практик з псих упр перс_1 / література / ekon_pidpr

•забезпечення (у тому числі на пільгових умовах) доступу МСП до інформації, необхідної для проведення операцій на ринку, а також до комунікаційних мереж з виходом на світові ринки;

•розробка державної програми і підтримка малого підприємниц тва та відповідної інфраструктури в Україні;

•прискорене становлення й розвиток вільних економічних зон, що мають великі перспективи, з урахуванням природних та еконо мічних чинників зручного геополітичного розміщення України та її окремих регіонів;

•створення і розвиток для стимулювання і підтримки МСП вузлів ринкової інфраструктури, насамперед її основних матеріальних елемен тів — товарних і фондових бірж, бірж робочої сили, комерційних банків, телекомунікаційних систем, інформаційно консультативних фірм і т. ін.

Вирішення проблем економічного і соціального розвитку України на сучасному етапі розбудови ринкових відносин вимагає посилення уваги держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед малого бізнесу, а також формування відповідної державної політики щодо підтримки становлення підприємницького середовища.

Як свідчить досвід розвинених країн світу, виконання малим бізне сом своєї економічної та соціальної ролі можливе лише за умов ком плексної зваженої державної політики всебічної підтримки цього сектору економіки [8].

Функціональну структуру органів (суб'єктів) державно громад ської підтримки малого бізнесу наведено на рисунку.

21

6.Етапи і стратегія формування державної політики підтримки підприємництва

Сучасний розвиток та підтримка підприємництва в умовах пере ходу до ринкового господарювання є одним із пріоритетів державної економічної політики. Державна підтримка підприємництва здій снюється Державним комітетом України з питань розвитку підпри ємництва, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Органи державної влади, що здійснюють підтримку підприємниц тва під час виконання покладених на них завдань, взаємодіють із об'єднаннями суб'єктів підприємництва.

Державна підтримка підприємництва здійснюється за такими напрямами:

•формування інфраструктури підтримки і розвитку підприєм ництва;

•створення сприятливих умов для використання суб'єктами під приємництва державних фінансових, матеріально технічних та інфор маційних ресурсів, а також науково технічних розробок і технологій;

•запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

•удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення квалі фікації кадрів для суб'єктів підприємництва;

•фінансова підтримка інноваційних проектів.

Умовно можна виділити декілька етапів підтримки підприємниц: тва в Україні.

Початковий (підготовчий) етап (1987–1990 рр.)

Початок формуванню попередніх правових, організаційних та еко номічних засад розвитку підприємництва поклало прийняття у 1987 р. Закону СРСР “Об индивидуальной трудовой деятельности граждан в СССР”, що сприяло частковій легалізації індивідуального бізнесу (підприємництва) та відкрило доступ бізнесменам, і насамперед під приємцям початківцям, до створення власної справи. У цей час вже багато тисяч людей займалися легальним бізнесом під вивіскою ін дивідуальної трудової діяльності.

Нового імпульсу щодо розвитку малого бізнесу додало прийняття у 1988 р. Закону про кооперацію. Це сприяло масовому відтоку гро мадян у щойно створені кооперативи, які приваблювали демократич ною формою організації та високими заробітками.

22

Прийняття деяких нормативно правових актів, зокрема урядових постанов у 1989 р., сприяло виникненню власне малих підприємств та їх широкому розповсюдженню практично у всіх галузях діяльнос ті, причому найбільша їх питома вага припадала на виробничу сфери — промисловість та будівництво.

Перший етап формування державної політики підтримки підприємництва (1991–1995 рр.)

Реальне формування державної політики підтримки підприєм ництва в Україні починається з 1991 р., а саме з прийняття 7 люто го 1991 р. третьою сесією Верховної Ради України 12 го скликання Закону України “Про підприємництво” та утворення Державного комітету України зі сприяння малим підприємствам і підприємниц тву (травень 1991 р.). Логічним подальшим кроком було схвалення у березні 1993 р. Кабінетом Міністрів України Програми державної підтримки підприємництва в Україні, а також визначення у Допові ді Президента України Верховній Раді України 11 жовтня 1994 р. “Про основні засоби економічної та соціальної політики” першочер гових завдань державної політики, спрямованої на всебічний розви ток підприємництва, малого та середнього бізнесу, та визначення головних завдань державної політики щодо розвитку приватного сектору і підприємництва, насамперед малого та середнього, які бу ли зазначені у щорічній Доповіді Президента України Верховній Раді 1995 р.

