3. Прочитайте текст. Визначте основну його думку. Чи погоджуєтесь ви з автором? Висловіть свої міркування з приводу порушеного ним питання.

Занадто багато слів затемнюють думку, яка повідомляється. Кожне зайве слово, хоча й поставлене для роз’яснення, справляє зворотну дію. Багато слів для небагатьох думок – неспростовне свідчення посередності, ознака видатної голови – багато думок у небагатьох словах.

Істина красивіша у голому вигляді, і враження від неї тим глибше, чим простіше є враження... Як у будівельному мистецтві слід уникати нагромадження прикрас, так у мистецтвах словесних слід стерегтися передусім зайвих риторичних прикрас, непотрібних поширень і взагалі усяких зайвих виразів.

Істинна стислість виразів полягає у тому, щоб говорити лише про те, що достойне бути сказаним і, навпаки, не говорити того, що кожен сам може подумати. Але стислості ніколи не слід приносити в жертву ясність чи граматичну правильність мовлення (А. Шопенгауер).

4. Відредагуйте текст, виправивши помилки на всіх мовних рівнях. Визначте основну думку. Прочитайте текст з дотриманням усіх мовних норм.

Слово у усій зкладності і різноманітності його реа­лізацій захоплює, зпонукає до дії, збуджує думку. Зреш­тою мова і мисленя це не розривно зв'язанні між собою види громадської діяльності. Тому гумманітарні дес­ципліни грають таку важливу роль у нашому житті, бес філологічних знань не можливий гармонічний роз­виток особи. Духовна культура всякого народу богатогранна й не повторна по при впливи й типо­ві подібності. Філологія, як совокупність гумманітарних наук: мово-знавства, літературо-знавства, текстології, джерело-знавства, ріторики тощо вивча духовне придбання люцтва черес мовленевий і стілістичний аналіз літературних і інших памяток.

Культура мови [< лат. догляд, освіта, росвиток] мови галусь філологічної науки покликанна сформулювати літературні норми, досліжувати рівень, якість правописа, промови, слововикористання, тощо, а тако ж вивчати рівень оволодіння ними. Культура мови, як наука про пра­вильне, доскональне з стілістичного огляду мовленя тісно звязана с всіма росділами мово-знавства орфоє­пією, акцинтологією, лексикалогією, грамматикою, син­таксисом. Існує також міцний звязок культури мови с не лінгвістичними науками, як з логікою та психологією. Культура мови перидбачає нормотивність устного й письменного мовленя (дотри­маня сталих норм) на загально національному або індевідуальному рівні.

Национальною доктріною росвитку освіти у Україні перидбачено що в державі створюється система не перервної мовленєвої освіти яка забеспечує обовьязкове володіння і громадянами України державною мовою можливість опановувати рідну національну і практично оволодіти хоча би однією іноземною мовою. Освіта сприяє росвитку великої мовленєвої культури громадян, вихованю поваги до державної мови та мов національних меншинств України, талерантності при ставленні до носіїв різних мов і культур. (З посібника).

5. Яке з наведених висловлювань, на Вашу думку, найбільш повно характеризує культуру мовлення?

1. Талант ніколи не говорить трьох слів там, де досить двох. Стислість корисна завжди і всюди, особливо ж у серйозних справах, в яких виграти час означає часто виграти саму справу (Г. Ліхтенберг).

2. Чому потребується різноманітність у стилі й зворотах мовлення? Тому що одноманітні звороти мовлення притуплюють увагу, а коли увага притуплена, ідеї й образи виступають перед нашим розу­мом менш ясно і справляють на нас слабке враження (Т. Карлейль).

3. Багато говорити і багато сказати не є те саме (Софокл).

4. Дбай більше про істину слів, ніж про красу мовлення (К. Еккартсгаузен).

5. Животворне слово людини справляє на нас таку дію, яку не справлять ні книги, ні роздуми; воно сильніше вражає душу, глибше вкорінює в неї враження (С. Пелліко).