1. Предмет, система і завдання науки криміналістики

Криміналістика є кримінально-правовою наукою, вона входить у систему кримінально-правових наук через наявність загального у всіх кримінально-правових наук об'єкта. Таким об'єктом є злочинність (злочинна діяльність).

Таким чином, зміст криміналістичних знань складає криміналістична практична пізнавальна діяльність, здійснювана з приводу її об'єкта – злочинної діяльності.

До предмета криміналістики відносяться наступні закономірності:

- закономірності виникнення інформації про подію злочину і осіб, що його скоїли;

- закономірності формування, вибору і реалізації способів підготовки, здійснення і приховання злочину;

- закономірності виникнення і розвитку явищ, зв'язаних зі злочином (до, під час і після його здійснення), значимих для рішення задач судочинства;

- закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів, тобто закономірності роботи з доказами.

Установивши такі закономірності криміналістика розробляє відповідні їм засоби виявлення, фіксації, вилучення і використання необхідної інформації з метою її використання у якості судових доказів.

Елементами предмета криміналістики є:

1. Виникнення і плин явищ, пов'язаних зі злочином, як до, так і після його скоєння, що мають значення для розслідування.

2. Процес виникнення інформації про злочин (процес утворення і виникнення слідів злочину).

3. Процес збирання, дослідження, оцінки і використання доказів, тобто процес роботи з доказами.

4. Розробка НТЗ, тактичних прийомів і методичних рекомендацій по роботі з доказами, по організації і плануванню розслідування і попередження злочинів.

Криміналістика – це наука про закономірності виникнення інформації про злочин, систему технічних засобів, тактичних прийомів і методик застосовуваних для виконання дій з найбільш ефективного збирання і використання цієї інформації з метою розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Задачі криміналістики. Головна (або загальна) задача криміналістики, як і інших юридичних наук кримінально-правового циклу – боротьба зі злочинністю, і розробка прийомів, засобів і методів боротьби з нею.

З загальної задачі випливають спеціальні, котрі відбивають специфіку криміналістики:

1. Розробка нових і удосконалювання існуючих науково-технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій зі збирання, дослідження і використання доказів.

2. Розробка й удосконалювання організаційних, тактичних і методичних основ досудового розслідування і судового розгляду.

3. Розробка й удосконалювання криміналістичних засобів, прийомів і методів запобігання злочинів.

Конкретна задача– та, котру наука вирішує на даному етапі (носить тимчасовий характер) – створення нового пошукового приладу, розробка методики розслідування нового виду злочинів тощо.

Система науки криміналістики

Система – це сукупність якісно-визначених елементів між якими існує закономірний зв'язок або взаємодія.

Система науки криміналістики визначається її предметом. Традиційно систему криміналістики розглядають у вигляді чотирьох розділів: загальна теорія (або методологія) криміналістики; криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика (або методика розслідування окремих видів злочинів).

1. Загальна теорія (методологія) криміналістики включає не тільки вчення про її методи, але і теорію, понятійний апарат і проблеми розвитку даної галузі науки. Також до методології відносяться теорія взаємодії слідчого й оперативно-розшукових органів у процесі розкриття і розслідування злочинів, історія становлення і розвитку криміналістики.

2. Криміналістична техніка – розділ криміналістики який включає сукупність наукових положень і розроблювальних на їхній основі технічних (у широкому смислі) засобів, прийомів і методик, призначених для збирання, дослідження і використання доказів.

Криміналістична техніка включає систему спеціальних прийомів і НТЗ зі збирання, фіксації і дослідження доказів. У даний розділ входять такі галузі, як: криміналістична фотографія і відеозапис; криміналістичне дослідження документів; криміналістичне зброєзнавство; криміналістичне слідознавство; криміналістичне вчення про ознаки зовнішності людини; криміналістичні обліки.

Засобами криміналістичної техніки є: апаратура, устаткування і матеріали, використовувані в ході розкриття і розслідування злочинів.

3. Криміналістична тактика– система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій з організації і планування досудового слідства і судового розгляду, визначення лінії поведінки осіб, що збирають і досліджують докази, і прийомів проведення слідчих і судових дій.

До змісту криміналістичної тактики включають учення про криміналістичну версію і планування розслідування; криміналістичне учення про розшук; принципи взаємодії суб'єктів доказування, у т.ч. системи тактичних прийомів проведення окремих слідчих і судових дій.

4. Криміналістична методика (методика розслідування окремих видів злочинів)– система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій з організації і здійснення розслідування і запобігання окремих видів злочинів.

До її змісту входять: концепція криміналістичної характеристики злочину; методики вивчення фігуруючих у справі осіб; питання програмування діяльності слідчого. Основний зміст даного розділу криміналістики складають приватні криміналістичні методики розслідування і запобігання окремих видів злочинів – убивств, розбійних нападів, грабежів, крадіжок, шахрайства тощо.

Існує нерозривний зв'язок між усіма розділами криміналістики. Загальна теорія служить методологічною і науковою основою техніки, тактики і методики. Тактичні прийоми і рекомендації покликані забезпечувати найбільш повне й ефективне застосування прийомів і засобів криміналістичної техніки. Окремі тактичні прийоми і тактика тієї або іншої слідчої дії змінюються в залежності від характеру використовуваних при їхньому проведенні засобів криміналістичної техніки. Криміналістична техніка і тактика реалізуються через криміналістичну методику.