Зазначити, що офіційно розвиток підприємництва в Україні бере початок від 1 березня 1991 р. — дня, коли було введено в дію Закон України “Про підприємництво”.

Для реалізації державної політики сприяння розвитку підприєм ництва, у тому числі малого бізнесу, у березні 1993 р. Кабінетом Мі ністрів України було схвалено Програму державної підтримки під приємництва в Україні, яка є складовою комплексу заходів щодо сприяння розвитку ринкових відносин та виходу України з економіч ної кризи і входження країни у світове економічне співтовариство.

Другий етап державної політики підтримки малого бізнесу (початок у 1996 р.)

Початок новому етапу поклало схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприєм ництва (квітень 1996 р.), конституційне закріплення свободи підпри ємництва (28 червня 1996 р.) та затвердження Кабінетом Міністрів

23

України Програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1997–1998 роки (січень 1997 р.).

У Концепції державної політики розвитку малого підприємниц тва, яку було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1996 р. за № 404, зокрема, підкреслювалося, що держав на політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної соціальної та економічної політики України і визначає основні прин ципи, напрями і форми економічного та адміністративно правового впливу на формування підприємницького середовища в Україні.

Третій етап державної політики формування підприємницького середовища (початок з 1998 р.)

У цей час задля формування і реалізації державної політики з пи тань розвитку і підтримки малого підприємництва, ефективного ви користання його можливостей в розвитку національної економіки розроблено і прийнято Укази Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” (від 12 травня 1998 р. № 456/98) та “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єк тів малого підприємництва” (від 3 липня 1998 р. № 727/98). Для зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяль ність, усунення адміністративних бар'єрів на шляху становлення під приємницького середовища розроблено і прийнято Укази Президен та України “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підпри ємницької діяльності” (від 3 лютого 1998 р. № 79/98) та “Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності” (від 23 липня 1998 р. № 871/98).

Позитивною тенденцією став перехід з 2000 р. до спрощеної сис теми оподаткування, що призвело до зменшення непрямих витрат, пов'язаних зі сплатою податків.

На виконання ст. 5 Закону України від 22 травня 2003 р. № 889 IV “Про податок з доходів фізичних осіб” та керуючись ст. 8 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, було затверджено наказ ДПА України від 22 вересня 2003 р. № 442 “Про затвердження Інс трукції про податковий кредит” (зареєстровано в Міністерстві юсти ції України 1 жовтня 2003 р. за № 879/8200). Інструкція стосується порядку нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб. Цей наказ набрав чинності з 1 січня 2004 р. З цього часу почав діяти спрощений порядок оподаткування фізичних осіб (13 %). У зв'язку з прийняттям Закону про внесення змін до низки законів про оподаткування (№ 4000 1) було перегля

24

нуто і ставку ПДВ. Так, з 1 січня 2004 р. до 1 січня 2005 р. вона дорів нювала 20 %, з 1 січня 2005 р. до 1 січня 2006 р. вона знизиться до 17 %, а з 1 січня 2006 р. — до 15 %. Такий процес позитивно позначиться на політиці підтримки підприємництва.

Контрольні запитання та завдання

1.Яке місце посідає економічна політика в загальній державній політиці?

Учому її сутність?

2.У чому виражається взаємозв'язок державного регулювання з ринко вим саморегулюванням?

3.Назвіть і охарактеризуйте основні напрями нормативно правового забез печення державного регулювання підприємницької діяльності.

4.У чому полягає сутність підприємництва як об'єкта державного регулю вання?

5.У чому виражається економічний зміст обмеження та державної під тримки підприємництва в Україні?

