практик з псих упр перс_1 / література / маркетинг персоналу

2. Індивідуальний аналіз життя команди:

2.1.Виокремлення позитивних сторін у реальному командному існуванні. Завдання: зафіксувати основні позитивні моменти в житті сформованого колективу (передбачається виокремлення всього то го, що бажано було б зберегти (наприклад, гарні традиції, культурні норми тощо).

2.2.Визначення утруднень і проблем, властивих командній діяльності. Завдання: зареєструвати наявні труднощі та проблеми в діяльності команди як цілісного організму, що реалізує певну функцію. Без та кої фіксації будь які зміни будуть стихійними і не гарантуватимуть поліпшення робочої атмосфери в колективі. Іншими словами, потрібні тільки такі зміни, які реагують на реальні утруднення, що знижують загальну ефективність командних дій.

2.3.Реєстрація індивідуальних утруднень у командному житті. Завдання: проаналізувати і зафіксувати індивідуальні труднощі, що виникають у командній взаємодії.

2.4.Визначення рівня узгодженості командних цілей і способів взаємодії. Завдання: виписати моменти командного життя, узгоджені зі всіма членами колективу.

Примітка. За наведеними чотирма акцентами кожний з учасників індивідуально упродовж 30–40 хв виробляє свою версію (бачення).

3.Самовизначення до тренінгу:

3.1.Реєстрація сподівань від тренінгу. Завдання: Відповісти на запи тання: що бажано одержати в результаті тренінгу? Чого варто позбути ся? Як бачаться нормальні відносини в команді? Які особисті якості, вміння, навички тощо бажано одержати?

3.2.Виокремлення найістотніших вимог тренінгу. Завдання: зафіксу вати своє розуміння змісту наведених вимог; виокремити найбільш зна чущі вимоги; відповісти на запитання: чому порушення цих вимог не призведе до досягнення намічених цілей? Виділити малоістотні вимоги.

ІІ етап — командна дія та її аналіз:

1. Командне вирішення завдання, поставленого тренером:

1)див. практикум № 1 (с. 348);

2)див. практикум № 2. (с. 349).

2. Аналіз (рефлексія) командної дії:

а) обговорення утруднень, що виникли при виконанні завдання. Завдання: зафіксувати утруднення у виконанні завдання. Згрупувати

їх за такими позиціями:

321

•операціонально індивідуальна (здібнісна) площина;

•індивідуально психологічна площина (комфортність);

•спілкувальна площина;

•комунікативна площина;

•операціонально кооперативна площина;

•інше;

б) узгодження ієрархії списку утруднень.

Завдання: визначити пріоритети у виділених і згрупованих спис ках утруднень.

3. Узгодження учасниками основних критеріїв командності.

Завдання: розробити та узгодити систему критеріїв командного життя. Результат: узгоджений список вимог до командного існування (у спис ку повинні бути виділені головні та периферійні вимоги).

Список командних вимог

1) ...................................................................................................................................................

2) ...................................................................................................................................................

3) ...................................................................................................................................................

4) ...................................................................................................................................................

5) ...................................................................................................................................................

6) ..................................................................................................................................................

7) ...................................................................................................................................................

4. Аналіз відповідності колективних дій виділеним критеріям командності. Завдання: зіставити “список командних вимог” з по передньо зафіксованими групами утруднень. Визначити: порушення якої з командних вимог спричинило певне утруднення (якщо ви явиться неповнота списку командних критеріїв, то доповніть “список командних вимог”).

5. Обговорення ключових проблем членів команди і команди в цілому. Завдання: відповісти на запитання:

322

•порушення яких командних вимог призводить до максимально го числа деструктивних (негативних) наслідків у реальній взає модії;

•порушення яких командних вимог спричиняє найдраматичніші наслідки у командній діяльності;

•яких індивідуальних утруднень Ви зазнали в командній дії;

•які навички Вам необхідно розвинути для адекватної відповід ності ключовим командним вимогам?

1) ...................................................................................................................................................

2) ...................................................................................................................................................

3) ...................................................................................................................................................

4) ...................................................................................................................................................

5) ...................................................................................................................................................

6) ..................................................................................................................................................

7) ...................................................................................................................................................

ІІІ етап— відпрацювання командних якостей.

Відпрацювання процедур складається з такого циклу:

•завдання учасникам з боку тренера;

•виконання завдання учасниками;

•загальний аналіз утруднень, що виникли при вирішенні навчаль ного завдання;

•коригувальна підказка учасникам;

•модифіковане завдання з боку тренера.

Цей цикл відтворюється: по перше, зі зміною безпосередніх учас

ників; по друге, до одержання задовільних результатів з процедури, що відпрацьовується.

Процедури для відпрацювання:

1. Емоційний контакт (техніка спілкування):

•Що таке спілкування? (консультаційний фрагмент).

Вправи.

Розуміння за рахунок:

•залучення аналогічного досвіду;

•запозичення темпоритму;

•запозичення монологіки;

•запозичення переживань.

323

2.Входження в роль іншого (ідентифікація):

•Що таке ідентифікація з іншим? (консультаційний фрагмент).

