- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Теоретичні відомості з теми: Перевірка технічного амперметра.
- •Практичне заняття № 2
- •Теоретичні відомості з теми: Визначення похибки вимірювального трансформатора струму
- •Теоретичні відомості з теми: Розширення межі вимірювань приладів магнітоелектричної системи.
- •Таблиця 1
- •Теоретичні відомості з теми: Вимірювання опору ізоляції.
- •Практичне заняття № 6
- •Теоретичні відомості з теми:Перевірка технічного ватметра. Визначення , втрат у сталі.
- •Практичне заняття № 8
Таблиця 1
|
№ п/п |
Назва прилада |
Система прилада |
Тип прилада |
Одиниця вимірювання |
Межа вимірювань |
Ціна позначки |
Клас точності |
|
|
амперметр |
|
Э-514 |
А |
2 |
0,02 |
0,5 |
|
|
Вольтметр |
|
Д-515 |
В |
0-150 |
1 |
0,5 |
|
|
Вольтметр |
|
М4200 |
В |
0-150 |
2 |
1,5 |
2. Ви конання випробувань.
2.1 Перевірити правільність вимірювання електровимірювального прилада з шунтом. Регулюючи реостатами установити номінальну силу струма. Указувач прилада повинен стати точно на останній позначці шкали.
2.2
Перевірити правільність вимірюваня
електровимірювального прилада з
додатковим резистором. Перевірити
тільки крайні положення показника при
номінальній напрузі.
2.3 По закінченню вимірюваннь вимкнути напругу. Результати вимірювань занести в
таблицу 2.
Таблиця 2
|
№ спост |
Заданнівелечини. |
Розрахункові велвелечини. |
Номінальні значення шкал приладів с RШ і Rд | ||||||||
|
|
Rr, |
In |
иП |
RШ |
Яд |
| |||||
|
|
Ом |
мА |
В |
Ом |
Ом |
| |||||
|
|
0,054 |
10 |
0,54 |
0,006 |
0,486 |
| |||||
|
|
0,094 |
12 |
1,13 |
0,007 |
1,316 |
| |||||
|
|
0,152 |
14 |
2,13 |
0,008 |
2,88 |
| |||||
Висновки
: Я розрахував опір
шунта до амперметра та додаткового
резистора до вольтметра , що дає змогу
розширювати межу вимірювань
електровимірювальних приладів.
Теоретичні відомості з теми: Вимірювання опору ізоляції.
Компенсаційні ланцюги
призначені для порівняння двох незалежних
напруг або струмів нульовим методом
(методом компенсації). Компенсаційні
ланцюги для порівняння струмів мають
відносно вузьку і спеціальну область
застосування, тому вони далі не
розглядаються. Проста схема компенсаційного
ланцюга з компенсацією напруги показана
на мал. 6.16. Якщо ЕРС
схеми зв'язані співвідношенням

то напруга і струм в ланцюзі порівнюючого пристрою відсутні, тобто схема урівноважена, а записане рівняння є умовою рівноваги. Це умова відлічаєтся від умови рівноваги мостового ланцюга тим, що в нього крім параметрів ланцюга входять і діють
ЕРС.
Якщо відомі значення
то
з умови рівноваги можна знайти значення
,
при цьому важливо підкреслити, що в
урівноваженій схемі струм в ланцюзі СУ
відсутній, отже, на виводах діятиме
ЕРС
незалежно від значення опору Z.

Мал. 6.17. Спрощена схема компенсатора постійного струму.
Компенсаційні ланцюги лежать в основі пристрою сучасних цифрових вольтметрів і
компенсаторів.
Компенсатори, іноді їх називають потенціометрами, - це прилади для вимірювання напруги і пов'язаних з ним величин, дія яких заснована на компенсаційному методі вимірювання. Залежно від виду вимірюваної напруги розрізняють компенсатори
постійного і змінного струму.
Спрощена схема компенсатора постійного
струму показана на рис, 6.17. Під дією ЕРС
джерела живлення Е в
схемі компенсатора виникає робочий
струм Iр. Цей
струм, протікаючи через опір R,
створює на ньому
компенсуючу напругу Um
яка за допомогою
порівнюючого пристрою СУ
(перемикач SA4
знаходиться у позиції
X) порівнюється
з вимірюваною напругою Ux.
Регулюванням Uк
добиваються
полягання рівноваги в
схемі, тобто виконання умови Ux=Uк.

