практик з псих упр перс_1 / література / ekon_pidpr

Розділ 10

ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.Принципи і методи планування та прогнозування розвитку підприємства

Сутність планування в сучасних умовах полягає у тому, щоб най кращим чином обґрунтувати номенклатуру, обсяги, терміни, ціни та інші показники, які пов'язані із виробництвом і реалізацією продук ції (послуг), що дасть змогу підприємству досягти визначених цілей ефективним способом. Отже, планування — це процес економічного обґрунтування раціональної поведінки підприємства для досягнення власних цілей, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Принципи планування визначають характер і зміст планової ді яльності на підприємстві. Дотримання принципів планування ство рює передумови для успішного функціонування підприємства, змен шує ризик негативних наслідків планування, створює підґрунтя для ефективної реалізації стратегії діяльності підприємства.

Основними вимогами до розробки планів є дотримання таких

принципів планування [3; 5; 6; 8; 11]:

1.Цілепокладання — вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства.

2.Принцип системності — планування має охоплювати всі сфери діяльності підприємства, всі тенденції та зміни в його системі.

3.Принцип безперервності — процес планування на підприємстві має здійснюватися постійно, взаємоузгоджено із довго , середньо та короткостроковими планами; із дотриманням послідовності етапів планування; своєчасним коригуванням планів тощо.

191

4.Принцип оптимальності використовуваних ресурсів — орієнта ція підприємств на інтенсифікацію виробництва на підставі досяг нень науково технічного прогресу, на реалізацію внутрішніх резервів підприємства, кон'юнктуру ринку.

5.Збалансованість — кількісна відповідність між взаємопов'язани ми показниками плану. Збалансованість плану (в числовому виразі) означає його відповідність наявним ресурсам.

6.Принцип гнучкості — можливість коригування встановлених по казників і координації планово економічної діяльності підприємства відповідно до змін у ринковому середовищі.

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів [2; 3; 6; 11; 17]. Розглянемо їх:

1.Ресурсний метод базується на врахуванні наявних ресурсів.

2.Цільовий метод ґрунтується на потребах ринку та попиті на про дукцію, виходячи з яких підприємство визначає свою основну мету, загальні цілі та формує плани.

3.Екстраполяційний метод полягає в тому, що на основі динаміки показників діяльності підприємства в минулому планують показни ки майбутньої діяльності.

4.За інтерполяційним методом підприємство встановлює якусь мету для досягнення у майбутньому і виходячи з неї визначає трива лість планового періоду та проміжні планові показники.

5.СпробноAстатистичний метод характеризується орієнтацією на фактично досягнуті у минулому результати, за екстраполяцією яких визначається планове значення показника, що відшукову ється.

6.За факторним методом значення планових показників визнача ють на підставі розрахунків впливу найважливіших чинників, що зу мовлюють зміни цих показників.

7.Нормативний метод використовує нормативи і норми. Норматив — науково обґрунтована величина витрат, розроблена у

централізованому порядку спеціальними науковими закладами галу зі чи держави.

Норма — обґрунтована величина витрат, розроблена підприємс твом.

8. Балансовий метод характеризується встановленням матеріаль но речових і вартісних пропорцій у показниках. Цей метод передба чає використання таблиць, в одній частині яких вказуються ресурси, а в іншій — напрями їх використання.

192

9. Матричний метод планування є подальшим розвитком балансо вого методу і являє собою побудову моделей взаємозв'язків між ви робничими підрозділами та показниками.

Як планування, так і прогнозування є одним із видів передбачення майбутнього підприємства.

У передбаченні майбутнього підприємства прогнозування, з одно го боку, передує плануванню, а з іншого — є його складовою, вико ристовується на різних стадіях здійснення діяльності з планування:

•на стадії аналізу середовища і визначення передумов для форму вання стратегії підприємства;

•на стадії реалізації планів для оцінювання можливих результатів та їх відхилення від планових показників.

За своїм складом прогнозування є ширшим за планування, оскіль ки містить не тільки показники діяльності підприємства, а й інфор мацію про стан зовнішнього середовища.

Для передбачення майбутнього підприємства використовуються такі типи прогнозування [17]:

1. Прогнозування, що базується на творчому баченні майбутньо го та використовує суб'єктивні знання прогнозиста, його інтуїцію. Досить часто такі прогнози мають вигляд літературного опису ви гаданого майбутнього. Але воднораз такі прогнози є непоганим до повненням до виважених, обґрунтованих кількісних прогнозів.

2. Пошукове прогнозування — спосіб наукового прогнозування від теперішнього до майбутнього. Прогнозування починається від сьогод нішнього дня, спираючись на наявну інформацію, поступово проникає

умайбутнє. Є два основні підходи до пошукового прогнозування:

•екстраполятивний підхід (прогноз як проекція минулого у май бутнє);

•альтернативний підхід (складається декілька варіантів прогнозів з урахуванням можливих змін зовнішнього середовища. Кожний із варіантів лежить в основі побудови сценарію майбутнього).

