3. Оцінка інвестицій в часі і їх ефективність.

У практиці господарювання розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність капіталовкладень. Абсолютна ефективність характеризує загальну віддачу капітальних витрат на підприємстві за певний період. Порівняльна ефективність капіталовкладень визначається тоді, коли необхідно з декількох варіантів капіталовкладень оберни найкращій.

Для оцінки абсолютної ефективності використовують показники:

1. Коефіцієнт економічної ефективності (К), який розраховується:

а) для окремих проектів або форм відтворення:

- Приріст прибутку (зниження собівартості)

торба КВ - Кошторисна вартість проекту

Приріст прибутку визначається як різниця розмірів прибутку за попередній та розрахований період

б) для підприємств, які будуються:

де

Загальна торба КВ - Загальна вартість проекту

Торба КВ - Кошторисна вартість проекту

Розрахункові значення коефіцієнту (К) повинні порівнюватися І нормативним коефіцієнтом (Кн), який установлюється централізовано Міністерством економіки на певний період по галузях діяльності та формах відтворення. Для визнання проекту капіталовкладень доцільним необхідно, щоб К>Кн.

2. Термін окупності (Т).

Для оцінки порівняльної ефективності капітальних вкладень застосовують показник приведених витрат, які обчислюється за формулою:

ПЗ = У + Кн х КВ

Доцільним враховується проект капітальних вкладень з мінімальними приведеними витратами.

Сучасна методика оцінки ефективності інвестицій передбачає наступну систему показників:

1. чистий приведень дохід = ЧПД;

2. початкові інвестиції — П І;

3. індекс прибутковості — І П;

4. термін окупності;

5. внутрішня норма прибутковості.

Чистій приведень дохід (ЧПД) дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі. Під ЧДП мають на увазі різницю між приведеною до дійсної вартості (шляхом дисконтування) торбою копійчаного потоку за період експлуатації інвестиційного проекту та торбою коштів, які інвестуються у його реалізацію. Розрахунок здійснюється за формулою:

ЧПД = ДПДВ-ПІ

де: ЧПД — чистий приведень дохід;

ДПдв — торба копійчаного потоку (у дійсній вартості) за всім період експлуатації інвестиційного проекту (до качану нових інвестицій у нього). Якщо повний період експлуатації визначити доладно, то його приймають у розмірі 5 років (це середній період амортизації обладнання).

Дисконтна ставка, яка використовується при розрахунку цього показника диференціюється з урахуванням рівнів ризику та ліквідності.

Дисконтування є операція по обліку чиннику годині при прийнятті рішень сенс її у оцінці витрат, виручки, прибутку та рентабельності з урахуванням часових змін. Дисконтування засновано на тому, що будь-яка торба, яка буде отримана в майбутньому, в теперішньому часі має меншу суб'єктивну корисність, оскільки, якщо пустити цю торбу в обіг та змусити приносити прибуток, то через рік, два, три .... вона не тільки збережеться, але й збільшиться.

Дисконтування дозволяє визначити теперішній грошовий еквівалент суми, яка буде отримана в майбутньому. Для цього потрібно очікувану до отримання в майбутньому торбу зменшити на дохід, який зростає за певний термін, за правилом складних відсотків.

де ДВ — дійсна вартість;

МВ — майбутня вартість;

r — ставка відсотка норми прибутковості;

п — число років.

Дійсна вартість грошової суми тим нижча, чим вищою є норма прибутковості і чим більш віддалений термін отримання прибутку. Показник "чистий приведень дохід" може бути використано не тільки для порівняльної оцінки проектів, але й яка критерій доцільності їх реалізації. Якщо ЧПД < О, то проект не є доцільним, тому що він не принесе доходу.

Разом з тим, даний показник має недолік: обрана для дисконтування ставка приймається зазвичай незмінною для всього періоду експлуатації проекту, в тій година як вона може змінюватися. Однак, не дивлячись на це, його визнано найнадійнішим показником.

Індекс прибутковості (нагадує в офіціальний методиці коефіцієнт ефективності КВ).

Данії показник також може бути використано як критеріальний при оцінці проектів. Якщо І П = 1, то проект є недоцільним, тому що не принесе доходу.

Показники ЧПД та П І взаємопов'язані. При збільшені абсолютної суми ЧПД зростанні значення індексу прибутковості. Це означає, що як критеріальний показник доцільності інвестиційного проекту може бути використаним тільки один із їх. При порівняльній оцінці проектів слід роздивлятися обидва показника, тому що сморід з різних боків оцінюють ефективність інвестицій.

Термін окупності. На відміну від офіційної методики при розрахунку терміну окупності за кордоном використовуються показники суми інвестицій та суми копійчаного потоку, приведених до дійсної вартості. Формула

де: ТО- термін окупності;

ПІ – сума інвестицій;

ДПдв – сума грошового потоку в дійсній вартості. При короткострокових вкладеннях цей період приймається рівним одному місяцю, а при довгострокових – 1 року.

Показник "термін окупності" може бути використано не тільки для оцінки ефективності проектів, але й для оцінки рівня інвестиційних ризиків. Чим триваліший період реалізації проекту до повної окупності, тим вищий рівень ризику. Недоліком показника є ті, що він не враховує ті грошові потоки, які формуються після періоду окупності.

Внутрішня норма прибутковості (ВНП) є для вітчизняної практики цілком новим показником. Він характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту, який виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість копійчаного потоку від інвестицій приводитися до дійсної вартості капітальних вкладень. Внутрішню норму прибутковості можна охарактеризувати і як дисконтну ставку, при якій чистий приведень дохід в процесі дисконтування буде приведено до нулю. Приймаються до реалізації інвестиційні проекти, за якими ВНП > г (ставка дисконту). Внутрішня норма прибутковості розраховується методом підбору, тобто визначається така ставка дисконту, при якій ЧПД = 0. показник "внутрішня норма прибутковості" є найбільш прийнятним для порівняльної оцінки. При цьому порівняльна оцінка може здійснюватися не тільки в межах інвестиційного проекту, але й ширше, наприклад, порівняння ВНП з рівнем прибутковості активів в процесі поточної господарчої діяльності: з середньою нормою прибутковості інвестицій, з нормою прибутковості за альтернативним інвестуванням (у цінні папери).

Крім того, кожне підприємство може встановити для собі критеріальний показник ВНП для оцінки інвестицій, при цьому проекти зі значенням ВНП нижче критеріального не розглядаються. Таке значення ВНП прийнято вважати граничною ставкою ВНП. Рівень ефективності використання реальних інвестицій залежить від множини організаційно-економічних факторів, які необхідно враховувати в процесі управління інвестиціями. Усю сукупність факторів, що впливають, можна поєднати в наступні групи: а) фактори, які визначають структуру капітальних вкладень; би) фактори змагання проектно-кошторисного діла; у) фактори, які визначають тривалість інвестиційного циклу; г) фактори удосконалення економічного управління інвестиційним процесом.

Чим вища в обсязі інвестицій частка коштів на відтворення активної частини основних фондів, тим вища віддача інвестиційних вкладень.