Вправи. Ідентифікація:

•з роллю;

•з рольовою поведінкою;

•з емоційно чуттєвим станом;

•з мовомисленням;

•з мотивами;

•цілісна.

3.Вироблення загальної думки (культура комунікації).

•Що таке комунікація? (консультаційний фрагмент).

Вправи.

Відпрацьовування навичок:

•автора версії;

•розуміючого версію;

•критика версії;

•організатора комунікації.

4.Самореалізація в команді (культура самовираження).

•Що таке самореалізація? (консультаційний фрагмент).

Вправи. Самовираження:

•поза нормативними межами (додіяльнісне самовираження);

•“всередині” нормативних меж.

5.Розподілена рольова дія (позиційна дія).

•Що таке рольова позиція? (консультаційний фрагмент).

Вправи:

•розподіл функцій для вирішення загального завдання;

•розподіл функцій з урахуванням індивідуальних особливостей;

•розуміння своєї ролі, враховуючи власний внесок в загальну справу;

•розуміння характеру своєї взаємодії з колегами.

6.Узгодження загальної мети (цілепокладання).

•Що таке мета діяльності? (консультаційний фрагмент).

Вправи:

•узгодження потреб потенційних членів групи;

•узгодження розуміння завдань спільної діяльності;

•облік індивідуальних версій загальної мети при створенні узго дженого формулювання мети.

324

7. Узгодження стратегічних планів (планування діяльності).

•Що таке стратегічне планування? (консультаційний фрагмент).

Вправи:

•розроблення стратегії діяльності;

•презентація стратегії діяльності;

•критика й удосконалення формулювань цінностей та ідеалів.

Визначення команди

Суттєві характеристики команди:

•об’єднання людей;

•узгодженість загальних цілей;

•межі діяльності;

•узгодженість взаємоприйнятних способів взаємодії;

•узгодженість місії (цінностей та ідеалів) спільної діяльності;

•стійка система взаємоприйнятних міжособистісних стосунків;

•внутрігрупова співорганізація і самоорганізація;

•ефективна самореалізація учасників;

•ефективність спільного вирішення завдань і проблем діяль ності;

•розподілена та узгоджена відповідальність;

•готовність учасників до самоконтролю, самокорекції та самороз витку.

Дайте своє визначення команди.

Типи команд

1)“тусовка” (природне утворення — “потреба fi інтерес”);

2)“гурток” (природно штучне утворення — “інтерес fi справа”);

3)“комбінат” (штучне з ігноруванням природного — “справа”);

4)“кооператив” (штучне з урахуванням природного: “справа fi інтерес”);

5)“команда” (штучне як природне: тотожність справи й інтересу — справа fi інтерес).

Природне (П) — буття поза організуючими межами соціокультур ного і діяльнісного типів.

Природно#штучне (ПШ) — результат внесення в “природне” де формацій, визначених задумом, введеними вимогами, за збереження провідної ролі “природного”. Сліди “оштучнення” можуть бути витіс нені, нейтралізовані для буття природного.

325

“Тусовка”. Основні риси:

•невизначеність цілей спільної роботи;

•відсутність явного лідера;

•відсутність узгоджених норм і способів взаємодії;

•тип відносин — неформальний;

•перевага у відносинах принципу “симпатії–антипатії”;

•“плинність” членів “тусовки”;

•нестійкість, випадковість відносин;

•наявність невизначеної загальної потреби;

•нежорсткі межі між “зовнішнім” і “внутрішнім”;

•висока імовірність розпаду “тусовки”;

•високий ступінь негарантованості досягнення спільного резуль тату.

“Гурток”. Основні риси:

•наявність харизматичного, неформального лідера;

•наявність загальної мети;

•наявність власних потреб у членів “гуртка”, що позначаються на загальній меті;

•високий ступінь зацікавленості членів “гуртка” у спільній дії з до сягнення загальної мети, за відсутності чітких норм процесу до сягнення;

•основний тип відносин — неформальний;

•великий обсяг узгоджувальних процедур;

•наявність узгоджувальних норм і способів взаємодії непринципо вого типу, що постійно піддаються перегляду (нормативна не стабільність);

•перевага у відносинах за принципом “симпатії–антипатії”;

•відносна сталість складу членів “гуртка”;

•наявність сталих відносин між членами “гуртка”, що, однак, не позбавлено потенціалу змінюваності;

•перевага емоційно сприятливих моментів над “робочими” (“гарні відносини важливіші від справи”);

•наявність спільних рефлексії та потенціалу самоорганізації;

•наявність імовірності досягнення спільного результату.