3. Нормативне прогнозування — передбачає визначення узагаль нюючих цілей та стратегічних орієнтирів на майбутнє із наступною оцінкою розвитку підприємства виходячи з визначених цілей. Най частіше цей підхід використовується, коли підприємство не має не обхідних (початкових, історичних) даних.

Розрізняють такі види прогнозів:

1. За часовою ознакою:

• короткострокові (на 1 рік);

193

•середньострокові;

•довгострокові.

2. За типами прогнозування:

•пошукові;

•нормативні;

•засновані на творчому баченні;

•за можливим впливом підприємства на своє майбутнє;

•активні прогнози (активні дії щодо проектування майбутнього, реальний вплив на зовнішнє середовище);

•пасивні прогнози (підприємство не намагається впливати на се редовище свого функціонування).

3. За ступенем ймовірності настання майбутніх подій:

• інваріантні прогнози (підприємство розраховує на високий сту пінь певності майбутнього середовища, відповідно і прогноз містить тільки один варіант розвитку подій);

• варіантні прогнози (базуються на припущенні про значну непев ність майбутнього середовища і відповідно розробляється декілька варіантів розвитку подій середовища).

4. За способом надання результатів прогнозів:

•точковий прогноз (варіант прогнозу містить єдине значення по казника, що прогнозується);

•інтервальний прогноз (передбачення майбутнього з певними ін тервалами, діапазонами значень показника, що прогнозується).

До принципів прогнозування належать: системність, варіантність, безперервність, достовірність, несуперечливість та ефективність.

Нині відомі такі методи прогнозування:

1.Методи експертних оцінок (передбачають врахування суб'єкA тивних думок експертів про майбутній перебіг подій).

До цих методів належать метод “мозкової атаки” (колективна гене рація ідеї), метод Дельфі (проведення анкетних опитувань та їх ста тистична обробка з формуванням діапазону думок щодо певної проб леми), метод “інтерв'ю” (співбесіда організатора прогнозної діяль ності з прогнозистом експертом), імітаційне моделювання та ін.

2.Метод складання сценаріїв.

Сценарій — опис майбутнього, складений з урахуванням правди вих припущень.

Складання сценарію відбувається у декілька етапів:

•структурування і формулювання питання;

•визначення і групування сфер впливу;

194

•встановлення показників майбутнього розвитку подій зовніш нього середовища підприємства;

•формування і відбір припущень;

•порівняння прогнозних показників майбутнього стану середови ща з припущеннями про їх зміни;

•введення в аналіз руйнівних подій;

•встановлення наслідків;

•вжиття заходів.

3. Методи екстраполяції трендів.

Ці методи базуються на статистичному спостеріганні динаміки певного показника, визначенні тенденції його розвитку і продовжен ні цієї тенденції для майбутніх періодів. Найпоширенішими метода ми екстраполяції трендів є метод змінної середньої та метод експо нентаційного вирівнювання.

2.Зміст і основні показники плану розвитку підприємства

Склад розділів і показників плану залежить від специфіки, галузе вої належності підприємства, ринкової кон'юнктури, методів управ ління, які використовуються на підприємстві, тощо.

План розвитку підприємства має містити такі основні розділи [8]:

•виробництво і реалізація продукції;

•матеріально технічне забезпечення виробництва;

•персонал і оплата праці;

•витрати виробництва, прибутки, рентабельність;

•організаційно технічний розвиток підприємства;

•фінансовий план.

Одним з елементів методології планування є визначення показни ків плану.

Показник плану — це числова характеристика властивості (явища, процесу) економічного об'єкта.

Розглянемо основні планові показники [8], що використовуються у наведених вище розділах плану.

План виробництва і реалізації продукції є основним, тому на його базі розробляються всі інші розділи плану. У цьому основному плані визначаються планові обсяги виробництва і реалізації продукції у на туральному та вартісному вимірах, зміна залишків нереалізованої

195

продукції, баланс виробничих потужностей та коефіцієнт їх викорис тання.

Уплані матеріально технічного забезпечення виробництва визна чаються потреба підприємства у матеріально технічних ресурсах (сировині, матеріалах, паливі, енергії), розміри запасів матеріалів, не завершеного виробництва та готової продукції, а також оптимальні розміри поставок.

Упроцесі розробки плану щодо персоналу та оплати праці визна чаються загальна чисельність працюючих та співвідношення окре мих категорій персоналу (структура персоналу), темпи зростання продуктивності праці, темпи зростання заробітної плати, додаткова потреба у персоналі, вивільнення персоналу, загальна величина фон ду оплати праці, середній рівень заробітної плати.

