тлумачний словник;
б) орфоепічний словник;
в) енциклопедичний словник;
г) орфографічний словник.
Самостійна робота № 5.
Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті (граматичні форми).
Література
Зубков М.Сучасне ділове мовлення. - Харків, 2008.- 47-49с.
Паламар Л.М. Мова ділових паперів.-К.: Либідь,2000.-250-276с.
Кількість годин: 2 год.
Вид навчального завдання: скласти тези до лекційного матеріалу.
Методичні вказівки
У текстах документів можуть уживатися скорочені слова. При цьому типи і способи скорочення слів визначаються чинним «Українським правописом» і ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в український мові в бібліографічному описі».
Увага! Розрізняють кілька типів скорочень (абревіатур):
1. Скорочення, які утворені з частин слів, називають одиничні установи, заклади тощо: Укрінформ, Рівнерада, Мін’юст, Кабмін;
2. Скорочення, які утворені з частин слів, називають родові назви: райрада, медінститут, техробітник;
3. Скорочення, які утворені з початкових (ініціальних) літер, пишуться великими літерами і можуть відмінюватися: ВАТ, ТО, НДІ; у ВАКу, до ТЮГу;
4. Графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі; при цьому зберігається написання великих і малих літер, дефісів; на місці скорочення ставиться крапка (крім стандартних скорочень мір: м, см, мм): півд.-зах., Півн. крим. канал, акад., див., і т.ін., напр. , до н.е., о., оз., пор.
Слова не скорочуються на голосний (крім початкового в слові) і на ь, наприклад: укр., україн., українськ.