Психологія управління

Якщо розвинуті соціальні навички індивіда поєднуються з іншими компонентами емоційної інтелігентності, то це свідчить про його значний керівницький потенціал. Керівник не може ефективно керувати організацією, перебуваючи в комунікативній ізоляції від членів цієї організації. Він повинен взаємодіяти з під­леглими для того, щоб якнайкраще виконати завдання. Якщо ке­рівник не оволодіє необхідними соціальними навичками, то він не зможе ефективно взаємодіяти з підлеглими.

Крім зазначених вище якостей, необхідних керівнику для ефективного управління в динамічно мінливому середовищі, фа­хівці виділяють таку якість, як здатність знаходити й підтримува­ти творчих і талановитих людей.

Такий керівник не обов'язково сам є генератором ідей і твор­чою особистістю, але в нього є чуття на творчих і талановитих лю­дей. Він уміє їх виділяти із загальної маси підлеглих і створювати сприятливі умови для реалізації їхніх талантів, творчого й іннова­ційного потенціалу відповідно до цілей і завдань організації.

Однією з керівницьких якостей, що визначають ефективність перетворень, є бачення ситуації (або вміння передбачати події). Наявність особливого бачення формує здатність передчувати при­йдешні зміни в організації та своєчасно використовувати переваги становища організації — до чого необхідно прагнути в даний момент. При цьому керівник повинен уміти своє бачення майбутнього по­дати підлеглим у вигляді доступних для них символів, що полегшує розуміння його ідей і сприяє встановленню згоди щодо цілей діяль­ності організації. У цьому разі керівник також пропонує підлеглим конкретний механізм реалізації своєї програми, тобто пояснює, як слід діяти, й забезпечує підлеглих необхідним ресурсним і техноло­гічним підкріпленням.

Керівник, наділений даром передбачення, повинен уміти вселяти в підлеглих впевненість, коли мова заходить про реа­лістичність і привабливість майбутніх змін (відповідно до його бачення цілей організації).

ОСОБИСТІСТЬ КЕРІВНИКА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Керівник як командний гравець

Сучасна практика показує, що найчастіше метод вирішення організаційних завдань силами команди є найбільш ефективним. Це аж ніяк не свідчить про те, що існування й функціонування команди стає панацеєю від усіх управлінських та організаційних проблем, а, проте, добре організована командна робота дозволяє знаходити інноваційні та найбільш оптимальні рішення, макси­мально раціонально використовувати потенціал організації. Тому кожен керівник прагне якщо не сформувати команду й керувати нею, то хоча б регулярно використовувати термін «команда» для надання особливої значимості своєму виступу.

Більшість керівників хоча б один раз у житті намагалися сформувати команду однодумців, але далеко не всі з них зуміли за­вершити розпочату справу. А якщо їм все-таки вдавалося створити команду, то вони поступово починали усвідомлювати, що найваж­ча проблема для керівника не в тому, щоб сформувати команду, а в тому, щоб успішно керувати нею.

Керівник повинен мати особливі якості для успішного фор­мування команд у своїй організації і за її межами (наприклад, ко­манди партнерів). Найбільш важливими якостями керівника, від яких залежить його здатність формувати команди, є такі:

1. технологічна та соціально-психологічна компетентність. Якщо керівник не розуміє сутності й деталей технології своєї справи, він не зможе прийняти ефективного рішення щодо типу ко­ манди й характеру її діяльності. У нього також виникнуть сер­ йозні проблеми, коли він почне добирати найбільш придатних фахівців у члени команди. Добираючи кандидатів, слід врахо­ вувати кілька критеріїв: високу професійну компетентність щодо завдання; здатність виконувати соціальні ролі в рамках командної діяльності; психологічну сумісність з іншими чле­ нами команди;

2. уміння встановлювати й розвивати атмосферу взаємної довіри та взаєморозуміння. Без взаємної довіри не може бути й мови