“Комбінат”. Основні риси:

•наявність сильного формального лідера, схильного до авторитар ного стилю управління;

•сильні позиції лідера (має всю повноту ухвалення рішення);

327

•тверда дисципліна: беззаперечне підпорядкування лідеру всіх членів (підстава для підпорядкування — побоювання позбавити ся місця в групі та матеріальних благ);

•здійснення контролю лідером;

•наявність загальної мети;

•наявність чітких норм процесу досягнення мети спільної діяль ності, що надходять згори і лише частково погоджених;

•тип відносин — формальний (наявність твердої ієрархії відносин і визначеність норм для кожного члена “комбінату”);

•наявність власних потреб, що можуть бути задоволені при досяг ненні загальної мети;

•високий ступінь зацікавленості членів “комбінату” у матеріальних благах, які вони можуть одержати при досягненні загальної мети;

•малий обсяг узгоджувальних процедур;

•перевага ділових (міжфункціональних) відносин над міжосо бистісними;

•сталість складу членів “комбінату”;

•перевага “робочих” моментів з витісненням емоційно сприятли вих (“справа насамперед!”);

•наявність потенціалу самоорганізації;

•наявність імовірності досягнення спільного результату;

•жорсткі межі між “зовнішнім” світом і “внутрішнім”;

•соціально центричність (групові (загальні) цінності ставляться вище від індивідуальних).

“Кооператив”. Основні риси:

•наявність лідера, визнаного колективом;

•наявність загальної мети і чітких норм процесу досягнення мети спільної діяльності, зрозумілих і прийнятних для членів “коопе ративу”;

•високий рівень самовизначеності до роботи та індивідуальної відповідальності;

•високий рівень професіоналізму;

•чітка визначеність функцій кожного члена “кооперативу” і на явність волі в межах “функції”;

•тип відносин — діловий, але з урахуванням особливостей членів “кооперативу”;

•наявність узгоджених критеріїв рефлексивного аналізу спільної діяльності;

328

•висока сталість складу “кооперативу”;

•наявність мікрогруп і налагодженість взаємодії між мікрогрупами;

•налагодженість механізму узгодження;

•високий рівень рефлексивної самоорганізації колективу;

•ефективність у вирішенні завдань, але труднощі при зіткненні з проблемами у спільній діяльності;

•наявність самоконтролю і самокорекції в членів “кооперативу”.

“Команда”. Основні риси:

•наявність лідера, визнаного колективом;

•наявність загальної мети, норм процесу досягнення мети спільної діяльності, зрозумілих і прийнятих членами “команди”;

•налагодженість механізму узгодження і критеріальної рефлексії спільної діяльності;

•високий рівень рефлексивної самоорганізації колективу;

•максимальний рівень самовизначеності та індивідуальної від повідальності;

•вищий рівень професіоналізму членів “команди” (у тому числі здатність конкретизувати одержані абстрактні норми в техно логічному ключі);

•високий рівень командного духу;

•чітка визначеність функцій кожного члена “команди” і наявність свободи в межах “функції”;

•тип відносин — повна гармонія ділових і міжособистісних стосунків;

•наявність узгоджених критеріїв рефлексивного аналізу спільної діяльності;

•наявність узгоджених цінностей та ідеалів, їх реалізація у спіль ній діяльності;

•максимальна сталість складу “команди”;

•цінність професійного саморозвитку в членів “команди”;

•готовність до будь яких проблем у спільній діяльності; Завдання: Розподілившись на групи по три чотири особи, підго

тувати коротку рольову демонстрацію фрагмента життя одного з наведених вище типів командного рівня. При демонстрації фраг мента іншим учасникам визначити, який тип команди було засто совано.

Типи команд за характером діяльності:

•команда, що реалізує базовий процес фірми (співробітники фірми, які займаються безпосереднім виготовленням чогось);

329

•команда, що реалізує сервісну функцію базового процесу (спів робітники фірми, які обслуговують основний виробничий (базо вий) процес фірми);

•команда, що реалізує управлінські функції (управлінські ланки фірми);

•команда, що реалізує аналітичні функції (аналітики фірми — еко номісти, фінансисти, маркетологи та ін., які обслуговують вирішен ня спеціальних аналітичних завдань управлінських ланок).

Ця типологія важлива з погляду специфіки типових функцій і зав

дань, що виконуються групою співробітників. Тип основних завдань спільної діяльності зумовлює формальну структуру команди (функції учасників, типодіяльнісні ролі, міжпозиційні відносини тощо).

Типові проблеми у взаємодіях членів команди

Типові командні проблеми можуть спричинятися такими чинниками:

•відсутність навичок і (або) значущості перейняття позиції (ролі) іншого;

•несумісність індивідуально професійних точок зору і (або) неба жання узгодження понять, істотних для реальної практики;

•недостатня координованість у взаємодії співробітників для вирішення загальних практичних завдань;

•необмежене панування і сваволя лідера;

•відчутні розбіжності в розумінні стратегічних цілей, ідеалів і цінностей колективної діяльності;

•відсутність творчості при вирішенні проблем;

•незадоволеність персоналу своїм командним статусом, ступенем самореалізації, оцінкою колегами власного внеску до загальної справи і перспективою в командному існуванні;

•надмірно неформальна, розслаблена “атмосфера” у групі; відсутність ефективної системи співробітництва і визначеності

ролі кожного із співробітників у загальній цілісності командної структури;

•особистісні психологічні бар’єри (стереотипи, установки, домінанти тощо), які перешкоджають виникненню чи розвитку неформальних відносин усередині команди і гармонії міжосо бистісних відносин між її членами;

•неефективне використання групових ресурсів;

330