Таблиця 1

№ п/п	Назва прилада	Система прилада	Тип прилада	Одиниця вимірювання	Межа вимірювань	Ціна позначки	Клас точності
	амперметр		Э-514	А	2	0,02	0,5
	Вольтметр		Д-515	В	0-150	1	0,5
	Вольтметр		М4200	В	0-150	2	1,5

2. Ви конання випробувань.

2.1 Перевірити правільність вимірювання електровимірювального прилада з шунтом. Регулюючи реостатами установити номінальну силу струма. Указувач прилада повинен стати точно на останній позначці шкали.

2.2 Перевірити правільність вимірюваня електровимірювального прилада з до­датковим резистором. Перевірити тільки крайні положення показника при номінальній напрузі.

2.3 По закінченню вимірюваннь вимкнути напругу. Результати вимірювань занести в

таблицу 2.

Таблиця 2

№ спост	Заданнівелечини.						Розрахункові велвелечини.			Номінальні значення шкал приладів с RШ і Rд
	Rr,	In		иП		RШ		Яд
	Ом	мА		В		Ом		Ом
	0,054	10		0,54		0,006		0,486
	0,094		12		1,13	0,007			1,316
	0,152		14		2,13	0,008			2,88

Висновки : Я розрахував опір шунта до амперметра та додаткового резистора до вольтметра , що дає змогу розширювати межу вимірювань електровимірювальних приладів.

Теоретичні відомості з теми: Вимірювання опору ізоляції.

Компенсаційні ланцюги призначені для порівняння двох незалежних напруг або струмів нульовим методом (методом компенсації). Компенсаційні ланцюги для порівняння струмів мають відносно вузьку і спеціальну область застосування, тому вони далі не розглядаються. Проста схема компенсаційного ланцюга з компенсацією напруги показана на мал. 6.16. Якщо ЕРС схеми зв'язані співвідношенням

то напруга і струм в ланцюзі порівнюючого пристрою відсутні, тобто схема урівноважена, а записане рівняння є умовою рівноваги. Це умова відлічаєтся від умови рівноваги мостового ланцюга тим, що в нього крім параметрів ланцюга входять і діють

ЕРС. Якщо відомі значення то з умови рівноваги можна знайти значення, при цьому важливо підкреслити, що в урівноваженій схемі струм в ланцюзі СУ відсутній, отже, на виводах діятиме ЕРСнезалежно від значення опору Z.

Мал. 6.17. Спрощена схема компенсатора постійного струму.

Компенсаційні ланцюги лежать в основі пристрою сучасних цифрових вольтметрів і

компенсаторів.

Компенсатори, іноді їх називають потенціометрами, - це прилади для вимірювання напруги і пов'язаних з ним величин, дія яких заснована на компенсаційному методі вимірювання. Залежно від виду вимірюваної напруги розрізняють компенсатори

постійного і змінного струму. Спрощена схема компенсатора постійного струму показана на рис, 6.17. Під дією ЕРС джерела живлення Е в схемі компенсатора виникає робочий струм Iр. Цей струм, протікаючи через опір R, створює на ньому компенсуючу напругу Um яка за допомогою порівнюючого пристрою СУ (перемикач SA4 знаходиться у позиції X) порівнюється з вимірюваною напругою Ux. Регулюванням Uк добиваються полягання рівноваги в схемі, тобто виконання умови Ux=Uк.

Про значення Ux судять по відомому значенню Uк. Точність вимірювання повністю визначається точністю значення U_K і точністю його порівняння з Ux. У свою чергу, точність U_K залежить від точності установки робочого струму і точності виготовлення регульованого резистора R. Останній в сучасних компенсаторах виконується у вигляді багатодекадного магазина опорів, виконаного з високою точністю.

Робочий струм встановлюється регулюванням опору резистора Rv так, щоб виконувалася рівність.

Компенсатори випускаються наступних класів точності: 0,0005; 0,001; 0,002; 0,005; 0,01; 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5. Найбільша напруга, яку можливо зміряти компенсатором безпосередньо, 2,12111 Ст.

^{Порядок роботи з компенсатором і його застосування.}

При роботі з компенсатором рекомендується наступна послідовність дій:

1.Ознайомитися з описом заданого типу компенсатора і інструкцією з його експлуатації.

2.Переконатися, що кнопки SA1, SA2, SA3 (мал. 6.17) розімкнені, а перемикач SA4 знаходиться в нейтральному положенні.

^{3.Встановити робочий струм компенсатора, для цього:}

а) підключити до компенсатора батарею Е і нормальний елемент, ретельно дотримуючи полярність підключення елементів;

б) за значенням навколишньої температури обчислити поправку на значення ЕРС нормального елементу і встановити значення відповідно до знайденої поправки;

в) включити освітлювач гальванометра і встановити коректором положення світлового покажчика на нульовій відмітці шкали;

г) перевести перемикач SA4 в положення HЭ, замкнути кнопку SA1 і регулюванням резистора Rp встановити покажчик гальванометра на нульову відмітку шкали;

д) замкнути кнопку SA2 і регулюванням резистора Rp ретельно встановити покажчик гальванометра на нульову відмітку шкали;

е) розімкнути кнопки SA1 і SA2, коли необхідний робочий струм компенсатора встановлений і можна приступати до вимірювання Ux.