Про значення Ux судять по відомому значенню Uк. Точність вимірювання повністю визначається точністю значення UK і точністю його порівняння з Ux. У свою чергу, точність UK залежить від точності установки робочого струму і точності виготовлення регульованого резистора R. Останній в сучасних компенсаторах виконується у вигляді багатодекадного магазина опорів, виконаного з високою точністю.
Робочий струм встановлюється регулюванням опору резистора Rv так, щоб виконувалася рівність.
Компенсатори випускаються наступних класів точності: 0,0005; 0,001; 0,002; 0,005; 0,01; 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5. Найбільша напруга, яку можливо зміряти компенсатором безпосередньо, 2,12111 Ст.
Порядок роботи з компенсатором і його застосування.
При роботі з компенсатором рекомендується наступна послідовність дій:
1.Ознайомитися з описом заданого типу компенсатора і інструкцією з його експлуатації.
2.Переконатися, що кнопки SA1, SA2, SA3 (мал. 6.17) розімкнені, а перемикач SA4 знаходиться в нейтральному положенні.
3.Встановити робочий струм компенсатора, для цього:
а) підключити до компенсатора батарею Е і нормальний елемент, ретельно дотримуючи полярність підключення елементів;
б) за значенням навколишньої температури обчислити поправку на значення ЕРС нормального елементу і встановити значення відповідно до знайденої поправки;
в) включити освітлювач гальванометра і встановити коректором положення світлового покажчика на нульовій відмітці шкали;
г) перевести перемикач SA4 в положення HЭ, замкнути кнопку SA1 і регулюванням резистора Rp встановити покажчик гальванометра на нульову відмітку шкали;
д) замкнути кнопку SA2 і регулюванням резистора Rp ретельно встановити покажчик гальванометра на нульову відмітку шкали;
е) розімкнути кнопки SA1 і SA2, коли необхідний робочий струм компенсатора встановлений і можна приступати до вимірювання Ux.
4. Зміряти значення Ux:
а) якщо відоме орієнтовне значення UX, то перемикачі резистора R встановити відповідно до цього значення;
б) підключити вимірювану напругу до виводів Ux, дотримуючи необхідну полярність;
в) перевести перемикач SA4 в положення X і, якщо в схемі компенсатора є резистор R31 регулюванням старших декад резистора R встановити укажчик гальванометра на нульову відмітку;
г) замкнути кнопку SA1
и регуліровкой середніх
декад резистора R
встановити укажчик
гальванометра на нулевую відмітку; якщо
в схемі компенсатора R31
відсутній і значення
Ux
заранє не відомо, то
першеначальне включення кнопки SA1
необхідно производити
в виді короткочасного нажатія, щобы не
создавать перегрузку гальванометра
в случаї більшої різниці


д) замкнути кнопку SA2 и регулюванням молодших декад резистора R тщательно врівноважити схему — встановити покажчик гальванометра на нульову позначку, якщо при цьому необхідно зробити переключення в середніх або старших декадах, то кнопку SA2 необхідно разімкнути;
е) перевести перемикач SA4 в положення НЭ и убідитись в тому, що рабочий струм компенсатора залишився незміним; якщо рабочий струм измінився, то регуліровкой резистора Rp востановити попереднє значення струма і, переводя перемикач SA4 в положення X, вновь урівноважитисхему;
ж) розімкнути кнопки SA1 и SA2 і по положенню рукояток управлення декад магазина опору R визначити результат вимірювання.
Компенсатори постійного струма застосовуються для точних вимірювань ЭРС, напруг та інших величин, котрі можуть бути преобразовані в напругу постійногострума, а також для повірок показувающих приладів — амперметрів, вольтметрів, ватметрів.
При вимірюванні великих напруг застосовують делителі напруг (рис. 6.18); з їх допомогою розширюють межувимірювання компенсатора до 1000В. Делители напруги мають коефіцієнти ділення 1:10; 1:100; 1:1000 при повному опорі ділителя до 10 МОм. Віднак при цьому загуюлюєтся важне достоїнство компенсаційного метода — відсутність струма, забираеємого від істочника UX, при рівновазі схеми. Як видно з мал. 6.18, незалежно від рівноваги в схемі струм від істочника Ux завжди буде протікати через ділитель напруги.
При вимірюванні струм пропускаєтся через образцовий резистор Roy і вимірюється напруга на його зажимах U0. Значення іскомого струма находят з вираження IX=U0/R0.
При вимірюванні опору Rx останнє вмикається
послідовно с образцовим
опором R0i
значення опору
котрого одного порядку з Rx.
Поланцюгу пропускається
стабільний струм I,
і компенсатором вимірюють значенняU0
и Uх
(рис. 6.19). Так як Ux=
=IRX,
U0=IR0, to, поділив почленно записані равенства, получим:
К источнику струма I (мал. 6.19) пред’являються требовання високої стабильності в чвсі, поскільке значення U0 и Ux вимірюється послідовно в часі і важно, щоби струм при цьому не змінювався.



Компенсатори змінног струма. Ідея компенсації вимірюваної напруги в процесі вимірювання положена в основу компенсаторів змінного струма. Тут, так же як і в компенсаторах постійного струма, ізмеряєма напруга з допомогою сравнивающего устроя сравнивається с компенсирующєй напругой, значення якої регулируєтся так, щоб мало місто равенство

Синусоідально-змінющаяся величина в математиці виражается вектором. Якщо значення амплітуди, частоти и фази цієї величини постійнні, то вона представляєтся вектором, положення якого на плоскості постійне і незмінне. Вектор определен в случаї, коли знані його модуль и фаза або двеі проєкції на задані взаємно перпендикулярні осі. В соотвєтствії з цим положенням компенсуючу величину також можно формировати двома шляхами: задавая модуль и фазу або дві проєкції на взаємно перпендикулярні
осі. Таким образом, возможні
два шляхи создання компенсаторів
змінного струма: 1) с регульованим модулем
и фазой компенсуючої напруги; такі
компенсатори називають
полярно-координатними; 2) з двума
регульованими напругами, здвинутими
по фазі на 90°; такі компенсатори називають
прямоугольно-координатними. Практично
расповсюдження получили
прямоугольно-координатні компенсатори.
Принципіальна схема
прямоугольно-координатного компенсатора
показана на мал. 6.20. 


Мал. 6.20. Прямоугольно-координатний компенсатор.
а —- принципіальна схема; б —векторна діаграма