6.Розкрийте сутність системи державного регулювання і підтримки під приємництва.

7.Наведіть хронологію формування державної політики підтримки під приємництва в Україні.

8.Дайте характеристику основним чинникам, що заважають розвитку ма лого підприємництва в Україні.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Воротін В. Досвід посткризового державного управління трансфор маційним розвитком // Вісн. Української Академії державного управлін ня при Президентові України. — 2000. — № 4. — С. 101–107.

2.Воротін В. Досвід ринкової трансформації та державного “дерегулюван ня” економіки в країнах Південно Східної Азії // Економічні реформи сьо годні: Зб. наук. пр. — 1999. — № 25. — С. 38–41.

3.Воротін В. Підтримка малого і середнього бізнесу в країнах АТР до і піс ля фінансової кризи // Економічні реформи сьогодні: Зб. наук. пр. — 1999. —

№24. — С. 30–33.

4.Воротін В. Проблеми становлення етичних норм в економіці: приклад країн азіатсько тихоокеанського регіону // Вісн. Української Академії дер жавного управління при Президентові України. — 2001. — № 1. — С. 182–187.

25

5.Воротін В. Як забезпечити власну старість? // Перспективи розвит ку недержавного пенсійного страхування в Україні: Матеріали “круглого столу” від 22 листоп. 1999 р. — К.: Укр. незалежний центр політ. дослід жень, 1999. — 43 с.

6.Геєць В. М. Ринкова трансформація в 1991–2000 роках: здобутки, труд нощі, уроки // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку: Матеріали. наук. конф. — К.: НТУУ КПІ, 2001. — 340 с.

7.Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С. М. Чистов, А. Є. Ни кифоров, Т. Ф. Куценко та ін. — К.: КНЕУ, 2000. — 316 с.

8.Державне управління в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. д ра юрид. на ук, проф. В. Б. Авер'янова. — К.: Соми, 1999. — 267 с.

9.Зверяков М. І. Удосконалення управління трансформаційними проце сами в Україні // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку: Матеріали наук. конф. — К.: НТУУ КПІ, 2001. — 340 с.

10.Звіт Кабінету Міністрів України про виконання програми діяльності уряду “Реформи заради добробуту” в 2000 році. — К., 2001. — 76 с.

11.Матеріали до засідання Ради спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України від 8 лютого 2001 року. — К., 2001. — 27 с.

12.Нагребельний В. П., Оніщук М. В. Державне регулювання // Юридична енциклопедія: У 6 т. / Ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. —

Т.2. — К.: Українська енциклопедія, 1999. — С. 118–119.

13.Перспективні дослідження // Економічні реформи сьогодні: Зб. наук. пр. — 2001. — № 16. — 67 с.

14.Рябов В. Економічна реформа на рівні підприємства // Економічні ре форми сьогодні: Зб. наук. пр. — 2000. — № 32. — 69 с.

15.СоціальноAекономічне становище України за 1999 рік // Уряд. кур'єр. — 2000. — № 57. — 29 берез.

16. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2000. — 176 с.

17. Vorotin V. Jahr Unabhаndigkeit fon Ukrein. Die Sozialekonomische Verkei ligkeid // OEKU neunsbrіef. Ukrein 10 Jahr Unabhаndigkeit. — Utrecht, Sep tember 2001.

26

Розділ 2

ПІДПРИЄМСТВО ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.Поняття підприємства, його роль

вринковій економіці і умови ефективної роботи

Основою підприємницької діяльності, як і основою розбудови всі єї держави, є наявність та функціонування підприємств як виробни ків матеріальних благ, місць прикладання людських знань і навичок, отримання засобів існування.

Законом України “Про підприємництво” визначено: “Підприємство — основна організаційна ланка народного господарства України. Підпри ємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку”.