^{4. Зміряти значення Ux:}

а) якщо відоме орієнтовне значення U_X, то перемикачі резистора R встановити відповідно до цього значення;

б) підключити вимірювану напругу до виводів Ux, дотримуючи необхідну полярність;

в) перевести перемикач SA4 в положення X і, якщо в схемі компенсатора є резистор R31 регулюванням старших декад резистора R встановити укажчик гальванометра на нульову відмітку;

г) замкнути кнопку SA1 и регуліровкой середніх де­кад резистора R встановити укажчик гальванометра на нулевую відмітку; якщо в схемі компенсатора R₃₁ відсутній і значення U_x заранє не відомо, то першеначальне включення кнопки SA1 необхідно производити в виді короткочасного нажатія, щобы не создавать перегрузку гальванометра в случаї більшої різниці

д) замкнути кнопку SA2 и регулюванням молодших декад резистора R тщательно врівноважити схему — вста­новити покажчик гальванометра на нульову позначку, якщо при цьому необхідно зробити переключення в середніх або старших декадах, то кнопку SA2 необхідно разімкнути;

е) перевести перемикач SA4 в положення НЭ и убідитись в тому, що рабочий струм компенсатора залишився незміним; якщо рабочий струм измінився, то регуліровкой резистора R_p востановити попереднє значення струма і, переводя перемикач SA4 в положення X, вновь урівноважитисхему;

ж) розімкнути кнопки SA1 и SA2 і по положенню ру­кояток управлення декад магазина опору R визначити результат вимірювання.

Компенсатори постійного струма застосовуються для точ­них вимірювань ЭРС, напруг та інших величин, ко­трі можуть бути преобразовані в напругу постій­ногострума, а також для повірок показувающих приладів — амперметрів, вольтметрів, ватметрів.

При вимірюванні великих напруг застосовують де­лителі напруг (рис. 6.18); з їх допомогою розширюють межувимірювання компенсатора до 1000В. Делители напруги мають коефіцієнти ділення 1:10; 1:100; 1:1000 при повному опорі ділителя до 10 МОм. Віднак при цьому загуюлюєтся важне достоїнст­во компенсаційного метода — відсутність струма, забираеємого від істочника U_X, при рівновазі схеми. Як видно з мал. 6.18, незалежно від рівноваги в схемі струм від іс­точника Ux завжди буде протікати через ділитель на­пруги.

При вимірюванні струм пропускаєтся через образцовий резистор Roy і вимірюється напруга на його зажимах U₀. Значення іскомого струма находят з вираження I_X=U₀/R_0.

При вимірюванні опору R_x останнє вмикається

послідовно с образцовим опором R_0i зна­чення опору котрого одного порядку з R_x. Поланцюгу пропускається стабільний струм I, і компенсатором вимірюють значенняU₀ и U_х (рис. 6.19). Так як U_x= =IR_X,

U₀=IR₀, to, поділив почленно записані ра­венства, получим:

К источнику струма I (мал. 6.19) пред’являються требо­вання високої стабильності в чвсі, поскільке значення U₀ и Ux вимірюється послідовно в часі і важно, щоби струм при цьому не змінювався.

Компенсатори змінног струма. Ідея компенсації вимірюваної напруги в процесі вимірювання положе­на в основу компенсаторів змінного струма. Тут, так же як і в компенсаторах постійного струма, ізмеряєма напруга з допомогою сравнивающего устроя срав­нивається с компенсирующєй напругой, значення якої регулируєтся так, щоб мало місто равенство

Синусоідально-змінющаяся величина в математиці виражается вектором. Якщо значення амплітуди, час­тоти и фази цієї величини постійнні, то вона представ­ляєтся вектором, положення якого на плоскості по­стійне і незмінне. Вектор определен в случаї, коли знані його модуль и фаза або двеі проєкції на задан­і взаємно перпендикулярні осі. В соотвєтствії з цим положенням компенсуючу величину також мож­но формировати двома шляхами: задавая модуль и фазу або дві проєкції на взаємно перпендикулярні

осі. Та­ким образом, возможні два шляхи создання компенсато­рів змінного струма: 1) с регульованим модулем и фазой компенсуючої напруги; такі компенса­тори називають полярно-координатними; 2) з двума ре­гульованими напругами, здвинутими по фазі на 90°; такі компенсатори називають прямоугольно-координат­ними. Практично расповсюдження получили прямо­угольно-координатні компенсатори.

Принципіальна схема прямоугольно-координатного компенсатора показана на мал. 6.20.

^{Мал. 6.20. Прямоугольно-координатний компенсатор.}

а —- принципіальна схема; б —векторна діаграма