V. Дослідження живота і органів черевної порожнини

Поскільки провідний об'єм у дослідженні живота і органів черевної порожнини займає система травлення, цей розділ починають з огляду ротової порожнини, а потім описують результати дослідження живота.

Порожнина рота

Язик: величина (звичайний, збільшений), колір (блідорожевий, малиновий, жовтий, яскраво-червоний, темнобрунатний), наявність тріщин, вологість (помірна, знижена, підвищена, значна слинотеча — гіперсалівація), вираженість сосочків (гіпертрофовані, атрофічні, без особливостей), нашарування (розповсюдженість, вираженість, колір), наявність тріщин і виразок на язиці, «географічний» язик, відбитки зубів по краях язика;

зуби: здорові, відсутні (повністю, частково), уражені карієсом, зубні протези, колір поверхні зубів; ясна — без особливостей, кровоточиві, розпушені;

м'яке та тверде піднебіння: колір (звичайний, жовтий), наявність висипок; слизова оболонка: волога чи суха;

слизова оболонка рота: блідорожева, синюшна, яскраво-червона, бліда, наявність висипок, крововиливів;

мигдалики: величина, колір, розпущеність, наявність нашарувань (нальоту), гнійних пробок, лакун;

запах із рота: без особливостей, сечовий, фруктовий (запах ацетону), гнилісний, смердючий, затхлий, бродильний;

губи і навколоротові ділянки: губи рожево-червоні, бліді, синюшні, наявність вродженої розщелини верхньої губи («заяча губа»), тріщини або ерозії в куточках рота («заїди»).

Живіт

Дослідження живота проводять у послідовності: огляд, поверхнева (орієнтовна) пальпація, глибока ковзна послідовна методична пальпація за методом В.П. Образцова - М.Д. Стражеска, перкусія, аускультація; окремо проводиться дослідження живота в горизонтальному та вертикальному положеннях хворого.

1. Огляд: послідовно проводять у горизонтальному та у вертикальному положеннях пацієнта, оголеному до тазової частини тулуба. Визначають такі дані:

а) форма живота: звичайної конфігурації, відвислий, випнутий, втягнутий, «жаб'ячий»; зміна форми живота в стоячому положенні: збільшення відвислості, випнутості усієї черевної стінки або окремих її ділянок;

б) симетричність: обидві половини симетричні, несиметричні, наявність локальних асиметрій, випинань, втягувань;

в) пупок: випнутий, втягнутий, наявність грижових випинань;

г) участь в акті дихання: активна, малопомітна, не бере участі;

д)шкірні покриви: колір, гіперпігментації, депігментації, характер рослинності, рубці, наявність на шкірі смуг або пігментних плям внаслідок тривалих розчухувань або застосування грілок, смуги вагітності, висипи, розширення судин — флебектазії, теле-ангіектазії, «голова медузи», «судинні зірочки», грижові випинання, характер оволосіння, видима перистальтика, пульсації в епігастральпій ділянці, особливості шкірних покривів у вертикальному і горизонтальному положеннях пацієнта.

2.Поверхнева (орієнтовна) пальпація

Згідно з методичними принципами, визначеними терапевтичною школою В.П. Образцова, поверхневу пальпацію проводять проти руху годинникової стрілки у такій послідовності: ліва здухвинна (клубова) ділянка, лівий фланк (ліва бічна ділянка живота), ліва підреброва ділянка (підребер'я), надчеревна ділянка (епігастрій), права підреброва ділянка, правий фланк (права бічна ділянка живота), права здухвинна ділянка, лобкова ділянка. При пальпації здухвинних ділянок в сферу пальпаторного обстеження залучаються також і пахвові ділянки. Навколопупкову ділянку живота прощупують таким чином спочатку по зовнішній (велике коло) окружності, а потім по внутрішній окружності (по малому колу) радіальним спрямуванням пальпуючої кисті до ділянок попередньої пальпації. За наявності різкої болючості в правій ділянці живота поверхневу пальпацію розпочинають з першої, правіше розташованої ділянки і закінчують ділянкою максимальної локалізації болю. Таку пальпацію проводять послідовно за периферійним, а потім — центральним (навколопупковим) колами живота. Визначають наступні особливості: болісність, резистентність передньої черевної стінки, тонус м'язів. Виявляють ознаки подразнення очеревини (симптом Щоткіна-Блюмберга), перкуторної болісності в епігастрії (симптом Менделя), грижові кільця (локалізація, величина, болісність), поверхнево розташовані пухлини, локальні ущільнення, калові завали (scybala), розходження прямих м'язів живота, зони шкірної гіперестезії (зони Захар’їна — Геда), болючі ділянки на поверхні живота. Виявлені дані описують із зазначенням відповідних топографічних ділянок живота.