При плануванні витрат виробництва, прибутку і рентабельності проводяться розрахунки планових калькуляцій собівартості основ них видів продукції підприємства, кошторису витрат на виробництво всієї продукції, визначається балансовий прибуток, розраховується рентабельність видів продукції, створюється база для розробки цін на продукцію, виявляються резерви зниження її собівартості. Дані цього розділу плану використовуються для складання фінансового плану.

Фінансовий план складається у вигляді балансу доходів і видатків за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова). У складі доходів відображаються прибуток, амортизаційні відрахування, ви ручка від продажу акцій, кредити тощо. До складу витрат входять планові спрямування коштів на сплату податків, формування інвес тиційних ресурсів, виплати персоналу тощо.

3.Розробка виробничої програми

підприємства

Виробнича програма підприємства визначає виготовлення у пла новому періоді необхідного обсягу продукції відповідної номенкла тури, асортименту, якості з урахуванням вимог плану продаж. Голов ною метою планування виробничої програми є визначення обсягів, асортименту та номенклатури продукції, які давали б можливість до сягти визначених цілей діяльності підприємства.

Підприємства формують виробничу програму на основі державно го замовлення, державних контрактів, споживацького попиту.

196

Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробниц тва продукції у натуральному виразі та плану виробництва продукції у вартісному виразі.

План виробництва у натуральному виразі містить показники ви пуску продукції певної номенклатури, асортименту, якості виробів у фізичних (натуральних) одиницях (тонни, штуки, метри тощо). Таке планування уможливлює узгодження випуску продукції з потребами ринку, виробничими потужностями підприємства, потребами у ре сурсах тощо. Але натуральні показники не дають змоги визначити за гальний обсяг і структуру виробництва на підприємствах з великим асортиментом продукції, розрахувати витрати, доходи, прибутки. Для цього існує план виробництва продукції у вартісному виразі.

План виробництва продукції у вартісному виразі містить такі по казники: товарна продукція, валова продукція, чиста продукція.

Товарна продукція містить вартість запланованих до випуску гото вих виробів; запасних частин; напівфабрикатів, комплектуючих дета лей і збірних одиниць, призначених для реалізації іншим підприємс твам; капітального ремонту, здійсненого власними силами; капіталь ного будівництва і власних непромислових господарств підприємс тва; інструментів і пристроїв для власного виробництва.

Плановий обсяг товарної продукції (Qпл) розраховується так:

n

Qпл = Σ qi Ці , (1)

i =1

де n — кількість найменувань продукції, що виготовляється у плано вому періоді;

qi — обсяг виробництва i го виду продукції; Ці — ціна одиниці i го виду продукції.

Товарна продукція характеризує обсяг виробленої готової продук ції і використовується для розрахунку витрат виробництва, фінансо вих результатів, рентабельності тощо.

Валова продукція містить вартість всієї виробленої продукції і ви конаних робіт, у тому числі незавершеного виробництва та спеціаль ного технологічного оснащення власного виробництва.

Обсяг валової продукції (Qвп) розраховується за формулою (у гро шових одиницях) [11]:

Qвп = Qпл + (НЗВк – НЗВп) + (Ок – Оп), (2) де НЗВп, НЗВк — залишки незавершеного виробництва відповідно

на початок і кінець планового періоду;

197

Оп, Ок — залишки спеціального технологічного оснащення власно го виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду.

Чиста продукція характеризує знову створену на підприємстві вартість. До неї не входять витрати підприємства на придбання сиро вини, матеріалів, палива, енергії і т. ін., а також амортизаційні відра хування.

До складу чистої продукції входять витрати на оплату праці та прибуток підприємства.

Плановий обсяг чистої продукції (Qчп) розраховується так [6]:

Qчп = Qпл – (М + А), (3) де М — вартість всіх видів матеріалів, витрачених на виробництво то

варної продукції; А — амортизаційні відрахування на повне відновлення основних

фондів.

Показник Qчп застосовують для об'єктивної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства.

Окрім товарної, валової та чистої продукції необхідно визначати й реалізовану продукцію, оскільки саме вона показує ступінь задово лення попиту споживачів на неї. Обсяг реалізованої продукції обчис люється як вартість призначених до поставки за планом і тих, що під лягають оплаті замовником, готових виробів і напівфабрикатів влас ного виробництва, запасних частин всіх видів і призначень, товарів народного споживання, робіт і послуг, які виконуються відповідно до договорів або через власну збутову мережу.

Плановий обсяг реалізованої продукції (Qрп) визначається за фор мулою

де НРПп, НРПк — залишки нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду.