Підприємства різних галузей господарства мають свої особливос ті, тому їх можна класифікувати за певними ознаками. Так, підпри ємства промислової сфери поділяються:

•за характером сировини, що використовується, на підприємства видобувної та переробної промисловості;

•за призначенням готової продукції підприємства на такі, що ви робляють засоби виробництва, і такі, що виробляють предмети спо живання;

•за характером протікання виробничого процесу в часі на підпри ємства з перервним і безперервним виробництвом;

•за часом роботи впродовж року на підприємства сезонного та річного циклів;

•залежно від обсягів виробництва однотипної продукції і широти номенклатури, підприємства масового, серійного, одиничного і дос лідного виробництва;

27

Підприємства промислової сфери

Класифікаційні ознаки

Рис. 1. Класифікація підприємств промислової сфери

• за ступенем механізації й автоматизації виробництва на підпри ємства з автоматизованим, комплексно механізованим, ручним ви робництвом.

Класифікацію підприємств залежно від їх класифікаційних ознак подано на рис. 1.

Класифікація підприємств використовується для встановлення типових структур управління, типової документації тощо.

Підприємство як самостійна система є головним ланцюгом сус пільного виробництва, де відбувається безпосереднє вирішення ос

28

новного економічного завдання національної економіки. Створення продуктів та надання послуг відбувається через визначені техноло гічні процеси, знаряддя праці, матеріали, навички людей та їх знання, які основані на розподілі та кооперуванні суспільної праці. Підпри ємство надає робочі місця, виплачує заробітну платню. Шляхом сплати податків бере участь у підтримці та реалізації державних програм соціально економічного розвитку.

Перш ніж почати створювати підприємство, кожний підприємець повинен мати чітку мету — виготовлення такої продукції, реалізація якої забезпечить задоволення суспільних потреб і отримання макси мальних прибутків. Ця мета має бути підкріплена системою одер жання замовлень на продукцію підприємства, яке, у свою чергу, по винно бути забезпечене трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами (рис. 2).

ПІДПРИЄМСТВО

Рис. 2. Ознаки та ресурси підприємства

29

Юридично організаційна діяльність — система заходів зі створен ня та реєстрації підприємства, що визначається чинним законодав ством залежно від обраної організаційно правової форми діяльності (реєстрація статутних документів: статуту; засновницького договору, де визначаються розміри статутного фонду; форми участі у підпри ємстві, розміри внесків засновників, розподіл прибутків, взаємосто сунки учасників тощо).

У ринковій економіці всі підприємства мають право на самовизна чення, тобто вибір та організацію виробництв, комерційну свободу, визначення шляхів та способів реалізації продукції, рекламної діяль ності, взаємин із партнерами та конкурентами. Однак абсолютної підприємницької самостійності не існує, оскільки кожне підприєм ство функціонує в конкретній країні і має підпорядковуватися її пра вилам і законам.

Ринкові відносини вимагають від підприємства виробництва якіс ної і конкурентоспроможної продукції. Тому самостійність підпри ємства визначається лише через систему ринкових відносин, тобто його діяльність будується таким чином, щоб попит на продукцію за безпечувався пропозицією за відповідної якості і ціни продукції та послуг. Поведінка кожного підприємства залежить від типу ринку, який обрано для реалізації продукції. Тип ринку, у свою чергу, зале жить від виду продукції, кількості підприємств, наявності або відсут ності економічних обмежень, інформаційного забезпечення тощо. Розрізняють такі види ринків:

•чистої конкуренції, тобто ринок, де діють багато підприємств з однорідною продукцією, що породжує велику конкуренцію, але не дуже впливає на ціноутворення;

•чистої монополії, тобто на ринку діють підприємства, що випус кають унікальну продукцію. Тут майже відсутня конкуренція. Ціни встановлюються виробником продукції;

•монопольної конкуренції, тобто на ринку діє багато підприємств однієї галузі, що виробляють різноманітну продукцію. При цьому кожне підприємство провадить свою цінову політику, здійснює то варну стратегію;

•олігополії, тобто ринок, де діють підприємства, що випускають високовартістну продукцію (патенти, реклама, корисні копалини, рідкісні метали тощо).

Функціонуючи на будь якому ринку, підприємство виступає як агент попиту і агент пропозицій. Підприємство як агент ринку, у

30