
- •Загальні принципи і методики вивчення особливостей професійно-управлінського самовизначення менеджерів (діагностичний компонент технології)
- •Метод 1. Метод індивідуального сфокусованого інтерв'ю
- •Топік-гайд індивідуального фокусованого інтерв'ю:
- •Метод 3. Напівпроективне анкетування у формі незавершених речень
- •Зразок бланка анкети «Незавершені речення»
- •Метод 4. Самооцінка управлінської придатності та рівня професійних домагань
- •Метод 5. Об'єктивна оцінка придатності до управлінської діяльності
- •Завдання «Проект інноваційного навчального закладу» (для проведення діагностичної ділової гри «Інновації в організації»)
- •5.3. Стандартизовані опитувальники.
- •Тренінгова та консультативна програма для розвитку професійно-управлінського самовизначення менеджерів (корекційно-розвивальний компонент технології)
- •Зміст та структура «Тренінгу професійно-управлінського самовизначення»
- •Психолого-організаційне консультування з проблеми професійно-управлінського самовизначення
Тренінгова та консультативна програма для розвитку професійно-управлінського самовизначення менеджерів (корекційно-розвивальний компонент технології)
Як уже зазначалося вище, професійно-управлінське самовизначення — це континуально-дискретний процес визначення індивідом себе відносно наявних у суспільстві та особисто прийнятих критеріїв управлінського професіоналізму. Упродовж усього професійного життя відбувається поглиблення, уточнення професійно-управлінського самовизначення. Це виражається в тому, що розширюється образ професіонала-управлінця, коригується під час самоаналізу прийняття себе як професіонала, переглядається ставлення до управлінської професії і до себе в ній. Результатом кожного етапу є прийняття особистістю критеріїв управлінського професіоналізму та ідентифікація з ними.
Самовизначення фахівця — не складний процес, що потребує активізації значних особистісних ресурсів. Психологічна підтримка цього процесу однаково важлива як для майбутнього фахівця та початківця, які лише планують управлінську кар'єру, так і для діючого керівника, який стоїть перед необхідністю переосмислення засад своєї діяльності та формування нової професійної позиції.
Попереднє ознайомлення зі змістом процесу професійно-управлінського самовизначення особистості, емпіричне дослідження сформованості різних його складових дозволяє організаційному психологу свідомо управляти цим процесом через створення спеціальних корекційно-розвивальних програм.
Корекційно-розвивальний компонент технології, розроблений авторами, спрямований на підтримку пронесу професійно-управлінського самовизначення особистості на старті професійної кар'єри.
В даному підрозділі розкрито основні завдання, методичні засади, принципи, форми та етапи здійснення корекційно-розвивальної роботи на доорганізаційному етапі. Адже технології психологічної допомоги діючим керівникам у вирішенні проблеми професійно-управлінського самовизначення створюють перспективу для подальших науково-прикладних розробок.
Основна мета розвивально-корекційної роботи з майбутніми фахівцями формування психологічних передумов професій по-управлінського самовизначення особистості, може бути конкретизованою у наступних завданнях:
• актуалізувати мотивацію професійно-управлінського самовизначення та самовдосконалення випускників і початківців;
• здійснити інтеграцію різних аспектів соціального управління у їх свідомості та сформувати цілісний образ управлінської діяльності, розкрити його ціннісно-цільовий аспект;
• актуалізувати інтерес до змісту управлінської діяльності;
• сформувати в учасників рефлексивні вміння (усвідомлення, самоусвідомлення рефлексивного аналізу, осмислення й переосмислення змістів свідомості щодо власного «Я» та досвіду взаємодії з різними управлінськими системами і суб'єктами управління);
• посилити позитивне самосприйняття у професії та впевненість у власній здатності самостійно вирішувати питання планування й розвитку професійної кар'єри її організації.
Теоретико-мстодологічпою передумовою створення програми підготовки майбутніх фахівців до професійно-управлінського самовизначення слугував рефлексивно-інноваційний підхід, що застосовується у підготовці кадрів різного профілю, а також гуманістичні ідеї самореалізації особистості в організації, покладені в основу програм розвитку кар'єри.
Загальні принципи побудови розвивальної програми:
• особистісна орієнтованість і контекстуальність;
• проблемність і рефлексивна спрямованість пропонованих завдань;
• активізація взаємодії та співтворчість усіх учасників;
• індивідуалізація розвиваючих впливів і комплексність використаних засобів і прийомів.
Для розв'язання завдання розвитку психологічних передумов професійно-управлінського самовизначення особистості доцільно використати наступну логіку:
• об'єктивації ставлення та уявлень «претендентів» про управлінську діяльність;
• виокремлення та осмислення різних аспектів соціального управління й управління в конкретній сфері соціальної практики;
• визначення нового особистісного смислу управлінської діяльності та побудови різних варіантів розвитку кар'єри.
Основним засобом втілення створеної програми розвитку (па матеріалі освітніх організацій) виступає «Практикум професійно-управлінського самовизначення» для студентів старших курсів, який мас форму психологічного тренінгу і поєднує риси рефлексивного тренінгу, тренінгу сенситивності та креативності.
Індивідуалізованою формою психологічного впливу па розвиток професійного самовизначення особистості виступає індивідуальне психолого-організаційне консультування.