При визначенні планового показника Qрп необхідно зважати на об сяг Qпл , враховуючи зміни залишків нереалізованої продукції на по чаток і кінець планового періоду, а при визначенні фактичного показ ника (Qрф) — враховувати відповідні положення чинного законо давства України (“Закон про оподаткування прибутку підприємств”, Цивільний кодекс України).

При плануванні виробничої програми враховуються також сту пінь ризику, доцільність диверсифікації та резервування частини по тужностей для забезпечення гнучкого реагування підприємства на зміну кон'юнктури ринку.

198

4. Зміст і порядок розробки бізнес плану

Бізнес план — це конкретний план бачення і ведення підприємцем своєї справи. У ньому вказується, як нове підприємство створювати меться (якщо воно ще не створене), яку продукцію випускатиме, з якими витратами, ціною, рентабельністю; як виходитиме на ринок і освоюватиме його і т. ін.

Процес складання бізнес плану є специфічним для кожного підпри ємства, тому не існує універсального алгоритму його розробки. Проте загальна методологія розробки бізнес плану охоплює три стадії [13]: початкову; підготовчу; основну.

Початкова стадія є обов'язковою, коли засновується нова спра ва. На цій стадії розробляється концепція майбутнього бізнесу (по шук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності та форми органі зації бізнесу, прийняття рішень щодо способу започаткування біз несу).

Підготовча стадія передбачає збирання інформації для підготовки бізнес плану; виявлення можливості загрози з боку зовнішнього се редовища; оцінку сильних та слабких сторін фірми (здійснення SWOT аналізу); формулювання місії і цілей підприємства; визначен ня стратегічних альтернатив та вибір стратегії діяльності.

На основній стадії відбувається безпосереднє написання бізнес плану. Бізнес план має приблизно таку структуру [3; 10; 13; 14; 17]:

1.Титульний аркуш (назва і адреса підприємства; імена та адреси засновників; сутність проекту, що пропонується; вартість проекту).

2.Зміст бізнесAплану (перелік розділів, пунктів, додатків).

3.Резюме (короткий огляд концепції проекту, що впроваджується).

4.Галузь, фірма та її продукція:

•аналіз стану галузі (поточна ситуація і тенденції її розвитку; кон куренти; споживачі);

•опис продукту, що пропонується до впровадження (основні ха рактеристики майбутньої продукції; конкурентоспроможність, по пит);

•права власності (патенти, товарні, знаки, авторські права);

•стратегія підприємства (обрана стратегія може бути заснована на перевагах у витратах, диференціації продукту, а також фокусуван ні товару на одному чи декількох сегментах ринку).

5. Дослідження ринку (загальна характеристика ринку продукту; розміри ринку; основні сегменти ринку; цільовий ринок бізнесу;

199

оцінка впливу зовнішніх чинників; висновки про загальну привабли вість ринку; вибір місця розміщення підприємства).

6.МаркетингAплан (основні характеристики споживачів на галузе вому ринку; очікувані ціни на продукцію; можливі канали збуту; рек лама; стимулювання збуту продукції; гарантії).

7.Виробничий план (зміст виробничого і допоміжних процесів; ос новні виробничі фонди та їх вартість; виробничі та невиробничі при міщення; номенклатура і обсяг випуску продукції; перелік викорис товуваних сировини і матеріалів; постачальники сировини).

8.Організаційний план (форма власності; відомості про власників та партнерів; ступінь відповідальності партнерів; організаційна струк тура підприємства; розподіл обов'язків і функцій; кадрова стратегія).

9.Оцінка ризиків (можливі ризики; джерела виникнення ризиків; заходи щодо зменшення чи ліквідації ризиків).

10.Фінансовий план (план доходів і видатків; план руху готівки; точка беззбитковості; основні джерела грошових коштів; порядок ви користання доходів; плановий баланс та фінансові коефіцієнти).

11.Додатки.

5. Стратегічне планування

Наприкінці 60 х років ХХ ст. у багатьох промислово розвинених країнах розпочався “бум стратегічного планування”, яке базувалося на домінуванні концепції підприємства як відкритої системи. За умов стратегічного планування (коли відсутнє припущення про те, що майбутнє має бути кращим, ніж минуле) почали розроблятися ре альніші плани майбутнього розвитку підприємств з урахуванням си туації у зовнішньому середовищі та визначатися альтернативні пер спективи розвитку тощо.

Стратегія — визначення перспективних орієнтирів діяльності на основі прогнозування розвитку зовнішнього середовища і оцінки по тенційних можливостей підприємства.

Процес стратегічного планування на підприємстві складається з низки етапів, що прямують один за одним (рис. 1).

І етап. Дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища ор ганізації (визначаються головні компоненти середовища, проводять ся відстежування і збирання інформації про певні компоненти, скла дання прогнозів майбутнього стану середовища, оцінка реального по ложення — конкурентоспроможності підприємства).

200